ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02.02.2022 Справа № 909/949/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
до відповідача: Городенківської міської ради
до співвідповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"
про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку
Представники сторін не з"явилися.
встановив: Керівник Коломийської окружної прокуратури звернувся в суд в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області із позовною заявою до Городенківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає в недотриманні відповідачем земельного законодавства, а саме передачі у користування суб"єкту господарювання земельної ділянки без виготовлення проекту землеустрою та без проведення земельних торгів, а також неналежне здійснення ГУ Держгеокадастром у Івано-Франківській області заходів щодо захисту інтересів держави, мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору.
За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави.
Вирішення процесуальних питань.
05.10.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 27.10.2021, яке суд постановив відкласти на 17.11.2021 та оголосив перерву до 06.12.2021.
25.10.2021 відповідач - ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" подав відзив на позов вх.№16782, який суд приєднав до матеріалів справи.
28.10.2021 ГУ Держгеокадастру в Івано - Франківській області подало пояснення до позовної заяви вх.№17084/21, яке суд прийняв до розгляду.
10.11.2021 Городенківська міська рада подала клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів вх.№17824/21, яке суд задоволив та приєднав до матеріалів подані докази.
16.11.2021 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" подало клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, яке суд задоволив.
17.11.2021 Керівник Коломийської окружної прокуратури подав відповідь на відзив вх.№18244/21, яку суд прийняв до розгляду.
29.11.2021 від Городенківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії Акта прийому-передачі земельної ділянки від 01.11.2021 вх.№18986/21, який суд приєднав до матеріалів справи.
03.12.2021 ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" подало додаткові пояснення по справі вх.№17374/21, які суд прийняв до розгляду.
06.12.2021 суд постановив підготовче провадження у справі закрити, розгляд справи по суті призначити на 12.01.2022, за наслідками якого суд оголосив перерву до 02.02.2021.
В судове засідання 02.02.2022 представники сторін не з"явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі вх.№1567/22 від 01.02.2022, яке суд прийняв до розгляду.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
02.02.2022 суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція прокурора та ГУ Держгеокадастру в Івано - Франківській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що передача в користування ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" земельної ділянки шляхом укладення договору про відшкодування втрат за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, є порушенням вимог земельного законодавства, оскільки під час її укладення сторони намагались приховати зміст та наслідки іншого правочину, а саме договір оренди земельних ділянок (удаваність правочину). Також прокурор вказав на те, що приймаючи оскаржуване рішення та укладаючи спірний договір Городенківська міська рада в порушення вимог ст.ст. 122-124, 134 Земельного кодексу України створила умови, за яких ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" отримало в користування земельну ділянку, без виготовлення проекту землеустрою та без проведення земельних торгів, не на конкурентних засадах, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним і повернення земельної ділянки в комунальну власність. Вимоги обґрунтовані ст.131-1 Конституції України, статтями 16,215,216 ЦК України, статтями 20, 207 ГК України, статтями 124,125,126, 134 ЗК України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" .
Позиція Городенківської міської ради.
Городенківська міська рада відзив на позов не подала, натомість подала клопотання відповідно до якого приєднала до матеріалів справи рішення від 28.10.2021 №789-11/2021 "Про відміну рішення №404-6/2021 від 20.04.2021 "Про надання дозволу на укладення договору по відшкодуванню втрат за фактичне користування земельною ділянкою ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в особі Іванчук Г.І. в с. Незвисько Городенківської територіальної громади" та акт прийому - передачі земельної ділянки від 01.11.2021, відповідно до якого користувач повертає з тимчасового платного користування, а власник приймає земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована в с.Незвисько, Коломийського району ІФвано-Франківської області. Вказане суд розцінює, як визнання позову.
Позиція ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття".
У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив. Однак 03.12.2021 подав додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позовні вимоги визнав в повному обсязі та підтвердив факт передачі спірної земельної ділянки в комунальну власність Городенківській міській раді на підставі акта прийому -передачі земельної ділянки від 01.11.2021.
Обставини справи. Оцінка доказів.
18.03.2021 комісія Городенківської міської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території Городенківської територіальної громади провела обстеження земельної ділянки площею 3,0000 га за адресою с.Незвисько та встановила, що вказана земельна ділянка використовується ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття"; орендар зазнав витрат під час дії договору, обробив земельні ділянки, висадив сільськогосподарські культури та вніс мінеральні добрива. За результатами обстеження комісія склала акт №7.
20.04.2021 Городенківська міська рада восьмого демократичного скликання на шостій сесії прийняла рішення №404-6/2021 "Про надання дозволу на укладення договору по відшкодуванню втрат за фактичне використання земельною ділянкою ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в особі ОСОБА_1 в с.Незвисько Городенківської територіальної громади", яким вирішено надати директору ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" ОСОБА_1 дозвіл на укладення договору по відшкодуванню втрат за фактичне користування земельною ділянкою площею 3,0000 га, в с. Незвисько Городенківської територіальної громади для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном до 31.10.2021. Встановити плату за користування земельною ділянку в розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
22.04.2021 Городенківська міська рада (власник земельної ділянки) та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" (користувач земельної ділянки) уклали договір №7 про відшкодування збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї.
Відповідно до п. 1 договору користувач, що фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за адресою: с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, площею 3,0000 га, (за період від січня 2021 року до жовтня 2021 року), добровільно зобов'язується щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати кошти у вигляді збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на них, в сумі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки 11986 грн 80 коп. Підстави для відшкодування збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї: ст.1212 ЦК України.
Пунктом 3 договору сторони встановили, що згідно з розрахунком заборгованості на дату укладення договору за фактичне використання земельної ділянки з січня 2021 року по жовтень 2021 року борг складає 11986 грн 80 коп. Термін погашення заборгованості з дати укладення договору, до 2397 грн 36 коп. щомісячно. Плата вноситься у такі строки щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 4 договорів).
Згідно з п. 8 договору, щомісячна сума збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів на них за цим договором нараховується на підставі довідки про грошову оцінку та розрахунки суми збитків місцевого бюджету від недоотримання коштів за фактичне користування земельною ділянкою.
Цей договір діє з дати його укладення (підписання) до дати отримання правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на вищевказану земельну ділянку (п.9 договору).
Факт передачі в користування ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" земельної ділянки не заперечується Городенківською міською радою, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист від 05.08.2021 №873.
При вивченні дотримання Городенківською міською радою вимог чинного законодавства у сфері земельних правовідносин, прокурор встановив порушення вимог земельного законодавства, що стало підставою для звернення з позовом до суду задля поновлення порушених прав та інтересів держави.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За змістом ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
В ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Оскаржуючи договір про відшкодуванню втрат за фактичне використання земельної ділянки, прокурор стверджує, що останній є удаваним, яким сторони фактично приховали укладення договору оренди землі і умови цього договору свідчать про те, що ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" фактично отримало в оренду земельну ділянку площею 3,0000 га, порядок надання яких регулюється нормами Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Так, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передавати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Враховуючи наведене та беручи до уваги умови договору № 7, суд дійшов висновку, що по своїй правовій природі останній містить ознаки договору оренди; у його пунктах присутній акцент на платне, строкове користування земельною ділянкою, що дає підстави ідентифікувати оскаржуваний договір саме як договір оренди землі, тому суд застосовує законодавство, що регулює оренду землі та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".
В ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Отже, законодавцем встановлений єдиний правовстановлюючий документ, яким врегульовано відносини щодо оренди землі.
В ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом ст. 6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як визначено в положеннях ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" визначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтями 4, 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державну реєстрацію речових прав та обтяжень на нерухоме майно, що посвідчують право постійного користування та право оренди земельної ділянки здійснює реєстраційна служба, яка входить у склад управління юстиції.
Оскаржуваний договір, який фактично є договором оренди, у встановленому порядку не зареєстрований.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
В частинах 2, 3 ст. 134 ЗК України визначено випадки за якими земельні ділянки або право на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Однак, передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до згаданих випадків не належить, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.
За змістом ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Приймаючи спірне рішення Городенківська міська рада передала земельну ділянку площею 3,0000 га з порушенням вимог статей 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів, що призвело до незаконного користування ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" земельною ділянкою не на конкурентних засадах.
Наведені вище обставини є підставою для визнання недійсним договору №7 від 22.04.2021 про відшкодування збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, укладеного між Городенківською міською радою та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Частиною 8 статті 93 ЗК України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
В ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст. 12 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що рішення Городенківської міської ради №404-6/2021 від 20.04.2021 "Про надання дозволу на укладення договору по відшкодуванню втрат за фактичне використання земельною ділянкою ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в особі Іванчук Г.І. в с.Незвисько Городенківської територіальної громади" прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України, відтак його належить визнати незаконним та скасувати.
Щодо вимоги про зобов"язання ТОВ"Агрокомпанія Прикарпаття" повернути земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована в с.Незвисько, Коломийського району у комунальну власність Городенківської міської ради, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, внаслідок недійсності договору №7 від 22.04.2021 про відшкодування збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, у ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" відсутні правові підстави для користування земельною ділянкою, а тому ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" зобов'язане повернути у комунальну власність Городенківської міської ради земельну ділянку одержану на підставі цього договору.
Після відкриття провадження у справі відповідач повернув спірну земельну ділянку у комунальну власність Городенківської міської ради, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.11.2021, копія якого приєднана відповідачем до матеріалів справи, у зв"язку із чим, провадження у справі в цій частині належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення Городенківською міською радою при прийнятті рішення №404-6/2021 від 20.04.2021 та укладенні договору №7 від 22.04.2021 вимог чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи, відтак вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору належать до задоволення.
В частині позовних вимог про зобов"язання ТОВ"Агрокомпанія Прикарпаття" повернути земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована в с.Незвисько, Коломийського району у комунальну власність Городенківської міської ради провадження належить закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмета спору.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1,2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом Івано-Франківська обласна прокуратура сплатила судовий збір в сумі 6810 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1866 від 08 вересня 2021 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Згідно з п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Суд встановив, що відповідачі до початку розгляду справи по суті визнали позовні вимоги в повному обсязі.
Відтак суд, враховуючи визнання відповідачами позову, керуючись положеннями ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 та п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. сплачений за позовну вимогу провадження з якої суд ухвалив закрив та 50% сплаченого судового збору (2270 грн 00 коп.) за позовні вимоги, які суд ухвалив задоволити належить повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі з державного бюджету.
Судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. суд покладає на відповідачів порівну.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В частині позовних вимог про зобов"язання ТОВ"Агрокомпанія Прикарпаття" повернути земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована в с.Незвисько, Коломийського району у комунальну власність Городенківської міської ради провадження закрити.
Позов Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Городенківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Городенківської міської ради №404-6/2021 від 20.04.2021 "Про надання дозволу на укладення договору по відшкодуванню втрат за фактичне використання земельною ділянкою ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" в особі Іванчук Г.І. в с.Незвисько Городенківської територіальної громади".
Визнати недійсним договір №7 від 22.04.2021 про відшкодування збитків, заподіяних місцевому бюджету несплатою коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї, укладеної між Городенківською міською радою та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття".
Стягнути з Городенківської міської ради, вул. Тараса Шевченка, 77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78100 (код 04054292) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ,76018 (код 03530483, IBAN UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача-МФО 820172) -1135 (одну тисячу сто тридцять п"ять) грн 00 коп. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття", вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400 (код 41481188) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ,76018 (код 03530483, IBAN UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача -МФО 820172) -1135 (одну тисячу сто тридцять п"ять) грн 00 коп. судового збору.
Повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ,76018 (код 03530483) з державного бюджету України судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п"ятсот сорок ) грн 00 коп. сплаченого згідно з платіжним дорученням №1866 від 08 вересня 2021 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.02.2022
Суддя Т. В. Максимів