11 лютого 2022 року Справа № 915/149/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
без виклику сторін
розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури
про вжиття заходів забезпечення
позову заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури,
вул. Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54006;
mykokrug@myk.gp.gov.ua;
в інтересах держави
в особі Коблівської сільської ради,
вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453;
koblevorada@ukr.net;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Грот-2012”,
вул. Приморська, 13, кв. 35, м. Южне, Одеська область, 65481;
про усунення перешкод у користування та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним свідоцтва та припинення права власності, повернення земельної ділянки
Заступником керівника Миколаївської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради пред?явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Грот-2012” з такими вимогами:
“1. Усунути перешкоди власнику ? Коблівській сільській раді ? у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 11.04.2015 № 36230819 з одночасним припиненням права власності ТОВ “Грот-2012” (код ЄДРПОУ 38058570) на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0442 (запис № 9360673).
2. Усунути перешкоди власнику ? Коблівській сільській раді ? у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом зобов?язання ТОВ “Грот-2012”(код ЄДРПОУ 38058570) повернути у власність Коблівської сільської ради земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 4820982200:12:051:0442.
3. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позову”.
Позов обґрунтовано тим, що Коблівською сільською радою за відсутності достатнього обсягу повноважень та в порушення вимог земельного, водного та містобудівного законодавства, а саме, заборони на перебування земель пляжної зони прибережної захисної смуги у приватній власності, прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва спірної земельної ділянки, розташованої у межах прибережної захисної смуги узбережжя Чорного моря в межах території Коблівської сільської ради.
Указану земельну ділянку ОСОБА_1 у подальшому відчужено на користь ТОВ “Грот-2012”, про що указаному товариству видано спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.04.2015 № 36230819, а в Реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено спірний запис про право власності № 9360673.
Разом із позовною заявою прокурором подано заяву від 09.02.2022 № 50-910ВИХ-22, в якій прокурор просить суд про вжиття заходів забезпечення позову ві даній справі шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку; заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної земельної ділянки; заборони Управлінню державної інспекції архітектури та містобудування у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об?єктів нерухомості на спірній земельній ділянці; заборони відповідачу вчиняти дії із спірною земельною ділянкою, спрямовані на зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, її об?єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.
Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що ТОВ “Грот-2012” очевидно протиправно володіє спірною земельною ділянкою та, як власник, може розпоряджатися цією ділянкою на власний розсуд, у зв?язку з чим існує небезпека відчуження спірної земельної ділянки, її поділу або будівництва на ній об?єктів нерухомості, що фактично призведе до утруднення або навіть унеможливлення реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику ? державі в особі Коблівської сільської ради.
Дослідивши матеріали заяви прокурора, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання (п.п. 1-2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту викладених приписів законодавства вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами як майнового так і немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить посилання на обставини, які можуть свідчити про вчинення ТОВ “Грот-12” дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки або розпорядження нею іншим чином, вчинення дій щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та виду її функціонального використання, тощо. Доказів на підтвердження існування відповідних обставин до заяви не додано.
Не надано прокурором і доказів подання відповідачем державним реєстраторам документів для вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що подана прокурором заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначені заявником способи на даній стадії судового процесу, а тому в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Давченко