"02" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3438/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6)
до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. праці, буд. 6)
про стягнення 2 216 902,59 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Тодорашко А.В. - самопредставництво
від відповідача: не з'явився
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ).
11.11.2021 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в якій просить суд стягнути з відповідача 2 143 924,86 грн заборгованості, 54 598,28 грн пені, 8 730,69 грн інфляційних втрат, 9 648,76 грн 3% річних, а також судовий збір.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито провадження у справі № 916/3438/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 08.12.2021 о 12:00.
03.12.2021 представником Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) було надіслано до суду заяву, згідно якої останній просить суд судове засідання по даній справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням сервісу „EasyCon” та повідомляє про реєстрацію в системі „EasyCon” із використанням електронно цифрового підпису (а.с.54-59).
Ухвалою суду від 08.12.2021 заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду при розгляді справи №916/3438/21 задоволено, проведення судових засідань при розгляді справи №916/3438/21 буде здійснюватися в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).
В судове засідання 08.12.2021 з'явився представник позивача. Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.
Враховуючи перше нез'явлення відповідача в судове засідання, судом було оголошено протокольну ухвалу від 08.12.2021 про відкладення підготовчого засідання на 22.12.2021 о 11:15.
Крім того суд попередньо визначив дату та час для розгляду справи по суті, а саме 05.01.2022 об 11:00.
22.12.2021 до суду від Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 22.12.2021, у зв'язку із перебуванням представника відповідача Ільченко В.М у відпустці згідно наказу №5365 від 16.12.2021, а також представника Ільченко К.Р. у відрядженні згідно наказу №455/О-3 від 20.12.2021, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2021 по справі №910/9752/16 призначено розгляд справи на 22.12.2021 о 12:40 (а.с. 66-94).
22.12.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені (а.с.95-140).
В судове засідання 22.12.2021 з'явився представник позивача. Відповідач до суду не з'явився.
Протокольною ухвалою від 22.12.2021 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на попередньо визначену дату, а саме 05.01.2022 об 11:00.
05.01.2022 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру пені (а.с. 146-192).
05.01.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.193-197).
Не розпочинаючи слухання справи, з метою ознайомлення із поданими запереченнями на клопотання про зменшення розміру пені, судом було оголошено перерву при розгляді справи по суті до 02.02.2022 о 11:00.
В судове засідання 02.02.2022 з'явився представник позивача. Відповідач до суду не з'явився причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 02.02.2022 представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Дослідивши докази по справі, вислухавши заключне слово позивача, суд після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ).
23.03.2021 між сторонами укладено договір на надання послуг з використання залізничних шляхів (колій) № 65-Пд-ЧФ-21.
Порядок оплати наданих послуг погоджено сторонами у п. 3.4. договору.
Для оплати вартості наданих в червні - липні 2021 послуг з використання залізничних під'їзних колій ЧФ ДП «АМПУ» було виставлено ДП «МТП «Чорноморськ» 4 рахунки:
-№Пр/5973 від 30.06.2021 на суму 402 585,98 грн (отримано 05.07.2021), який не сплачено;
-№Пр/7928 від 31.07.2021 на суму 392 874,48 грн (отримано 09.08.2021), який не сплачено;
-№Пр/9457 від 31.08.2021 на суму 657 181,89 грн (отримано 09.09.2021), який не сплачено;
-№Пр/10515 від 30.09.2021 на суму 691 282,51 грн (отримано 11.10.2021), який не сплачено.
Акти наданих послуг за вищезазначеними рахунками прийнято, підписано уповноваженою особою ДП «МТП «Чорноморськ» та засвідчено печаткою підприємства.
В порушення положень ст.193 ГК України, ст.ст.526, 610 ЦК України та умов договору відповідачем вищезазначені рахунки не сплачено в повному обсязі, у зв'язку з чим ним рахується заборгованість у сумі 2 143 924,86 грн.
Враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України відповідачу також нараховано 54 598,28 грн пені, 8 730,69 грн інфляційних втрат, 9 648,76 грн 3% річних.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" проти зменшення розміру пені заперечує, виходячи з наступного: 1) період прострочення оплати рахунків є значним; 2) відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а лише зазначено про скрутне матеріальне становище; 3) «важкий» фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 ГК України та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення та, відповідно, не є доказом винятковості такого випадку. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) відображає лише фінансові результати господарської діяльності підприємства за звітний період і містить дані про доходи, витрати і фінансові результати в сумі наростаючим підсумком з початку року до звітної дати. Відповідачем з усього об'єму фінансової звітності за 1 півріччя 2021 року та за 9 місяців 2021 року надано тільки Звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за формою №2, та не надано, наприклад, Баланси (Звіти про фінансовий стан) за формою №1 (копії додаються), згідно преамбули якого одиницею виміру звітності є «тис. грн.», ймовірно для того, щоб суд не зміг оцінити, що прибутки (рядок 2120 форми №2) та розмір грошових коштів на рахунках у банках (рядок 1167 форми №1) обчислюється десятками мільйонів гривень. У відповідача були наявні грошові кошти для виконання зобов'язань як на початок, так і на кінець звітного періоду згідно звіту про фінансовий стан за 1 півріччя 2021 року, а саме по рядку « 1167» на балансу на рахунках відповідача у банках станом на 30.06.2021 було 19 933 000,00грн., а згідно звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2021 року по рядку « 1167» балансу на рахунках відповідача у банках станом на 30.09.2021 вже було 35 321 000,00грн. Відповідачем за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ДП «МТП «Чорноморськ» здійснено 53 процедур закупівель товарів, робіт та послуг лише на суми, які перевищують 500 ти. Грн. кожна, на загальну суму більше 145 млн. грн. На кінець 1 півріччя 2021 року відповідач мав усі можливості сплатити заборгованість. 4) посилання відповідача на значну заборгованість контрагентів перед відповідачем за звітний період в жодному разі не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки виникнення такої заборгованості ще раз доводить те, що показники діяльності підприємства безпосередньо залежать від ефективності діяльності його менеджменту та раціонального використання державних грошових коштів. «Інформація щодо суми дебіторської заборгованості станом на 31.08.2021» подана до суду з клопотанням 21.12.2021, тобто через майже 4 місяці після її нібито складання, що доводить її невідповідність та неналежність в якості доказу як мінімум на час подання клопотання та за період виникнення заборгованості за рахунками, зазначеними в позові - за липень-жовтень 2021 року; 5) твердження відповідача про відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення строків виконання грошового зобов'язання не відповідає дійсності.
3.2. Доводи Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ".
Відповідно до положень чинного законодавства та усталеної судової практики суд має право зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо такі санкції є надмірно великими, порівняно із збитками кредитора. За таких обставин, враховується ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" перебуває на межі банкрутства, фінансовий результат за 1 січня 2021 року свідчить про збитковість підприємства. Незважаючи на зазначені обставини, ДП “МТП Чорноморськ” докладає максимум зусиль для подолання фінансової кризи та оплати існуючої заборгованості перед контрагентами.
Так само, Позивачем не було понесено збитків, а також відсутні будь-які докази, які б свідчили про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення у господарській діяльності ДП “АМПУ”.
Причиною несвоєчасного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань є, в тому числі, численна заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП “МТП Чорноморськ”.
Згідно інформації щодо суми дебіторської заборгованості станом на 31.08.2021р., заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП “МТП Чорноморськ” становить 368 991 431,09 грн. (дебіторська заборгованість - 182 368 108,59 грн. та поточна 186 623 322,50 грн.).
Враховуючи все вищевикладене, а також приймаючи до уваги майновий стан підприємства (збитки), причини неналежного виконання зобов'язання (зокрема заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП “МТП “Чорноморськ”), відсутність будь-яких доказів понесення збитків внаслідок допущеного з боку ДП “МТП “Чорноморськ” порушення грошових зобов'язань, незначність прострочення виконання, iстотну соціальну роль, яку відіграє господарська діяльність відповідача, з метою недопущення погіршення фінансового стану підприємства, ДП “МТП “Чорноморськ” вважає за правомірне зменшити нараховану позивачем пеню до 5000,00 грн.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
23.03.2021 між Державним підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ) та Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" укладено договір на надання послуг з використання залізничних шляхів (колій) №65-Пд-ЧФ-21 (а.с.12-16).
Відповідно до п.1.1. договору, на умовах та в порядку, передбаченому цим договором Адміністрація надає Підприємству послуги з використання залізничних під'їзних шляхів (колії) (надалі Послуги, Послуги Адміністрації), що знаходяться на балансі Адміністрації в межах периметру морського порту Чорноморськ (надалі -Порт), а підприємство зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно з п.3.1 договору підприємство оплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами Адміністрації, а саме: послуга з використання залізничних під'їзних шляхів - 183,93 грн за вагон. Вартість послуги з використання залізничних під'їзних шляхів під час здійснення підприємством здвоєних операцій (вивантаження та навантаження) визначається як одна операція виконана з одним вагоном.
Відповідно до п.3.3 договору підприємство протягом 5-ти робочих днів з дати підписання цього договору забезпечує внесення одноразового авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн (у т.ч. ПДВ), що зараховується в розрахунок оплати за надані послуги Адміністрації. Протягом дії договору розмір попередньої оплати складає 100% від вартості послуг Адміністрації за попередній місяць. Передплата вноситься на підставі виставленого рахунку. Попередня оплата та остаточні розрахунки за послуги Адміністрації за даним договором оплачується Підприємством протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Якщо сума сплаченого авансового платежу є меншою за суму остаточного рахунку за фактично надані послуги, різниця сплачується Замовником на протязі 10-ти банківських днів згідно підписаного сторонами акту приймання - передачі наданих послуг та поставленого «Виконавцем» рахунку.
Згідно з п.6.5 договору за порушення строків сплати, передбачених даним договором, Адміністрація має право вимагати від Підприємства сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання. Сторони досягли згоди, що умови даного договору, відповідно до ст.631 ЦК України, застосовуються до договірних відносин між ними, які виникли з 01.04.2021 (п.8.1).
Для оплати вартості наданих послуг позивачем було виставлено та надано для оплати відповідачу:
- рахунок №Пр/5973 від 30.06.2021 та акт надання послуг №Пр/5973 від 30.06.2021 на суму 402 585,98 грн (отримані відповідальною особою 05.07.2021) (а.с.17-18);
- рахунок №Пр/7928 від 31.07.2021 та акт надання послуг №Пр/7928 від 31.07.2021 на суму 392 874,48 грн (отримані відповідальною особою 09.08.2021) (а.с.22-23);
- рахунок №Пр/9457 від 31.08.2021 та акт надання послуг №Пр/9457 від 31.08.2021 на суму 657 181,89 грн (отримані відповідальною особою 09.09.2021) (а.с.27-28);
- рахунок №Пр/10515 від 30.09.2021 та акт надання послуг №Пр/10515 від 30.09.2021 на суму 691 282,51 грн (отримані відповідальною особою 11.10.2021) (а.с. 32-33).
Отримання рахунків відповідачем підтверджується копією журналу обліку розносної документації (а.с.20-21, 25-26, 30-31, 35-36) та не спростовано відповідачем.
Вартість наданих послуг погоджена сторонами шляхом підписання та скріплення печатками сторін акту надання послуг без зауважень.
В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості за надані позивачем послуги у розмірі 2 143 924,86грн.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу послуг, обумовлених договором, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2 143 924,86 грн.
При цьому суд враховує факт ненадання відповідачем відзиву по суті справи, що свідчить про відсутність мотивованих заперечень проти вимог про стягнення суми основного боргу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, враховуючи положення п.6.4. договору, а також факт прострочення грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу пені.
Здійснивши перевірку розрахунку пені, доданого позивачем до позовної заяви, суд встановив методологічні помилки при здійсненні розрахунку з огляду на неврахування позивачем положень ч.5 ст. 254 ЦК України.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок пені.
Розрахунок суми пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
402585.9820.07.2021 - 22.07.202137.5000 %0.041 %496.34
402585.9823.07.2021 - 09.09.2021498.0000 %0.044 %8647.33
402585.9810.09.2021 - 21.10.2021428.5000 %0.047 %7875.24
402585.9822.10.2021 - 09.11.2021198.5000 %0.047 %3562.61
392874.4826.08.2021 - 09.09.2021158.0000 %0.044 %2583.28
392874.4810.09.2021 - 21.10.2021428.5000 %0.047 %7685.27
392874.4822.10.2021 - 09.11.2021198.5000 %0.047 %3476.67
657181.8924.09.2021 - 21.10.2021288.5000 %0.047 %8570.37
657181.8922.10.2021 - 09.11.2021198.5000 %0.047 %5815.61
691282.5127.10.2021 - 09.11.2021148.5000 %0.047 %4507.54
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 53 220.26 грн
Здійснивши перевірку розрахунку процентів, доданого позивачем до позовної заяви, суд встановив методологічні помилки та здійснив власний розрахунок 3% річних по двом рахункам за допомогою системи "Ліга-Закон":
Розрахунок процентів:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
392874.4826.08.2021 - 09.11.2021763 %2454.12
691282.5127.10.2021 - 09.11.2021143 %795.45
В решті розрахунок відповідає чинному законодавству, та суд погоджується з ним. Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 9527.36 грн.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення на підставі розрахунків, що перевірені судом, складає 8 730,69 грн, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача розміру пені до 5000,00 грн, суд, враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає наступне.
Суд враховує положення статті 233 ГК України, згідно яких у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язано з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Оцінюючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування підстав зменшення суми пені, суд не приймає до уваги посилання останнього на скрутне фінансове становище, адже скрутне фінансове становище не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 ГК України та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню.
Наявність заборгованості контрагентів перед відповідачем також не може бути винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки.
Також, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність збитків, понесених позивачем внаслідок затримки оплати наданих послуг, оскільки обов'язок доведення наявності підстав для зменшення пені покладений саме на відповідача.
Крім того, суд також враховує, що жодного платежу на погашення заборгованості за надані послуги відповідачем за тривалий час з момент виникнення зобов'язання з оплати, не здійснено, а також бере до уваги, що позивач та відповідач є господарюючими суб'єктами та несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем винятковості обставин, наведених в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені, з огляду на що відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 38728418) заборгованість у розмірі 2 143 924 /два мільйони сто сорок три тисячі дев'ятсот двадцять чотири/грн, 86 коп., пеню у розмірі 53220.26 грн, інфляційні втрати у розмірі 8730/вісім тисяч сімсот тридцять/ грн,69 коп.,3% річних у розмірі 9527 /дев'ять тисяч п'ятсот двадцять сім/грн,36коп, а також судовий збір у розмірі 33231 /тридцять три тисячі двісті тридцять одна/грн,05 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2022 р.
Суддя Ю.М. Щавинська