79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.2022 Справа № 914/3668/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк енд Фуд» (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.48; 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул.Кривий Вал, 34, оф.308; ідент.код 38931639)
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» (79032, м.Львів, вул.Джорджа Вашингтона, буд.10; ідент.код 31978272)
про стягнення грошових коштів за поставлений товар у сумі 789389,10 грн.
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Беднар А.М.
Представники:
Позивача: Мартинюк О.І. - Ордер №1035015 від 04.02.2022;
Відповідача: Макарик І.В. - Довіреність б/н від 18.01.2022.
Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Суд встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілк енд Фуд» подано Позовну заяву з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» грошових коштів у загальній сумі 789389,10 грн, а саме:
-боргу у сумі 789000,00 грн, що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості товару, поставленого 29.07.21 та 04.08.21;
-трьох процентів річних у сумі 389,10 грн, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідачем заявлено Клопотання про закриття провадження у справі стосовно вимоги про стягнення суми основного боргу, - у зв'язку з відсутністю предмету спору, та про зменшення для стягнення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу.
Позивачем подано Заяву щодо надання додаткових доказів, пов'язаних із витратами на правову допомогу, у якій викладено також вимогу про стягнення з Відповідача повної суми судового збору.
У судовому засіданні 27.01.2022 Судом оголошувалась перерва.
Представник Відповідача зазначив про наявність підстав для зменшення до стягнення витрат Позивача на професійну правничу допомогу.
Представником Позивача надано пояснення з обгрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача у повному обсязі витрат на правничу допомогу.
Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:
Позивачем 29.07.21 та 04.08.21 здійснено поставку Відповідачу товару (цукор) загальною вартістю 1081520,00 грн, що підтверджують: Видаткові накладні №РН-0282 та №РН-0287, а також - Товарно-транспортні накладні від 29.07.21 та 04.08.21.
Відповідачем здійснено лише часткову оплату вартості товару і сума боргу, на час заявлення позову, складала 789000,00 грн.
Тобто, Відповідачем не дотримано норми ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України стосовно строку оплати поставленого товару.
24.12.2021, у ході судового процесу, Відповідачем сплачено суму основного боргу, що підтверджується Платіжним дорученням №19145 на суму 789000,00 грн.
Отже, згідно з нормою п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для закриття провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення суми основного боргу, - у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем, у зв'язку з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання, нараховано, згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України, три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 389, 10 грн.
Факт порушення Відповідачем грошового зобов'язання (зі своєчасної оплати вартості поставленого товару) зумовлює обгрунтованість позовної вимоги про стягнення суми трьох процентів річних.
Згідно з нормою п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», закриття провадження у справі стосовно частини позовних вимог зумовлює наявність підстави для повернення Позивачу відповідної частини судового збору, сплаченого за подання позову.
Оскільки, відповідно до норми ч.1 ст.7 Закону «Про судовий збір», повернення судового збору здійснюється Судом виключно за клопотанням Сторони, тому, наявні підстави для відкладення вирішення по суті питання про повернення Позивачу частини судового збору до часу надходження відповідного клопотання.
Задоволення Судом позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 389,10 грн зумовлює наявність підстави, передбаченої нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, для покладення на Відповідача частини витрат Позивача на судовий збір у мінімальній сумі 2270,00 грн, встановленій нормою підп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір».
Вимога Позивача про стягнення з Відповідача повної суми судового збору, сплаченого за подання позову, - безпідставна, так як:
-суперечить нормі п.5 ч.1 ст.7 Закону «Про судовий збір», якою передбачено повернення судового збору у випадку закриття провадження у справі;
-суперечить нормі ч.3 ст.130 ГПК України, якою передбачено стягнення з Відповідача повної суми судового збору лише у випадку «відмови» Позивача від позову, проте, у даній справі Позивачем заяву про відмову від позову (передбачену нормою ч.1 ст.191 ГПК України) - не подано.
Позивачем подано також Заяву про покладення на Відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, яку надано Адвокатом на підставі Договору від 10.11.2021.
Зазначена вимога обгрунтована:
-умовами п.4.3 Договору про надання правничої допомоги;
-Актом приймання-передавання послуг на суму 15000,00 грн, складеним відповідно до Договору про надання правничої допомоги;
-Довідкою-розрахунком Адвоката стосовно часу, затраченого на правничу допомогу;
-Платіжним дорученням Позивача №4206 від 11.11.2021 на сплату Адвокату коштів у сумі 15000,00 грн.
Відповідачем заявлено Клопотання про відмову Позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу або зменшення для стягнення таких витрат до 3000,00 грн.
При цьому, підставами вказаного Клопотання Відповідачем, зокрема, зазначено:
-Відповідач підтримує позицію Верховного суду, що адвокат може бути одночасно Фізичною особою-підприємцем, проте Відповідач заперечує підставність підтвердження Позивачем витрат на професійну правничу допомогу;
-адвокат Матвіїв В.М. підписав Договір про надання правничої допомоги саме як адвокат і скріпив свій підпис печаткою адвокта, водночас Рахунок № 2 виписано не адвокатом, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та скріплено печаткою ФОП ( а не печаткою адвоката);
-Рахунок №2 не містить жодного посилання на Договір;
-Виписка Фізичної особи-підприємця не містить посилань на Договір про надання професійної правової допомоги;
-Платіжне доручення не містить інформації про оплату гонорару як форми винагороди адвокату;
-тобто, витрати, про понесення яких заявив Позивач, не підтверджуються матеріалами, які ним надано;
-окрім того, отримання коштів адвокатом як Фізичною особою-підприємцем із призначенням платежу: за надання інформаційно-консультаційних послуг, з випискою Рахунку, який не стосується Договору про надання правничої допомоги, і який виписано не адвокатом, із застосуванням печатки не адвоката (коли в інших документах використано печатку адвоката), не може підтверджувати витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням ст. ст. 16 (ч.2.), 123 (ч.3), 126, 129 ГПК України, а також статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
-витрати Позивача, зазначені в Акті прийому-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) та Довідці - розрахунку кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу, в будь-якому випадку є завищеними;
-у таблиці, яка міститься в Акті та Довідці-розрахунку під порядковими номерами 1-6 фактично розписано дії, які стосуються власне підготовчих дій щодо складання позовної заяви, а під номером 7 зазначеного складання процесуального документу на виконання вимог Ухвали Суду (хоча, у випадку належного складання позовної заяви, Суд не вимагав би подачі додаткових документів);
-зважаючи на те, що справа розглядається у порядку спрощеного провадження, підготовка позову не вимагала значних зусиль, відсутня велика кількість господарських операцій та документів, на підставі яких здійснювалися обрахунки, тому, обґрунтованим є розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3000 грн;
-окрім того, Позивач помилково посилався у позові на положення Договору поставки № 13/04/2020, оскільки дія Договору (відповідно до пункту 6.1) була припинена 31.12.2020 (до виникнення спірних відносин щодо поставки товару), і такий Договір не пролонговувався на 2021 рік;
-це свідчить про неналежне з'ясування обставин справи адвокатом Позивача.
Оскільки у Клопотанні Відповідача відсутнє належне обгрунтуванні і щодо неспівмірності витрат Позивача, і щодо розміру розумних (на думку Відповідача) витрат на професійну правничу допомогу, тому, - відсутні підстави для зменшення Судом витрат для стягнення.
Крім цього, Відповідачем не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 01.02.2022 у справі №910/10935/20, стосовно можливості зарахування гонорару адвоката на рахунок Фізичної особи-підприємця.
Отже, виходячи з норм статей 126, 129 (ч.ч.4, 5) ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, яка передбачена умовами Договору від 10.11.2021.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 126, 129, 191, 231 (п.2 ч.1), 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - Суд
1. Закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 789000,00 грн.
2. Задоволити позов в іншій частині позовних вимог.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» (79032, м.Львів, вул.Джорджа Вашингтона, буд.10; ідент.код 31978272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк енд Фуд» (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.48; 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул.Кривий Вал, 34, оф.308; ідент.код 38931639): три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 389,10 грн, а також - витрати на судовий збір у сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне Рішення складено 10.02.2022.
Суддя Стороженко О.Ф.