46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
18 січня 2022 року м.Тернопіль Справа №921/789/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
за участю секретаря судового засідання Свергун О.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: керівника Тернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль, в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Назаркевича Петра Володимировича, смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 6326,58грн,
за участю представників:
прокуратури: Пагут О.С., прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури, довіреність №15-18вих.22 від 04.01.2022;
позивача: Стрижак О.В., довіреність №4024/6.3/14-21 від 22.12.2021;
відповідача: Назаркевич П.В., паспорт серія НОМЕР_1 від 01.04.2016.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Керівник Тернопільської окружної прокуратури, м.Тернопіль, звернувся в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ, 03.12.2021 (згідно з відтиском вхідної кореспонденції суду за вх.№879) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Назаркевича Петра Володимировича, смт.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 191,80Євро, що станом на 18.03.2021 відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, еквівалентно 6326,58грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо дотримання встановлених вагових обмежень. Прокурор вказує на здійснення відповідачем перевищення осьового навантаження транспортного засобу, що належить підприємцю на праві власності, що є порушенням положень Закону України «Про автомобільний транспорт».
Підставою звернення прокурора з позовом визначено факт не здійснення Державною службою з безпеки на транспорті заходів щодо стягнення нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативні, в дохід Державного бюджету України, тобто бездіяльність державного органу, до компетенції якого належить вжиття заходів з примусового стягнення відповідних коштів до бюджету.
Заперечення відповідача.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.
За нормами ч.3 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні дії суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 позов розподілено для розгляду судді Андрусик Н.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 18.01.2021 (з урахування виправлень, внесених згідно з ухвалою суду від 21.12.2021).
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали доводи, наведені у позові; просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Водночас судом залишено без розгляду клопотання Укртрансбезпеки без номеру від 10.01.2022 (вх.№91 від 10.01.2022) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання з огляду на прибуття представника позивача в судове засідання.
Відповідач у судовому засіданні позов заперечив, вказавши, що дані перевезення вагових параметрів транспортного засобу були зафіксовані з порушенням, а тому є неправомірними.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 18.01.2022 присутнім учасникам справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі наявних у справі доказів та зміст спірних правовідносин.
12.03.2021 начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на території Харківської області у період з 15.03.2021 по 21.03.2021. На підставі направлення №012062 від 15.03.2021 Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 18.03.2021 проведено рейдову перевірку на ділянці автодороги М-03 (Харків) Київ-Харків-Довжанський 421км.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки DAF, моделі XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричепу марки REISCH, моделі RSBS-35-24LK реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6, інспекторами Управління складено Акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №254591 від 18.03.2021, в якому зафіксовано перевищення вантажним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також надання послуг перевезення вантажу великоваговим транспортом без відповідного дозволу, що є порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Цього ж дня складено довідку №050746 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №0023412 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Як вбачається з Акту №254591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та Акту №0023412 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, навантаження вантажного автомобіля марки DAF, моделі XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричепу марки REISCH, моделі RSBS-35-24LK реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , становило: навантаження на строєну вісь 22,980т (при нормативно допустимій - 22,0т). Тобто, було зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь 0,98 т.
Зважування вищевказаного транспортного засобу здійснювалося за допомогою ваги автомобільної для зважування в русі ВА-Д, яка пройшла перевірку відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, котрий затверджений постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 за модулем В - сертифікат перевірки типу №UA.TR/113-0076-18 версія 2 від 11.09.2020. ООВ «Метрологія» ННЦ «Інститут метрологія» провів випробування в рамках оцінки відповідності по Модулю F, протокол випробувань №6/0076/17.TI.365.F/09-20 від 17.09.2020 і видав сертифікат UA.TR.113-0076/17F-20 від 17.09.2020. Згідно декларації про відповідність №2053 об'єкт декларації відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94.
Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, моделі XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп марки REISCH, моделі RSBS-35-24LK реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , що використовується фізичною особою-підприємцем Назаркевичем Петром Володимировичем, здійснювався технічними засобами, що мають відповідний сертифікат відповідності та сертифікат перевірки типу, у зв'язку із чим є придатними до застосування. Отже, доводи відповідача з цього приводу спростовуються вищенаведеними обставинами.
Факт перевищення транспортним засобом відповідача вагових обмежень додатково підтверджується чеком (роздруківкою) зважування №412 від 18.03.2021, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.
Ні під час здійснення перевірки, ані під час вирішення питання щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності документів, які б підтверджували право відповідача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативних вагових параметрів - дозволу на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданого уповноваженим органом для проїзду дорогами України) позивачу надано не було; про наявність таких документів відповідачем не заявлено і під час розгляду цієї справи.
Як вбачається з товарно-транспортної накладної №678 від 17.03.2021 вантажним автомобілем марки DAF, моделі XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричепом марки REISCFI, моделі RSBS-35-24LK реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , здійснювалося перевезення вантажу на замовлення ТОВ «Агрохімтехнолоджі» для ТОВ «ЙОГРАЙТЕН» на підставі угоди зберігання з ТОВ «Агрохімтехнолоджі», пункт навантаження: провулок Сапанівський, 2, с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, вантажоодержувач ТОВ НВК «Квадрат»; пункт розвантаження: с.Занки Харківської області, відстань 959 км.
За інформацією Регіонального сервісного центру МВС України у Тернопільській області №31/19-2786 від 27.07.2021 даний вантажний автомобіль та зареєстровані за відповідачем у справі, що останній підтвердив в судовому засіданні.
Відповідно до Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту №0023412 згідно товарно-транспортної накладної від 17.03.2021 №678 фізичній особі-підприємцю Назаркевичу Петру Володимировичу нараховано до сплатити в дохід Держбюджету 191,80Євро, що еквівалентно 6326,58грн.
11.05.2021 виконувачем обов'язків начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами перевірки, проведеної 18.03.2021, складено постанову №243648 про застосування до відповідача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00грн згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», який був сплачений, що підтверджується копією платіжного доручення №1173 від 20.05.2021.
Як вказує прокурор, за інформацією Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.07.2021 №3601/28/23-21, від 12.08.2021 №4299/28.1/23-21 та від 02.11.2021 №5779/28.1/23-21 та Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.11.2021 № 7287/6.3/15-21 плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, фізичною особою-підприємцем Назаркевич Петром Володимировичем в добровільному порядку і в установлені законодавством строки не сплачена, чим порушуються інтереси держави, відтак така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Дана обставина послугувала підставою для звернення прокуратури з цим позовом.
Щодо наявності у прокурора правових підстав для звернення до суду з позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, суд вважає, що інтереси держави в розумінні частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у сфері дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, полягають в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів шляхом зарахування їх до бюджету.
Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами носить публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед народом.
Не сплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року та пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.
Згідно пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до підпункту 27 пункту 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, дід час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Проте, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито цивільно-правових заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
Як встановлено судом, перед зверненням до суду з позовом в порядку дослідження підстав для представництва, у листах №5871ВИХ-21 від 23.06.2021, №6923ВИХ-21від 20.07.2021, №6922ВИХ-21 від 20.07.2021, №1031ВИХ-21 від 26.10.2021, №10309ВИХ-21 від 26.10.2021 прокуратурою надіслано позивачу клопотання про надання інформації щодо вжиття заходів з приводу стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.
У листах-відповідях №3601/25/23-21 від 09.07.2021, №4299/28.1/23-21 від 12.08.2021, №5779/28.1/23-21 від 02.11.2021 повідомлено адресата про відсутність у Служби законодавчо передбачених повноважень на звернення з даного питання до суду з позовом та, у зв'язку з цим, остання не має наміру заявляти відповідного позову.
Водночас, у листі від 08.06.2021 №43825/28/24-21 Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки висловило клопотання щодо пред'явлення прокуратурою позовної заяви до фізичної особи підприємця Назаркевича Петра Володимировича про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, а згідно з інформацією Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.11.2021 №7287/6.3/15-21 у 2021 році Служба має вкрай обмежене фінансування видатків на сплату судового збору, що унеможливлює ефективну роботу Укртрансбезпеки щодо відшкодування збитків державі, а надання асигнувань на сплату судового збору у 2021 році не передбачено, відтак остання просила прокуратуру заявити відповідний позов.
Не вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, спричиняє шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
З огляду на викладене, звернення прокурора з позовом до суду, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання користування автомобільними дорогами загального користування і дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Тернопільською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Державну службу України з безпеки на транспорті про представництво інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті листом від 15.11.2021 за №11047 вих-21. Державна служба України з безпеки на транспорті не заперечувала проти здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором, не повідомила суд про намір самостійно звернутись до суду із позовом щодо стягнення заборгованості з відповідача.
Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.
Згідно частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (Порядок № 879).
Згідно пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
У підпункті 3 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
У пп.4 п. 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Також відповідно до ч.3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 встановлено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (п. 31.1 Порядку № 879).
Згідно з пункту 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).
Відповідно до п.31.1 Порядку № 879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Отже, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.
При цьому п.37 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку №050746 про результати здійснення габаритно- вагового контролю від 18.03.2021року, акт № 00234412 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.03.2021року, акт № 00254591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.03.2021 року.
Так, згідно Акту №254591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та Акту №0023412 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, навантаження вантажного автомобіля марки DAF, моделі XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 та напівпричіп марки REISCH, моделі RSBS-35-24LK реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , при проведенні габаритно-вагового контролю працівниками Укртрансбезпеки було зафіксовано перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів на 0,98т. Дозволу на перевищення даним транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданого уповноваженим органом для проїзду дорогами України, відповідачем не представлено, отже такий відсутній.
Також в матеріалах справи наявна довідка №050746 від 18.03.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій визначено тип транспортного засобу, результати вагового та габаритного контролю, а саме: навантаження на строєну вісь становило 22,980т (при нормативно допустимій - 22,0т); відтак, виявлено перевищення вищевказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів на 0,98т.
Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023412 згідно товарно-транспортної накладної від 17.03.2021 № 678 фізичній особі - підприємцю Назаркевичу Петру Володимировичу нараховано до сплати кошти в сумі 191,80Євро, що у відповідності до роздруківки НБУ станом на час вчинення правопорушення, а саме 17.03.2021, становить 6326,58грн.
Однак, відповідачем не внесено плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування у розмірі 191,80Євро, що є порушенням п.31.1 Порядку № 879 та послугувало підставою для звернення до суду з позовом прокуратури про примусове стягнення даних коштів до бюджету
Висновки господарського суду.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 803/3/18, від 05.02.2020 у справі №820/2475/18, від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю оформлюються (складаються) у відповідній послідовності наступні документи: талон (чек) про зважування, який формується ваговим обладнанням автоматично, без втручання співробітників компетентних органів; довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій фіксуються результати габаритно-вагового контролю та яка оформлюється навіть при відсутності порушень габаритно-вагових параметрів; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, який складається виключно при виявленні відповідних порушень; рахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який складається виключно на підставі акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів.
Таким чином, рахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно товарно-транспортної накладної від №678 від 17.03.2021, складений відносно відповідача, є додатком до акту № 0023412 від 18.03.2021 року, про що зазначено в самому розрахунку, а не додатком до акту № 254591 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.03.2021 року.
Відповідно до Порядку № 1567 акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складається виключно за результатами рейдової перевірки, в ньому фіксуються всі порушення автотранспортного законодавства та за результатами якого до перевізників застосовується адміністративно-господарські штрафи або виноситься припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Так, до відповідача згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243648 у відповідності до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у сумі 1700грн, який сплачено ним згідно платіжного доручення № 1173 від 20.05.2021 і дана обставина підприємцем підтверджена в судовому засіданні.
В свою чергу, як зазначено вище, плата за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування, не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 820/1203/17.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10 грудня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за №215/24992 (Наказ №1007/1207), зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879:
П= (Рзм + Рив +Рг) х В х К, де
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;
В - відстань перевезення, км.
Пунктом 31-1 Порядку № 879 визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру (К):
- до 10 відсотків - у подвійному розмірі:
- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі:
- більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно товарно-транспортної накладної від 18.03.2021 № 678 до акту № 0023412 від 18.03.2021 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:
П= (Рзм + Рнв + Рг) * В * К (п. 31-1) .
П= 0,10*959*2=191,80Євро.
Так, згідно товарно-транспортної накладної № 678 від 18.03.2021 транспортний засіб було завантажено у с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, а пунктом розвантаження встановлено с. Занки Харківської області, відстань між якими за даними інтернет ресурсу складає 959км (через с. Пісочин Харківської області).
В розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0023412 від 18.03.2021 року враховано відстань всього маршруту, у зв'язку з тим, що завантажуючи транспортний засіб з перевищенням вагових норм в с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області перевізник мав намір проїхати до с. Занки Харківської області з відповідним порушенням без отримання дозволу. При цьому водій не скористався своїм правом, передбаченим 23 Порядку № 879, та не привів вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, щоб було підставою застосування плати за проїзд виключно за пройдену частину маршруту.
Вказане вище підтверджує правильність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 0023412 від 18.03.2021року.
Крім того не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо невідповідність даних зважування транспортного засобу дійсним показникам, з огляду на наявність в автомобільної ваги за допомогою якої зафіксовано порушення, документів відповідності її Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, котрий затверджений постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 за модулем В - сертифікат перевірки типу №UA.TR/113-0076-18 версія 2 від 11.09.2020; наявності Сертифікату UA.TR.113-0076/17F-20 від 17.09.2020, виданого ООВ «Метрологія» ННЦ «Інститут метрологія» за фактом проведення випробування в рамках оцінки відповідності по Модулю F, протокол випробувань №6/0076/17.TI.365.F/09-20 від 17.09.2020 та декларації про відповідність №2053 (об'єкт декларації відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94).
Вказані вище обставини відповідачем не спростовані, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини господарський суд застосовує у цій справі як джерело права.
Ураховуючи наведене, суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв'язку з перевезенням відповідачем вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги прокуратури про стягнення з фізичної особи-підприємця Назаркевича Петра Володимировича коштів в сумі 191,80Євро, що еквівалентно 6326,58грн, є обґрунтованими, документально доведеними, відтак такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений прокуратурою судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Назаркевича Петра Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) в дохід Державного бюджету України (одержувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків; код ЄДРПОУ: 37874947; назва банку: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації:22160100; Призначення платежу: плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; розрахунковий рахунок: UA218999980313111216000020649) - 6326 (шість тисяч триста двадцять шість)грн 58коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великогабаритним транспортним засобом.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Назаркевича Петра Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул.Листопадова, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 02910098) - 2270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 10 лютого 2022року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрусик Н.О. в період з 24.01.2022 по 07.02.2022 включно.
Суддя Н.О. Андрусик