79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.01.2022 Справа № 466/4930/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя"
за участю у справі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2
за участю у справі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3
за участю у справі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р., що оформлене протоколом зборів від 16.06.2016р.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_5
від відповідача ОСОБА_6
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 не з'явився
від третьої особи-3 не з'явився
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Львова з позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р., що оформлене протоколом зборів від 16.06.2016р. Справі присвоєно номер №466/4930/19.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 23.10.2019р. у справі №466/4930/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р., що оформлене протоколом зборів від 16.06.2016р., у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01.06.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 23.10.2019р. у справі №466/4930/19 скасовано, провадження у даній справі закрито.
Вказаною постановою Львівського апеляційного суду від 01.06.2021р. роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також роз'яснено про його право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією із зазначенням одного суду до підсудності якого відноситься вирішення даного спору.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.06.2021р. заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу №466/4930/19 до Господарського суду Львівської області.
05.07.2021р. матеріали справи №466/4930/19 надійшли до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021р. справу №466/4930/19 передано для розгляду судді Петрашко М.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.07.2021р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2021р.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 16.11.2021р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 (вх.№ 3690/21 від 15.09.2021р.) про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№4295/21 від 25.10.2021р.) як заяву про поновлення строку позовної давності та заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката, з підстав наведених в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 23.11.2021р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 (вх.№4766/21 від 22.11.2021р.) про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи-2 про витребування доказів (вх.№26983/21 від 15.11.2021р.).
Ухвалою суду від 30.11.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів (вх.№28079/21 від 23.11.2021р.) та постановлено не приймати до розгляду долучені позивачем до клопотання (вх.№28079/21 від 23.11.2021р.) докази, з підстав які зазначені в ухвалі суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 та 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
При цьому, як зазначено у частині 1 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не подавав заяв (клопотань) про зміну підстав позову, суд розглядає спір у даній справі з врахуванням тих підстав позову, які наведені позивачем у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2022р. позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Треті особи в судове засідання 20.01.2022р. не з'явилися. Слід зазначити, що явка в судове засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнавалась судом обов'язковою.
Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд встановив таке.
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" №32040111 від 15.11.2011р. (реєстраційний номер 25823312) ОСОБА_1 є власником квартири та місця для зберігання індивідуального автотранспорту №37 площею 18,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №949 від 15.07.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.П.
Згідно із статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", вказане об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирних будинків (багатоквартирного будинку) АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 (далі - будинки, будинок), що розташовані за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 Львівська оселя" (а.с. 162).
Відповідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" (ідентифікаційний код 35817232) є 25.03.2008р. (дата запису: 26.03.2008р., номер запису: 14151200000019724).
16.06.2016р. відбулися збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", на порядок денний яких винесено такі питання:
1. Про визначення способу голосування та порядку підрахунку голосів;
2. Про перевибори членів правління;
3. Затвердження тарифів на утримання будинку та прибудинкової території;
4. Внесення змін до статуту, приведення його у відповідність нормам чинного законодавства;
5. Затвердження фінансово-господарського звіту/звіту ревізійної комісії ОСББ "Львівська Оселя";
6. Різне.
Відповідно до протоколу зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: АДРЕСА_4 , загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 19710,5 кв.м.
Як зазначено у вказаному протоколі зборів від 16.06.2016р., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представника співвласники в кількості 164 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 15719,6 кв.м.
По питанню №1 "Про визначення способу голосування" - вирішили голосувати відповідно до площ власників майна і провести голосування шляхом письмового опитування тих осіб, які не були присутні на зборах, так як це передбачено чинним законодавством. Голосування на зборах щодо порядку денного. "За" проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 15473,0 кв.м - 78,50%;
По питанню №2 "Про перевибори членів правління" - вирішили припинити повноваження чинного правління ОСББ та переобрати його в новому складі. "За" проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 15103,1 кв.м - 76,62%.
По питанню №3 "Затвердження тарифів на утримання будинку та прибудинкової території" - вирішили затвердити новий тариф (базовий, плаваючий) в розмірі 2,48 грн. за кв.м. "За" проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 13663,7 кв.м - 69,32%.
По питанню №4 "Внесення змін до статуту, приведення його у відповідність нормам чинного законодавства" - вирішили доопрацювати питання внесення змін до статуту та розглянути його на чергових зборах ОСББ. "За" проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 15380,6 кв.м - 78,03%.
По питанню №5 "Затвердження фінансово-господарського звіту/звіт ревізійної комісії ОСББ "Львівська Оселя" - вирішили прийняти до відома фінансово-господарський звіт/звіт ревізійної комісії ОСББ "Львівська Оселя" за 2014-2015рр. "За" проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 14491,6 кв.м - 73,52%.
По питанню 6 "Різне" заслухали ОСОБА_8 , який відмітив добре облаштування і догляд квітників біля будинку.
Як зазначає позивач, на його думку рішення зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", що оформлені протоколом від 16.06.2016р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Зокрема позивач зазначає, що в даному випадку було порушено порядок скликання зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", які відбулися 16.06.2016р., оскільки як зазначено у позовній заяві, його не було повідомлено про такі збори, адже жодного повідомлення про їх проведення з інформацією про ініціатора проведення таких зборів, про дату, час та місце проведення, а також інформацію про порядок денний ОСОБА_1 не отримував, що на його думку є порушенням вимог законодавства.
Також як на підставу позову позивач у позовній заяві посилається на ту обставину, що до протоколу зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р. не долучено листки щодо результатів письмового опитування співвласників будинку, що на думку позивача є порушенням частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Крім того у позовній заяві зазначено, що на думку позивача рішення зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", що оформлені протоколом від 16.06.2016р. не було оприлюднене в порядку встановленому законом порядку.
Таким чином, зі змісту позовної заяви, а надалі в процесі судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 не погоджується з вказаним рішенням загальних зборів ОСББ "Львівська оселя" від 16.06.2016р., вважає його незаконним, ухваленим з порушенням вимог закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, порядку підрахунку голосів, порядку оформлення результатів голосування, недотримання форми та змісту протоколу загальних зборів та недотримання форми та змісту листків опитування, у зв'язку з чим на думку позивача рішення зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", що оформлені протоколом від 16.06.2016р. підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" зазначає, що на його думку позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.
Зокрема, відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на реєстр рекомендованих відправлень, зазначає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення 16.06.2016р. зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", оскільки на його адресу шляхом поштового відправлення рекомендованим листом було надіслано повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів, яке містило інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний.
Разом з тим, як вказано у відзиві на позовну заяву, твердження позивача про те, що він не отримував жодного повідомлення про проведення 16.06.2016р. загальних зборів є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 отримав відповідне повідомлення з усією необхідною інформацією щодо загальних зборів 16.06.2016р. та був присутній на цих зборах, про що свідчить його особистий підпис у списку реєстрації присутніх мешканців по ОСББ "Львівська оселя", що підтверджується списком реєстрації присутніх мешканців ОСББ "Львівська оселя".
Також, як вказано у відзиві на позовну заяву, рішення загальних зборів ОСББ "Львівська оселя" від 16.06.2016р. приймалися абсолютною більшістю голосів співвласників, за наявності кворуму, з дотриманням порядку (процедури) проведення загальних зборів та порядку підрахунку голосів у відповідності до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
При цьому, як зазначив відповідач, на час проведення загальних зборів 16.06.2016р. ОСББ "Львівська оселя" використовувало актуальну інформацію з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої загальна площа що перебуває у власності співвласників ОСББ "Львівська оселя" становить 19710,5 кв.м., так як і зазначено у протоколі зборів.
З огляду на вказане відповідач стверджує, що рішення загальних зборів ОСББ "Львівська оселя", що оформлені протоколом загальних зборів від 16.06.2016р. є законними, прийнятими в межах повноважень загальних зборів і такими, що відображають волю більшості співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Разом з тим відповідач зазначив, що протилежного позивачем всупереч вимогам процесуального закону не доведено.
Більше того, як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав рішеннями загальних зборів ОСББ "Львівська оселя" від 16.06.2016р.
Крім того, відповідач вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ "Львівська оселя" про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів від 16.06.2016р. також слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно із частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як встановлено судом, позивач заявив позовну вимогу про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р., що оформлене протоколом зборів від 16.06.2016р.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла станом на дату скликання та проведення загальних зборів; надалі - Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Згідно із частиною 1 статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Частиною 1 статті 98 та частиною 1 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №462/2646/17 наведено правовий висновок, що відповідно до якого правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з рішень, які приймались на зборах ОСББ "Львівська оселя" 16.06.2016р., вони стосуються виключно питань діяльності та управління діяльністю ОСББ. Тобто фактично всі рішення зборів ОСББ "Львівська оселя", які містяться в протоколі та є предметом оскарження у даній справі стосуються діяльності та управління діяльністю ОСББ.
За таких обставин, враховуючи суб'єктний склад сторін спору та характер спірних правовідносин, спір належить до юрисдикції господарських судів.
При цьому згідно із статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом наведених норм права та відповідно до усталеної судової практики право на позов у особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.
Тобто, навіть у разі обґрунтованого позову, але якщо жодне право особи, яка звернулася із позовом, не порушене і не оспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає.
Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, було рекомендовано з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу в правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Пленумом ВСУ в постанові від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" надавалися аналогічні рекомендації щодо розгляду конкретної категорії корпоративних спорів - спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів. Зокрема, Пленумом ВСУ зазначено таке: суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
У постановах від 16.05.2018р. у справі №923/567/17, від 17.07.2018 у справі №916/2386/17, від 24.10.2018 у справі №925/973/17, від 24.10.2018 у справі №925/644/17, КГС ВС також акцентує увагу на тому, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
У постанові КГС ВС, прийнятій за результатами перегляду судових рішень у справі №910/22291/16, колегією суддів зазначено таке. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, тобто з підстав, які не є безумовними згідно із законом, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, а також оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Тобто для вирішення питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсним спірного рішення ОСББ слід дослідити чи відповідає вимогам чинного законодавства це рішення, і у випадку його невідповідності законодавству, слід дослідити чи були порушені відповідним рішенням права та законні інтереси позивача, саме як учасника товариства.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири та місця для зберігання індивідуального автотранспорту №37 площею 18,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 ., на підставі договору купівлі-продажу №949 від 15.07.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.П.
Як встановлено судом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська оселя" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (багатоквартирного будинку) АДРЕСА_2 і АДРЕСА_5 і АДРЕСА_3 .
Так, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно із частинами 1, 2 та 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Скликання і проведення установчих зборів об'єднання передбачено статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Так, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Згідно із частиною 4 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як вже було зазначено судом, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення 16.06.2016р. зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", оскільки на його адресу шляхом поштового відправлення рекомендованим листом було надіслано повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів, яке містило інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний.
При цьому, відповідач до відзиву на позовну заяву долучив реєстр №79020 0255900 4 рекомендованих відправлень, з якого вбачається, що 02.06.2016р. Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" було надіслано рекомендовану кореспонденцію на адресу ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, а саме із списку реєстрації присутніх мешканців по ОСББ "Львівська оселя", ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах 16.06.2016р. та отримав бюлетень для опитування, про що свідчать підписи навпроти його прізвища у цьому списку реєстрації.
З цього приводу слід зазначити, що навіть за відсутності доказів повідомлення учасника про проведення загальних зборів це не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників з огляду на присутність його на зборах (постанова КГС ВС від 28.03.2018р. у справі №910/22291/16).
Крім того, як зазначено у постанові КГС ВС від 16.05.2018р. у справі №916/2241/17, несвоєчасне повідомлення про скликання загальних зборів компанії не свідчить про порушення прав позивача, зважаючи на його присутність на цих зборах. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Таким чином, з огляду на викладене, твердження позивача про те, що він не був повідомлений про проведення 16.06.2016р. загальних зборів ОСББ "Львівська Оселя" в даному випадку не може братись до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується факт реєстрації та присутності ОСОБА_1 на цих зборах, а також факт отримання ним бюлетеня, наявність доказів надіслання рекомендованої кореспонденції на адресу позивача - 02.06.2016р.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19).
Даний судовий спір належить розглядати у межах прав та інтересів позивача, які на його думку, порушені прийнятими 16.06.2016р. рішеннями загальних зборів виходячи з предмету і підстав позову, якщо такі були порушені, при цьому запобігаючи порушенню прав та інтересів інших членів ОСББ, які голосували на загальних зборах та згідні з прийнятими рішеннями, оскільки інтереси членів ОСББ можуть не збігатись.
У статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього, обрання членів правління об'єднання, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Відповідно до частини 15 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Згідно із частиною 16 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Частиною 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Як встановлено судом, відповідно до протоколу зборів ОСББ "Львівська Оселя" від 16.06.2016р., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: АДРЕСА_4 , загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 19710,5 кв.м., а у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представника співвласники в кількості 164 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 15719,6 кв.м., що становить 79,75% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень.
Протокол та бюлетені для голосування долучені відповідачем до матеріалів справи.
При цьому по питанню №1 "Про визначення способу голосування" - "за" проголосували 78,50%, по питанню №2 "Про перевибори членів правління" - "за" проголосували 76,62%, по питанню №3 "Затвердження тарифів на утримання будинку та прибудинкової території" - "за" проголосували 69,32%, по питанню №4 "Внесення змін до статуту, приведення його у відповідність нормам чинного законодавства" - "за" проголосували 78,03%, по питанню №5 "Затвердження фінансово-господарського звіту ревізійної комісії ОСББ "Львівська Оселя"" - "за" проголосували 73,52%. По питанню 6 "Різне" заслухано ОСОБА_8 .
Суд приймає до уваги доводи відповідача, викладені у запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 24344/21 від 20.10.2021р.) з приводу правильності визначення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у протоколі загальних зборів від 16.06.2016р., оскільки доводи викладені позивачем у заяві про уточнення позовних вимог (вх. 21366/21 від 14.09.21р.) з посиланням на довідку БТІ та ЕО від 24.11.2020р., в якій йдеться про загальну інформацію станом 29.12.2012р., спростовуються актом приймання житлового комплексу або його частини на баланс від 23.07.2012р., долучений відповідачем, і такий доказ, на думку суду, з урахуванням принципу вірогідності доказів, що визначений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, є більш вірогідним з урахуванням обґрунтувань відповідача, що спростовує твердження позивача.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що у позовній заяві не наведено обґрунтованих підстав позову з долученням доказів з приводу відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття на цих зборах рішень, порушення порядку підрахунку голосів тощо. Довідка БТІ та ЕО від 24.11.2020р. з наведеним обґрунтуванням позивача щодо визначення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у протоколі загальних зборів від 16.06.2016р. подана позивачем до Львівського апеляційного суду на стадії апеляційного провадження. Заяву про зміну підстав позову до Господарського суду Львівської області позивачем не подано.
Відповідно частини 6 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
Як встановлено пунктом 11 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська оселя", рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Рішення з питань, передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, дев'ятим, дванадцятим та чотирнадцятим пункту 3 цього розділу ІІІ статуту, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Завірені копії документів видаються виключно за рішенням правління.
Як вже зазначалося судом, як на підставу позову позивач у позовній заяві посилається на ту обставину, що до протоколу зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя" від 16.06.2016р. не долучено листки щодо результатів письмового опитування співвласників будинку, що є порушенням частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також посилається на те, що рішення зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська Оселя", що оформлені протоколом від 16.06.2016р. не були оприлюднені в порядку встановленому законом.
Проте, суд звертає увагу, що оприлюднення рішення загальних зборів та долучення до протоколу зборів листків щодо результатів письмового опитування, більше стосуються питання оформлення документів за результатами проведення загальних зборів, а не порядку скликання та проведення загальних зборів. Поряд з цим, рішення загальних зборів та додатки до нього отримуються у порядку частини 1 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" на вимогу співвласника, зокрема письмову.
Водночас слід зазначити, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, як вже було вказано судом, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах (постанови КГС ВС від 28.03.2018р. у справі №910/22291/16, від 03.04.2018р. у справі №916/3071/16).
Тобто за усталеною судовою практикою під час розгляду спорів про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Слід зазначити, що у постанові КГС ВС від 16.05.2018р. у справі №916/2241/17 викладена правова позиція про те, що судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси. Аналогічна правова позиція сформульована у постановах КГС ВС від 27.03.2018р. у справі №904/9431/15, від 12.04.2018р. у справі №914/1968/16, від 17.04.2018р. у справі №920/888/17, від 17.04.2018р. у справі №922/1671/16).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач хоч і посилається на певні порушення, що були допущені під час скликання та проведення зборів ОСББ "Львівська Оселя", однак при цьому він не обґрунтував, яким чином визнання недійсними рішень зборів ОСББ "Львівська Оселя" призведе до відновлення його прав.
Тобто в даному випадку позивач зазначаючи про наявність певних обставини, які на його думку свідчать про порушення встановленого законом та статутом порядку скликання та проведення зборів ОСББ "Львівська Оселя", при цьому він не обгрунтовує того, яким чином рішення зборів порушило його права саме як співвласника багатоквартирного будинку, що в свою чергу свідчить про недоведеність факту порушення прийнятими рішеннями прав ОСОБА_1 у даній справі як співвласника багатоквартирного будинку.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, слід зазначити, що представник відповідача до закінчення судових дебатів зробив заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.
Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Таким чином, враховуючи подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановити йому строк для подання доказів щодо розміру таких витрат.
Що стосується дати підписання повного тексу рішення суду у даній справі слід зазначити, що відповідно до частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Отже враховуючи те, що вступна та резолютивна частини рішення суду проголошено, а розгляд даної справи закінчено 20.01.2022р., повне рішення суду слід було скласти не пізніше ніж 31.01.2022р.
Однак, зважаючи на тимчасову непрацездатність у зв?язку з хворобою судді Петрашка М.М. у період з 25.01.2022р. по 04.02.2022р., і першим робочим днем судді Петрашка М.М. був понеділок 07.02.2022р., повне рішення у даній справі складено 14.02.2022р.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 126, 129, 221, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 03.02.2022р. на 11:30 год.
3. Встановити відповідачу строк до 26.01.2022р. для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.02.2022р.
Суддя Петрашко М.М.