про відмову у відкритті касаційного провадження
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/8988/20
провадження № К/990/2688/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №640/8988/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки про заробітну плату, виданою Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп, а також додатком до довідки, виданим Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп з розрахунку 90% середнього заробітку без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з моменту звернення, а саме з 26 грудня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплачувати пенсію без обмеження граничного її розміру ОСОБА_1 з розрахунку 90% середнього заробітку, починаючи з моменту звернення, а саме з 26 грудня 2019 року на підставі Закону України «Про прокуратуру» та довідки про заробітну плату, виданою Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп, а також додатком до довідки, виданим Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) ОСОБА_1 з розрахунку 90% середнього заробітку без обмеження граничного її розміру, а саме з 01 січня 2019 року на підставі Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки про заробітну плату, виданою Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп, а також додатком до довідки, виданим Генеральною прокуратурою України від 24 грудня 2019 року №18-267зп.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії згідно його заяви від 26 грудня 2019 року на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 року №18-267 зп та додатку до неї, починаючи з 26 грудня 2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 року №18-267 зп та додатку до неї, починаючи з 26 грудня 2019 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі Закону України «Про прокуратуру» та довідки про заробітну плату, виданою Генеральною прокуратурою України з розрахунку 90% середнього заробітку без обмеження граничного розміру пенсії. І тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень стосовно не проведення особі перерахунку пенсійного забезпечення, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві мало б, на думку скаржника, провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження граничного її розміру, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не довів у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Одночасно суд касаційної інстанції бере до уваги, що в постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 та від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 викладені правові позиції з питань, які є предметом касаційної скарги, а висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду. Також колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових позицій.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №640/8988/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Л.Л. Мороз