07 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1919/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021
(в частині затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого
Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021
у справі
за заявою Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"
до Приватного підприємства "Віталком"
про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 у справі
№ 925/1919/15, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, задоволено повністю клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. від 03.06.2021
(вх. № 9085/21 від 04.06.2021); затверджено звіт ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута за період з 12.04.2016 до 31.03.2021 на суму 528 324,35 грн (виплату якої не здійснено) та про здійснення витрат за період з 02.10.2020 до 31.03.2021 на суму 1 886,15 грн (які за рахунок майна боржника не відшкодовано).
14.01.2022 Україно-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі - УАСП ТОВ "Каіс") звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 (в частині затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/1919/15, в якій скаржник просить суд скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., від 03.06.2021 (вх. суду № 9085/21 від 04.06.2021) про затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута за період з 12.04.2016 до 31.03.2021 на суму 528 324,35 грн та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди на суму 33 711,00 грн та про здійснення витрат на суму 1 886,15 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1919/15 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,
Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.01.2022.
Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, УАСП ТОВ "Каіс" оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 в частині затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута.
Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018 (далі - КУзПБ), який вступив в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року N 2344-XII.
Частиною 3 статті 9 КУзПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо нарахування та стягнення основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора.
Виходячи з норм частини 3 статті 9 КУзПБ, оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, УАСП ТОВ "Каіс" необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/1919/15 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/1919/15 за касаційною скаргою Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.06.2021(в частині затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. про нарахування грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора банкрута) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у даній справі.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення № 4237 від 14.01.2022 на суму 4 758,00 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді О.О. Банасько
К.М. Огороднік