79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.2022 справа № 914/2600/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Дзюби М.Р, розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті»: фізичної особи - ОСОБА_1
у справі № 914/2600/21
за заявою: Акціонерного товариства «Кредобанк»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті»
про: видачу судового наказу про стягнення 70 074,62 грн.,
За участю:
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області- не з'явився,
30.09.2021р. Господарським судом Львівської області у вказаній справі видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», (80300, м. Жовква, вул. Львівська, буд. 98А, кв. 19, Львівська область, ідентифікаційний код 39678604) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78 , ідентифікаційний код 09807862) за договором №АО680880 про надання овердрафту від 27.09.2019 року 49 765,51 грн неповернутої суми кредиту, 16 850,98 відсотків, 3 458,13 пені та судового збору у розмірі 227,00 грн.
07.02.2022р. до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті»: фізичної особи - ОСОБА_1 у справі №914/2600/21 за заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» про видачу судового наказу про стягнення 70 074,62 грн.
В обгрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, заходи приватного виконавця щодо розшуку майна боржника на момент подачі подання виявились безрезультатними, а боржником дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснено.
Ухвалою суду від 08.02.2022р. подання було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 09.02.2022р..
В судовому засіданні 09.02.2022 року приватний виконавець Пиць А.А. участі не прийняв.
Розглянувши матеріали подання, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває зведене виконавче провадження №66650566 з примусового виконання наказів Господарського суду Львівської області у справах:
1. 914/132/21, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС» 28 387,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
2. 914/132/21, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС» 200 000,00 грн. основного боргу, 8 482,42 грн. 3% річних, 10 191,49 грн. інфляційних втрат та 2 269,83 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. 914/140/21, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» на користь Дочірнього підприємства «Фіакр» 5 968 240,46 грн. заборгованості та 89 523,62 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. 914/2600/21, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 49 765,51 грн. неповернутої суми кредиту, 16 850,98 грн. відсотків, 3 458,13 грн. пені, 227,00 грн. судового збору.
Як вказує приватний виконавець у поданні, в межах даного виконавчого провадження ним вчинялися дії на виконання наказів суду, зокрема виносилися постанови про арешт майна боржника, арешт коштів на рахунках в банках.
Згідно відповідей на запити до Державної фіскальної служби України, ТСЦ 4641 РСЦ ГЦС МВС України, ГУ статистики у Львівській області, банківських установ, коштів та майна, на яке можна звернути стягнення у ТзОВ «Агроінвестсіті» не виявлено.
Приватним виконавцем зазначається, що 15.11.2021р. ним здійснено вихід за адресою м. Жовква, вул. Львівська, 98А, кв. 19, проте керівника юридичної особи боржника не виявлено.
23.11.2021р. та 08.12.2021р. виконавцем було скеровано виклик керівнику боржника з вимогою з'явитися для дачі пояснень з приводу виконавчого провадження, однак останній на виклик не з'явився.
08.12.2021р. на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача згідно наказу у справі №914/140/21 ДП «Фіакр» про те, що обмеження керівника юридичної особи боржника у праві виїзду за межі України може суттєво вплинути на виконання виконавчого документа.
Так, із змісту та матеріалів подання також слідує наступне:
доказів скерування винесених постанов про арешт майна боржника, арешт коштів на рахунках в банках боржнику для виконання та стягувачу для відома до матеріалів подання не додано.
Згідно відповідей реєструючих органів, майно у боржника відсутнє.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Як зазначено у поданні, керівник юридичної особи боржника на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив. Проте, доказів скерування виклику до матеріалів подання не подано. Щодо повторного виклику, матеріали справи інформації також не містять.
Приватним виконавцем скеровано запит в Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України для надання інформації про перетин державного кордону України керівником юридичної особи боржника Марків Р.Б. Станом на 08.12.2021 р. відповідь щодо перетину кордону керівником юридичної особи боржника не надходила на адресу приватного виконавця.
Згідно відповіді Головного управління ДМС України у Львівській області, Марків Р.Б. документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 27.07.2016 органом видачі 4615 та паспортом серії № 055911, виданим 11.04.2018 органом видачі 4601.
15.11.2021 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника, проте керівника юридичної особи боржника не виявлено, рухомого майна боржника не виявлено, про що складено акт приватного виконавця.
Таким чином, як вказує приватний виконавець, оскільки станом на 19.12.2021р. рішення судів за виконавчими документами не виконані, приватний виконавець для забезпечення виконання боржником своїх грошових зобов'язань просить суд тимчасово обмежити керівника юридичної особи ТзОВ «Агроінвестсіті» Марківа Р.Б. у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості по виконавчому документу в порядку ст. 337 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, які подані приватним виконавцем, з'ясувавши обставини, на які приватний виконавець покликається, як на підставу свого подання, дослідивши подані документи, господарський суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд керується наступним:
Подання обґрунтоване тим, що на даний час боржником не виконано судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
За змістом ч. 1 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
При цьому Касаційний господарський суд у постанові ВС від 19.08.2020р. у справі №910/8130/17, звертає увагу на те, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначається в листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», однією з підстав для відмови у задоволенні подань, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
За змістом ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Отже, неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи юридичної особи не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення приватним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
З матеріалів справи не слідує, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у юридичної особи є всі реальні можливості.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, приватним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та ним вичерпано всі заходи, надані йому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, суд виходить з того, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: доказів умисного нез'явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.
Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» фізичної особи - ОСОБА_1 реально забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.
Також суд звертає увагу на той факт, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із співвласників юридичної особи боржника є іноземний громадянин Павловскі Павел Анджей, а тому господарська діяльність товариства, в тому числі й щодо вчинення дій на виконання рішень Господарського суду Львівської області, може полягати у необхідності керівнику товариства здійснювати свої повноваження і за межами України. А за таких умов, застосування запобіжного заходу, передбаченого ст.337 ГПК України, може негативно вплинути на ефективність виконання боржником рішень судів.
Крім того, в порушення вимог ч.2 ч. 2 р. ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), до подання приватного виконавця не додано облікової картки на зведене виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 233-235, 240, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті»: фізичної особи - ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення.
Строк та порядок оскарження ухвал суду передбачений ст.ст. 254 -257 ГПК України.
Інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.02.2022 р.
Суддя Король М.Р.