Справа № 909/1099/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
про відвід (самовідвід)
09.02.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",
вул. Лєскова, буд.9, м.Київ, 01011;
до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Нищей Володимира Васильовича,
АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_2 ;
про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 96 358,52 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 87 347,54 грн, та заборгованість за відсотками - 9 010,98 грн.
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області у складі судді ОСОБА_2. перебувала справа № 909/1099/19 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відповідачів Фізичної особи-підприємця Нищей Володимира Васильовича, ОСОБА_1 про солідарне стягнення 96 358,52 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою №5257 від 01.02.2022 (вх№2079/22 від 07.02.2022) про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником.
У зв"язку з звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого справу №909/1099/19 розподілено судді Кобецькій С.М.
Положеннями статей 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України задекларовано підстави, порядок заявлення та порядок вирішення самовідводу судді.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 35 цього Кодексу суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
З підстав зазначених, зокрема у статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя зобов"язаний заявити самовідвід (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України).
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що суддя ОСОБА_2. розглядала справу №909/1099/19 та ухвалювала рішення суду від 05.12.2019. Суддя ОСОБА_2. є близькою родичкою (рідною сестрою) судді Кобецької С.М., тому в наявності правові підстави неможливості розгляду цієї справи в т. ч. заяви вх№2079/22 від 07.02.2022 у складі судді Кобецької С.М., а наслідком є заявлення самовідводу останньою.
Самовідвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України №475/97-ВР від 17.07.1997) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже неупередженість складу суду, гарантована національним процесуальним законом, як складова права на справедливий судовий розгляд, у розумінні Європейської конвенції, включає і право на незалежний і безсторонній суд.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 зазначено, що безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, пункти 28, 30 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, пункт 42). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" від 15.12.2005, пункт 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" сказано: "стосовно суб"єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного ".
Консультативна рада європейських судів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: "Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв"язків, прихильностей, упередженості, він також повинен вважатися вільним від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади буде підірвано".
Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви "спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ("Ферантелі та Сантаджело проти Італії", "Хаусчілдт проти Данії, "Веттстейн проти Швейцарії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо оцінки суб"єктивного критерію неупередженості суду необхідно враховувати, що зв"язок між з"ясованими додатковими проблемами на різних стадіях провадження настільки тісний, що ставить під сумнів неупередженість судді, який брав участь у винесенні рішень на цих етапах. Проблема може виникнути, якщо суддя приймає участь у двох провадженнях, що стосуються одних фактів ("Індра проти Словакії" ), оскільки на думку Європейського суду, у цьому разі може мати місце ситуація, за якої може виникнути питання щодо недостатньої судової неупередженості.
Зважаючи на пріорітетність норм Європейської конвенції та принципове значення рішень Європейського суду з прав людини для національного правозастосування та сприяння посиленню системи правосуддя в Україні, виходячи із загальних принципів судочинства, важливим аспектом яких є право на справедливий суд, задля забезпечення суспільної гармонії, захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, зважаючи на конституційну гарантію права на судовий захист, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у безсторонності, неупередженості судді чи будь-яких інших сумнівів в законному розподілі позовних заяв, клопотань, заяв тощо чи в об'єктивному вирішенні спору, самовідвід судді Кобецької С.М. у справі 909/1099/19 є підставним.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
самовідвід судді Кобецької С.М. у справі №909/1099/19 - задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 09.02.2022
Суддя С.Кобецька