11 лютого 2022 рокуСправа № 921/91/22
про повернення заяви без розгляду
Суддя Чопко Ю.О. розглянувши заяву б/н від 09.02.2022 (вх.№101 від 10.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж" про забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі №921/91/22:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Коледж" звернулося із заявою б/н від 09.02.2022 (вх.№101 від 10.02.2022) у якій просить вжити заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви до Тернопільської міської ради, а саме вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді до набрання законної сили рішенням суду, вчиняти дії щодо:
- виконання рішення Тернопільської міської ради від 04.02.2022 №8/12/07 "Про припинення права користування земельною ділянкою";
- розпорядження (будь-якого роду відчуження) чи передачу в користування (оренду найм, лізинг, тощо) іншим особам, земельної ділянки загальною площею 1,8 га, кадастровий номер 6110100000:04:002:0021, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Генерала Тарнавського.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову викладені у статті 139 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, у п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Однак, в порушення вказаних вище імперативних приписів чинного процесуального законодавства, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Натомість, заявником надано оцінку недоцільності такого застосування, зокрема, вказано що заходи забезпечення позову не впливатимуть на майнові інтереси Тернопільської міської ради.
З приводу наведеного вище слід зазначити, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв'язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Правовий аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить про те, що пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов'язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі п.6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозицій щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Також слід зазначити, що Відповідно до ч.5 ст.139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Підпунктом 3 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно ч.1 ст. 9 вказаного Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Нормами ч.2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Відтак, заявник, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1240,50 грн. та відповідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Із додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" (п.3.8 Інструкції).
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Судом встановлено, що заявником в якості доказу сплати судового збору подано платіжне доручення №178 від 08.02.2022 на суму 1240,50 грн згідно якого - платником судового є ТОВ "Компанія Добробуд" та призначення платежу за яким зазначено "; 24633454; Судовий збір за позовом ТОВ Компанія Добробуд. Господарський суд Тернопільської області.22030101". В той час як предметом розгляду є заява про забезпечення позову, а серед учасників спору відсутня вказана платником юридична особа.
З огляду на наведене, надане позивачем платіжне доручення № 178 від 08.02.2022 року на суму 1240,50 грн не може бути розцінена судом в якості належного доказу сплати ТОВ "Коледж" судового збору за розгляд заяви б/н від 09.02.2022 року про забезпечення позову (вх.№101 від 10.02.2022).
Відповідно до ч.7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 137, 139, 140, 170, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Тернопільської області, -
Заяву б/н від 09.02.2022 (вх.№101 від 10.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж" про забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі №921/91/22 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 11.02.2022 року та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О. Чопко