11.02.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1149/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
до відповідача Приватного підприємства "Ролекта"
про стягнення 9 472, 98 грн боргу за спожиту необліковану електроенергію,
установив таке.
АТ "Прикарпаттяобленерго" звернулось з позовом до ПП "Ролекта" про стягнення 9 472, 98 грн боргу за спожиту необліковану електроенергію.
Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 30.11.2021).
Відповідач подав лист від 22.12.2021 №53 (вх.№20618/21 від 22.12.2021) про долучення до матеріалів справи доказів, де зазначив, що 20.12.2021 ПП “Ролекта” сплатило заборгованість у розмірі 9 472, 98 грн, що підтверджується квитанцією від 20.12.2021 № 3095.
Згідно з ухвалою суду від 17.01.2022 позивача було зобов'язано надати суду письмові пояснення з приводу наявності чи відсутності спору.
Позивач подав заяву від 07.02.2022 (вх.№1989/22 від 07.02.2022) про закриття провадження у справі, оскільки відповідач сплатив заборгованість. Водночас позивач вказав на те, що відповідач не сплатив судові витрати, понесені ним під час розгляду даної справи у сумі 6 770 грн, з яких 4 500 грн витрат за надання правничої допомоги, а також 2 270 грн судового збору. Просить стягнути судові витрати з відповідача.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Надані відповідачем докази (квитанція від 20.12.2022 №3095) та клопотання позивача про закриття провадження у справі свідчать про погашення заявленої до стягнення заборгованості. Отже, предмет спору відсутній і провадження у справі належить закрити.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).
Щодо судового збору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Враховуючи відсутність клопотання позивача про повернення судового збору на час постановлення ухвали, у суду відсутні підстави для такого повернення. Проте відповідач не позбавлений права подати відповідне клопотання.
Оскільки судовий збір у даному випадку підлягає поверненню, то він не може стягуватись з відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
ТОВ "Прикарпатенерготрейд" заявило про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. На підтвердження цих витрат подало договір про надання професійної правничої допомоги №2021/18 від 04.01.2021, акт приймання-передачі послуг від 04.01.2021 №2021/18, платіжне доручення № 47770 від 28.01.2022.
При вирішенні питання про доведеність вказаних судових витрат суд виходить з того, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги ( ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Суд вважає, що позивач не довів, зокрема, погодження порядку обчислення гонорару, оскільки договір про надання професійної правничої допомоги №2021/18 від 04.01.2021 таких умов не містить. А тому неможливо встановити розмір суми, яка підлягала сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, згідно з умовами договору.
Суд звертає увагу на те, що за вимогами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Позивач в позовній заяві вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, проте попереднього (орієнтовного) розрахунку цих витрат і документів на його обґрунтування не подав. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані витрати не доведені і питання про їх розподіл не підлягає вирішенню.
Керуючись ст. 46, 129, 130, 191, 231, 234, 235, 254, 255 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2 270 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.02.2022.
Суддя Малєєва О. В.