"14" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3611/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Мельниченко В.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” про стягнення заборгованості в розмірі 16800,00 грн., -
Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” про стягнення заборгованості в сумі 16800,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
14.06.2021 р. між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” (замовник) було укладено договір про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони № 8-К-2021, відповідно до п. 1 якого охорона зобов'язується надати замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об'єкті) замовника, що розташований за адресою: м Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-в (нежитлове приміщення № 1 в літ. А) згідно дислокації (додаток 2 до договору).
Згідно п 2.1 договору вартість послуг за здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток № 1 до договору).
Так, позивач зазначає, що на виконання умов договору сторонами було укладено і підписано протокол погодження ціни послуг (додаток № 1 до договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р.), згідно якого п. 1 сторонами досягнута домовленість про договірну ціну послуг охорони, яка складає 140,00 грн., у тому числі ПДВ 20%, за одну годину одного охоронця ВПООСЗ.
Крім того, як вказує позивач, на виконання умов договору № 8-К-2021 сторонами було складено і підписано акт про виставлення охорони, згідно якого з 18.00 годин 14.06.2021 р. Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення виставляє службовий наряд охорони у кількості 3 працівників, що здійснюють заходи стаціонарної цілодобової охорони публічної безпеки і порядку на території замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-в (нежитлове приміщення № 1 в літ. А).
В подальшому, за ствердженнями позивача, з ініціативи замовника, за його особистим проханням 16.06.2021 р. було тимчасово призупинено здійснення охорони вищевказаного об'єкту, про що було укладено і підписано додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з охорони співрооітниками поліції охорони № 8-К-2-21 від 14.06.2021 р., згідно якої сторони, керуючись п. 7.3 договору, домовились тимчасово призупинити дію договору, починаючи з 10.00 годин 16.06.2021 р., та відповідно було складено акт про зняття охорони. Також позивач зазначає, що за п. 2 всі інші умови договору залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
Наразі позивач зауважує, що з метою отримання оплати наданих послуг по договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 p. Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення було розраховано та складено рахунок № 8-К-2021 від 16.06.2021 р. за охоронні послуги замовнику - ТОВ “Ордер Прайм” на оплату у сумі 16800,00 грн., а також складено акт прийому - здачі виконаних робіт № ВПО-000085 від 30.06.2021 р., які були направлені замовнику для виконання, однак ні грошових коштів, ні жодної відповіді від замовника не отримано, на телефон останній не відповідає, а також уникає спілкування.
При цьому позивач зауважує, що 16.08.2021 р. службовим нарядом ВПООСЗ у складі старшого інспектора групи з фізичної безпеки, капітана поліції Ткаченко А.О. та заступника командира взводу охорони об'єктів та публічної безпеки старшого лейтенанта поліції Панкратова Є.О. здійснено виїзд за адресою знаходження ТОВ “Ордер Прайм”, а саме: м. Одеса, просп. Гагаріна 12-а, однак за вказаною адресою знаходження замовника не встановлено, жодного підтвердження, що представники ТОВ “Ордер Прайм” знаходяться за вказаною адресою відсутні, внаслідок чого було складено акт про відсутність представників ТОВ “Ордер Прайм” та не вручення рахунку № 8-К-2021 від 16.06.2021 р.
Також позивач вказує, що з метою отримання оплати за договором на ім'я замовника було складено і відправлено укрпоштою письмову претензію за вих. № 330/43/49/03/2021 від 10.09.2021 р., однак жодної відповіді від відповідача не отримано, відповідач уникає спілкування та уникає виконання вимог договору в частині оплати послуг, а також додатково Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення було повторно складено і відправлено вже новою поштою письмову претензію за вих. № 367/43/49/01-2021 від 08.10.2021 р., однак жодної відповіді від відповідача так і не отримано, відповідач знову уникав спілкування та уникає виконання вимог договору в частині оплати послуг.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2021 р. вказану позовну заяву Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення залишено без руху, оскільки позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми заборгованості, що заявлена до стягнення. Також судом встановлено, що позивачем не надано до матеріалів позову докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме докази першого направлення позивачем відповідачу рахунку № 8-К-2021 від 16.06.2021 р. та акту прийому-здачі виконаних робіт № ВПО-000085 від 30.06.2021 р. та про неможливість їх подання позивачем не зазначено у позові. Крім того судом встановлено, що позивачем на підтвердження надсилання відповідачу копії позову із додатками додано до позову опис вкладення до цінного листа від 22.11.2021 р., що вказує на вміст листа, але не підтверджує факт відправлення відповідачу копії позову з доданими документами, а відтак доказів здійснення саме відправлення вказаного листа на адресу відповідача, якими, зокрема, є поштові квитанції, фіскальні чеки, до позовної заяви не додано.
07.12.2021 р. від Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення до господарського суду надійшла позовна заява (виправлена) (вх. № 329169/21), в якій представник позивача навів обґрунтований розрахунок суми заборгованості, що заявлена до стягнення, а також надав накладну № 6504519557410 від 22.11.2021 р. як доказ здійснення відправлення відповідачу копії позову з доданими документами. Стосовно надання доказів першого направлення позивачем відповідачу рахунку № 8-К-2021 від 16.06.2021 р. та акту прийому-здачі виконаних робіт № ВПО-000085 від 30.06.2021 р. позивач зазначив, що в якості доказів їх направлення поштою ним до позовної заяви надано докази про відправлення спочатку Укрпоштою, а потім Новою поштою із роздруківкою із сайту пошти, при цьому вказані документи були додатні в якості додатків до письмової претензії, інших доказів, крім тих, що надані до позовної заяви, позивач надати немає можливості.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2021 р. позовну заяву Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3611/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.01.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2022 р. розгляд справи № 916/3611/21 відкладено розгляд справи на 31 січня 2022 р. з огляду на неявку представника відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2022 р. розгляд справи № 916/3611/21 відкладено розгляд справи на 14 лютого 2022 р. з огляду на неявку представника відповідача.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 р. (а.с. 67). Також господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
14 червня 2021 р. між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” (замовник) укладено договір про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021, згідно п. 1.1 якого охорона зобов'язується надати замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об'єкті) замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В (нежитлове приміщення № 1 в літері А) згідно дислокації.
Відповідно до п. п. 1.2 договору обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника документів, що засвідчують його повноваження на володіння (користування) об'єктом у формі права власності або оренди, копія яких, завірена печаткою замовника, надаються охороні.
Згідно п. 2.1 договору вартість послуг за здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток 1 до договору).
В п. 2.2 договору визначено, що оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісяця до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати замовником відповідної суми, встановленої пунктом 2.1 цього договору згідно з виставленими охороною розрахунковими документами.
Умовами п. 2.3 договору визначено, що виставлення рахунків та актів виконаних робіт на оплату охоронних послуг здійснюється охороною один раз на місяць у строк до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за яким замовником здійснюється оплата.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що датою оплати (датою виконання замовником зобов'язання) є дата зарахування грошей на рахунок охорони.
Згідно п. 3.1 договору замовник має право: погоджувати з охороною умови початку (закінчення) періоду здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку (п.п. 3.1.1); визначити довірену особу для взаємовідносин з охороною у питаннях здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку (п.п. 3.1.2).
Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що охорона зобов'язується, зокрема: здійснювати необхідні заходи з охорони публічної безпеки і порядку на об'єкті, які передбачені та затверджені наказом МВС України № 577 від 07.07.2017 р. (п.п. 4.1.1).
Відповідно до п. п. 4.2 договору замовник зобов'язується, зокрема: своєчасно сплачувати за надані послуги в порядку та розмірі, що визначені договором (п.п. 4.2.3).
Згідно п. 6.1 договору останній набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року включно.
За домовленістю сторін договір може бути пролонгований шляхом підписання додатковою угоди (п. 6.2 договору).
В п. 7.2 договору сторони погодили, що спори по чинному договору підлягають вирішенню у встановленому діючим законодавством порядку.
Пунктом 7.3 договору визначено, що договір з додатками, які є його невід'ємною частиною, складається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, з яких один примірник знаходиться у охорони другий у замовника.
Невід'ємною частиною цього договору є також всі додаткові угоди до нього за умови, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами.
Відповідно до п. п. 7.4 договору сторони дійшли до взаємної згоди засвідчити дату та час виставлення наряду охорони та підписати акт виставлення охорони (додаток 3 до договору) на об'єкті замовника, який вказаний у додатку 2 договору, також сторони засвідчують, що з моменту виставлення наряду охорони на об'єкті починається нарахування вартості послуг на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток 1 до договору). Факт припинення надання охороною послуг охорони замовнику засвідчується підписаним з обох сторін актом знаття охорони (додаток 4 до договору).
Додатками до договору є:
- додаток 1 - Протокол погодження ціни на 1 (одному) арк.;
- додаток 2 - Дислокація на 1 (одному) арк.
- додаток 3 - Акт виставлення охорони на 1 (одному) арк.
- додаток 4 - Акт зняття охорони на 1 (одному) арк.
Наразі до вказаного договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. сторонами оформлено додаток № 1 - Протокол погодження ціни послуг, пунктом 1 якого сторонами досягнута домовленість про договірну ціну послуг охорони по вказаному договору, яка становить 140,00 грн. за одну годину одного охоронника, у тому числі ПДВ 20%.
Також сторонами до договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. оформлено та підписано додаток № 2 - Дислокація об'єкта, згідно якого об'єктом є нежитлове приміщення № 1 в літері А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В; час охорони від 08:00 до 08:00.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 червня 2021 року між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” (замовник) складено та підписано акт про виставлення охорони (додаток № 3 до договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р.) про те, що з 18:00 години 14.06.2021 р. Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення виставляє службовий наряд охорони у кількості 3 працівників, що здійснюватиме заходи стаціонарної цілодобової охорони публічної безпеки і порядку па території (об'єкті) замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В (нежитлове приміщення № 1 в літері А).
В подальшому 16 червня 2021 року між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” (замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р., пунктом 1 якої сторони, керуючись п. 7.3 договору, домовились тимчасово призупинити дії договору, починаючи з 10:00 години 16.06.2021 р.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 16.06.2021 р. сторони визначили, що всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
Також Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” було складено та підписано акт про зняття охорони про те, що відповідно до договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. о 10:00 годині 16.06.2021 року з об'єкта замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В (нежитлове приміщення № 1 в літері А) знято службовий наряд охорони у кількості 3 працівників; претензій до якості надання послуг ВПООСЗ не має.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов спірного договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. позивачем 14.06.2021 р. о 18:00 годині було прийнято під охорону об'єкт - нежитлове приміщення № 1 в літері А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, про що свідчить акт про виставлення охорони від 14.06.2021 р. (а.с. 11). З вказаного моменту позивачем надавались охоронні послуги на об'єкті ТОВ “Ордер Прайм”. Водночас в подальшому, 16.06.2021 р. сторонами на підставі додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. та акту про зняття охорони призупинено дію договору, починаючи з 10:00 години 16.06.2021 р. та знято службовий наряд охорони у кількості 3 працівників.
Умовами п. 2.3 договору визначено, що виставлення рахунків та актів виконаних робіт на оплату охоронних послуг здійснюється охороною один раз на місяць у строк до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за яким замовником здійснюється оплата.
Так, із матеріалів справи вбачається, що за фактом надання позивачем відповідачу послуг за договором про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. за вказаний період з 14.06.2021 р. 18:00 години до 16.06.2021 р. 10:00 години Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення було оформлено та підписано рахунок № 8-К-2021 р. від 16.06.2021 р. на суму 16800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2800,00 грн.) та акт № ВПО-000085 прийому-здачі наданих послуг за червень 2021 р. від 30.06.2021 р. на суму 16800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2800,00 грн.).
Крім того, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 16.08.2021 р. службовим нарядом Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення у складі старшого інспектора групи з фізичної безпеки, капітана поліції Ткаченко А.О. та заступника командира взводу охорони об'єктів та публічної безпеки старшого лейтенанта поліції Панкратова Є.О. здійснено виїзд за адресою знаходження ТОВ “Ордер Прайм”, а саме: м. Одеса, просп. Гагаріна 12-а з метою вручення рахунку № 8- К-2021 від 16.06.2021р. за охоронні послуги замовнику - ТОВ “Ордер Прайм” на оплату у сумі 16800,00 грн., а також акту прийому - здачі виконаних робіт № ВПО-000085 від 30.06.2021 р. згідно договору про надання послуг охорони № 8-К-2021 від 14.06.2021 р., за результатами чого встановлено, що за вказаною адресою знаходження ТОВ “Ордер Прайм” не встановлено, жодного підтвердження, що представники ТОВ “Ордер Прайм” знаходяться за вказаною адресою відсутні. Вказане оформлено актом про відсутність представників ТОВ “Ордер Прайм” та не вручення рахунку № 8-К-2021 від 16.06.2021 р.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією від 10.09.2021 р. за вих. № 330/43/49/01-2021, в якій Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” виконання зобов'язань за договором № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. та сплату заборгованості у розмірі 16800,00 грн., при цьому разом із вказаною претензією позивачем направлено на адресу відповідача додатки: рахунок № 8-К-2021 р. від 16.06.2021 р. та акт № ВПО-000085 прийому-здачі виконаних робіт/послуг від 30.06.2021 р. Так, доказів надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали даної справи не містять.
В подальшому позивач - Відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення повторно звернувся до ТОВ “Ордер Прайм” із претензією від 08.10.2021 р. за вих. № 367/43/49/01-2021 з вимогою виконати зобов'язання за договором № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. та сплатити заборгованість у розмірі 16800,00 грн., а також знову ж разом із вказаною претензією позивачем направлено на відповідачу рахунок № 8-К-2021 р. від 16.06.2021 р. та акт № ВПО-000085 прийому-здачі виконаних робіт/послуг від 30.06.2021 р. При цьому доказів надання відповідачем відповіді на повторну претензію матеріали даної справи також не містять.
Так, господарський суд зауважує, вказані дії відповідача з неотримання претензій, рахунку та акту направлені на уникнення відповідальності, що суперечить чесній діловій практиці та принципу добросовісності, який передбачає сумлінну, чесну і послідовну поведінку сторін під час реалізації своїх суб'єктивних прав та виконанні суб'єктивних обов'язків. Так, ухиляючись від виконання господарського зобов'язання, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” безстроково відтерміновує оплату за фактично надані послуги та неправомірно позбавляє позивача плати.
Разом з тим господарський суд зауважує, що матеріали даної господарської справи не містять доказів обґрунтованих письмових заперечень відповідача від підписання акту № ВПО-000085 прийому-здачі наданих послуг за червень 2021 р. від 30.06.2021 р. із зазначенням про непогодження із обсягом та/або вартістю зазначених у ньому послуг. Водночас відсутність своєчасно висловлених письмових заперечень до наданих послуг свідчить про прийняття таких послуг, а відмова замовника від підписання акту наданих послуг за спірним договором, за відсутності своєчасно наданих зауважень до таких послуг, не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
При цьому господарський суд наголошує, що із акту про зняття охорони, складеного про те, що відповідно до договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. о 10:00 годині 16.06.2021 року з об'єкта замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В (нежитлове приміщення № 1 в літері А), знято службовий наряд охорони у кількості 3 працівників, вбачається зазначення в ньому, що претензій до якості надання послуг ВПООСЗ не має. Так, вказаний акт було підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” - Шумським В.В. та начальником Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення - Буряком Д.В., а також скріплено відповідними печатками замовника та охорони.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту спірного договору № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. та враховуючи той факт, що після надання позивачем і отримання відповідачем послуг охорони, відповідач не підписав акт № ВПО-000085 прийому-здачі наданих послуг за червень 2021 р. від 30.06.2021 р. без надання мотивованої відмови, такі послуги вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті.
При цьому про належне виконання позивачем своїх обов'язків згідно умов спірного договору свідчить зазначення сторонами в акті про зняття охорони про відсутність претензій до якості надання послуг, а також й відсутність скарг від відповідача як замовника послуг на адресу Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення.
За ствердженнями позивача, відповідачем за вказаний період охорони з 14.06.2021 р. 18:00 години до 16.06.2021 р. 10:00 години не оплачено послуги охорони, у зв'язку з чим у нього існує заборгованість за вказані послуги у розмірі 16800,00 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. та чинного законодавства.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п. 2.2 договору визначено, що оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісяця до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати замовником відповідної суми, встановленої пунктом 2.1 цього договору згідно з виставленими охороною розрахунковими документами.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплату наданих позивачем послуг за спірним договором про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р., у зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення в загальній сумі 16800,00 грн.
Разом з тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Наразі відповідач не оспорив наявність у нього невиконаного зобов'язання зі сплати наданих позивачем послуг в загальному розмірі 16800,00 грн. за спірним договором про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. Так, несплатою позивачу суми заборгованості згідно договору про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором про надання послуг з охорони співробітниками поліції охорони за № 8-К-2021 від 14.06.2021 р., що не спростовано відповідачем належним доказами, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по наданим послугам в розмірі 16800,00 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення повністю обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Так, позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому позивач попередньо вказав, що він поніс та планує понести судові витрати у зв'язку із розглядом справи: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., додатку № 1 до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002696 від 20.05.2015 р., ордеру серія ВН № 1074600 від 22.11.2021 р., виписки по рахунку від 19.11.2021 р.
Як вбачається зі змісту договору № 25Р про надання юридичних послуг, укладеного 08 листопада 2021 р. між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (клієнт) та адвокатом Мельниченко Вікторією Володимирівно (адвокат), відповідно до умов п. 1 якого в порядку та на умовах, встановлених цим договором, адвокат зобов'язується надавати клієнту юридичні послуги згідно коду ДК СЗС 021:2015 79110000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, а клієнт прийняти ці послуги та оплатити їх вартість.
Згідно п. 2 договору під юридичними послугами, які адвокат зобов'язується надати клієнту згідно до цього договору, розуміється:
- правова допомога згідно до ч. 1 ст.59 Конституції України (п. 2.1);
- представництво інтересів клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах прокуратури, дізнання, досудового слідства, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в державній виконавчій службі (п. 2.2);
- захист клієнта, його працівників, як затриманих, підозрюваних, обвинувачених, підсудних (п. 2.3);
- представництво інтересів клієнта у справах, що знаходяться в провадженні судів України, в яких клієнт виступає (може виступати) позивачем, відповідачем, третьою стороною, захист інтересів клієнта в справах, що підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (п. 2.4).
В п. 3 договору передбачено, що для виконання зобов'язань адвоката за цим договором в порядку, передбаченому ст. 18 Закону України “Про звернення громадян”, ст. 42 ЦПК України, ст. 28 ГПК України, ст. 58 КАС України, ст. 271 КУпАП, ст.ст. 42, 56, 60-62, 66 КПК України, ст.ст. 44, 48, 52 КПК України 1960 року. Клієнт делегує йому повноваження для ініціювання (подання позову, повідомлення про злочин тощо) будь-яких проваджень, вступу та участі у справах, що знаходяться в провадженні в правоохоронних органах, органах прокуратури, дізнання, досудового слідства, судових органах, передбачені, зокрема: Господарським процесуальним кодексом України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, визнати позов повністю або частково, до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими цим Кодексом,
а також робити запити та в іншій спосіб збирати та надавати докази у встановленому законом порядку для виконання доручень клієнта, залучати інших осіб, що є адвокатами, спеціалістами, експертами тощо, використовувати технічні засоби.
Відповідно до п. 4 договору підписанням цього договору клієнт погоджується із позицією, що вже обрана чи буде обрана самостійно адвокатом по справі (справам) та зобов'язується цілком сприяти адвокату у виконанні ним своїх обов'язків за договором, в тому числі шляхом надання повної інформації та відповідних документів.
Пунктом 5 договору визначено, що вартість послуг, що надається адвокатом клієнту за цим договором, встановлюється в додатку № 1 до договору. У випадку розірвання договору з причин відмови клієнта від виконання порад адвоката, розголошення клієнтом інформації, що стосується виконання адвокатом його обов'язків за договором, отримання клієнтом юридичних послуг від інших осіб без погодження з адвокатом, плата за послуги адвоката не повертається.
Положеннями п. 6 передбачено, що адвокат не несе відповідальності за невиконання умов договору у випадках, передбачених п. 5 цього договору, та у випадку відсутності оплати клієнтом його послуг.
Згідно п. 7 договору останній вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. За виключенням випадків, коли клієнт, або особа, в інтересах якої діє клієнт, потребує термінової безвідкладної допомоги. В такому випадку договір є дійсним до його підписання в частині прав адвоката.
Також 08 листопада 2021 р. між Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення (клієнт) та адвокатом Мельниченко Вікторією Володимирівно (адвокат) укладено додаток № 1 до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., пунктами 1, 2, 3 якого сторони відповідно до п. 5 договору № 25Р про надання юридичних послуг встановили вартість послуг адвоката у розмірі 8000,00 грн. без ПДВ. Цей додаток є невід'ємною частиною договору. Цей додаток набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
Положеннями п. 4 додатку № 1 до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р. сторони погодили, що сума 8000,00 грн. виплачується адвокату в якості гонорару за складання позовної заяви про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ “Ордер Прайм”, представництво інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області та складання відповідних документів в ході представництва.
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., додаток № 1 до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002696 від 20.05.2015 р., ордер серія ВН № 1074600 від 22.11.2021 р., виписка по рахунку від 19.11.2021 р., а також встановлений у додатку № 1 від 08.11.2021 р. до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р. фіксований розмір адвокатських послуг у розмірі 8000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”;
2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 Цивільного кодексу України;
3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”;
6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 р. у справі № 910/14598/20.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 р. у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19.
Так, із п.п. 1, 4 додатку № 1 від 08.11.2021 р. до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р. сторони визначили розмір гонорару адвоката наступним чином:
вартість послуг адвоката складає 8000,00 грн. без ПДВ, які виплачуються адвокату в якості гонорару за складання позовної заяви про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ “Ордер Прайм”, представництво інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області та складання відповідних документів в ході представництва.
Таким чином, сторонами вказаного договору - Відділом поліції охорони об'єктів стратегічного значення та адвокатом Мельниченко Вікторією Володимирівно встановлено у додатку до вказаного договору чіткий розмір вартості наданих адвокатом послуг, а відтак укладення його сторонами будь-яких інших доказів, як то актів, звітів тощо, не потребується.
Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Так, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою.
Так, дослідивши та проаналізувавши зміст договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р., додатку № 1 до договору № 25Р про надання юридичних послуг від 08.11.2021 р. та вид правової допомоги, що надається адвокатом, суд вважає, що складання позовної заяви про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ “Ордер Прайм”, представництво інтересів клієнта у Господарському суді Одеської області не визначається вказаною у додатку вартістю - 8000,00 грн. з огляду на те, що, по-перше, дана справа № 916/3611/21 про стягнення заборгованості у розмірі 16800,00 грн. не є складною справою, з огляду на що написання позовної заяви не потребує затрачування значної кількості часу та зусиль на її підготовку, а, по-друге, підготовлена позовна заява не є складною та обширною, зміст її тексту викладений в загальному на 2 аркушах, що, знову ж таки свідчить про те, що для її підготовки для професійного адвоката не потрібно багато часу та зусиль. Разом з тим господарський суд вважає, що заявлена позивачем сума є також завищеною, виходячи з того, що позивачем в позові заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” 16800,00 грн., а витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням ціни позову, категорії спору, рівня його складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 2000,00 грн., що може вважатись розумним і співмірним у заявленому спорі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” про стягнення заборгованості в розмірі 16800,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ордер Прайм” (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12А; код ЄДРПОУ 44122266) на користь Відділу поліції охорони об'єктів стратегічного значення (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 70-А; код ЄДРПОУ 40110608) заборгованість за договором № 8-К-2021 від 14.06.2021 р. в розмірі 16800/шістнадцять тисяч вісімсот/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000/дві тисячі/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15 лютого 2022 р.
Суддя В.С. Петров