номер провадження справи 28/177/21
15.02.2022 Справа № 908/3597/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:
за позовом концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)
до відповідача приватного підприємства «Бамбола» (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 8, прим. 2, 3)
про стягнення грошових коштів.
До Господарського суду Запорізької області звернувся концерн «Міські теплові мережі» з позовом до відповідача приватного підприємства «Бамбола» про стягнення заборгованості у розмірі 1291,63 грн.
В обґрунтування підстави для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії за період з листопада 2018 по квітень 2021, яка відпускалась на об'єкт за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 8, внаслідок чого виникла заборгованість.
В позові позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки спір підпадає під визначення категорії справи, як малозначна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3597/21, присвоєно справі номер провадження 28/177/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 14.01.2022.
10.01.2022 на адресу суду від ПП «Бамбола» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що приміщення відповідача (кафе), яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 8 має автономну систему опалення (встановлений газовий котел). Вентилі на «подаче» та «обратке» опалювального трубопроводу перекриті та опломбовані. Усі водорозбірні точки запитані від газового котла. Демонтовані теплові прибори у вбудованих частинах приміщення. Позивач жодним чином не обґрунтував заявлену до стягнення суму за умови неспоживання відповідачем послуги з теплопостачання. Просив у позові відмовити.
Позивач не скористався наданим законом правом на надання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.02.2022, оскільки суд визнав матеріали справи достатніми для прийняття рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району (попередня назва району Ленінський) (теплопостачальна організація, позивач у справі) та приватне підприємство «Бамбола» (споживач, відповідач у справі) 01.12.2006 уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100652 з наступними змінами (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 та Додатку №4 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток №5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 договору).
Згідно з п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).
Пунктом 6.6.1 договору встановлено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).
У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в м'ясний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.6.2 договору).
Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з 01 грудня 2006 року і діє до 01 грудня 2007 року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).
Додатком 1а до договору № 100652 від 01.12.2006 визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено на викуплені вбудовані приміщення № 2, № 3 по АДРЕСА_1 . Опалювальна площа приміщення 124,6 м. кв.
Додатком № 1 до договору № 100652 від 01.12.2006 сторонами встановлено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді за період з 01 грудня 2006 по 01 грудня 2007 в обсягах Q рік = 46,53 Гкал, приєднане теплове навантаження 0,016582 Гкал/год.
Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 100652 від 01.12.2006 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії, що відпускається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить усього 8871,88 грн з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 100652 від 01.12.2006 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.
При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку №1 до договору).
В додатку №5 до договору визначений тариф на опалення - 190,67 грн.
Додатковою угодою №2 від 01.06.2013 до договору внесені зміни в додаток №1 до договору купівлі-продажу теплової енергії, а саме сторонами узгоджено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу в поточному році теплову енергію в гарячій воді в обсягах Q рік = 74,2 Гкал, приєднане теплове навантаження 0,0113819 Гкал/год. Орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається споживачу за поточний рік складає 68.658,74 грн. з ПДВ.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 17.04.2001 ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 2, 3 загальною площею 124,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів визнання зазначених договорів недійсними тощо суду не надано.
В подальшому ОСОБА_1 (директор відповідача) на підставі договору безоплатного користування майном від 31.12.2009 передала в строкове безоплатне користування ПП «Бамбола» нежитлові приміщення №2, 3 по АДРЕСА_1 .
Доказів визнання зазначених договорів недійсними тощо суду не надано.
За таких обставин відповідач є законним користувачем зазначених об'єктів нерухомості та несе цивільну та адміністративну відповідальність щодо його використання.
На виконання умов договору № 100652 від 01.12.2006 позивач в періоди з листопада 2018 по квітень 2021 відпустив теплову енергію споживачу на загальну суму 1.291,63 грн.
На підтвердження факту надання послуг в рамках договору № 100652 від 01.12.2006 позивачем надані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату наданих послуг.
В позові позивач зазначив, що споживач до заявника для отримання актів приймання-передачі послуг та рахунків на оплату не з'явився, у зв'язку з чим позивач самостійно направив розрахунків документи за спірний період в необхідній кількості на адресу відповідача поштовою кореспонденцією.
Споживач в порушення п. 6.9 договору акти не підписав та на адресу теплопостачальної організації їх не повернув. Крім того, будь-яких заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії не зазначив.
У зв'язку з відсутністю оплати наданих послуг з теплопостачання позивач з метою досудового врегулювання спору 17.11.2021 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити виниклу заборгованість у розмірі 1291,63 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 100652 від 01.12.2006 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.
Позивач підставою для звернення з позовом зазначав порушення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг з теплопостачання за період з листопада 2018 по квітень 2021 в рамках договору №100652 від 01.12.2006 на загальну суму 1291,63 грн.
До позову позивачем доданий розрахунок теплового навантаження на гаряче водоспоживання за 2011 рік на приміщення №№ 2, 3 по АДРЕСА_2 , виконаний ТОВ «Тепловик» (ліцензія АВ №558192 від 26.11.2010) у зв'язку з реконструкцією. В даному розрахунку зазначено, що наявні стояки системи опалення житлового будинку пропустити транзитом, теплоізолювати пінополіуретаном.
З урахуванням нового розрахунку сторонами була укладена додаткова угода №2 від 01.06.2013 до договору №100652 від 01.12.2006, умовами якої внесено зміни щодо теплового навантаження.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач посилався на те, що приміщення № 2-3 за адресою АДРЕСА_1 опалюється стаціонарно (встановлено газовий котел). Вентилі на подачу та обратку опалювального трубопроводу перекриті та опломбовані. Усі водорозбірні точки запитанні від газового котла. Теплові прибори у вбудованих частинах приміщення демонтовані. В додатку №4 до договору від 01.12.2006 (акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін) зазначено про встановлення засувок на відключення споживача по ходу теплоносія, яка належить споживачу та врізані в елеваторний вузол житлового будинку. Актом технічного обстеження водопроводу від 30.01.2014 встановлено, що в точці підключення у підвалі житлового будинку трубопровід на ГВС обрізан, місце врізання у сіть житлового будинку заварено.
Втім, як свідчать наявні в матеріалах справи Акти від 24.04.2014 та від 29.08.2014 при обстеженні системи опалення комісією позивача було встановлено, що у встроєній частині приміщення демонтовані опалювальні прилади, проектна документація на реконструкцію системи опалення в Теплову інспекцію споживачем не надавалась. Доказів внесення змін в існуючий договір купівлі-продажу теплової енергії суду не надано. Так само і не надано доказів звернення споживача до теплопостачальної організації з питанням щодо припинення дії договору, внаслідок або нового розрахунку теплового навантаження на об'єктах, які є власністю відповідача, або відсутності правових підстав для внесення платежів.
Суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Теплопостачання це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов'язаних частин, що складають систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов'язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища. Теплова енергія передається в опалювальні приміщення за рахунок теплопровідності, випромінювання в конвекції, і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо). Відповідно до законів термодинаміки тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих, а теплова енергія, що міститься в повітрі, в елементах інтер'єру приміщення, передається, в тому числі, і в сусідні приміщення через внутрішні стіни, перегородки та перекриття.
Необхідно відзначити, що внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно п. 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. При цьому, відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення.
Законодавство, яке регулює відносини пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, пов'язує обов'язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом її споживання. Отже, при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати, в тому числі, тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків, підводок до приладів тощо), що знаходяться у приміщенні з приладами обліку або без них. Таким чином, якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади, але є стояки, підводки до приладів, споживач повинен сплачувати за фактичне тепло, яке виділяється від зазначених трубопроводів.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, (надалі - Порядок відключення від 22.11.2005 № 4).
Порядком відключення від 22.11.2005 № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169 внесено зміни до Порядку відключення від 22.11.2005 № 4, які унеможливили відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють відключення лише будинку в цілому.
Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від 22.11.2005 № 4 процедури.
При цьому тип приміщення (житлове/нежитлове) у цьому питанні не має значення, оскільки об'єкти теплопостачання є вбудованими у багатоквартирний будинок, тип вбудованого у багатоквартирний будинок приміщення не впливає на порядок його відключення від мережі централізованого опалення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 908/1349/19.
Відповідачем не надано доказів відключення належного йому приміщення від системи теплопостачання житлового будинку у встановленому законодавством порядку.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії та гарячої води на суму 1291,63 грн, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 1291,63 грн основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Заперечення відповідача, що викладені у відзиві спростовані наведеними вище обставинами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2270,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» до приватного підприємства «Бамбола» про стягнення заборгованості у розмірі 1291,63 грн задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Бамбола» (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 8, прим. 2, 3, ідентифікаційний код 31970645) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, р/р № НОМЕР_1 у Філії - АТ «Укрексімбанк», код МФО 322313) 1 291,63 грн (одну тисячу двісті дев'яносто одну грн. 63 коп.) основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з приватного підприємства «Бамбола» (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 8, прим. 2, 3, ідентифікаційний код 31970645) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, р/р № НОМЕР_2 ПАТ АБ «Укргазбанк», код МФО 320478) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 15 лютого 2022 року.
Суддя О.В. Федорова