14.02.2022 Справа № 914/3288/21
За позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,
до відповідача: ОСОБА_1 , с. Прибужани Камянка-Бузького району Львівської області,
про стягнення 513,73 грн. заборгованості,
Суддя Яворський Б.І.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до фізичної особи-підприємця Веретельника Миколи Володимировича про стягнення 513,73 грн. заборгованості за договором про розподіл природного газу №09426628CRGP016 від 01.01.2016, з яких: 474,78 основний борг, 4,64 грн 3% річних, 10,29 грн інфляційних втрат та 24,02 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за надані послуги з розподілу природного газу за період з січня по вересень 2021 року в повному обсязі на загальну суму 474,78 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 листопада 2021 року справу № 914/3288/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2020 припинено підприємницьку діяльність ФОП Веретельник М.В .
За приписами ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У зв'язку з тим, що відповідач - Веретельник М.В. є фізичною особою, Господарський суд Львівської області звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області та Кам'янка-Бузької територіальної громади із запитом про встановлення зареєстрованого місця проживання вказаної особи.
11.11.2021 від міграційної служби надійшла відповідь на запит суду, у якій вказано, що з Веретельник М.В. знятий з реєстраційного обліку за адресою: Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, с.Ягідня, вул.Сонячна,32
Крім того, 25.11.2021 на адресу суду надійшла відповідь Кам'янка-Бузької міської ради з інформацією про те, що Веретельник М.В. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (довідка №3265 від 12.11.2021).
Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2021 позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою реєстрації відповідача, однак така повернулася на адресу суду. Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, виходячи з наступного.
01 січня 2016 року Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” та фізичною особою-підприємцем Веретельником Миколою Володимировичем укладено договір на розподіл природного газу № 09426628СЛЄР016, шляхом підписання заяви-приєднання № 09426628СРСР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, тобто, в т.ч., фізичні особи, які не є підприємцями.
Випадки, коли спори стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч.ч. 1, 3 ст. 128 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Таким чином фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2020 припинено підприємницьку діяльність ФОП Веретельник М.В.
Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Верховний Суд відзначає, що господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18, а також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Судом встановлено, що послуги з розподілу природного газу за актами №ЛВЯ81006175 від 31.01.2021 на суму 52,76 грн, №ЛВЯ81022018 від 28.02.2021 на суму 52,74 грн, №ЛВЯ81030310 від 31.03.2021 на суму 52,76 грн, №ЛВЯ81043053 від 30.04.2021 на суму 52,76 грн, №ЛВЯ81057531 від 31.05.2021 на суму 52,74 грн, №ЛВЯ81070102 від 30.06.2021 на суму 52,76 грн, №ЛВЯ81083012 від 31.07.2021 на суму 52,76 грн, №ЛВЯ81092143 від 31.08.2021 на суму 52,74 грн та №ЛВЯ81103945 від 30.09.2021 на суму 52,76 грн надавались відповідачу як фізичній особі, адже станом на січень-вересень 2021 року ОСОБА_1 уже не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Доказів зворонього позивачем суду не надано. Разом з тим, в укладеному між сторонами договорі вказано, що споживачем є фізична або юридична особа чи фізична-особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільчої системи Оператора ГРМ і такий укладено на невизначений строк (п.1.4 та 12.1 договору). Отже, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Веретельник М.В. під час отримання послуг з розподілу газу у січні-вересні 2021 року виступав у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене, провадження у справі № 914/3288/21 підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що даний спір, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач не позбавлений можливості звернутися з цим позовом до місцевого загального суду.
Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття (припинення) провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Тому питання щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання цього позову до суду може буде вирішено за відповідним клопотанням позивача.
Керуючись ст. ст.231, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 914/3288/21 закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.