про відмову у видачі судового наказу
"14" лютого 2022 р. Справа № 916/361/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” про видачу судового наказу (вх. №377/22 від 09.02.2022р.) про стягнення заборгованості із боржника - фізичної особи-підприємця Михайляк Мар'яни Михайлівни, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” (далі по тексту - ТОВ „Бізнес позика”) звернулось до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника - фізичної особи-підприємця Михайляк Мар'яни Михайлівни (далі по тексту - Михайляк М.М.) заборгованості у загальному розмірі 22 791,56 грн., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн. та процентів у розмірі 12 791,56 грн. Подану до господарського суду заяву про видачу судового наказу ТОВ „Бізнес позика” обґрунтовує фактом неналежного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №076252-КС-002 від 26.02.2020р., укладеним в електронній формі, в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів.
ТОВ „Бізнес позика” на підтвердження правомірності заявлених вимог було надано суду пропозицію (оферту) на укладення договору про надання кредиту, електронне повідомлення про акцептування Михайляк М.М. оферти на укладення кредитного договору №076252-КС-002 від 26.02.2020р., Правила надання грошових коштів у кредит, затверджені наказом директора заявника №6 від 21.01.2020р.; довідку від 06.01.2022р., видану ТОВ „Елаєнс”, про перерахування 26.02.2020р. грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок боржника, відкритий в АТ КБ „Приватбанк”; довідку ТОВ „Бізнес позика” №076252-КС-002 від 26.11.2021р. про укладення договору.
Розглянувши заяву ТОВ „Бізнес позика” про видачу судового наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3-4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Господарський суд зазначає, що з наданих заявником Правил надання грошових коштів у кредит вбачається, що Позичальник, який бажає отримати від ТОВ „Бізнес позика” оферту на укладення кредитного договору, має заповнити заявку з метою перевірки відповідності Позичальника Правилам (п. 4.1). Після обробки персональних даних Позичальника Кредитор приймає рішення про видачу кредиту та направляє Позичальнику оферту на укладення договору. Таким чином, оферта на укладення кредитного договору формується Кредитором після перевірки даних, зазначених Позичальником у заявці на укладення договору.
На підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 ТОВ „Бізнес позика” було надано суду довідку від 06.01.2022р., видану ТОВ „Елаєнс”, про перерахування 26.02.2020р. грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок боржника, відкритий в АТ КБ „Приватбанк”.
Проте, з наданих заявником доказів не вбачається за можливе встановити, що картковий рахунок, який зазначений у довідці, дійсно належить ОСОБА_1 , оскільки заявки на укладення кредитного договору, які мають заповнюватись Позичальником до моменту направлення Кредитором оферти на укладення договору, або будь-які інші відомості з цього приводу господарському суду надані не були.
З наданих заявником доказів також вбачається, що грошові кошти були перераховані на картковий рахунок ТОВ „Елаєнс” на виконання договору про надання послуг з переказу №41084239_14/12/17 (без дати). Проте, ненадання заявником суду вказаного договору, а також відсутність в оферті на укладення кредитного договору будь-яких відомостей, які можуть підтвердити, що кредитні кошти будуть перераховані на користь Позичальника особою, яка не виступає стороною за кредитним договором, має наслідком неможливість встановлення судом взаємозв'язку між вказаними обставинами.
З огляду на ненадання ТОВ „Бізнес позика” доказів, які підтверджують, що кредитні кошти були перераховані саме на рахунок ОСОБА_1 , а не будь-якої іншої особи, відсутність у кредитному договорі відомостей про перерахування кредитних коштів на користь ОСОБА_1 особою, яка не виступає стороною за договором, господарський суд доходить висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за кредитним договором №076252-КС-002 від 26.02.2020р., що, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Крім того, господарський суд зазначає, що з наданих ТОВ „Бізнес позика” доказів не вбачається за можливе перевірити факт, що між заявником та боржником виникли саме господарські відносини, оскільки наявність у фізичної особи статусу суб'єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. по справі №753/16525/16-ц.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні поданої ТОВ „Бізнес позика” заяви про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 22 791,56 грн.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на заявника відповідно до приписів ст. 151 ГПК України, у зв'язку з відмовою у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 147, 148, 151- 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Бізнес позика” у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. №377/22 від 09.02.2022р.) про стягнення заборгованості із фізичної особи-підприємця Михайляк Мар'яни Михайлівни заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 791,56 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.П. Желєзна