79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.2022 Справа № 914/2646/21
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Ушицький комбінат будівельних матеріалів”, с. Гулянка Житомирської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будграніт”,м. Львів
про стягнення 818 421, 54 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
Представники сторін справи не з'явились
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Приватного акціонерного товариства “Ушицький комбінат будівельних матеріалів” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будграніт” про стягнення 818 421, 54 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором №03/04 від 03.04.2019.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито загальне позовне провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 10.11.2021.
Протокольною ухвалою суду від 10.11.2021 підготовче засідання відкладено на 08.12.2021.
У судовому засіданні 08.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання вікладено на 10.01.2022.
Ухвалою суду від 10.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.02.2022.
02.02.2022 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 03.02.2022 представники сторін не з'явивлись.
Згідно з інформацією зі сайту державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, поштова кореспонденція суду не вручена відповідачу із зазначенням причини - “інші причини”.
Крім цього, на адресу суду повернулась надіслана відповідачу ухвала про відкриття провадження від 11.10.2021 та ухвала суду від 08.12.2021 із зазначенням причини повернення “за закінченням терміну зберігання”.
Слід зазначити, що уся поштова кореспонденція скеровувалась відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім цього, ухвали суду від 10.11.2021 та 10.01.2022 скеровувалась директору товариства ОСОБА_1 (підписант договору №03/04). Проте ухвала від 10.11.2021 повернулась на адресу суду зі зазначенням причини повернення - “за закінченням терміну зберігання”, а ухвала від 10.01.2021 не вручена під час доставки зі зазначенням “інші причини”.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Отже, суд вжив необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 914/2646/21 та розгляд справи.
Також суд врахував, що надіслана позивачем відповідачу позовна заява з додатками отримана останнім 08.09.2021 (трекінг №1150103496344), а тому відповідачу було відомо про намір позивача звернутись до Господарського суду Львівської області за захистом своїх прав.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведене, а також строки розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу без участі сторін та за наявними у ній матеріалами.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки №03/04 від 03.04.2019 в частині оплати за поставлений товар на суму 560 406, 06 грн. Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач заявив до стягнення 80 408, 19 грн інфляційних втрат, 43 998, 18 грн - 3% річних та 133 609, 11 грн пені.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
03 квітня 2019 року Приватним акціонерним товариством “Ушицький комбінат будівельних матеріалів” (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будграніт” (далі - Покупець) укладено договір №03/04 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти, а Покупець приймати та оплачувати щебеневу продукцію загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена Сторонами у Заявках, які є додатками до цього Договору і становлять його невід'ємну частину (далі іменується Товар).
Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка Товару здійснюється залізничним транспортом за рахунок Покупця та транспорту Покупця, на підставі Заявок Покупця, форма яких встановлена Додатком №1 до цього Договору, погоджених з Постачальником, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом або електронною поштою з обов'язковим надсиланням оригіналів Заявок Покупця.
Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна Товару, його назва, вид вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, форма якої встановлена в Додатку №2 до цього Договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати за певну партію Товару в безготівковому порядку протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання від Постачальника відповідного рахунку-фактури, який формується на підставі відповідної двосторонньо погодженої Заявки, якщо інше не передбачено Заявками до даного Договору.
Розрахунок за партію Товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі Товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних (залежно від умов поставки Товару) та рахунків-фактур Постачальника (пункт 4.3. Договору).
Відповідальність сторін передбачена у розділі 6 Договору, зокрема у пункті 6.3. у випадку погодження Сторонами у письмовому вигляді оплати за Товар згідно цього Договору на умовах відстрочення платежу, при несвоєчасній оплаті за отриманий Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше як у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань по оплаті.
Позовна давність за позовом про стягнення заборгованості та неустойки(пені), встановлюється Сторонами даного Договору тривалістю в три роки. Нарахування неустойки (пені) за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (пункт 6.4. Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині оплати - до повного виконання (пункт 9.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.
На виконання умов договору, впродовж квітня 2019 - травня 2020 року позивач поставив відповідачу товар на суму 952 271, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними:
1. №У0000000435 від 30 квітня 2019 на суму 240 595, 27 грн (підписана обома сторонами);
2. №У0000000677 від 31 травня 2019 на суму 221 527,19 грн (підписана обома сторонами);
3. №У0000000861 від 30 червня 2019 на суму 148 560, 43 грн (підписана обома сторонами);
4. №У0000001084 від 31 липня 2019 на суму 175 403, 99 грн (підписана обома сторонами);
5. №Р0000000499 від 29 серпня 2019 на суму 3 124, 80 грн (підписана обома сторонами);
6. №У0000001255 від 30 серпня 2019 на суму 94 238,46 грн (підписана обома сторонами);
7. №Р0000000540 від 12 вересня 2019 на суму 3 141, 68 грн (підписана обома сторонами);
8. №Р0000000587 від 03 жовтня 2019 на суму 3 239, 60 грн (підписана позивачем);
9. №У0000001537 від 11 жовтня 2019 на суму 2 657, 58 грн (підписана позивачем);
10. №У0000001538 від 11 жовтня 2019 на суму 2 852, 59 грн (підписана позивачем);
11. №У0000001574 від 16 жовтня 2019 на суму 4 626,00 грн (підписана позивачем);
12. №У0000001575 від 16 жовтня 2019 на суму 3 215, 10 грн (підписана позивачем);
13. №Р0000000620 від 18 жовтня 2019 на суму 4 354, 00 грн (підписана позивачем);
14. №У0000001577 від 31 жовтня 2019 на суму 20 290,31 грн (підписана позивачем);
15. №У0000001609 від 13 листопада 2019 на суму 4 554, 00 грн (підписана позивачем);
16. №У0000001653 від 25 листопада 2019 на суму 10 020, 20 грн (підписана позивачем);
17. №У0000001654 від 29 листопада 2019 на суму 4 500, 00 грн (підписана позивачем);
18. №У0000001694 від 20 грудня 2019 на суму 959, 90 грн (підписана позивачем);
19. №У0000000388 від 29 травня 2020 на суму 4 410, 00 грн (підписана позивачем).
Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію на загальну суму 391 865, 04 грн, з яких: 130 000, 00 грн безготівковим шляхом, що підтверджується банківською випискою про рух коштів доданою до матеріалів справи; 13 860, 08 грн - підтверджується касовими ордерами; 248 004, 96 грн - підверджується видатковими накладними та бухгалтерською довідкою від 11.10.2021 про проведення заліку взаємних вимог.
Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2020-29.10.2020, в якому відображено заборгованість відповідача перед позивачем на суму 560 406, 06 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
16.03.2021 позивач скерував відповідачу претензію №0277, в якій зазначив, що станом на 16.03.2021 у ТОВ “Будграніт” існує заборгованість на суму 560 406, 06 грн та просив сплатити таку.
Крім цього, позивач звернув увагу, що у випадку несплати вказаної заборгованості, ПрАТ “Ушицький комбінат будівельних матеріалів” звернеться до суду з позовною заявою, в якій крім основного боргу вимагатиме стягнення інфляційних збитків, 3% річних, пеню, а також витрати на сплату судового збору та правову допомогу.
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Отже, з врахування заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (яка прийнята судом ухвалою від 10.01.2022), позивач просив стягнути з відповідача 818 421, 54 грн з яких: 560 406,06 грн - основний борг, 80 408,19 грн - інфляційні збитки, 43 998, 18 грн - 3% річних та 133 609,11 грн пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору поставки №03/04 від 03.04.2019 розрахунки за кожну партію товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати за певну партію товару в безготівковому порядку протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання від постачальника відповідного рахунку-фактури.
У письмових поясненнях позивач зазначив, що не може надати заявки на поставку товару від покупця, оскільки такі заявки ним не направлялись, а тому і рахунки-фактури не оформлялись. Фактично покупець здійснював оплату поставленого товару за видатковими накладними.
Суд встановив, що відповідач не провів попередню оплату за товар.
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки сторони договору поставки №03/04 від 03.04.2019 не встановили строку (терміну) оплати поставленого товару, обов'язок оплати товару у покупця виник з моменту його отримання.
Позивач на виконання умов договору поставки №03/04 від 03.04.2019 поставив відповідачу впродовж квітня 2019 року - травня 2020 року товар на загальну суму 952 271, 10 грн, що підтверджується видатковими накладними.
Суд встановив, що видаткові накладні №8-19 підписані лише позивачем.
Проте факт здійснення господарських операцій підтверджується як наявністю часткових проплат, так і підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків, в якому відображено початкове сальдо на суму 804 001, 02 грн та кінцеве сальдо на суму 560 406, 06 грн.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 391 865,04 грн: 04.07.2019 - 20 000 грн (призначення платежу “оплата за щебінь згідно акту звірки від 04.07.2019 р ПДВ 20% 3333,33 грн”), 06.08.2019 - 40 000 грн (призначення платежу “оплата за щебінь згідно акту звірки від 06.08.2019 р. у сумі 33333,33 грн., ПДВ-20% 6666,67 грн”), 22.08.2019 - 40 000 грн (призначення платежу “оплата за щебінь згідно акту звірки від 22.08.2019 р ПДВ 20% 6666,67”), 04.10.2019 - 20 000 грн (призначення платежу “оплата за щебінь згідно акту звірки від 04.10. 2019 р ПДВ 20% 3333,33 грн”), 11.12.2019 - 10 000 грн (призначення платежу “оплата заборгованості згідно акту звірки від 11.12.2019 р. в т.ч. ПДВ 20% 1667,67 грн”), що підтверджується банківськими виписками; 29.08.2019 - 3 124, 80 грн, 12.09.2019 - 3 141, 68 грн, 03.10.2019 - 3 239,60 грн, 18.10.2019 - 4 354 грн, що підтверджується касовими ордерами; 30.03.2020 - 100 002, 00 грн, 16.04.2020 - 100 002,00 грн, 20.04.2020 - 24 000,48 грн, 22.04.2020 - 24 000,48 грн, що підтверджується видатковими накладними.
Такі платежі розподілялись позивачем в оплату поставленого товару в хронологічному порядку, починаючи з поставки, яка була здійснена раніше і до останньої.
Однау у матеріалах справи відсутні докази оплати за поставлений товар на суму 560 406, 06 грн. Тому заявлена позивачем сума основного боргу підлягає задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Згідно з частинами 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач заявив до стягнення 133 609, 11 грн пені, нарахованої за період 01.05.2019-01.11.2019.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що при несвоєчасній оплаті за отриманий Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше як у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивач не врахував усі проплати при нарахуванні пені та безпідставно включив у періоди нарахувань дати проплат.
Тому суд, враховуючи межі позовних вимог, визначений позивачем кінцевий строк нарахування - 01.11.2019, здійснив власний розрахунок суми пені.
Таким чином по накладній від 30.04.2019 на суму 240 595, 27 грн пеню слід нараховувати з 01.05.2019 по 03.07.2019 (оплата товару 04.07.2019 на суму 20 000 грн). Сума нарахованої пені за зазначений період становить 14 765, 30 грн.
Враховуючи оплату товару у сумі 20 000 грн, наступне нарахування пені здійснено на суму 220 595, 27 за період 04.07.2019 по 05.08.2019 (оплата товару 06.08.2019 на суму 40 000 грн). Сума пені становить 6 871, 69 грн.
Нарахування на суму 180 595, 27 слід здійснювати за період з 06.08.2019 по 21.08.2019 (оплата товару 22.08.2019 на суму 40 000 грн). Сума пені становить 2 691, 61 грн.
На суму 140 595,27 за період 22.08.2019 по 28.08.2019 (оплата товару 29.08.2019 на суму 3 124, 80 грн). Сума пені становить 916,76 грн.
На суму 137 470, 47 за період з 29.08.2019 по 11.09.2019 (оплата товару 12.09.2019 на суму 3 141,68).Сума пені становить 1 770, 17 грн.
На суму 134 328,79 за період 12.09.2019 по 02.10.2019 (оплата товару 03.10.2019 на суму 3 239,60 грн). Сума пені становить 2 550,41 грн.
На суму 131 089, 19 за період 03.10.2019 по 03.10.2019 (оплата товару 04.10.2019 на суму 20.000 грн). Сума пені становить 118,52 грн.
На суму 111 089,19 за період 04.10.2019 по 17.10.2019 (оплата товару 18.10.2019 на суму 4 354, 00 грн). Сума пені становить 1 406,12 грн.
На суму 106 735,19 грн за період 18.10.2019 по 01.11.2019 ( з урахуванням кінцевого строку нарахування пені позивачем), сума пені становить 1 400, 72 грн.
По накладних за травень-жовтень 2019 позивач правильно визначив період нарахування пені і така становить: №У0000000677 від 31 травня 2019 на суму 221 527,19 грн - 31 626, 80 грн пені; №У0000000861 від 30 червня 2019 на суму 148 560, 43 грн - 16 935,89 грн пені; №У0000001084 від 31 липня 2019 на суму 175 403,99 грн - 14 844, 46 грн пені; №Р0000000499 від 29 серпня 2019 на суму 3 124, 80 грн - 180,04 грн пені; №У0000001255 від 30 серпня 2019 на суму 94 238,46 грн - 5 254,12 грн пені; №Р0000000540 від 12 вересня 2019 на суму 3 141, 68 грн - 140, 64 грн пені; №Р0000000587 від 03 жовтня 2019 на суму 3 239, 60 грн - 83,58 грн пені; №У0000001537 від 11 жовтня 2019 на суму 2 657, 58 грн - 49,29 грн пені; №У0000001538 від 11 жовтня 2019 на суму 2 852, 59 грн - 52,91 грн пені; №У0000001574 від 16 жовтня 2019 на суму 4 626,00 грн - 64,89 грн пені; №У0000001575 від 16 жовтня 2019 на суму 3 215, 10 грн - 45,10 грн пені; №Р0000000620 від 18 жовтня 2019 на суму 4 354, 00 грн - 53,20 грн пені; №У0000001577 від 31 жовтня 2019 на суму 20 290, 31 - 17,23 грн пені.
При розрахунку пені суд врахував, що така, згідно з умовами договору, повинна становити не більше як у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Таким чином, до стягнення підлягає 101 832, 39 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 80 408,19 грн інфляційних втрат.
Суд перевіривши розрахунок позивача за допомогою калькулятору «ЛІГА.ЗАКОН», встановив, що такі нараховані не правильно.
Зокрема, з врахування проплат, на суму 96 735,19 за період 12.12.2019-31.12.2019 позивач нарахував 4 727,57 грн інфляційних втрат. Проте суд встановив, що у зазначений період мала місце дефляція (-193,47 грн), однак така не була врахована позивачем.
Також по видатковій накладній №У0000001537 на суму 2657, 58 грн за період 27.04.2020-19.05.2021 позивач нарахував 321,82 грн інфляційних втрат, в той час, як такі становлять 260,19 грн; по видатковій накладній №У0000001574 на суму 4626 за період 20.05.2020-19.05.2021 нараховано 524,13 грн, проте такі становлять 437,71 грн; по видатковій накладній №У0000001577 на суму 20 290, 31 грн нараховано 2 298, 93 грн, проте такі становлять 1 875, 54 грн; по видатковій накладній №У0000000388 на суму 4 410, 00 грн за період 01.09.2020-19.05.2021 нараховано 499, 25 грн, проте такі становлять 446, 43 грн.
Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення підлягає 74 468, 19 грн.
Також за не виконання грошового зобов'язання позивач заявив до стягнення 3 % річних у сумі 43 998, 18 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд не погоджується з таким, оскільки позивач, як і при розрахунку пені, безпідставно включив у періоди нарахувань дати проплат.
Здійснивши власний розрахунок суд, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 43 952, 33 грн.
Тому до стягнення підлягає 74 468, 19 грн інфляційних втрат та 43 952, 33 грн 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, до стягнення підлягає 780 658, 97 грн, з яких: 560 406, 06 грн - основний борг, 74 468, 19 грн - інфляційні збитки, 43 952, 33 грн - 3% річних та 101 832, 39 грн пені.
Судові витрати.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати, пов'язані з розглядом справи у вигляді професійної правничої допомоги на суму 7 600, 00 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат позивач долучив договір про надання правової допомоги №б/н від 11.02.2021 (далі - договір) укладений адвокатським об'єднанням “Волошин і партнери” в особі керуючого партнера Волошина Леоніда Сергійовича та ПрАТ “Ушицький комбінат будівельних матеріалів”; акт про виконаних робіт по наданню послуг від 09.08.2021 на суму 7 600, 00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та платіжне доручення №5203 від 30.08.2021 на суму 7 600,00 грн.
Згідно з пунктом 1.1. договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, по справі за позовом ПрАТ “Ушицький комбінат будівельних матеріалів” до ТОВ “Будграніт” про стягнення заборгованості.
Юридичну допомогу, що надається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ, КЛІЄНТ оплачує в гривнях на суму 7 600, 00 грн.
У акті виконаних робіт по наданню послуг від 09.08.2021 зазначено, що відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 11.02.2021 Адвокатським об'єднанням було надано таку правову допомогу:
- вивчення та аналіз законодавства та судової практики, що стосується предмета спору;
-опрацювання документів наданих Клієнтом перед поданням позову;
-підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості в Господарський суд Львівської області;
-представництво інтересів Клієнта в суді по справі про стягнення заборгованості в Господарський суд Львівської області.
В детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зазначено, що загальна сума таких (робіт,послуг) становить 7 600, 00 грн:
- вивчення та аналіз законодавства та судової практики, що стосується предмета спору - 400, 00 грн;
- опрацювання документів наданих Клієнтом перед поданням позову - 200, 00 грн;
- підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості в Господарський суд Львівської області - 3 000, 00 грн;
- представництво інтересів Клієнта в суді по справі про стягнення заборгованості в Господарський суд Львівської області - 4 000, 00 грн.
Платіжним дорученням №5203 від 30.08.2021 на суму 7 600, 00 з призначенням платежу “за юридичні консультації за 08.2021 р. згідно рахунка №7 від 02.08.2021. Без ПДВ”, підтверджено факт оплати позивачем наданих адвокатом послуг.
Отже, позивач просив стягнути з відповідача 7 600, грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходили.
Суд встановив, що представник позивача Волошин Л.С. брав участь у судових засіданнях 10.11.2021 та 08.12.2021 в режимі відеоконференції на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВК № 1031445 від 25.10.2021.
Також матеріали справи містять письмові пояснення по справі, заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про проведення судових засідань без участі позивача. Усі згадані процесуальні документи підписані представником позивача - адвокатом Волошином Л.С.
Отже, позивачем доведено надання адвокатом Волошином Л.С. послуг в Господарському суді Львівської області
Враховуючи часткове задоволення позову у цій справі, а також суть спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 7 249, 33 грн судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Щодо судового збору.
На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будграніт” (79021, м.Львів, вулиця Кульпарківська, 93, ідентифікаційний код - 41152779) на користь Приватного акціонерного товариства “Ушицький комбінат будівельних матеріалів” (11563, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Гулянка, ВУЛИЦЯ МОЛОДІЖНА, будинок 18, ідентифікаційний код - 00110177) 780 658, 97 грн, з яких: 780 658, 97 грн з яких: 560 406, 06 грн - основний борг, 74 468, 19 грн - інфляційні збитки, 43 952, 33 грн - 3% річних, 101 832, 39 грн пені, 7 249, 33 грн витрат на правову допомогу та 11 709, 88 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 14.02.2022
Суддя Галамай О.З.