65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд вимог кредитора
"07" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3200/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Білинської І.І.
дослідивши матеріали справи
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ”
до боржника: Публічного акціонерного товариства „Туристично-Виробнича фірма „Чорне Море” (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59; код ЄДРПОУ 02573556)
про визнання банкрутом
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін та учасників:
від кредиторів: ТОВ “Фінансова Компанія “Геліос” - Колосюк В.А. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від АТ “Міжнародний резервний банк”- Алюніна О.О. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від представника арбітражного керуючого: Захарко І.І.
від ліквідатора банкрута: арбітражний керуючий Каленіченко С.Г.
Судове засідання 07.02.2022р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ухвал Господарського суду Одеської області від 04.02.2022р.
Встановив.
Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.02.2018р. відкрито провадження у справі №916/3200/17 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ” про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства „Туристично-Виробнича фірма „Чорне Море” (далі - АТ „ТВФ „Чорне Море”); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТСЕРВІСКОМПАНІ” до АТ „ТВФ „Чорне Море” в сумі 1 624 000 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника АТ „ТВФ „Чорне Море”; розпорядником майна боржника АТ „ТВФ „Чорне Море” призначено арбітражного керуючого Каленіченка С.Г. (т. 2 а.с. 33-41).
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 07.02.2018р. здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство АТ „ТВФ „Чорне Море” на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет від за № 49187 (т. 2 а.с. 44-45).
Ухвалою від 11.03.2019р. визнано грошові вимоги АТ „Сбербанк” до АТ „ТВФ „Чорне Море” в сумі 1 125 864 995, 25 грн. із задоволенням у четверту чергу, 200 963 159, 17 грн. із задоволенням в шосту чергу.
Ухвалою попереднього засідання суду від 20.03.2019р. затверджено реєстр вимог кредиторів АТ „ТВФ „Чорне Море” з вказівкою розміру вимог та черговості їх задоволення.
Постановою Господарського суду Одеської області від 25.09.2020р. (т.48 а.с.110-124) визнано банкрутом АТ „ТВФ „Чорне Море”, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.09.2020р. за № 65283 (т.48 а.с.127)
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021р.; постанову Господарського суду Одеської області від 25.09.2020р. по справі №916/3200/17 в частині призначення ліквідатором АТ „ТВФ „Чорне Море” арбітражного керуючого Данілова А.І. та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Каленіченко С.Г. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, а саме: “Ліквідатором АТ „ТВФ „Чорне Море” призначити арбітражного керуючого Каленіченко С.Г.
Публічне акціонерне товариство „Сбербанк” (далі - АТ „Сбербанк”) звернулося із заявою (вх. 3-781/10 від 30.10.2020р. (т. 55 а.с.64-69) про визнання поточних вимог до АТ „ТВФ „Чорне Море” в розмірі 13 605 928,73 дол. США, що в еквіваленті становить 382 526 711,75 грн. із внесенням їх до четвертої черги вимог кредиторів, які складаються з процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 07.02.2018р. по 25.09.2020р. за договором від 15.07.2011р. №14-В/11/44/ЮО.
В обґрунтування викладеного вказано, що поточні грошові вимоги АТ „Сбербанк” до АТ „ТВФ „Чорне Море” виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44ЮО від 15.07.2011р., укладеного з ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” та договору поруки від 26.04.2013р., укладеного з АТ „ТВФ „Чорне Море”. 17.07.2017р. Господарським судом Одеської області було прийнято рішення по справі №916/4591/15 про стягнення з АТ „ТВФ „Чорне Море” на користь АТ „Сбербанк” заборгованості за вказаними договорами у розмірі 42 352 220, 60 дол. США та 45 773 758, 97 грн., на виконання якого видано наказ від 31.07.2017р. Банк посилається на те, що виконав зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, п.п.6.1., 6.2. договору передбачено порядок та строки нарахування процентів. Посилаючись на норми ст.ст. 509, 598, 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, вказує, що не передбачено підстави припинення зобов'язань ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором. Звертає увагу на те, що банк не використав право на розірвання договору і повернення не відбулося. Вважає, що необхідно застосувати ч. 3 ст. 198 ГК України, ч.2 ст. 232 ГК України, ч. 3 ст. 346 ГК України, ст. 536 ЦК України, пояснює, що законодавством передбачено сплату процентів за користування кредитом як в межах договору, так і у випадку припинення дії кредитного договору. За приписами ч. 2 ст. 625 та ст. 629 ЦК України, ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів за прострочення кредиту визначається умовами договору (п. 6.2.). Кредитор посилається на умови п. 2.1., 4.1., 4.2., 4.3., 5.1.1 поруки, ч. 1 ст. 554 ЦК України, ч. 1 ст. 553 ЦК України щодо відповідальності поручителя, норми ч. 1 ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо нарахування штрафних санкцій та процентів, ч. 3 ст. 346 ГК України, за якою передбачено, що кредити надаються банком під відсотки. Вказує на висновки у постанові ВП ВС 16.01.2019р. №14-446цс18 №373/2054/16-ц.
У поясненнях (т. 58 а.с. 22-30) банк вказує, що правова позиція, висловлена ліквідатором, суперечить низці судових рішень, підтвердженими обставинами справ та належними доказами правомірності нарахування відсотків АТ «Сбербанк» за кредитним договором до фактичного повернення кредиту, правомірністю нарахування пені в повному розмірі, а зазначені рішення є такими, що набрали законної сили.
Згідно відзиву ліквідатора банкрута (т. 57 а.с. 45-53) АТ «Сбербанк» втратило можливість нарахування та одержання процентів, комісійних, неустойки по кредитному договору з 09.07.2015р.; оскільки заявлені поточні грошові вимоги АТ «Сбербанк» є нарахованими відсотками згідно договору про відкриття кредитної лінії від 15.07.2011р. №14-В/11/44/ЮО, укладеного між АТ «Сбербанк» та ПАТ «ФК «Чорноморець» та з урахуванням договору поруки від 26.04.2013р., укладеного між АТ «Сбербанк» та АТ «ТВФ «Чорне море», за період з 07.02.2018р. по 25.09.2020р., тобто після 09.07.2015р., а тому нарахування відсотків за цей період не відповідає діючому законодавству. Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Каленіченко С.Г. не визнає заявлені грошові вимоги АТ «Сбербанк» в сумі 13 605 928, 73 дол. США, що в еквіваленті складає 385 526 711, 75 грн. в повному обсязі.
У поясненнях ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Каленіченко С.Г. (т. 62 а.с. 79-80) повідомляє про те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. у справі №916/3704/20 (916/4693/15) рішення Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р. залишено без змін.
Ухвалою від 24.12.2021р. здійснено заміну найменування АТ “Сбербанк” на АТ “Міжнародний Резервний банк”.
Розглянувши заяву АТ "Сбербанк" та матеріали справи, суд встановив.
Ухвалою суду від 11.03.2019р. (т.32 а.с. 150-159) у цій справі, яку залишено без змін постановами Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. та КСГ у складі ВС від 19.09.2019р., визнано конкурсні грошові вимоги АТ “Сбербанк” до АТ „ТВФ „Чорне Море” в сумі 1 125 864 995, 25 грн. із задоволенням у четверту чергу, 200 963 159, 17 грн. із задоволенням в шосту чергу. Вимоги ґрунтувались на зобов'язаннях, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44ЮО від 15.07.2011р., укладеного з ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” та договору поруки від 26.04.2013р., укладеного з АТ „ТВФ „Чорне Море”.
Ухвалою суду встановлені наступні обставини, які мають значення для розгляду заяви АТ “Сбербанк” з поточними вимогами до боржника.
15.07.2011р. між ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії”, яким у подальшому змінено найменування на АТ “Сбербанк", та ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” був укладений договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО (т. 3 а.с. 17-22), згідно п.1.1. якого ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” відкриває ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами надає ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором. ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” у свою чергу зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.
Договорами про внесення змін №2 від 19.03.2012р. (т. 3 а.с. 25), №3 від 21.06.2012р. (т. 3 а.с. 25 (на звортньому боці) - 26), №5 від 26.02.2013р. (т. 3 а.с. 27-28), №6 від 26.04.2013р. (т. 3 а.с. 28 (на зворотньому боці) - 37), №7 від 28.08.2013р. (т. 3 а.с. 40 (за зворотньому боці) - 42), №8 від 29.08.2013р. (т. 3 а.с. 42 (за зворотньбому боці), №9 від 24.09.2013р. (т. 3 а.с. 43), №11 від 31.03.2014р. (т. 3 а.с. 43 (на зворотньому боці) - 44), №12 від 30.04.2014р. (т. 3 а.с. 44 (на зворотньому боці) - 46), №13 від 12.12.2014р. (т. 3 а.с. 47) вносились зміни до договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р.
За положеннями п.1 договору від 26.02.2013р. про внесення змін №5 до договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. (т. 3 а.с. 27-28), укладеного між ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” та ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець”, належне виконання останнім зобов'язань по цьому договору забезпечується в тому числі іпотекою нежилих приміщень торговельного комплексу: нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., що належить майновому поручителю АТ „ТВФ „Чорне Море” на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 25; іпотекою будівель готельного комплексу загальною площею 11 914, 3 кв.м., що належать майновому поручителю АТ „ТВФ „Чорне Море” на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська (вул.Леніна), буд. 59.
Відповідно до п. 2.1. договору від 26.04.2013р. про внесення змін №6 до договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р., укладеного між ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” та ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” (т. 3 а.с. 28 (на зворотньому боці) - 37), належне виконання останнім зобов'язань по цьому договору забезпечується в тому числі іпотекою нежилих приміщень торговельного комплексу: нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., що належить майновому поручителю АТ „ТВФ „Чорне Море” на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 25; іпотекою будівель готельного комплексу загальною площею 11 914, 3 кв.м., що належать майновому поручителю АТ „ТВФ „Чорне Море” на праві власності та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська (вул. Леніна), буд. 59.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016р. по справі №916/4693/15 (т. 3 а.с. 65-77), яке набрало законної сили, первісний позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 36 773 937, 32 дол. США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 грн., 5 578 283, 28 дол. США процентів за користування кредитом з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908, 88 грн.; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 грн. 00 коп. та 182 700 грн. судового збору; в решті первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
19.12.2011р. між АТ „ТВФ „Чорне Море” та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем) (т. 20 а.с. 123-127), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору в забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", які випливають із договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО, укладеного між ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” 15.07.2011р., з усіма змінами та доповненнями до нього, в тому числі з договором про внесення змін №1 від 19.12.2011р., укладеним протягом строку його дії, які (зобов'язання) перелічені у ст. 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором, АТ „ТВФ „Чорне Море” передає ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” в іпотеку майно, зазначене в п. 3 1. цього договору.
Згідно п.3.1 вказаного договору предметом іпотеки за цим договором є: нежилі приміщення торговельного комплексу, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 25, які належать АТ „ТВФ „Чорне Море” на праві приватної власності.
19.12.2011р. між АТ „ТВФ „Чорне Море” та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем) (т.20 а.с. 148-157), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору в забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", які випливають із договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО, укладеного між ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" та ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” 15.07.2011р., з усіма змінами та доповненнями до нього, в тому числі з договором про внесення змін №1 від 19.12.2011р., укладеним протягом строку його дії, які (зобов'язання) перелічені у ст. 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором, АТ „ТВФ „Чорне Море” передає ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” в іпотеку майно, зазначене в п. 3 1. цього договору.
Згідно п.3.1 вказаного договору предметом іпотеки за цим договором є: будівлі готельного комплексу, які складаються з готелю літ. „А”; ресторану літ. „А1”, прохідної літ. „Б”, сторожки „Г”, боксу літ. „В”, 1-4 огорожі, 1- - мостіння, загальною площею 11 914, 9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59.
АТ „ТВФ „Чорне Море” у відзиві (т. 20 а.с. 116-122) та АТ „Сбербанк” у відповіді на відзив (т. 21 а.с. 157-165) зазначають, що 09.11.2017р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП№55124343 про примусове виконання наказу по справі №916/4591/15 від 31.07.2017р., виданого Господарськими судом Одеської області. В рамках вказаного виконавчого провадження майно, яке знаходилось в іпотеці АТ „Сбербанк” за іпотечними договорами від 19.12.2011р., було передано на реалізацію державним виконавцем згідно вимог ст.ст. 51, 56, 57, 61 Закону України „Про виконавче провадження”. АТ „Сбербанк” як стягувач та іпотекодержатель скористалося згідно ст. 49 Закону України „Про іпотеку” своїм правом придбати предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок ціни майна, а саме за ціною: 146 021 000 грн. та 234 009 000 грн.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №111546676 від 24.01.2018р. (т. 21 а.с. 17-20) вбачається, що власником нежитлових приміщень торговельного комплексу, які складаються з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705, 9 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №72 від 19.01.2018р., є АТ „Сбербанк”.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №111545499 від 24.01.2018р. (т. 21 а.с. 21-24) вбачається, що власником будівель готельного комплексу, які складаються з будівлі готелю літ. „А”, ресторану літ. „А”, загальною площею 11 914, 9 кв.м., прохідної літ. „Б”, сторожки літ. „Г”, боксу літ. „В”, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №73 від 19.01.2018р., є АТ „Сбербанк”.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2018р. по справі №916/280/18 за позовом ПАТ “Туристично-виробнича фірма “Чорне Море” до відповідачів: Міністерства юстиції України, державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Хоми А.С., ПАТ “Сбербанк” про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсними та скасування актів державного виконавця про реалізацію предметів іпотеки №55124343/18 від 19.01.2018 р. щодо реалізації предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, та визнання за ПАТ “Туристично-виробнича фірма “Чорне Море” права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно розрахунку розміру вимог за рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. у справі №916/4591/14 та відкритим на його підставі виконавчим провадженням №55124343 з врахуванням погашення заборгованості шляхом заліку вимог за рахунок предметів, наведеного АТ „Сбербанк” у відзиві, сума тіла кредиту до стягнення за рішенням суду - 36 773 937, 32 дол. США, після стягнення - 26 505 248, 57 дол. США, сума процентів за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р. до стягнення за рішенням суду - 5 578 283, 28 дол. США, після стягнення - відсутня, сума пені за прострочення сплати процентів до стягнення за рішенням суду - 15 802 012, 75 грн., після стягнення - 15 802 012, 75 грн., сума пені за прострочення сплати заборгованості - тіло кредиту - 29 971 746, 22 грн., після стягнення - 29 971 746, 22 грн.
26.04.2013р. між ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” та АТ „ТВФ „Чорне Море” був укладений договір поруки (т. 3 а.с. 47 (на зворотньому боці) - 50), відповідно до п. 2.1. відповідність АТ „ТВФ „Чорне Море” перед ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” включає: зобов'язання, які були невиконані ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець”, та які передбачені основним договором, зокрема, але не обмежуючись: зобов'язання повернути ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” кредит, наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 30.06.2018р. за основним договором з граничним лімітом кредитування в сумі 41 586 388 дол. США (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором - достроково; сплатити/чувати ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” комісійну винагороду за відкриття за відкриття та ведення позичкового рахунку з розрахунку 0, 5 % річних від суми, зазначеної в основному договорі; сплатити/чувати ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” комісійну винагороду за управління кредитною лінією з розрахунку 0, 2% річних від фактичної заборгованості за основним договором; сплатити/чувати заставодержателю комісійну винагороду за збільшення ліміту кредитування з розрахунку 0, 5 % річних від суми збільшення ліміту зазначеного в основному договорі; зобов'язання відшкодовувати документально підтверджені збитки, завдані ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” невиконанням та/або неналежним виконанням зобов'язань по основному договору; зобов'язання сплатити ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в основному договорі; зобов'язання сплатити ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами основного договору) в строки і в порядку, встановлені в основному договорі; зобов'язання відшкодувати ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди); зобов'язання сплатити ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” неустойку у випадку і у розмірі, зазначеному в п.4.4. цього договору (зобов'язання зі сплати неустойки); зобов'язання сплатити ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” проценти (три проценти річних відповідно до ст.ст. 1050, 625 ЦК) від простроченої суми у разі прострочення ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” виконання основного зобов'язання (зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання).
П. 2.2. вказаного договору передбачено, що зобов'язання, зазначені в п. 2.1. цього договору, у разі прострочення їх виконання підлягають виконанню АТ „ТВФ „Чорне Море” з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно п. 2.4. зазначеного договору АТ „ТВФ „Чорне Море” відповідно до цього договору приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання основного договору за ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець”, а також за будь-якого нового боржника, в разі переведення боргу боржника на іншу особу чи припинення боржника.
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” та АТ „ТВФ „Чорне Море” відповідають перед ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” як солідарні боржники. АТ „ТВФ „Чорне Море” відповідає перед ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” в тому же обсязі, що і ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець”. АТ „ТВФ „Чорне Море” та ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” залишаються зобов'язаними перед ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” до того моменту, поки всі зобов'язання за основним договором не будуть виконані повністю.
П. 4.3. зазначеного договору передбачено, що АТ „ТВФ „Чорне Море” протягом 10 календарних днів з моменту поштового відправлення йому ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” письмового повідомлення або в інший термін, зазначений у такому повідомленні, зобов'язаний погасити заборгованість ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” за основним договором за реквізитами, зазначеними у повідомленні ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії”.
Згідно п. 4.4. вказаного договору за несплату, забезпечених цим договором зобов'язань ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” у строк, визначений у п. 4.3. цього договору, АТ „ТВФ „Чорне Море” сплачує на користь ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від несплаченої суми.
П. 5.1.1. зазначеного договору передбачено, що ПАТ „Дочірній Банк Сбербанку Росії” має право у разі невиконання ПрАТ „Футбольний Клуб „Чорноморець” своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до АТ „ТВФ „Чорне Море”. Ці вимоги є обов'язковими для виконання АТ „ТВФ „Чорне Море” протягом строку, зазначеному у п. 4.3. цього договору.
Договорами №1 від 28.08.2013р. (т. 3 а.с. 50 (на зворотньому боці) - 51), №2 від 31.03.2014р. (т. 3 а.с. 51 (на зворотньому боці)), №4 від 30.12.2014р. (т. 3 а.с. 52) вносились зміни до договору поруки від 26.04.2013р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/4591/15 (т. 3 а.с. 78-84), яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ „ТВФ „Чорне Море” на користь АТ “Сбербанк” заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/Юо від 15.07.2011 та на підставі договору поруки від 26.04.2013 у розмірі: 42 352 220, 60 дол. США та 45 773 758, 97 грн., з яких: загальної заборгованості за кредитною лінією - 36 773 937, 32 дол. США, процентів за користування кредитною лінією - 5 578 283, 28 дол. США, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 15 802 012, 75 грн., пені за прострочення сплати заборгованості за кредитною лінією - 29 971 746, 22 грн.; стягнуто з АТ „ТВФ „Чорне Море” на користь АТ “Сбербанк” 182 700 грн. судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. по справі №916/4591/15 видано наказ від 31.07.2017р. (т. 3 а.с. 85).
Суд аналізує умови договору щодо нарахування процентів за користування кредитом.
За договором про внесення змін №11 від 31.03.2014р. до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (т.3 а.с. 43), сторони змінили вказаний пункт, визначивши умови щодо не відновлюваності кредитної лінії. Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту). Згідно з п.1.4 договору останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018р. Згідно п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов'язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону “Чорноморець”, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.
Р. 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
П.п. 6.1-6.4 договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).
Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
При цьому під “періодом” сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору ”дата”, вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.
Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.
Згідно з приписами п. 8.1 в редакції договору про внесення змін №11від 31.03.2014р., Позичальник зобов'язується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.
Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014р. сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова „ у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору” та після слів „зазначеного в п. 1.4 цього договору” доповнити словами та цифрами „відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору”.
Аналіз умов договору дозволяє суду дійти висновку про укладення між сторонами кредитного договору в порядку ст.1054 ЦК України. Відносини між сторонами регулюються, зокрема положеннями параграфів 1 та 2 Глави 71 Розділу III ЦК України та загальними положеннями про зобов'язання та договорів, визначеними у Розділах I та II ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, зобов'язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
Згідно до ст.193 ГК України, норми якої кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020р. (т.23 а.с.204-248) касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” задоволено частково. Постановлено: “Змінити мотивувальні частини рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 в частині позовних вимог про стягнення 36 773 937,32 дол. США заборгованості за кредитною лінією шляхом їх викладення в редакції цієї постанови. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, у справі № 916/4693/15 в частині задоволення позову про стягнення 36 773 937,32 дол. США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті станом на день ухвалення рішення становило 951 613,775 грн, та викладено її у наступній редакції: “Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” на користь Публічного акціонерного товариства “Сбербанк” 36 773 937,32 дол. США заборгованості за кредитом, 148 016,10 грн. судового збору.
Рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №916/4693/15 скасовано в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитною лінією, пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією та стягнення 34 683,90 грн. судового збору. Справу № 916/4693/15 в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитною лінією, пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією та за прострочення сплати відсотків за користування кредитною лінією передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. У решті рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 916/4693/15 залишити без змін.”
Таким чином, при новому розгляді суд розглянув позовні вимоги про стягнення:
6 597 738,53 дол. США - процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р.;
46 608 814,15 грн. пені , з яких:
16 637 067,93 грн - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, нарахованої за період з 31.12.2014р. по 30.06.2015р.;
29 971 746,22 грн - пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, нарахованої за період з 31.12.2014р. по 30.06.2015р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2021р., яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, з результатами нового розгляду справи №916/4693/15 у межах справи про банкрутство №916/3704/20 після зміни та скасування рішення від 09.02.2016р. у цій справі провадження по справі №916/3704/20 (916/4693/15) за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства “ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ЧОРНОМОРЕЦЬ” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Сі Ріелті Груп”, Публічного акціонерного товариства “Ринок Малиновський”, Публічного акціонерного товариства “Туристично-виробнича фірма "Чорне море”, Публічного акціонерного товариства “Чорноморська транспортна компанія”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Група управління бізнесом” в частині стягнення частини процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357 (чотири мільйона сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сім) доларів США 70 центів - закрито;
позов Акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства “ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ЧОРНОМОРЕЦЬ” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Сі Ріелті Груп”, Публічного акціонерного товариства “Ринок Малиновський”, Публічного акціонерного товариства “Туристично-виробнича фірма "Чорне море”, Публічного акціонерного товариства “Чорноморська транспортна компанія”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Група управління бізнесом” задоволено частково;
стягнуто з Приватного акціонерного товариства “ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ЧОРНОМОРЕЦЬ” на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 12 389 883,96 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 03.02.2015р. по 30.06.2015р. в сумі 7 557 889,86 грн. та судовий збір в сумі 34 683,90рн.; всього 19 982 457, 72 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Як встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області у справі №916/3704/20 (916/4693/15) від 26.05.2021р. ПАТ “ФК “Чорноморець” свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши відповідачу в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758,67 доларів США.
Однак, відповідачем повернуто кредит лише частково на суму 9 194 821.35 доларів США Таким чином, непогашена сума кредиту станом на день розгляду справи становить 36 773 937,32 доларів США. Вказана сума стягнута з відповідача на користь позивача постановою Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 р. у цій справі.
У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, пунктом 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що Банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій /акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов'язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищу 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору).
П. 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку , що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Як встановлено судом у рішенні суду у справі №916/3704/20 (916/4693/15) від 26.05.2021р. останнє погашення тіла кредиту було здійснено відповідачем 29.01.2015р. 23.06.2015р. за вих. № 5828/5/28-2 АТ “Сбербанк” на підставі п. 8.3 кредитного договору на адресу ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” було направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором .
У вказаній вимозі АТ “Сбербанк” вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 41 116 207, 69 доларів США та 41 787 909,68 грн., а також зауважував, що строкові платежі - проценти, комісійні винагороди, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором і по дату повернення повної суми заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення цієї вимоги - повідомлення.
Про факт відправлення повідомлення-вимоги та розрахунку заборгованості, доданого до повідомлення свідчить наявний в матеріалах справи опис вкладення в цінний лист від 23.06.2015р. та фіскальний чек за № 0644 від 23.06.2015р.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №6, кредитна лінії відкрита строком до 30.06.2018 р.
Пунктом 1.2. кредитного договору, зі змінами, було встановлено графік погашення кредиту (ліміт кредитної лінії на певну календарну дату).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Відповідно до пп. “а” та пп. “д” п.8.3. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №6, банк має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим Договором у разі: а) невиконання чи неналежного виконання Договору/ів (хоча б одного) забезпечення Позичальником або фізичною/ими (хоча б однією) чи юридичною/ими (хоча б однією) особою/ами, яка/і надала/и поручительство, гарантію та/або заставу в забезпечення зобов'язань Позичальника за цим Договором;
д) в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим Договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання укладені або будуть укладені протягом дії цього Договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов'язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищує 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору.
Відповідно до п. 8.4. кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін № 6, у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим Договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник, здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим Договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим Договором) в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Як встановлено судом у рішенні у справі №916/3704/20 (916/4693/15) від 26.05.2021р 23.06.2015р. АТ “СБЕРБАНК” скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання AT “ФК “Чорноморець” зобов'язань за кредитом та, відповідно до п 8.4. кредитного договору, надіслав в адресу ФК “Чорноморець” повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 про дострокове повернення повної суми заборгованості. Повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 відправлено на адресу AT “ФК “Чорноморець” 23.06.2015 р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті відправлення.
В повідомленні - вимозі №5528/5/28-2 було встановлено, що зобов'язання AT “ФК “Чорноморець” по погашенню по кредиту повинно бути здійснено в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Керуючись положеннями ст.ст. 251-253 ЦК України, строк на виконання AT “ФК - Чорноморець” вимоги Банку про дострокове повернення заборгованості за Кредитом розпочав перебіг 24.06. 2015р. (на наступний день після відправлення Банком повідомлення - вимоги №5828/5/28-2).
За правилами обчислення строків, встановлених ст.ст. 251-254 ЦК України, враховуючи положення про п'ятиденний робочий тиждень (ст. 52 Кодексу законів про працю України) та правила перенесення вихідних днів (ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України), останнім 10-ти денним робочим днем добровільного виконання АТ “ФК “Чорноморець” вимоги ПАТ “СБЕРБАНК” за повідомленням -вимогою №5828/5/28-2 є 08.07.2015 р. (останній день строку).
Відповідно ст. 253 ЦК України, саме з 09.07. 2015 р., (на наступний день після 08.07.2015 р.) ПАТ “СБЕРБАНК” - набуло право вимоги із боржника - AT “ФК “Чорноморець” сплати повної суми заборгованості за кредитом.
Таким чином, ПАТ “СБЕРБАНК” скористувалося своїм правом дострокової вимоги виконання AT “ФК “Чорноморець” зобов'язань за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 8.3. кредитного договору.
Надіславши в адресу АТ “ФК “Чорноморець” повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 від 23.06.2015р., ПАТ “СБЕРБАНК” змінив строк виконання AT “ФК “Чорноморець” зобов'язання за кредитним договором та припинив подальше кредитування AT “ФК “Чорноморець” за кредитним договором з 09.07. 2015р.
На підставі вищевикладеного судом встановлено, що ПАТ “СБЕРБАНК” втратило можливість нарахування та одержання процентів, комісійних, неустойки по кредитному договору з 09.07. 2015 р. з АТ “ФК “Чорноморець”.
Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ч.4 ст. 60 Кодексу У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Аналіз норм Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що вимоги поточних кредиторів розглядаються у порядку визначеному для розгляду вимог конкурсних кредиторів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначені договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч.ч.1, 2 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Обов'язковість виконання сторонами умов договору визначена у ст. 629 ЦК України.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в рішенні суду в господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм з'ясував правову природу таких вимог, надав правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника щодо задоволення таких вимог, перевірив дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановив відсутність підстав для їх визнання.
Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
Виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Враховуючи встановлення судом факту втрати ПАТ “СБЕРБАНК” можливості нарахування та одержання процентів, комісійних, неустойки по кредитному договору з основного боржника АТ “ФК “Чорноморець” з 09.07. 2015 р., таке нарахування неможливе і відносно поручителя “ПАТ “ТВФ “Чорне море” в силу положень ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
З огляду на це банком неправомірно нараховано проценти за період з 07.02.2018р. по 25.09.2020р. ПАТ “ФК “Чорноморець”, а відповідно і безпідставно заявлено суму цих процентів як поточні вимоги до поручителя “ПАТ “ТВФ “Чорне море”, тому суд відмовляє у задоволенні заяви АТ “Міжнародний резервний банк”.
Суд не приймає до уваги і посилання кредитора на рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. по справі №916/1031/16, ухвалу господарського суд Одеської області від 11.12.2017р. у справі № 916/1950/16, рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2019р. у справі №916/4525/15, ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. у справі №916/3200/17, оскільки за правилами ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в рішенні суду в господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, тобто мова іде про встановлення обставин, а не надання їм правової оцінки . Тим більш, що вказані рішення судів враховують висновки, викладені у рішенні господарського суду у справі № 916/4693/15, яке змінено та скасовано, прийнято нове рішення у цій справі.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Серявін та інші проти України” вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України”).
Керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
Відмовити АТ «Міжнародний резервний банк» у задоволенні заяви до Публічного акціонерного товариства „Туристично-Виробнича фірма „Чорне Море” (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59; код ЄДРПОУ 02573556) про визнання поточних вимог в сумі 13 605 928,73 дол. США
Ухвала набирає законної сили 07 лютого 2022р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 14 лютого 2022 р.
Суддя Л.І. Грабован