79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.01.2022 Справа № 914/3408/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Золочівської окружної прокуратури
до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна"
до відповідача-3 Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області
про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р., скасування запису у Поземельній книзі та внесення до Державного земельного кадастру відомості про скасування в Поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р., визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та зобов?язання повернути земельну ділянку.
за участю представників:
від позивача (прокуратури) Сенів О.П.
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Костур Р.В.
від відповідача-3 не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Заступником керівника Золочівської окружної прокуратури до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" про:
1) визнаня незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення";
2) скасування запису у Поземельній книзі та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування в Поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4622181600:08:000:0429, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосільківська сільська рада;
3) скасування державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1752557546221, зокрема: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45256161 від 29.01.2019р., прийнятого державним реєстратором Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області Якимів Софії Василівни та запису про право власності/довірчої власності - 30043522;
4) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р. "Про надання земельної ділянки в оренду";
5) визнання недійсним договору оренди землі б/н від 01.04.2020р., укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна";
6) скасування державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1752557546221, зокрема: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51913775 від 08.04.2020р., прийнятого державним реєстратором Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області Браташ Оксаною Ярославівною та запису про право інше речове право - 36204731;
7) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (ідентифікаційний код: 43310337, адреса: 80453, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Великосілки, вулиця Полуботка П., будинок 4В) повернути земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосільківська сільська рада.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Слід зазначти, що ухвалою суду від 04.03.2021р. було задоволено клопотання відповідача-2 (вх.№3637/21 від 16.02.2021р. та вх.№4229/21 від 23.02.20121р.) про витребування доказів та витребувано у Приватного підприємства "УГП-ГРУП" такі докази та інформацію:
1) Чи під час (за результатами) розробки "Детального плану території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам'янка-Бузького району Львівської області)":
- визначалось, встановлювалось, з?ясовувалось цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), яка опрацьована вказаним вище Детальним планом території? Якщо так, то повідомити, на підставі чого і надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів;
- визначалось, встановлювалось, з?ясовувалось функціональне призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), яка опрацьована вказаним вище Детальним планом території? Якщо так, то повідомити, на підставі чого і надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів;
2) Роз?яснити на підставі чого Приватне підприємство "УГП-Груп" вказало про поділ земельної ділянки (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) на 5 частин різного розміру та різного функціонального призначення під час (за результатами) розробки Детального плану території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам?янка-Бузького району Львівської області).
Крім того вказаною ухвалою суду від 04.03.2021р. було витребувано у Кам?янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області належним чином засвідченні (читабельні) копії наступних документів та інформацію, а саме:
1) Яке цільове призначення земельної ділянки, яка опрацьована Детальним планом території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам?янка-Бузького району Львівської області) за період із 1994р. до 2021р.? Ким це визначено та чим підтверджується? (У випадку зміни цільового призначення за окреслений період повідомити, коли, ким ініційовано та змінено цільове призначення, а також надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів);
2) Яке функціональне призначення земельної ділянки, яка опрацьована Детальним планом території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам?янка-Бузького району Львівської області) за період із 1994р. до 2021р.? Ким це визначено та чим підтверджується? (У випадку зміни функціонального призначення за окреслений період повідомити, коли, ким ініційовано та змінено функціональне призначення, а також надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів);
3) Належним чином засвідчену копію генерального плану території Великосілківської сільської ради, Кам?янка-Бузького району Львівської області з 1994р. до 2021р. (не лише витяг із такого по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а й також примітку до плану, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у генеральному плані);
4) Належним чином засвідчену копію схеми планування території, яка відноситься до Великосілківської сільської ради Кам?янка-Бузького району Львівської області (не лише витяг із такої по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а також примітку до схеми, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у схемі планування);
5) Належним чином засвідчену копію плану зонування території, яка відноситься до Великосілківської сільської ради, Кам?янка-Бузького району Львівської області (не лише витяг із такого по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а також примітку до плану, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у плану зонування території).
Ухвалою суду від 25.05.2021р. було витребувано у Жовківської районної державної адміністрації Львівської області належним чином засвідченні (читабельні) копії наступних документів та інформацію, а саме:
1) Яке цільове призначення земельної ділянки, яка опрацьована Детальним планом території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам'янка-Бузького району Львівської області) за період із 1994р. до 2021р.? Ким це визначено та чим підтверджується? (у випадку зміни цільового призначення за окреслений період повідомити, коли, ким ініційовано та змінено цільове призначення, а також надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів);
2) Яке функціональне призначення земельної ділянки, яка опрацьована Детальним планом території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту (Кам?янка-Бузького району Львівської області) за період із 1994р. до 2021р.? Ким це визначено та чим підтверджується? (у випадку зміни функціонального призначення за окреслений період повідомити, коли, ким ініційовано та змінено функціональне призначення, а також надати належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів);
3) Належним чином засвідчену копію генерального плану території Великосілківської сільської ради, Кам?янка-Бузького району Львівської області з 1994р. до 2021р. (не лише витяг із такого по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а також примітку до плану, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у генеральному плані);
4) Належним чином засвідчену копію схеми планування території, яка відноситься до Великосілківської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (не лише витяг із такої по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а також примітку до схеми, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у схемі планування);
5) Належним чином засвідчену копію плану зонування території, яка відноситься до Великосілківської сільської ради, Кам'янка-Бузького району Львівської області (не лише витяг із такого по земельній ділянці (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429), а також примітку до плану, що уможливить розуміння істинної суті умовних позначень, що використовуються у плану зонування території).
Ухвалою суду від 15.06.2021р. було зобов?язано Кам?янка-Бузьку районну державну адміністрацію Львівської області надати суду інформацію щодо дати та часу підписання передавального акту основних засобів, матеріальних цінностей, прав, обов?язків та зобов?язань між Кам?янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області та Львівською районною державною адміністрацією.
Ухвалою суду від 20.07.2021р. було зобов?язано Львівську районну державну адміністрацію Львівської області надати (надіслати) суду належним чином засвідчені, читабельні, більшого та розгорнутого формату копії генеральних планів території села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області, які складені у 2018 році та у 1968 році.
Ухвалою суду від 11.11.2021р., суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні, клопотання прокурора (вх.№26590/21 від 11.11.2021р.) про заміну учасника справи його правонаступником задоволено частково та залучено до участі у справі Новояричівську селищну раду Львівського району Львівської області в якості співвідповідача (відповідача-3).
Крім того, вказаною ухвалою суду від 11.11.2021р. прокурору та відповідачу-2 було поновлено строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи:
- копію висновку експерта №11-21 від 19.10.2021р.;
- копію рішення Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області "Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТзОВ "Централ Пленс Груп Україна" від 24.09.2021р. №1947;
- копію Детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств первинної, машинобудівної та іншої промисловості по вул.Полуботка на території Новояричівської селищної ради за межами населеного пункту с.Великосілки, Львівського району Львівської області.
Представник прокуратури в судовому засіданні 20.01.2022р. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 20.01.2022р. проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.
Відповідач-1 та відповідач-3 явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників прокуратури та відповідача-2, суд встановив таке.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-1422/16-18-СГ від 14.03.2018р. Приватному підприємству "Обрій-В" (за його клопотанням від 26.02.2018р.) надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 9,2000 га для іншого сільськогосподарського призначення, розташованої на території Великосільківської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
На замовлення Приватного підприємства "Обрій-В" Товариством з обмеженою відповідальністю "Галгеокадастр" (інженер-землевпорядник Кічула Г.М. - кваліфікаційний сертифікат №013744 від 08.06.2018р., інженер- землевпорядник Галамушка І.Б. - кваліфікаційний сертифікат №№010190 від 22.08.2013р.) розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для іншого сільськогосподарського призначення (Код КВЦПЗ Розділ - Секція А, Підрозділ - 01.13). Площа земельної ділянки - 9,2000 га. Земельна ділянка знаходиться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосілківська сільська рада.
31.07.2018р. на підставі вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Відділом у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер: 4622181600:08:000:0429 та внесено такі відомості про земельну ділянку:
- місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосільківська сільська рада;
- цільове призначення: 01.13. - "для іншого сільськогосподарського призначення";
- вид використання земельної ділянки: для іншого сільськогосподарського призначення;
- категорія земель: "землі сільськогосподарського призначення".
Згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної в натурі (на місцевості) та надано Приватному підприємству "Обрій-В" строком на 7 років в оренду земельну ділянку 9,2000 га, в тому числі площею 9,2000 га землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для іншого сільськогосподарського призначення, що розташована на території Великосілківської сільської ради Кам'янка-Бузького району.
23.01.2019р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Приватним підприємством "Обрій-В" (орендар) укладено договір оренди землі №6/57-19, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07.09.2018р. №13-4617/16-18-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 7 (сім) років земельну ділянку плошею 9,2000 га під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення, розташовану на території Великосілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам'янка-Бузького району Львівської області.
29.01.2019р. державним реєстратором Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області здійснено реєстрацію права державної власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) площею 9,200 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення: 45256161).
В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-2711/16-20-СГ від 26.02.2020р. за клопотанням Приватного підприємства "Обрій-В" припинено його право оренди земельної ділянки державної власності.
Крім того, вказаним наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-2711/16-20-СГ від 26.02.2020р. земельну ділянку загальною площею 9,2000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 9,2000 га, віднесено до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.
02.03.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із заявою №1-03-02 про укладення з ним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4622181600:08:000:0429 площею 9,2000 га, що знаходиться на території Великосілківської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (за межами населеного пункту), на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать вказаному товариству на праві власності.
Розглянувши зазначену заяву, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області видано наказ №13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" надано в оренду земельну ділянку 9,200 га строком на 7 років, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 9,200 га, (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для іншого сільськогосподарського призначення, що розташована на території Великосілківської сільської ради Кам'янка-Бузького району та встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.
На підставі вказаного наказу №13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (орендар) укладено договір оренди землі від 01.04.2020р., відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 7 (сім) років земельну ділянку плошею 9,2000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 9,200 га (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для іншого сільськогосподарського призначення, розташовану на території Великосілківської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
08.04.2020р. державним реєстратором Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 4622181600:08:000:0429) площею 9,200 га за Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 51913775).
Однак, за твердженням прокурора вказана земельна ділянка була передана в оренду відповідачу-2 з порушенням вимог законодавства.
Так, прокурор стверджує, що оскільки спірна земельна ділянка надана поза конкурсною процедурою в оренду відповідачу-2 саме як власнику господарських будівель та споруд, розташованих в межах господарського двору, тому йому в користування могла передаватись виключно ділянка, на якій ці об'єкти розміщені, тобто рівна площі господарського двору або менша за таку.
Посилаючись на веб - сайт Державного архіву Львівської області, на якому розміщено перелік ліквідованих установ, підприємств і організацій державної та приватної форми власності Львівської області, документи з особового складу яких надійшли на державне зберігання до архівних відділів міських рад, райдержадміністрацій та трудових архівів, прокурор зазначає, що серед ліквідованих установ по Кам'янка-Бузькому районі є ПАФ Україна (колгосп "Україна", СВСГ "Україна").
Як зазначено у позовній заяві, з Плану господарських дворів колгоспу «Україна» села Великосілки Кам'янка-Бузького району, що затверджений Управлінням сільського господарства Кам'янка-Бузького райвиконкому Львівської області 1976р. прослідковується, що на території села Великосілки розміщуються господарські двори.
Слід зазначити, що розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №197/02-08/14 від 16.06.2014р., відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 8, 10, 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності", враховуючи заяву гр. ОСОБА_1 від 04.06.2014р. вирішено розробити Детальний план території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.Полуботка П., буд.4б на території Великосілківеької сільської ради за межами населеного пункту.
Розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р. було затверджено Детальний план території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.П.Полуботка, буд. 4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту.
При цьому обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що висновком експерта №23-20 від 19.11.2020р., складеному судовим експертом Мельником О.П. за результатами проведення земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42020141280000030 встановлено таке:
1) Ділянка опрацювання "Детального плану території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.П.Полуботка буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту", затвердженого розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р., накладається (охоплює) на східну частину території земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429. Площа накладання (охоплення) становить 4,2333 га;
2) Межі та площа земельної ділянки, кадастровий номер 4622181600:08:000:0429 не відповідають межам та площі господарського двору (тракторна бригада) ліквідованого колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області, тобто не відповідають межам та площі його фактичного розташування. Територія господарського двору (тракторна бригада) займає західну частину земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429 площею 5,84 га, що на 3,36 га менше за площу земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429;
3) Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства №ІІІ, площею 1,746 га та №IV, площею 1,9227 га, визначені в "Основних техніко-економічних показниках" та у "Графічній частині" (Проектний план. Схема організації руху транспорту. М1:1000) "Детального плану території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністратрівну будівлю та тепличний комплекс по вул.П.Полуботка, буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту", не розміщуються на землях під господарськими будівлями і дворами, в тому числі на території господарського двору (тракторна бригада) ліквідованого колгоспу "Україна" села Велжосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області.
Отже, як стверджує прокурор, оспорюваним договором оренди відповідачу-2 передано в користування землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, плошею 9,200 га, однак площа таких згідно висновку експерта складає лише 5,84 га, що на 3,36 га менше за площу земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна", як власнику господарських будівель.
Посилаючись на частину 2 статті 134 Земельного кодексу України, якою встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, зважаючи на те, що відповідно до висновку експерта №23-20 від 19.11.2020р. землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами складають лише 5,84 га земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, тому за твердженням прокурора саме така площа, а не 9,2000 га, могла передаватись в користування відповідачу-2, а решта - 3,36 га, що вільні від об'єктів нерухомості могли передаватись виключно за результатами проведення земельних торгів, які у даному випадку не призначались, що на думку прокурора свідчить про неправомірність укладення договору оренди поза межами конкурсної процедури.
Тобто прокурор вважає, що вказана обставина свідчить про нікчемність договору в силу приписів частини 1 та частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, адже такий правочин спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності.
Обгрунтовуючи підстави недійсності наказів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та договору оренди землі прокурор зазначає, що при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), при її затвердженні та при передачі відповідачу-2 земельної ділянки в оренду не було враховано ні Детального плану території, затвердженого розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р., ні Плану господарських дворів колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району, затвердженого Управлінням сільського господарства Кам'янка-Бузького райвиконкому Львівської області 1976р., що на думку прокурора призвело до незаконної передачі в оренду земельної ділянки державної власності.
Також, як вказано у позовній заяві, з "Основних техніко-економічних показників" та графічної частини (Проектний план. Схема організації руху транспорту. М1: 1000) вказаного Детального плану вбачається, що земельні ділянки, позначені номерами III та IV, площею 1,746 га та 1,9227 га, що розміщені на території його опрацювання, а отже, на території спірної земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, визначені як ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (вид цільового призначення (використання) згідно КВЦПЗ 01.03).
Натомість, як зазначає прокурор, на підставі оскаржуваних наказів та договору оренди мало місце затвердження технічної документації та передання в користування земель під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, площею 9,2000 га, для іншого сільськогосподарського призначення (вид цільового призначення (використання) згідно КВЦПЗ 01.13).
Тобто, як вказує прокурор, якщо йдеться про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, як це на думку прокурора має місце в даному випадку, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як власник, в силу закону зобов'язане використовувати, в тому числі передавати її в користування іншим особам, виключно з цим видом цільового використання, тобто для особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), а не для іншого сільськогосподарського призначення (КВЦПЗ 01.13), як це має місце в даному випадку.
Таким чином, за твердженням прокурора, землі з видом цільового використання ведення особистого селянського господарства (01.03) було протиправно передано в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" для іншого сільськогосподарського призначення (01.13), адже землі сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.
З огляду на викладене прокурор у позовній заяві дійшов висновку про те, що в даному випадку відбулась незаконна зміна виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення, а саме: з особистого селянського господарства (01.03) не на ведення товарного сільськогосподарського виробництва чи фермерського господарства, що не вважається зміною, а на інше сільськогосподарське призначення (01.13), що передбачає обов'язкове розроблення та затвердження проекту землеустрою, чого як стверджує прокурор в даному випадку в порушення встановленого порядку не було зроблено.
Як вказано у позовній заяві, таке незаконне об'єднання в одну земельну ділянку сільськогосподарського призначення земель з різними видами цільового призначення (використання) призвело до передачі земель для особистого селянського господарства, що є сільськогосподарськими угіддями в користування відповідачу-2 для несільськогосподарських потреб.
Також, як зазначає прокурор, враховуючи те, що частина спірної земельної ділянки, яка охоплює територію опрацювання Детального плану і визначена для особистого селянського господарства, - вільна від забудови, то об'єднання в одне ціле земельних ділянок для іншого сільськогосподарського призначення (під господарським двором) та для особистого селянського господарства є незаконним, адже в силу приписів чинного законодавства України надання їх в користування мало здійснюватись в різних порядках: один - з розробленням технічної документації, з визначенням орендної плати за нормативною грошовою оцінкою, проведеною щодо несільськогосподарських угідь та без проведення аукціону (по землях господарського двору), а інший - з виготовленням проекту землеустрою, з визначенням орендної плати за нормативною грошовою оцінкою, проведеною щодо сільськогосподарських угідь та за результатами земельних торгів (по землях для особистого селянського господарства).
Крім того, обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає про те, що до виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галгеокадастр" у 2018р. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), була відсутня раніше розроблена та затверджена документація із землеустрою, у зв'язку з чим межі цієї ділянки не могли бути відновлені, а мали встановлюватись за їх фактичним використанням, тобто за фактичним розташуванням господарського двору.
Отже враховуючи наведене прокурор вважає, що виготовлена технічна документація щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 9,200 га та долучена до матеріалів технічної документації схема розташування території господарського двору із нанесенням його меж на площі 9,200 га суперечить наявному Плану господарських дворів колгоспу "Україна" с.Великосілки Кам'янка-Бузького району, відповідно до якого площа господарського двору складає 5,84 га., у зв'язку з чим, за твердженням прокурора, на ділянку площею 3,36 га, що розміщена в межах спірної ділянки, яка не є частиною господарського двору, в силу закону не могла розроблятись технічна документація щодо відновлення чи встановлення меж, а мав бути виготовлений проект землеустрою, адже відбулось формування нової земельної ділянки.
Обгрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів та договору оренди прокурор також зазначає про те, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства відповідно до чинного законодавства України не може бути передана в користування юридичній особі, оскільки відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Отже позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі та похідні вимоги про скасування державної реєстрації прав щодо спірної земельної ділянки та її повернення обґрунтовуються тим, що при затвердженні землевпорядної документації (технічної документації із землеустрою) та при передачі цієї ділянки в користування відповідачу-2 за оскаржуваним наказом та договором не була врахована містобудівна документація, а саме Детальний план території, затверджений розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р., спірні накази видано, а договір оренди укладено поза межами конкурсної процедури, без затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також тим, що відбулась зміна цільового призначення частини ділянки, що серед іншого призвело до передачі земель для особистого селянського господарства в складі господарського двору для несільськогосподарських потреб.
Враховуючи наведене, прокурор у позовній заяві просить:
1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення";
2) Скасувати запис у Поземельній книзі та внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в Поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4622181600:08:000:0429, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосільківська сільська рада;
3) Скасувати державну реєстрацію права державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1752557546221, зокрема: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45256161 від 29.01.2019р., прийнятого державним реєстратором Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області Якимів Софії Василівни та запису про право власності/довірчої власності - 30043522;
4) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р. "Про надання земельної ділянки в оренду";
5) Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 01.04.2020р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна";
6) Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" на земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1752557546221, зокрема: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51913775 від 08.04.2020р., прийнятого державним реєстратором Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області Браташ Оксаною Ярославівною та запису про право інше речове право - 36204731;
7) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (ідентифікаційний код: 43310337, адреса: 80453, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Великосілки, вулиця Полуботка П., будинок 4В) повернути земельну ділянку кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, площею 9,2 га, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Львівська область, Кам'янка-Бузький район, Великосільківська сільська рада.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській (відповідач-1) проти позову заперечило, подавши відзив на позовну, в якому відповідач-1 зазначає, що заявлені прокурором позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки прокурор, посилаючись на норми статті 120 Земельного кодексу України, визнає, що відповідач-2 законно набув право власності на будівлі, які розташовані на спірній земельній ділянці, яка сформована для попереднього користувача (Приватного підприємства "Обрій-В"), що в свою чергу на думку відповідача-1 свідчить про безумовну законність оскаржуваного наказу від 06.03.2020р. №13-3227/16-20-СГ щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2, як до набувача на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як також вказано у відзиві Головного управління Держгеокадастру у Львівській, розробником технічної документації на спірну земельну ділянку було Товариство з обмеженою відповідальністю "Галгеокадастр" на замовлення Приватного підприємства "Обрій-В", однак не зважаючи на це прокурор не залучив зазначених юридичних осіб співвідповідачами, хоча вказує на незаконність їх дій.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 зазначає, що висновок експерта №23-20, що наданий прокурором не може бути доказом у даній справі, оскільки він не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України і його зроблено на виконання постанови начальника слідчого відділу поліції Олега Бута "Про призначення експертизи", який не є учасником даної судової справи, а у самому висновку експерта не зазначено, що він підготовлений для подання до суду.
Як також вказує відповідач-1, у вказаному висновку експерт посилається на наказ Держкомзему від 02.07.2003р. №174, який втратив чинність.
Враховуючи наведене відповідач-1 вважає, що висновок експерта наданий прокурором є недопустимим доказом у даній справі, що свідчить про недоведеність обставини, на які посилається прокурор, у зв'язку з чим на думку відповідача-1 у задоволенні позову слід відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (відповідач-2) проти позову заперечило, подавши відзив на позовну, в якому відповідач-2 зазначає, що прокурором не доведено наявність підстав, із якими закон надає право йому звернутись із даним позовом, що тягне за собою відповіді процесуальні наслідки, а саме залишення позову без розгляду.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач-2 вважає, що заявлені прокурором позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки наведені у позовній заяві твердження є безпідставні, необгрунтовані та такі, що ґрунтуються на суб'єктивному помилковому тлумаченні змісту обставин справи, що не підтвердженні достатніми доказами.
Зокрема відповідач-2 зазначає, що оспорювана земельна ділянка, передана у користування на підставі оскаржуваних наказів, розташовувалась у межах господарського двору ПАФ "Україна" СВСГ "Україна" станом на 1994р., тобто перебувала у користуванні до 2004р., що в свою чергу свідчить про те, що вказана земельна ділянка вважається сформованою незалежно на відсутність кадастрового номера.
У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" також зазначено, що відомості про земельну ділянку не внесено до Державного реєстру земель, а тому її реєстрація здійснювалась на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Як стверджує відповідач-2, в даному випадку не формувалась нова земельна ділянка, а відновлювались відомі межі попередньо сформованої, тому відсутня законодавчо обумовлена необхідність виготовлення та затвердження проекту землеустрою.
На думку відповідача-2 він абсолютно обґрунтовано керувався вихідними даними із Карти від 1994р., а не даними Плану господарських дворів колгоспу "Україна" від 1976р., оскільки інформація, що відображена на Картах 1994р. є актуальнішою тобто новішою у порівнянні з тою, що відображена у Плані 1976р.
Також, як вказано у відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна", відповідач-1 не мав права враховувати Детальний план території, затверджений у 2014р., оскільки ним внесено зміни до відомостей про оспорювану земельну ділянку, зокрема (площу, межі, вид використання), до проведення необхідної державної реєстрації такої, що відбулась лише у 2019р.
Крім того, відповідач-2 вказує на те, що набувши право власності на нерухоме майно, він наділяється правом оренди земельної ділянки, не лише тієї, що знаходиться під таким майном, а і частини, що необхідна для обслуговування цього майна, а повернення такої земельної ділянки за таких обставин (за практикою Верховного Суду) суперечить закону.
Щодо висновку експерта №23-20, який долучений прокурором до позовної заяви і на який він посилається при обгрунтуванні позовних вимог, відповідач-2 зазначив, що цей висновок в силу прямих вказівок законодавчих приписів є недопустимим доказом, що підтверджується практикою Верховного Суду.
Таким чином відповідач-2 ввавжає, що жодне право та/або охоронюваний законом інтерес держави відповідачами не порушено, орендні платежі сплачуються у бюджет завдяки оскаржуваним у даній справі документам (наказам, договору), а протилежне позивачем не доведено.
Як вказано у відзиві на позовну заяву, апелювання до інших тверджень прокурором, викладених у позовній заяві, відповідач-2 вважає недоцільним, оскільки такі твердження на переконання відповідача-2 є лише припущеннями, що не підтверджуються жодними доказами та свідчать про викривлене тлумачення позивачем обставин справи, зокрема щодо необхідності розроблення проекту землеустрою, зміни цільового призначення оспорюваної земельної ділянки, наявності у оспорюваної ділянки двох цільових призначень, необхідності застосування конкурсної процедури та факту об'єднання оспорюваної земельної ділянки.
Поряд з цим відповідач-2 зазначив, що у разі відмови у задоволенні ключових (основних) заявлених прокурором вимог (визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та визнання недійсним договору оренди землі), автоматично не підлягатимуть задоволенню також вимоги про скасування запису у Поземельній книзі, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Таким чином, у випадку відсутності підстав для залишення позову без розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" з наведених вище підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач-3 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки Новояричівська селищна рада не укладала договір оренди землі, який оскаржується прокурором та не приймала жодних рішень, що стосуються земельної ділянки за кадастровим номером 4622181600:08:000:0429, тому відповідач-3 просить суд розглядати дану справу без участі Новояричівської селищної ради.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення прокурора та представника відповідача-2, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Аналогічна позиція викладена в постанові від 08 лютого 2019 року, справа №915/20/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовною заявою, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Поняття «інтереси держави» є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
З урахуванням вищевикладеного, як зазначено у позовній заяві, підставою для представництва Радехівською місцевою прокуратурою інтересів держави є факт порушення відповідачем-1 вимог законодавства при розпорядженні землями державної власності, а також використання відповідачем-2 земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та більшої за розміром площі господарського двору, необхідної для його використання.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно із частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відтак, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області є уповноваженим органом державної влади, що реалізує право державної власності на спірну земельну ділянку.
Водночас, як стверджує прокурор, уповноважений орган здійснив розпорядження земельною ділянкою з порушенням наведених в позові вимог Земельного Кодексу України.
Чинним законодавством визначено право власника на звернення до суду з метою захисту порушеного права чи інтересу. Функції власника щодо вказаної земельної ділянки уповноважене реалізовувати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, яке на думку прокурора саме ж і порушило вимоги чинного законодавства та протиправні дії якого призвели до порушення права державної власності на землю.
Відтак, як вказує прокурор, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не може звернутись з позовом до суду з метою оскарження своїх ж наказів та поєднати позивача і відповідача в одній особі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2018р. у справі №5023/10655/11, у постанові від 26.02.2019р. у справі №915/478/18, у постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, у постанові від 15.01.2020р. у справі №698/119/18).
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц).
Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежнші чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статус позивача.
Так, в пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду №469/1044/17 від 15.09.2020р. зазначено, що прокурор оскаржив рішення Коблівської сільської ради, саме тому визначивши останню відповідачем. Він мав підстави звернутись до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16).
З огляду на викладене, заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері земельних відносин, звернувся до суду з даним позовом для реалізації покладених на нього від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.
У постанові Верховного Суду у справі №469/1044/17 від 15.09.2020р. вказано, що Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009р. у справі "Менчинська проти Росії").
Прокурор у позовній заяві повідомив суд про те, що виявивши порушення під час здійснення розслідування в межах кримінального провадження №42020141280000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, Радехівська місцева прокуратура листами 14.40/03-23-4867вих.-20 від 23.11.2020р. та №14.40/03-23-5033вих.-20 від 30.11.2020р. повідомила про такі порушення Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, зазначивши, що передача в користування відповідної земельної ділянки, що є державним майном, відбулась з порушенням порядку її надання, а саме без виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, всупереч Детальному плану території, затвердженому розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р. "Про затвердження детального плану території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.П.Полуботка буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту", який охоплює східну частину території земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429 і яким визначено вид цільового призначення частини ділянки - для ведення особистого селянського господарства, а також без проведення конкурсної процедури, враховуючи, що межі та площа цієї ділянки, що згідно договорів оренди визначена, як землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями та дворами, не відповідають, а саме на 3,36 га перевищують, межі та площу ліквідованого колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області. Вказані листи долучені прокурором до позовної заяви.
У зазначених листах прокуратура повідомляє, що з метою відновлення інтересів держави нею буде подано відповідну позовну заяву до Господарського суду Львівської області.
Як зазначив прокурор, враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом №10-13-0.31-7708/2-20 від 04.12.2020р. фактично відмовилось вживати будь-які заходи після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави, тому на думку прокурора вказане свідчить про нездійснення захисту таких інтересів компетентним органом, а відтак вказане свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави прокуратурою.
Щодо розумності строку прокурор вказав про те, що інтереси держави потребують невідкладного захисту, адже по-перше, наведені в даній позовній заяві обставини зумовлюють порушення економічних та соціальних інтересів держави щодо наповнення державного бюджету та охорони земель сільськогосподарського призначення в частині збереження продуктивності сільськогосподарських угідь та обмеження їх вилучення для несільськогосподарських потреб (вказані принципи закріплені у статті 36 Закону України "Про охорону земель"). По-друге, як зазначив прокурор, через кілька місяців закінчується трирічний строк позовної давності щодо вимог про скасування запису в Поземельній книзі на спірну земельну ділянку та про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р.
Як зазначено у позовній заяві, вказане у повній мірі узгоджується з висновками про застосування норм права, сформованими у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020р.
Враховуючи наведене, суд зазначає про те, що в даному випадку існують підстави для представництва інтересів держави прокурором, у зв'язку з чим з урахуванням викладених обставин прокурор набуває статусу позивача у даній справі.
Щодо заявлених Заступником керівника Золочівської окружної прокуратури позовних вимог у даній справі суд зазначає таке.
Згідно із статтею 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 15-1 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Однією із категорій, на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України є землі сільськогосподарського призначення.
Частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Зі змісту частини 2 статті 22 Земельного кодексу України вбачається, що землі під господарськими будівлями і дворами належать до несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.
Як встановлено судом, відповідно до наказу №13-3227/16-20-СГ від 06.03.2020р. та договору оренди землі б/н від 01.04.2020р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" надано в оренду земельну ділянку 9,2000 га під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 9,2000 га, (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для іншого сільськогосподарського призначення.
Прокурор стверджує, що долучена Приватним підприємством "Обрій-В" до матеріалів технічної документації схема розташування території господарського двору із нанесенням його меж на площі 9,200 га та відповідно сама технічна документація, що затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р., не відповідає Плану господарських дворів колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району, затвердженого Управлінням сільського господарства Кам'янка-Бузького райвиконкому Львівської області 1976р.
Однак, відповідачем-2 долучено до відзиву на позов копію відповіді ГУ Держгеокадастру у Львівської області на адвокатський запит, до якої долучено Карту проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., на якій зображено земельну ділянку за надписом «Господ. Двір. 9.2», яка відповідає тим даним, що відображені у затвердженій наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" №2200-12, у редакції від 29.06.1992р., з метою прискорення земельної реформи та у зв'язку з запровадженням колективної і приватної форм власності на землю Верховна Рада України постановила зобов'язати селищні і міські Ради народних депутатів до 1 травня 1992 року визначити потребу жителів міст і селищ міського типу в земельних ділянках для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва та подати пропозиції з цього питання до обласних державних адміністрацій для розробки схем розміщення ділянок для вказаних потреб, враховуючи резервні території міст і селищ міського типу.
Пунктом 5 вказаної Постанови Верховної Ради України №2200-12 встановлено, що роздержавлення і приватизація земель сільськогосподарських підприємств і організацій, передбачених абзацом третім пункту 3 цієї Постанови, провадяться починаючи з 15 травня 1992 року відповідно до проектів, які розробляються керівництвом (адміністрацією) цих підприємств та організацій за участю експертів і державних землевпорядних організацій, схвалюються трудовими колективами і затверджуються за поданням сільської (селищної) Ради районною (міською) Радою народних депутатів.
Згідно із пунктом 1.1. Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України 15 травня 1992 р. (надалі - Рекомендації), Рекомендації розроблені відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" (2200-12) від 13 березня 1992 року і визначають порядок складання, склад і зміст проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій.
Відповідно до пункту 1.9. Рекомендацій, на підставі затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій проводиться передача земельних ділянок у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам або у власність громадян у порядку, встановленому у статті 17 Земельного кодексу України, і видаються державні акти на право колективної власності на землю, на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею.
В даному випадку оспорювана земельна ділянка перебуває у державній власності, що визнається сторонами у справі та підтверджується матеріалами справи.
Пунктом 2.1. Рекомендацій передбачено, що підготовчі роботи включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних, планово-картографічних та інших матеріалів, а також польове обстеження земель, якими користуються сільськогосподарські підприємства і організації, з метою вивчення даних про фактичний стан використання цих земель, встановлення меж земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та інших земель, що не можуть передаватись у колективну або приватну власність.
Відповідно до пункту 5.1. Рекомендацій, проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій розглядається на загальних зборах та схвалюється трудовими колективами цих підприємств і організацій. Проект погоджується сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, місцевими органами Державного комітету України по земельних ресурсах.
Згідно із пунктом 6 Рекомендацій, проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій складається з таких матеріалів: пояснювальна записка; проектний план; матеріали погодження та затвердження проекту; креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).
Пунктом 7 Рекомендацій передбачено, що матеріали проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій складаються у 4 примірниках, з яких: перший - проектній організації; другий - замовнику; третій - сільській, селищній, міській Раді; четвертий - господарству.
Як вбачається із Карти проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р. вона, відповідно до Рекомендацій, погоджена головою Великосілківської сільської ради, начальником відділу земельних ресурсів, головою СВСГ "Україна" та підписана директором Львівської філії інституту землеустрою і головним інженером Львівської філії інституту землеустрою. Тобто, суд вважає, що цей проект роздержавлення і приватизації земель погоджено відповідно до п. 5.1. Рекомендацій.
Згідно із статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що посилання прокурора на ту обставину, що долучена Приватним підприємством "Обрій-В" до матеріалів технічної документації схема розташування території господарського двору із нанесенням його меж на площі 9,200 га та відповідно сама технічна документація, що затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. не відповідають Плану господарських дворів колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району, затвердженого Управлінням сільського господарства Кам'янка-Бузького райвиконкому Львівської області 1976р. є безпідставним, адже вказані схема розташування та затверджена технічна документація відповідають погодженій Карті проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., на якій зображено земельну ділянку за надписом «Господ. Двір. 9.2», дані у якій є більш актуальними (новішими) у порівнянні із даними, що містяться у Плані господарських дворів колгоспу "Україна" 1976р.
Щодо твердження позивача про те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно документації із землеустрою слід зазначити, що відповідно до частини 14 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату затвердження технічної документації), технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:
- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;
- власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
При цьому відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Разом з тим, стаття 123 Земельного кодексцу України, на яку посилається прокурор щодо формування нової земельної ділянки, не підлягає застосуванню, оскільки у даному випадку надання земельної ділянки у користування відбувалось з огляду на наявність технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не за проектом землеустрою щодо її відведення.
Отже враховуючи вищезазначене, твердження прокурора про те, що відповідно до статті 186 Земельного кодексу України встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виключно на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою є безпідставним.
Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Як стверджує прокурор у позовній заяві, на земельну ділянку площею 3,36 га, що розміщена в межах спірної ділянки, яка не є частиною господарського двору, в силу закону не могла розроблятись технічна документація щодо відновлення чи встановлення меж, а мав бути виготовлений проект землеустрою, адже відбулось формування нової земельної ділянки.
Так, частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно із частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
При цьому згідно із абзацом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Таким чином, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься погоджена Карта проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., на якій зображено земельну ділянку за надписом «Господ. Двір. 9.2», яка відповідає тим даним, що відображені у затвердженій наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4617/16-18-СГ від 07.09.2018р. технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної в натурі (на місцевості), тому земельна ділянка розташована у межах господарського двору ПАФ "Україна" СВСГ "Україна" станом на 1994 рік вважалась сформованою, зокрема, незалежно від відсутності кадастрового номера, а оскільки відомості про земельну ділянку не внесено до Державного реєстру земель, тому їх реєстрація здійснювалась саме на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Тобто, як вбачається із вищезазначеного, станом на 1994р. земельна ділянка із площею 9.2 га виокремлювалась як господарський двір, а в подальшому її межі лише були відновлені та було присвоєно кадастровий номер цій земельній ділянці.
З огляду на викладене, вказана земельна ділянка була правомірно передана у користування без затвердження проекту землеустрою, оскільки в даному випадку не формувалась нова земельна ділянка, а відновлювались межі попередньої, з огляду на що необхідності у виготовленні та затвердженні проекту землеустрою не було.
Щодо твердження прокурора про те, що при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), при її затвердженні та при передачі відповідачу-2 земельної ділянки в оренду не було враховано Детального плану території, затвердженого розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р. слід зазначити таке.
Як було зазначено судом, відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
При цьому абзацом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Як встановлено судом, станом на 1994р. земельна ділянка із площею 9.2 га виокремлювалась як господарський двір, а в подальшому її межі лише були відновлені та було присвоєно кадастровий номер цій земельній ділянці, тобто вказана земельна ділянка до 2004р. вважалась сформованою.
Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка вперше була зареєстрована 29.01.2019р., а тому з огляду на положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" до 29.01.2019р. жодні інші зміни відомостей про земельну ділянку, окрім як затвердження технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не допускались. У випадку ж якщо такі зміни і мали місце, то вони не мають жодної юридичної сили без державної реєстрації цієї земельної ділянки.
Таким чином, твердження прокурора про те, що при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), при її затвердженні та при передачі земельної ділянки в оренду не було враховано Детального плану території, затвердженого розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р. є безпідставним, адже вказаний Детальний план складений до державної реєстрації земельної ділянки та містить інші відомості про площу, межу, вид використання земельної ділянки, ніж ті які містяться у Карті проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р.
Щодо твердження прокурора про те, що з "Основних техніко-економічних показників" та Графічної частини Детального плану прослідковується, що земельні ділянки, позначені номерами III та IV, площею 1,746 га та 1,9227 га, що розміщенні на території його опрацювання визначені як ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (вид цільового призначення (використання) згідно КВЦПЗ 01.03) слід зазначити таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на розроблення та затвердження Детального плану), детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для:
- вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення;
- підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів;
- підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації;
- вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;
- вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.
Згідно із частинами 1-4 статті 19 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на розроблення та затвердження Детального плану), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Тобто як вбачається зі змісту вказаних норм, детальний план території визначає планувальну організацію та функціональне призначення. При цьому відповідно до пункту 5.1.5. Державних будівельних норм Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану територій", детальний план включає, зокрема, запропоноване функціональне використання території та розміщення забудови різних видів (у т.ч. шляхом реконструкції) з відокремленням об'єктів на етап від 3 років до 7 років реалізації з відображенням режиму та параметрів забудови земельних ділянок.
Зокрема, з розділу 4 Детального плану «Архітектурно-планувальне рішення» вбачається, що ІІІ та IV земельні ділянки, про які прокурор зазначає у позовній заяві, передбачаються для ведення особистого селянського господарства.
Тобто, як вбачається із Детального плану, він розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення території, а не встановлює та підтверджує цільове призначення землі, а тому твердження про те, що у Детальному плані визначено цільове призначення ділянки опрацювання для ведення особистого селянського господарства є безпідставним.
Щодо твердження прокурора про те, що в даному випадку відбулась незаконна зміна виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення, а саме: з особистого селянського господарства (01.03) на інше сільськогосподарське призначення (01.13), що передбачає обов'язкове розроблення та затвердження проекту землеустрою, чого в даному випадку за твердженням прокурора в порушення встановленого порядку зроблено не було, слід зазначити таке.
Як встановлено судом, станом на 1994р. земельна ділянка із площею 9.200 га виокремлювалась як господарський двір, а в подальшому межі земельної ділянки із цільовим призначенням "інше сільськогосподарське призначення" (01.13) лише були відновлені та було присвоєно кадастровий номер цій земельній ділянці, у зв'язку з чим земельна ділянка 9,200 га правомірно була передана у користування без затвердження проекту землеустрою, оскільки в даному випадку не формувалась нова земельна ділянка, а відновлювались межі попередньої.
Тобто із матеріалів справи вбачається, що цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, як до дати внесення у Державний земельний кадастр (до 29.01.2019р.), так і після цієї дати - "для іншого сільськогосподарське призначення" (01.13 Класифікації видів цільового призначення земель).
При цьому прокурором не доведено, що до 29.01.2019р. цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 4622181600:08:000:0429 було "для ведення особистого селянського господарства" (01.03 Класифікації видів цільового призначення земель), а не «для іншого сільськогосподарське призначення» (01.13 Класифікації видів цільового призначення земель), у зв'язку із чим, твердження про зміну цільового призначення є безпідставним, адже обов'язок доведення вказаної обставини в даному випадку покладено саме на прокурора.
Зважаючи на вищезазначене, з врахуванням того, що згідно із даними Карти проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., яка відображає межі СВСГ "Україна" станом на 1994р., площа господарського двору становить 9,200 га, беручи до уваги те, що цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є "для іншого сільськогосподарське призначення" (01.13 Класифікації видів цільового призначення земель), а також те, що в матеріалах справи відсутні належні докази зміни цільового призначення частини площі вказаної земельної ділянки, тому безпідставними є також твердження прокурора про незаконне об'єднання в одну земельну ділянку сільськогосподарського призначення земель з різними видами цільового призначення, а також твердження про те, що відповідачу-2 як власнику господарських будівель та споруд, розташованих в межах господарського двору, було незаконно передано в оренду частину земельної ділянки поза конкурсною процедурою.
Крім того, слід зазначити, що 22.07.2021р. на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 25.05.2021р. у даній справі №914/3408/20 Львівська районна державна адміністрація Львівської області подала лист (вх.№17137/21) про надання інформації, в якому зазначається, що згідно із Публічної кадастрової карти земельна ділянка площею 9,200 га (кадастровий номер 4622181600:08:000:0429) відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням 01.13 - "для іншого сільськогосподарського призначення".
До вказаного листа (вх.№17137/21 від 22.07.2021р.) Львівська районна державна адміністрація Львівської області долучила належним чином засвідчені копії Генерального плану території села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області М 1:5000 від 2018 року (виконавець ПП "Кайлас-К" 2018) та генерального плану села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області М 1:2000 (виконавець Республіканський проектний інститут по землевпорядкуванню "Укрземпроект" 1968) із усіма експлікаціями та умовними позначеннями.
Досліджуючи Генеральний план території села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області М 1:5000 від 2018 року одночасно з Картою проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., суд вважає за можливе ідентифікувати спірну земельну ділянку на цьому Генеральному плані, однак вказаний Генеральний план не надавався експерту під час проведення експертизи у листопаді 2020 році. Проте, на думку суду, як вбачається з Генерального плану від 2018 року, спірна земельна ділянка, згідно умовних позначень, не відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням 01.03 - "для ведення особистого селянського господарства".
Щодо твердження прокурора про те, що відповідно до частини 1 та частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України договір оренди землі б/н від 01.04.2020р. слід визнати недійсним, оскільки як зазначив прокурор, земельна ділянка була надана поза конкурсною процедурою в оренду відповідачу-2 саме як власнику господарських будівель та споруд, розташованих в межах господарського двору, тому йому в користування могла передаватись виключно ділянка, на якій ці об'єкти розміщені, тобто рівна площі господарського двору або менша за таку, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)
Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішення про надання відповідачу-2 в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди з відповідачем-2), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття рішення про надання відповідачу-2 в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди з відповідачем-2), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частина друга статті 120 Земельного кодексу України закріплює принцип цілісності об?єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об?єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду (див висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16).
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (див. пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №910/18560/16).
Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об?єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об?єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім?я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об?єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об?єкта нерухомості розташованого на ній (див. пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №910/18560/16).
Отже, з наведеного вбачається, що у випадку набуття відповідачем-2 права власності на нерухоме майно, останній наділяється правом оренди земельної ділянки, не лише тієї частини, що знаходиться під таким майном, а й частини, що необхідна для обслуговування цього майна, що також свідчить про необґрунтованість посилання прокурора на те, що земельна ділянка підлягала поділу на ту, на якій знаходиться нерухоме майно та на ту, на якій таке майно відсутнє.
Більше цього, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2019р. у справі №911/2244/18, слід відхилити доводи про те, що площа спірної земельної ділянки перевищує площу, необхідну для утримання і обслуговування придбаного нерухомого майна, оскільки в силу положень частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України, частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника, в силу прямої вказівки закону, і звуження цих прав за відсутності достатніх правових підстав не допускається.
З огляду на це також слід зазначити, що оскільки попереднім землекористувачем було Приватне підприємство "Обрій-В", яке користувалось земельною ділянкою площею 9,200 га на підставі договору оренди, який не визнавався недійсним, тому в силу вказаного положенення Земельного кодексу України відповідач-2 правомірно отримав у користування аналогічну земельну ділянку площею 9,200 га із цільовим призначенням "для іншого сільськогосподарського призначення" (01.13 Класифікації видів цільового призначення земель).
Щодо висновку експерта № 23-20 від 19.11.2020р., який прокурором покладений в основу обґрунтування позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
При цьому, як встановлено статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Так, оцінюючи вказаний висновок експерта за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні також інших наявних у справі доказів, судом встановлено, що експертиза фактично проведена беручи за основу лише Детальний план території для реконструкції існуючого нежитлового приміщення під адміністративну будівлю та тепличний комплекс по вул.П.Полуботка буд.4б на території Великосілківської сільської ради за межами населеного пункту", затверджений розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №303/02-08/14 від 29.08.2014р. та План господарських дворів колгоспу "Україна" села Великосілки Кам'янка-Бузького району, затверджений Управлінням сільського господарства Кам'янка-Бузького райвиконкому Львівської області 1976р.
Проте застосовуючи принцип вірогідності доказів, визначений статею 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що висновок експерта спростовується наданими відповідачем-2 доказами та доказами, що витребувані судом, які на переконання суду є більш вірогідними ніж ті, що взяті за основу при проведенні у 2020 році експертизи. Зокрема, це Генеральний план території села Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області М 1:5000 від 2018 року та Карта проекту роздержавлення і приватизації земель СВСГ «Україна» від 1994р., адже інформація яка міститься в цих документах є більш актуальна та вірогідніша ніж та, яка бралась до уваги при проведенні експертизи. Водночас, проведені експертом дослідження та зроблені у результаті них висновки за недостатності наданих експерту матеріалів для проведення експертизи формує хибне уявлення про фактичні обставини справи, які мають значення для справи.
Що стосується висновку експерта №11-21 від 19.10.2021р., копію якого ухвалою суду від 11.11.2021р. за клопотанням прокурора було долучено до матеріалів справи, то такий не підтверджує доводи позивача наведені у позовній заяві, зокрема про те, що землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами складають лише 5,84 га земельної ділянки кадастровий номер 4622181600:08:000:0429, а решта - 3,36 га вільні від об'єктів нерухомості, а відповідно мали передаватись в оренду виключно за результатами проведення земельних торгів тощо.
Водночас, експертом зроблено висновок, що визначити (ідентифікувати) розміщення земельної ділянки, кадастровий номер 4622181600:08:000:0429 на "Проекті роздержавлення і приватизації земель", 1994р. є можливим.
За змістом статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд зазначає, що жодне право та/або охоронюваний законом інтерес держави відповідачами не порушено, оскільки прокурором жодними належними та достатніми доказами не підтверджено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у зв?язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати із сплати судового збору покласти на прокуратуру, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, слід зазначити, що представник відповідача-2 до закінчення судових дебатів зробив заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.
Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Таким чином, враховуючи подану відповідачем-2 заяву, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановити йому строк для для подання доказів щодо розміру таких витрат.
Що стосується дати підписання повного тексу рішення суду у даній справі слід зазначити, що відповідно до частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Отже враховуючи те, що вступна та резолютивна частини рішення суду проголошено, а розгляд даної справи закінчено 20.01.2022р., повне рішення суду слід було скласти не пізніше ніж 31.01.2022р.
Однак, зважаючи на тимчасову непрацездатність у зв?язку з хворобою судді Петрашка М.М. у період з 25.01.2022р. по 04.02.2022р., і першим робочим днем судді Петрашка М.М. - 07.02.2022р., повне рішення у даній справі складено 09.02.2022р.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 126, 129, 221, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 03.02.2022р. на 14:30 год.
3. Встановити відповідачу строк до 26.01.2022р. для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.02.2022р.
Суддя Петрашко М.М.