09.02.2022м. СумиСправа № 920/1329/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1329/21:
за позовом Приватного підприємства “Фармлогістика” (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 174, п. 1),
до відповідача Приватної фірми “Астра” (40002, м. Суми, вул. Роменська, буд. 16),
про стягнення 400 000 грн 00 коп.
представники учасників справи:
від позивача - Гарбузова Т.А.
від відповідача - не з'явився,
08.12.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 400000 грн 00 коп. боргу за договором безпроцентної позики (поворотної - фінансової допомоги) № 24/07-18-ФД від 24.07.2018.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою від 13.12.2021 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/1329/21, призначив підготовче засідання на 17.01.2022, 11:45, надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - Приватної фірми «Астра» (код ЄДРПОУ 30133959): 40002, Сумська область, м. Суми, вул. Роменська, будинок 16.
Ухвала Господарського суду Сумської області від 13.12.2021 про відкриття провадження у даній справі, направлена судом на адресу відповідача, повернута поштовим відділенням з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».
11.01.2022 до суду надійшло клопотання позивача, в якому повідомлено про підтримання позовнимх вимог та розгляд справи за відсутності представника позивача (вх № 179 від 11.01.2022).
Ухвалою від 17.01.2022 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 09.02.2022, 11:20.
Ухвала Господарського суду Сумської області від 17.01.2022 про призначення справи до судового розгляду по суті, направлена судом на адресу відповідача, повернута поштовим відділенням з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
24.07.2018 року між ПП «Фармлогістика» та ПФ «Астра» укладено Договір безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) №24/07-18-ФД.
Згідно з п.1.1. договору позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідачу) грошові кошти у розмірі встановленому договором, а відповідач зобов'язується повернути їх позивачу.
Відповідно до п. 2.1. договору, сума позики за договором становить 400 000 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач повинен повернути позику в термін до 23 липня 2019 року включно.
Відповідно до п. 5.1. Договору, відповідач зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановлений п. 4.1. договору.
Згідно з п. 6.1. договору, у разі порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену договором і чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно з вищезазначеним договором він перерахував 24.07.2018 відповідачу грошові кошти у розмірі 400000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2501 від 24.07.2018. Зазначені кошти відповідач повинен був повернути позивачу до 23.07.2019 включно. Проте, грошові кошти відповідачем не повернено.
Докази повернення суми позики за Договором в розмірі 400 000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 3 статті 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики в повному обсязі чим порушив умови Договору, тому заявлені позивачем вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення 400 000 грн 00 коп. боргу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6 000 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної фірми «Астра» (40002, Сумська область, місто Суми, вул. Роменська, буд. 16, код ЄДРПОУ 30133959) на користь Приватного підприємства «Фармлогістика» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 174, нежитлове приміщення, квартира 1, код ЄДРПОУ 36311997) 400000 грн 00 коп. боргу; 6 000 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено та підписано суддею 14.02.2022.
Суддя Є.А. Жерьобкіна