79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.02.2022 Справа № 914/3605/21
За позовом: Міністерства оборони України, м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м.Львів
про: стягнення 77748,30грн заборгованості за договором №286/3/20/224 від 08.10.2020
Суддя У.І. Ділай
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021, справу №914/3605/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з сайту Укрпошти за трек-номером 7901414306210 10 грудня 2021 року відповідач отримав ухвалу від 06.12.2021.
Станом на 07.02.2022 від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 06.02.2022. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
08.10.2020 між сторонами укладено договір № 286/3/20/224 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), відповідно до пункту 1.1. та 1.3. якого відповідач зобов'язався поставити позивачу Футляр до відзнаки Міністерства оборони України у кількості 1400 штук вартістю 100450,00 грн та Футляр до почесного нагрудного знаку Головнокомандувача Збройних Сил України у кількості 1600 штук вартістю 114 800,00 грн.
У п.п.10.1, 10.2 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 (включно). Після закінчення терміну дії договору, товар визначений в п..13 не підлягає постачанню замовником за цим договором, документи визначені п. 4.1 замовником не приймається та повертаються постачальнику без реалізації.
Як зазначено в позові всупереч умовам укладеного договору відповідачем не було здійснено постачання товару у кількості 3000 штук, вартістю 258 300,00 грн у строк до 30.11.2020, підтверджуючі документи на адресу замовника не надано.
У порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав претензію від 19.01.2021 на адресу відповідача про нарахування штрафних санкцій за невиконання умов договору. Вказана претензія залишена позивачем без відповіді та задоволення.
Як зазначено в позові відповідачем допущено неналежне та несвоєчасне виконання умов, що на думку позивача є підставою до нарахування і стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 7.3.3. договору за порушення строків виконання зобов'язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Також, пунктом 7.3.9 сторони встановили, що у разі односторонньої відмови від виконання своїх зобов'язань по договору, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20% від суми договору.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих зобов'язань, відтак позивач нарахував 18081,00грн 7%штрафу, 51660,00грн 20% штрафу та 8007,30грн пені.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 286/3/20/224 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 08.10.2020, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
У п.6.1.1 зазначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, а в п. 6.3.1 договору передбачено, що продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно із п.4.1 договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів, з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого комплекту документів на відвантажений товар, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення бюджетного року.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.
Відповідач не подав належних та допустимих доказів повного виконання зобов'язань за спірним договором, а саме не забезпечив передачу товару в кількості та строки, передбачені договором.
Таким чином в порушення вимог пунктів 5.1., 5.2., 6.3.1., 6.3.2., відповідачем допущено неналежне та несвоєчасне виконання умов, що є підставою до нарахування і стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 7.3.3. договору за порушення строків виконання зобов'язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості Договору.
Також, пунктом 7.3.9 сторони встановили, що у разі односторонньої відмови від виконання своїх зобов'язань по договору, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20% від суми договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У даному випадку закупівля здійснювалася за кошти Державного бюджету України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верхового Суду від 01.06.2021 у справі N 910/12876/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
Перевіривши поданий розрахунок суми штрафу, відповідно до положень п.п.7.3.3 та 7.3.9, суд доходить висновку, що нараховані суми штрафів в розмірі 18081,00грн 7% та 51660,00грн 20% відповідають правовим приписам.
Стосовно нарахованої суми пені суд встановив, що проведений розрахунок є правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача в пені розмірі 8007,30грн за період з 01.12.2020 до 31.12.2020 слід задоволити.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір винник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос” (79013, м.Львів, вул.Японська, 7, ідентифікаційний код 02470371) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) 18081,00грн 7% штрафу, 51660,00грн 20% штрафу, 8007,30грн пені та 2270,00грн судового збору.
3.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 10.02.2022.
Суддя Ділай У.І.