14 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9905/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021
у справі № 910/9905/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 6 879 120, 79 грн,
На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.01.2022 надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (повний текст складено 24.12.2021) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/9905/21, подана до Суду 25.01.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2)якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що першою підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає те, що суд апеляційної інстанції при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Водночас іншою підставою касаційного оскарження скаржник зазначає відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у даних правовідносинах у частині визначення вини відповідача у виникненні заборгованості та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, за умови наявності у скаржника фактично законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності, що передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а також касаційна скарга має містити зазначення конкретної норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Однак одночасне посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також на відсутність висновків Верховного Суду як на підставу касаційного оскарження судових рішень без зазначення та розмежування конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній, а щодо яких - неврахований є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні ч. 2 ст. 287 ГПК України, у зв'язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Колегія суддів також зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених ст. 288 ГПК України.
Відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (повний текст складено 24.12.2021) ним отримано 06.01.2022, а тому він звернувся до суду в межах двадцяти днів від дня вручення йому повного судового рішення і має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України. На підтвердження викладених доводів скаржником до касаційної скарги додано копію роздруківки ідентифікатора відстеження поштової кореспонденції сайту "Укрпошта".
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 06.12.2021 (повний текст складено 24.12.2021), а тому строк на її оскарження закінчився 13.01.2022, тоді як касаційну скаргу подано 25.01.2022, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови у даній справі.
При цьому копію роздруківки ідентифікатора відстеження поштової кореспонденції сайту "Укрпошта" щодо відправлення 0411620655406 не можна вважати належним доказом отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки з нього не можливо встановити адресу відправника та отримувача, інших доказів скаржником не надано.
Хоча скаржник і просить поновити строк на касаційне оскарження та додає в якості доказів поважності причин пропуску строку копію роздруківки ідентифікатора відстеження поштової кореспонденції сайту "Укрпошта", однак відсутність адресата (отримувача) у наданій копії документа унеможливлює перевірку Судом дати отримання повного тексту постанови, а матеріали справи № 910/9905/18 в суді касаційної інстанції відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних доказів на підтвердження його отримання, не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Таким чином, скаржником не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску двадцяти днів з дня отримання оскаржуваної постанови та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали; 2) надати суду докази, що підтверджують подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови або навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 910/9905/21, то воно буде розглянуто у випадку усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 910/9905/21 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Мачульський Г.М.
Случ О.В.