вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" лютого 2022 р. м. Рівне Справа № 918/913/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 , відповідача 4: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ ( Terraseed Kurbishandel GMBH ) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства
представники:
від позивача 1: Павлюк І.А.;
від відповідача1: Кожемякіна В.І. ;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від відповідача 4: не з'явився.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 , відповідача 4: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ ( Terraseed Kurbishandel GMBH ) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
У зв'язку з тим, що відповідач 2 - ОСОБА_2 та відповідач 3 - ОСОБА_3 є фізичними особами, Господарським судом Рівненської області було надіслано листи-запити № 918/913/21 від 22 жовтня 2021 року до Управління Державної міграційної служби в Рівненській області та Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаних осіб.
Ухвалою суду від 26.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 9 080, 00 грн.; за наявності надати суду інформацію про офіційну адресу представництва в Україні відповідача 3: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH).
27 жовтня 2021 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд:
1. Визначити сформований розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське (код ЄДРПОУ 38426216) у розмірі 119 000,00 грн.
2. Визнати розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (код ЄДРПОУ 38426216) наступним чином: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у сумі 99 000,00 грн., що становить 83,2% статутного капіталу; ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) у сумі 10 000,00 грн., що становить 8,4% статутного капіталу; ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) у сумі 10 000,00 грн., що становить 8,4% статутного капіталу.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
02 листопада 2021 року через загальний відділ діловодства Господарського суду Рівненської області надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання, у якому Управління Державної міграційної служби в Рівненській області повідомило наступну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача 2 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).
02 листопада 2021 року від ОСОБА_1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.10.2021 року долучено оригінал квитанції про сплату судового збору від 01.01.2021 року в сумі 4 540,00 грн. Крім того, надано суду інформацію про офіційну адресу представництва в Україні відповідача 4: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ ( Terraseed Kurbishandel GMBH ), а саме: адвокат Ігор Дикунський (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
03 жовтня 2021 року через загальний відділ діловодства Господарського суду Рівненської області надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання, у якому Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області повідомило наступну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) з 14.06.2021 року відповідача 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Ухвалою суду від 08.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 30 листопада 2021 року.
29 листопада 2021 року від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що всі обставини, на які посилається позивач у позовній заяві щодо корпоративних правовідносин, змін власників та внесення статутного капіталу відповідають дійсності. Реєстраційні документи, на які посилається позивач у позовній заяві та вказує про їх знаходження у ТОВ "Миргощанське" наявні, а також містяться в матеріалах реєстраційної справи відносно Товариства, що знаходиться в Дубенській районній державній адміністрації.
Також, 29.11.2021 року від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач 3 визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, оскільки 15.12.2016 року ним було внесено 10 000,00 грн. як поповнення статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське", що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 15 грудня 2016 року. Зазначає про те, що йому відомо, що ОСОБА_2 також вносив грошові кошти для поповнення статутного капіталу Товариства. Щодо Фірми Террасід Кюрбісхандедь ГМБХ ( Terraseed Kurbishandel GMBH ), то зазначає про те, що як йому відомо, що кошти не вносилися для поповнення статутного капіталу Товариства, внаслідок чого директор ТОВ "Мирогощанське" звертався із відповідними листами до уповноважених осіб Товариства в Україні, проте його звернення були проігноровані. Щодо ситуації із внесенням ОСОБА_1 грошових коштів як асоційованим членом СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", то зазначає про те, що дане питання неодноразово обговорювалося між учасниками, проте жодних дій з метою включення його як члена Товариства ними не здійснювалося через важку внутрішню ситуацію та різну позицію співучасників Товариства відносно даного питання.
Крім того, у відзиві відповідач 3 просить суд провести розгляд даної справи без його участі з врахуванням його позиції по даній справі.
Ухвалою суду від 30.11.2021 року розгляд справи відкладено на 14.12.2021 року.
Ухвалою суду від 14.12.2021 року розгляд справи відкладено на 28.12.2021 року.
28 грудня 2021 року від відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач 4 заперечує проти задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що відповідач 4 ставить під сумнів внесення позивачем грошових коштів у розмірі 99 000,00 грн. у статутний капітал СВК "Мирогощанський", оскільки у виписці по рахунку від 13.06.2014 року у графі "Призначення платежу" зазначено лише "поповнення статутного фонду", і не вказано ким саме було здійснено платіж, а тому позивачем не доведено, ким саме - ним чи ОСОБА_6 - було внесено поповнення статутного фонду СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське". Також, відповідач 4 піддає сумніву твердження позивача про те, що зборами засновників СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" від 15.05.2014 року позивача було прийнято до асоційованих членів кооперативу. Крім того, відповідач 4 ставить під сумнів внесення коштів для поповнення статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Окрім того, відповідач 4 просить суд про застосування строків позовної давності по справі, оскільки 04.10.2016 року загальними зборами засновників ТОВ "Мирогощанське" були прийняті рішення про створення ТОВ "Мирогощанське" в результаті перетворення, про формування статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське", про затвердження статуту ТОВ "Мирогощанське", а тому позовна давність за вимогами щодо захисту прав позивача як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" інтереси якого не були враховані під час реорганізації (перетворення) СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське" в ТОВ "Мирогощанське", спливла 04.10.2019 року.
Ухвалою суду від 28.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/913/21 на 30 днів - до "06" лютого 2022 року включно. Розгляд справи відкладено на "20" січня 2022 року.
14 січня 2022 року від плозивача надійшла відповідь на відзив відповідача 4 зі змісту якої вбачається, що відповідач 4 ставлячи під сумнів внесення позивачем грошових коштів у розмірі 99 000,00 грн. у статутний капітал СВК "Мирогощанський", не надає жодних доказів для підтвердження спростування даної позиції, а також не надає жодних доказів внесення грошових коштів ОСОБА_6 у період 2013-2016 років. Зазначено про те, що аргументи відповідача 4 щодо невнесення коштів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 будуються лише на припущеннях та не спростовані жодними належними та допустимими доказами. Також, позивач заперечує проти застосування строків позовної давності, оскільки лише з 08.11.2019 року він дізнався про те, що його права щодо визначення частки в ТОВ "Мирогощанське" є порушеними, оскільки лише 08.11.2019 року позивачем було отримано відповідь від Фірми Террасід Кюрбеіхандель ГМБХ в якій зазначено про те, що нині Фірма Террасід Кюрбеіхандель ГМБХ не вбачає необхідності у проведенні позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", оскільки не бачить механізму реалізації його прав як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" та правових підстав для визначення його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське". Таким чином, у випадку незгоди з даною позицією пропонує позивачу звернутися до судових органів за захистом своїх прав та інтересів.
Крім того, у відповіді на відзив відповідача 4 зазначено про те, що ті документи, які були додані до матеріалів позовної заяви та визначено в позові, що вони в оригіналах містяться у позивача та будуть надані для огляду в судове засідання.
В судовому засіданні 20.01.2022 року представником позивача було надано для огляду оригінали документів, які були додані до матеріалів позовної заяви. Дані оригінали документів, які були додані до матеріалів позовної заяви, оглянуті судом в даному судовому засіданні.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року продовжено відповідачу 4 строк для подання відзиву на позовну заяву та враховано його при розгляді справи. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 4 про витребування оригіналів документів. Закрито підготовче провадження у справі 918/913/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на "03" лютого 2022 р. на 13:00 год.
31 січня 2022 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повторного направлення позовної заяви з додатками відповідачу 2 - ОСОБА_2 .
Представник відповідача 4 в судове засідання не з'явився, однак 03.02.2022 року надіслав на електронну адресу суду заперечення на відповідь на відзив зі змісту яких вбачається, що відповідач 4 просить суд застосувати до позовних вимог позивача позовну давність та відмовити в задоволенні позову. Крім того, 03.02.2021 року надіслав на електронну адресу суду клопотання про призначення експертизи.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 заперечили проти клопотання про призначення експертизи.
Щодо клопотання відповідача 4 про призначення експертизи, то слід відзначити наступне.
Своє клопотання відповідач 4 обгрунтовує тим, що у відповідача 4 є підставі сумніватись у тому, що Позивач дійсно писав заяву про вступ до асоційованих членів СВК "Мирогощанське" від 1 травня 2014 року і що його було прийнято засновниками кооперативу до асоційованих членів на зборах 15.05.2014 року. Відповідно, відповідачем 4 ставиться під сумнів весь опис позивачем у позовній заяві обставин, що нібито мали місце і мали б свідчити про намагання позивача відновити свої порушені права на отримання частки у ТОВ "Мирогощанське", а тому для з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: чи писав позивач заяву про прийняття його до асоційованих членів СВК "Мирогощанський" від 1 травня 2014 року; чи приймали і чи підписували засновники СВК "Мирогощанський" рішення про прийняття позивача до асоційованих членів СВК "Мирогощанське" від 1 травня 2014 року, яке відображене в протоколу № 4 зборів засновників СВК "Мирогощанський" від 15 травня 2014 року; чи подавав і чи підписував позивач заяву про його включення учасником ТОВ "Мирогощанське" від 22 липня 2016 року; чи подавав позивач, інші документи, зазначені ним у позовній заяві, спрямовані на відновлення своїх, нібито порушених прав і чи надсилались йому відповіді на його запити, зазначені у позовній заяві необхідні спеціальні знання, без яких, встановити відповідні обставини неможливо, а такі знання відносяться до галузі технічної експертизи документів, в якій ані суд, ані учасники справи не є спеціалістами чи експертами.
Однак, пунктом 8 чостини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста.
Таким чином, вирішення питання про призначення експертизи можливе лише в підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
При цьому, суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України вже продовжував строк підготовчого провадження на тридцять днів, а ухвалою суду від 20.01.2022 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.02.2022 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.
При цьому, у частині 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього ГПК України.
Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 2 ч. 1 статті 228 ГПК України подати клопотання про зупинення провадження у справі можливо лише на етапі підготовчого провадження, а підготовче провадження було закрито ще ухвалою суду від 20.01.2022 року.
З огляду на все вищезазначене, суд констатує, що на даний час зібрані докази дозволяють встановити та оцінити всі обставини, які є предметом судового розгляду у цій справі, а призначення експертизи у справі лише призведе до затягування розгляду справи та порушення прав учасників справи на розумні строки її розгляду.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи і такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Враховуючи вищевикладене, суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача 4 про призначення у даній справі судової експертизи.
У судовому засіданні 03.02.2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Відповідач 2 чи його представник у судове засідання 20.01.2022 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується трекінговою інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в якій зазначено, що відправлення не вручене під час доставки з інших причин.
Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача 2 про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у відповіді про реєстрацію місця проживання, у якому Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області повідомило наступну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) з 14.06.2021 року відповідача 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем 2 є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача 2 щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про час та місце розгляду даної справи.
Також, відповідачу 2 було відомо про дану справу, оскільки 29 листопада 2021 року від відповідача 2 надходило клопотання про відкладення розгляду справи та надіслання на його адресу копії позовної заяви з додатками та 28.12.2021 року про надіслання на його адресу копії позовної заяви з додатками.
З огляду на наведене, відповідач 2 вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача 2 у засідання судом не визнаються поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідачів 3 чи його представник у судове засідання 20.01.2022 року не з'явилися, однак відповідач 3 у відзиві на позовну заяву просив суд провести розгляд даної справи без його участі з врахуванням його позиції по даній справі.
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача 1, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи в сукупності, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.05.2014 року позивачем було подано заяву про прийняття в асоційовані члени СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський".
15 травня 2014 року відбулися збори засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на яких було вирішено прийняти ОСОБА_1 до асоційованих членів кооперативу та визначити розмір його пайового внеску у сумі 99 000 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч гривень) зі строком його внесення не пізніше 15 червня 2014 року.
На виконання вимог протокольного рішення засновників ОСОБА_1 було внесено 13 червня 2014 року 99 000 грн. для поповнення статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 13.06.2014 року та подальшим внесенням даних коштів на розрахунковий рахунок Кооперативу, що підтверджується випискою по рахунку від 13 червня 2014 року.
Таким чином, позивач зазначає, що ним було виконано всі вимоги та умови, що визначали порядок вступу йому як асоційованому члену Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський".
Також, 15.05.2014 року на зборах засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", було прийнято рішення зобов'язати усіх засновників кооперативу внести свої частки у пайовий фонд кооперативу не пізніше 26 травня 2014 року.
Проте, позивач зазначає, що ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_6 не внесли грошових коштів до Пайового фонду Кооперативу.
24 березня 2016 року було виключено зі складу зановників ОСОБА_8 та затверджено статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в новій редакції, в якому визначено статутний фонд Кооперативу - 100 000 (сто тисяч) грн. та розприділено між членом - засновником ОСОБА_6 у розмірі - 100%.
13 квітня 2016 року ОСОБА_6 відступив свою частку в Товаристві для чотирьох інших засновників, зокрема: ОСОБА_10 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_11 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу), - що було відображено в статуті Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в новій редакції.
21 липня 2016 року відбулися загальні збори членів-засновників СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на якому прийняли рішення про реорганізацію СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", про що було складено протокол № 4.
22 липня 2016 року позивачем було подано заяву про включення його частки у пайовий фонд Кооперативу при здійсненні реорганізації шляхом прийняття рішення про включення його, ОСОБА_1 , в перелік учасників Товариства з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві.
12 вересня 2016 року позивач отримав лист за вих. № 15 від представника СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", в якому його повідомили, що питання щодо включення його частки в перелік учасників з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві буде винесено в порядку черговості на наступні збори членів-засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський".
04 жовтня 2016 року відбулися загальні збори членів - засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на яких було затверджено передавальний акт Кооперативу, що було оформлено Протоколом від 04 жовтня 2016 року.
Також, 04.10.2016 року відбулися Загальні збори Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", на яких вказано про те, що в результаті реорганізації (перетворення) СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" створили ТОВ "Мирогощанське", що відображено у Протоколі № 1 загальних зборів Засновників.
Питанням АДРЕСА_3 було затверджено статутний капітал Товариства у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. та розподілено частки наступним чином: ОСОБА_10 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_11 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу).
Як зазначає позивач, що його інтереси, як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" жодним чином не були враховані при проведенні процедури реорганізації, що порушує його майнові права та права, визначені Статутом Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський".
09 листопада 2016 року було проведено загальні збори учасників ТОВ "Мирогощанське", про що складений протокол № 2, на яких було відступлено частку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ , та затверджено новий склад учасників Товариства та розприділено частки у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ - 80 000 грн., що становить 80% Статутного фонду (капіталу) та виклали статут в новій редакції.
Як зазначає позивач, що його інтереси як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" знову враховані не були.
Позивач зазначає про те, що пайовий фонд СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" було не сформовано на момент реорганізації шляхом перетворення та в подальшому лише відбулося формування статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське" та підтверджується тією обставиною, що 15 грудня 2016 року учасником ТОВ "Мирогощанське" ОСОБА_3 було поповнено статутний капітал на 10 000 (десять тисяч) грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 15.12.2016 року та випискою по рахунку за 15 грудня 2016 року.
Також, ОСОБА_2 було внесено 10 000 (десять тисяч) грн. до статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське".
Щодо поповнення статутного капіталу від фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ , позивачем, як директором Товариства направлялися відповідні листи на ім'я представників даного Товариства з метою довнесення коштів у Статутний капітал ТОВ "Мирогощанське", проте такі прохання були проігноровані.
Зокрема, 19 листопада 2019 року на представника фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ, як учасника ТОВ "Мирогощанське" направлялося попередження про прострочення вкладу учасника, на що було отримано відповідь від 29 листопада 2019 року, що в фірми відсутні обігові кошти для його поповнення.
03 вересня 2019 року позивачем було знову подано заяву на ім'я представника Представнику Фірми Террасід Кюрбсіхандель ГМБХ Шепелеву Дмитру Євгенович з проханням скликати позачергові збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" на вирішення яких поставити питання щодо визначення частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське".
08 листопада 2019 року було отримано відповідь з якої вбачається, що нині Фірма Террасід Кюрбсіхандель ГМБХ не вбачає необхідності у проведенні позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", оскільки не бачить механізму реалізації його прав як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" та правових підстав для визначення його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське". Таким чином, у випадку незгоди з даною позицією пропонує ОСОБА_1 звернутися до судових органів за захистом своїх прав та інтересів.
Отже, як зазначає позивач, що нині вичерпалися всі досудові механізми врегулювання питання щодо відновлення його порушених прав та інтересів як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощансъкий", що було реорганізоване шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю.
Наведені обставини, які підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, стали причиною звернення ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 , відповідача 4: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) з даним позовом та є предметом спору у справі, що розглядається.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Cудом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з визначненням розміру статутного капіталу товариства, регулювання яких здійснюється ЗУ "Про господарські товариства", ГК України, ЦК України тощо.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
Згідно з ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Під захистом цивільних прав (охоронюваний законом інтерес) розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права (охоронюваний законом інтерес) залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд з'ясовує характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права (охоронюваний законом інтерес) позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Загальні норми про способи захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі учасників корпоративних відносин, викладені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу. Спеціальні способи захисту корпоративних прав визначаються законами України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства". Можливість застосування іншого, ніж встановлений законом, способу захисту, випливає із норми ч. 3 ст. 16 ЦК.
Об'єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства. Загальними для учасника будь-якого господарського товариства відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" є права: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Предметом даного спору є визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 23.04.2014 року було викладено в новій редакції статут Сільськогосподарський виробничий кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", членами якого були: ОСОБА_6 , громадянин Австрії, з часткою у розмірі 99%, що становила в грошовому вираженні 99 000 грн.; ОСОБА_8 , громадянин України, з часткою у розмірі 1%, що становила в грошовому вираженніь 1 000 грн. (т. 1, а.с.12-17).
Відповідно до п. 3.1. Статуту (в редакції від 23.04.2014 року), члеами кооперативу є особи, які заснували кооператив або прийняті до асоційованих членів Кооперативу у встановленому законом порядку і не припинили членство у Кооперативі.
Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви фізичної особи про вступ у члени кооперативу. Член кооперативу робить вступний внесок відповідно до неподільного фонду Кооперативу.(п. 3.3 Статуту (в редакції від 23.04.2014 року).
Пунктом 3.5. Статуту (в редакції від 23.04.2014 року) визначено, що особа, прийнята в асоційовані члени кооперативу, зобовязана внести вступний або пайовий внески в терміни, встановлені загальними зборами членів кооперативу, але не пізніше 30 (тридцяти) днів з дня прийняття в асоційовані члени Кооперативу.
01 травня 2014 року позивачем було подано заяву про прийняття останнього в асоційовані члени СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" (т. 1, а.с. 18).
15 травня 2014 року відбулися збори засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на яких було вирішено прийняти ОСОБА_1 до асоційованих членів кооперативу та визначити розмір його пайового внеску у сумі 99 000 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч гривень) зі строком його внесення не пізніше 15 червня 2014 року (т. 1, а.с.19-21).
На виконання вимог протокольного рішення засновників ОСОБА_1 було внесено 13 червня 2014 року 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. для поповнення статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 13.06.2014 року (т.1, а.с.22) та подальшим внесенням даних коштів на розрахунковий рахунок Кооперативу, що підтверджується випискою по рахунку від 13 червня 2014 року (т.1, а.с.23).
Пунктом 3.16. Статуту (в редакції від 23.04.2014 року) визначено, що у кооперативі допускається асоційоване членство. Асоційованими членами Кооперативу можуть бути фізичні особи, що визнають його статут і дотримуються його вимог та зробили пайовий внесок у Пайовий фонд кооперативу.
Асоційований член Кооперативу зобов'язаний здійснити пайовий внесок у Пайовий фонд Кооперативу.
Пунктом 3.17. Статуту (в редакції від 23.04.2014 року) ввказує, що розмір пайових внесків у пайовий фонд Кооперативу асоційованих членів Кооперативу та порядок їх внесення визначаються загальними зборами членів Кооперативу. При цьому розмір грошового пайового внеску члена Кооператива не може бути меншим 50 (п'ятдесяти) грн.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про кооперацію", виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку.
В абз. 6 даної норми визначається, що пай - це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Частиною 1 статті 10 ЗУ "Про кооперацію" визначено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Статтею 14 ЗУ "Про кооперацію" визначено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 20 ЗУ "Про кооперацію", для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.
Статтею 21 ЗУ "Про кооперацію" визначено, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.
Також, 15 травня 2014 року на зборах засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", було прийнято рішення зобов'язати усіх засновників кооперативу внести свої частки у пайовий фонд кооперативу не пізніше 26 травня 2014 року.
Проте, як зазначає позивач, що ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_6 не внесли грошових коштів до Пайового фонду Кооперативу.
24 березня 2016 року було виключено зі складу зановників ОСОБА_8 та затверджено статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в новій редакції, в якому визначено статутний фонд Кооперативу - 100 000 (сто тисяч) грн. та розприділено між членом - засновником ОСОБА_6 у розмірі - 100% (т. 1, а.с.24-30).
13 квітня 2016 року ОСОБА_6 відступив свою частку в Товаристві для чотирьох інших засновників, зокрема: ОСОБА_10 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_11 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу), - що було відображено в статуті Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в новій редакції (т.1, а.с. 31-37).
21 липня 2016 року відбулися загальні збори членів-засновників СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на якому прийняли рішення про реорганізацію СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", про що було складено протокол № 4 (т.1, а.с.38).
22 липня 2016 року позивачем було подано заяву про включення його частки у пайовий фонд Кооперативу при здійсненні реорганізації шляхом прийняття рішення про включення його, ОСОБА_1 , в перелік учасників Товариства з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві (т.1, а.с. 40).
Як зазначає позивача, що 12.09.2016 року позивач отримав лист за вих. № 15 від представника СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", в якому його повідомили, що питання щодо включення його частки в перелік учасників з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві буде винесено в порядку черговості на наступні збори членів-засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" (т.1, а.с.41).
Також, позивач зазначає, що як йому стало відомо, що 04.10.2016 року відбулися загальні збори членів - засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", на яких було затверджено передавальний акт Кооперативу, що було оформлено Протоколом від 04 жовтня 2016 року.
Відповідно до Передавального акту Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", складеного комісією з реорганізації (перетворення) СВК "Мирогощанський" та затвердженого протоколом загальних зборів членів-засновників СВК "Мирогощанський" від 04 жовтня 2016 року, у розділі "Власний капітал" зареєстрований (пайовий) капітал становив 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн.(т.1, а.с.148-149).
А також, було чітко зафіксовано, що всі зобов'язання СВК "Мирогощанський" перед Кредиторами, всі зобовєязання дебіторів, всі права та обов'язки, а також всі активи і пасиви СВК "Мирогощанський" в повному обсязі переходять до правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське".
Статтею 28 ЗУ "Про кооперацію" визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 108 ЦК України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Частиною 5 ст. 107 ЦК України, юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.
Тобто, незважаючи на проведену реогрганізацію СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" шляхом перетворення в ТОВ "Мирогощанське", останнє залишилося правонаступником всіх прав та обовязків попередньої юридичної особи.
04 жовтня 2016 року відбулися Загальні збори Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", на яких вказано про те, що в результаті реорганізації (перетворення) СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" створили ТОВ "Мирогощанське", що відображено у Протоколі № 1 загальних зборів Засновників (т.1, а.с.43).
Питанням № 4 було затверджено статутний капітал Товариства у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. та розподілено частки наступним чином: ОСОБА_10 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_11 - 40 000 грн., що становить 40% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу).
Отже, інтереси позивача, як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" жодним чином не були враховані при проведенні процедури реорганізації.
09 листопада 2016 року було проведено загальні збори учасників ТОВ "Мирогощанське", про що складений протокол № 2, на яких було відступлено частку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ , та затверджено новий склад учасників Товариства та розприділено частки у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); ОСОБА_3 - 10 000 грн., що становить 10% Статутного фонду (капіталу); фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ - 80 000 грн., що становить 80% Статутного фонду (капіталу) та виклали статут в новій редакції (т.1, а.с. 45-46).
Тобто, інтереси позивача як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" знову враховані не були.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" (в редакції станом на 02.11.2016 року), частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
Тобто, при продажу частки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ, а їхня частка не була внесена до статутного фонду Товариства, що свідчить про порушення вимог ЗУ "Про господарські товариства" (в редакції станом на 02.11.2016 року).
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Ту обставину, що пайовий фонд СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" було не сформовано на момент реорганізації шляхом перетворення та в подальшому лише відбулося формування статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське" також підтверджується тією обставиною, що 15 грудня 2016 року учасником ТОВ "Мирогощанське" ОСОБА_3 було поповнено статутний капітал на 10 000 (десять тисяч) грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від 15.12.2016 року та випискою по рахунку за 15 грудня 2016 року (т. 1, а.с.47-48).
Також, ОСОБА_2 було внесено 10 000 (десять тисяч) грн. до статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське", що не заперечується відповідачем 1.
Щодо поповнення статутного капіталу від фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ , позивачем, як директором Товариства направлялися відповідні листи на ім'я представників даного Товариства з метою довнесення коштів у Статутний капітал ТОВ "Мирогощанське", проте такі прохання були проігноровані.
Зокрема, 19 листопада 2019 року на представника фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ, як учасника ТОВ "Мирогощанське" направлялося попередження про прострочення вкладу учасника, на що було отримано відповідь від 29 листопада 2019 року, що в фірми відсутні обігові кошти для його поповнення (т. 1, а.с.49-50).
03 вересня 2019 року позивачем було знову подано заяву на ім'я представника Представнику Фірми Террасід Кюрбсіхандель ГМБХ Шепелеву Дмитру Євгенович з проханням скликати позачергові збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" на вирішення яких поставити питання щодо визначення частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (т. 1, а.с. 51).
08 листопада 2019 року позивачем було отримано відповідь, що нині Фірма Террасід Кюрбсіхандель ГМБХ не вбачає необхідності у проведенні позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", оскільки не бачить механізму реалізації його прав як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" та правових підстав для визначення його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське". Таким чином, у випадку незгоди з даною позицією пропонуємо йому звернутися до судових органів за захистом своїх прав та інтересів (т.1, а.с.52).
Зважаючи на вищевикладене, сформований статутний капітал ТОВ "Мирогощанське" становить 119 000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн. та складається з наступних коштів: 99 000 грн. було внесено ОСОБА_1 , як асоційованим членом СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський"; 10 000 грн - ОСОБА_3 , як учасником ТОВ "Мирогощанське"; 10 000 грн - ОСОБА_2 , як учасником ТОВ "Мирогощанське".
Таким чином, якщо 100% сформованого статутного капіталу становить 119 000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн, то ОСОБА_1 володіє 83,2% статутного капіталу, ОСОБА_3 - 8,4% та ОСОБА_2 - 8,4%.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з положеннями статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов'язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
Таким чином, з моменту внесення ОСОБА_1 коштів для поповнення пайового фонду Кооперативу, він набув майнові права та обов'язки відносно даного Товариства.
У пункті 4 частині 1 статті 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у пунктах 62, 63 цієї постанови, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д " пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 за провадженням № 12-88гс19).
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення сформованого розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" у розмірі 119 000 грн. та визначення розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" наступним чином: ОСОБА_1 у сумі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн., що становить 83,2% статутного капіталу; ОСОБА_3 у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., що становить 8,4% статутного капіталу; ОСОБА_2 у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., що становить 8,4% статутного капіталу.
Твердження відповідача 4 про невнесення ОСОБА_1 коштів як асоційованим членом СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський", а внесення даних коштів ОСОБА_6 не заслуговують на увагу з огляду на нступне.
Зокрема, 27.08.2021 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Мирогощанське" було оплачено кошти у розмірі 80 000,00 грн. з призначенням платежу: Фірма Тєррасід Кюрбісхандель ГмбХ через ОСОБА_13 : сплата статутного капіталу в ТОВ "Мирогощанське", код ЄДРПОУ 38426216 на підставі довіреності від 17.08.2021 року, апостіль № 3JV 1969/21m від 17.08.2021 року від платник - ОСОБА_13 , що підтверджується меморіальним ордером № № ПН2619525 від 27.08.2021 року (т.2, а.с. 33).
Проте, дані кошти були повернуті ТОВ "Мирогощанське" як помилково отримані кошти від ОСОБА_13 , згідно платіжного доручення №737 від 28.09.2021 року, оскільки ТОВ "Мирогощанське" не було повідомлено про повноваження та наявність будь-яких представників на території України від Фірми Террасід Кюрбісхандель ГмбХ (а.с. 34).
Лише 07.09.2021 року керуючим справою про банкрутство ФІРМИ ТЕРРАСІД КЮРБІСХАНДЕЛЬ ГМБХ (TERRASEED KURBISHANDEL GMBH) - Філіплом Каспер (відповідно до сертифікату від 18 липня 2021 року) було повідомлено ТОВ "Мирогощанське", що законні інтереси TSK уповноважений представляти Ігор Дикунський, адвокат DLF.
Таким чином, даний факт підтверджує ту обставину, що ФІРМІ ТЕРРАСІД КЮРБІСХАНДЕЛЬ ГМБХ достеменно відомо, що ними особисто та особами, в яких вони купували корпоративні права на ТОВ "Мирогощанське", не було внесено статутний капітал Товариства, внаслідок чого ФІРМА ТЕРРАСІД КЮРБІСХАНДЕЛЬ ГМБХ намагалася поза межами строків, встановлених ЗУ "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла станом на 09 листопада 2016 року) та ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" поповнити статутний капітал ТОВ "Мирогощанське", що підтверджує обставини, викладені позивачем в позовній заяві.
Слід звернути увагу на те, що відповідач 4 ставлячи під сумнів внесення позивачем грошових коштів у розмірі 99 000 грн. у статутний капітал СВК "Мирогощанський", не надає жодних доказів для підтвердження спростування даної позиції, а також не надає жодних доказів внесення грошових коштів ОСОБА_6 у період 2013-2016 років.
Поряд з тим, як відзначалось судом, відповідач 4 у відзиві просить суд про застосування строків позовної давності по справі, оскільки 04.10.2016 року загальними зборами засновників ТОВ "Мирогощанське" були прийняті рішення про створення ТОВ "Мирогощанське" в результаті перетворення, про формування статутного капіталу ТОВ "Мирогощанське", про затвердження статуту ТОВ "Мирогощанське", а тому позовна давність за вимогами щодо захисту прав позивача як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське" інтереси якого не були враховані під час реорганізації (перетворення) СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" в ТОВ "Мирогощанське", спливла 04.10.2019 року.
Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). До спірних правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України).
Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить і правильне обчислення строку давності і в кінцевому підсумку - захист порушеного матеріального права.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.
Початок перебігу строку позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Отже, право звернення до суду, обумовлено моментом отримання інформації про порушене право або наявністю об'єктивних обставин, котрі вказують на можливість довідатись про таке порушення, також кореспондує процесуальним можливостям звернення до суду, що обов'язково супроводжується виконання процесуального порядку подачі позову.
В даній справі слід виходити з того, що починаючи з 2016 року позивач регулярно звертався в досудовому порядку до відповідачів для врегулювання спору мирним шляхом та включення його до складу учасників ТОВ "Мирогощанське", а саме:
22 липня 2016 року позивачем було подано заяву про включення частки ОСОБА_1 у пайовий фонд Кооперативу при здійсненні реорганізації шляхом прийняття рішення про включення його в перелік учасників Товариства з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві.
12 вересня 2016 року ним було отримано лист за вих. № 15 від представника СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське", в якому його повідомили, що питання щодо включення його частки в перелік учасників з врахуванням внесеного ним паю та визначенням частки учасника в реорганізованому Товаристві буде винесено в порядку черговості на наступні збори членів-засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу з іноземними інвестиціями "Мирогощанський" (т.1, а.с. 41),
Далі, в межах трирічного строку, а саме 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 було знову подано заяву на ім'я представника Представнику Фірми Терраеід Кюрбеіхандель ГМБХ Шенелева Дмитра Євгеновича з проханням скликати позачергові збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" на вирішення яких поставити питання щодо визначення частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (т.1, а.с. 52).
Проте, 08.11.2019 року позивачем було отримано відповідь зі змісту якої вбачається, що нині Фірма Терраеід Кюрбеіхандель ГМБХ не вбачає необхідності у проведенні позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", оскільки не бачить механізму реалізації його прав як асоційованого члена СВК з іноземними інвестиціями "Мирогощанське" та правових підстав для визначення його частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське". Таким чином, у випадку незгоди з даною позицією пропонує йму звернутися до судових органів за захистом своїх прав та інтересів (т.1, а.с. 52).
Таким чином, з 08.11.2019 року ОСОБА_1 , дізнався про те, що його права щодо визначення частки в ТОВ "Мирогощанське" є порушеними, що впливає на захист його прав та інтересів.
Враховуючи встановлену можливість довідатись про порушення своїх прав починаючи з 08.11.2019 року, строк позовної давності щодо даних позовних вимог сплине 08.11.2022 року.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 21.10.2021 року, тобто в межах трьох річного строку позовної давності, а тому доводи відповідача 4 про застосування строків позовної давності у даній справі є безпідставними.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем 4 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
При цьому суд зважає на висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське", відповідача 2: ОСОБА_2 , відповідача 3: ОСОБА_3 , відповідача 4: Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ ( Terraseed Kurbishandel GMBH ) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в розмірі по 1 135,00 грн. на кожного
Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 86, 129, 196, 232, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визначити сформований розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Перша, вул. Загребля, 10, ЄДРПОУ 38426216) у розмірі 119 000 (сто дев'ятнадцять тисяч) грн.
3. Визнати розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Перша, вул. Загребля, 10, ЄДРПОУ 38426216) наступним чином: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у сумі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн., що становить 83,2% статутного капіталу; ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., що становить 8,4% статутного капіталу; ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., що становить 8,4% статутного капіталу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогощанське" (35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Перша, вул. Загребля, 10, ЄДРПОУ 38426216) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.
7. Стягнути з Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (АВСТРІЯ, РОРБАХ, 10, 8151 ХІТЦЕНДОРФ, реєстраційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14 лютого 2022 року.
Суддя Романюк Ю.Г.