08.02.2022м. СумиСправа № 920/1383/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1383/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”
(вул. Депутатська, 13-А, м. Шостка, Сумська область, 41100,
код ЄДРПОУ 35187360)
до відповідача Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство “Глухівський
агролісгосп” ( вул. 40 - років Перемоги, 2, смт. Шалигіне,
Глухівський район, Сумська область, 41470, код ЄДРПОУ 23637196)
про стягнення 148248 грн 00 коп.
Суть спору: 21.12.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 148248 грн 00 коп., з яких: 31950 грн 00 коп. сума боргу, 116298 грн 00 коп. пеня за неналежне виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу необробленої деревини № 46/б від 22.04.2021, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 23.12.2021 відкрито провадження у справі № 920/1383/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
17.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 12.02.2022 № 18, в якому відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про відсутність у позовній заяві розрахунку штрафних санкцій, також просить зменшити розмір позовних вимог на розмір в сумі 116298 грн 00 коп.
Окрім цього, 17.01.2022 відповідачем подано до суду клопотання від12.01.2022 №19 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 21.01.2022 відмовлено Відповідачу в задоволенні клопотання від 12.01.2022 № 19 (вх. № 178 від 17.01.2022) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відкладено розгляд справи по суті на 08.02.2022.
02.02.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив та клопотання відповідача про зменшення позовних вимог, відповідно до змісту якої просить позов задовольнити у повному обсязі у клопотання відповідача про зменшення позовних вимог відмовити за безпідставністю.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Собекс Україна» (Позивач, Покупець) та Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємстов «Глухівський агролісгосп» (Відповідач, Продавець) був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини № 46/б.
Відповідно п. 1.1. Договору, за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі II кварталу 2021 року, який відбувся 22.04.2021 року, Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаним в цьому Договорі.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що по факту готовності партії товару, Продавець надає Покупцеві повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару ( до відвантаження).
Згідно з п. 2.3. Договору передбачено, що Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання запрошення, при необхідності проводить відбір товару. За результатами проведеного відбору складається Специфікація та при необхідності акт відбору. В разі, якщо відбір товару Покупцем не проводиться, рахунок виставляється Продавцем через три дні з моменту направлення Покупцеві запрошення.
Відповідно до п. 2.4. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату (передоплату 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі, що зазначається в рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку.
Як зазначає позивач, станом на 14.12.2021 він як Покупець повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару від відповідача (Продавця) не отримував, Спеціфікацїї не складалися, рахунок на оплату не виставлявся.
Згідно з п.2.6. Договору, встановлено, що сума гарантійного внеску, перерахована Покупцем на рахунок Біржі для участі в аукціоні із продажу необробленої деревини, перераховується Продавцю (за згодою Продавця) в якості оплати за проданий товар.
Платіжним дорученням № 4251 від 27.05.2021 Покупець перерахував 31950,00 грн. гарантійного внеску на рахунок Біржи - СТБ «Сумиагропромбіржа».
В свою чергу Біржа платіжним дорученням № 1574 від 27.05.2021 перерахувала вказану суму на поточний рахунок Відповідача.
Вказана вище сума відповідно до п.2.6 Договору є попередньою оплатою за товар.
Відповідно до п. 3.3. Договору, Продавець зобов'язаний протягом 5 (пяти) робочих днів передати Покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100 % передоплати за партію товару.
30.11.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 25 від 30.11.2021, в якій просив повернути суму попередньої оплати в розмірі 31950 грн.
Доказів повернення коштів в сумі 31950 грн представниками сторін до матеріалів справи не надано.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактично умови Договору щодо поставки Товару відповідачем не виконані, станом на 13.12.2021 Товар за умовами Договору на суму попередньої оплати не поставлено, на вимогу позивача кошти в сумі 31950 грн. не повернуто, а тому заборгованість станом на 13.12.2021 складає 31950,00 грн., яка підтверджується підписаним Сторонами актом звірки взаєморозрахунків.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Визначене частиною другою статті 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що факт перерахування позивачем відповідачу передплати за товар в сумі 31950 грн. 00 коп. підтверджується платіжними дорученнями № 1574 від 27.05.2021, № 4251 від 27.05.2021 та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на період з 01.01.2021-13.07.2021.
Відповідач не подав ні доказів поставки товару, ні доказів повернення грошових коштів на вимогу позивача в сумі 31950 грн. 00 коп.
Оскільки відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі, грошові кошти на вимогу позивача у повному обсязі не повернув, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 31950 грн. 00 коп. боргу.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 5.3 договору, за несвоєчасне або не в повному обсязі надання товару, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі 2% від вартості ненаданого своєчасно товару. В разі, коли прострочення термінів надання товару триває більше ніж 10 банківських днів, відповідач на вимогу позивача зобов'язується повернути сплачені за товар кошти, що не звільняє відповідача від сплати пені та виконання своїх договірних зобов'язань.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2% від вартості непоставленого своєчасно товару в сумі 31950 грн 00 коп. за період з 13.06.2021 по 13.12.2021, що становить 116298 грн 00 коп.
Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, суд приходить до висновку, що під час розрахунку позивачем не враховано положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» відповідно до якого розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Судом здійснено перерахунок здійснених позивачем нарахувань, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду. Відповідно до здійсненого судом перерахунку сума пені становить 2628 грн. 65 коп.
Розрахунок здійснений судом за допомогою програми Калькулятори-Інформаційно-правова система «Прецедент».
Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.
З огляду на викладене, оскільки право позивача щодо стягнення пені передбачене положеннями договору та чинним законодавством України, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2628 грн. 65 коп. є правомірними та обґрунтованими.
У відзиві на позову відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 116298 грн (на 100 %).
Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №925/1471/16).
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому Договором розмірі. У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 31950 грн. 00 коп. боргу, 2628 грн. 65 коп. пені.
В частині стягнення пені в сумі 113669 грн 22 коп. суд відмовляє за не обґрунтованістю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч.ч. 1, 4, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог і становлять 529 грн 36 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Глухівський агролісгосп» (вул. 40-років Перемоги, 2, смт. Шалигіне, Глухівський район, Сумська область, 41470, код ЄДРПОУ 23637196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Собекс Україна» (вул. Депутатська, 13-А, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 35187360) 31950 (тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 коп. боргу, 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 65 коп. пені, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 36 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В інший частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено і підписано суддею 09.02.2022.
Суддя С.В. Заєць