Справа № 643/20067/21
Провадження № 4-с/643/17/22
08.02.2022
08 лютого 2022 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря Абсалямової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові скаргу адвоката Задерея Олександра Віталійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються - Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на бездіяльність відділу виконавчої служби, зобов'язання вчинення певної дії,
Заявник звернувся до суду зі скаргою, якою просить визнати неправомірною бездіяльність Московського Відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС) у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі СМУМЮ) (м. Харків) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою державного виконавця Іванова Л.В. Московського ВДВС РУЮ від 24.11.2004. серії АА №128814, зареєстроване Першою ХМДНК 25.11.2004 за №1497804 на підставі повідомлення державного виконавця ВДВС Московського району м. Харкова Іванова Л.В. №24181 від 24.11.2004; визнати неправомірною бездіяльність Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою ДВС у Московському районі м. Харкова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.03.2007, зареєстрованого 25.03.2009 Харківською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; зобов'язати Московський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) скасувати постанову державного виконавця Іванова Л.В. Московського ВДВС РУЮ від 24.11.2004, серії АА №128814 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, зареєстрованого Першою ХМДНК 25.11.2004 за №1497804 на підставі повідомлення державного виконавця ВДВС Московського району м. Харкова Іванова Л.В. №24181 від 24.11.2004; зобов'язати Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) скасувати постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою ДВС у Московському районі м. Харкова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.03.2007, зареєстрованого 25.03.2009 Харківською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; зобов'язати Московський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) зняти арешт та заборону відчуження з майна скаржника, що накладені на підставі постанови державного виконавця Іванова Л.В. Московського ВДВС РУЮ від 24.11.2004, серії АА №128814 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, зареєстрованого Першою ХМДНК 25.11.2004 за №1497804 на підставі повідомлення державного виконавця ВДВС Московського району м. Харкова Іванова Л.В. № 24181 від 24.11.2004; зобов'язати Московський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) зняти арешт та заборону відчуження з майна скаржника, що накладені на підставі постанови ДВС у Московському районі м. Харкова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.03.2007, зареєстрованого 25.03.2009 Харківською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та зобов'язати Московський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт належного скаржнику нерухомого майна, зокрема, з частки квартири АДРЕСА_1 .
Вимоги скарги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько скаржника - ОСОБА_2 , після смерті якого відрилась спадщина у виді частки квартири АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_1 . Єдиним спадкоємцем померлого, яка прийняла спадщину, є дружина померлого ОСОБА_3 . Під час оформлення спадщини ОСОБА_3 стало відомо, що на частку вказаної вище квартири, яка належить ОСОБА_1 , накладено арешт, що унеможливлює оформлення спадщини. Такі обставини вбачаються із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №229994563 від 28.10.2020 та довідкою КП «ХМБТІ» ХМР від 28.02.2020, згідно якої в матеріалах Інвентаризаційної справи є постанова Московського ВДВС РУЮ від 24.11.2004, серії АА №128814, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. По виконавче провадження скаржнику нічого не відомо та невідомо на підставі яких документів, у зв'язку з чим відкрито вказане виконавче провадження. Згідно перелічених вище документів також вбачається, що в архівному розділі міститься запис про арешт всього майна боржника №8575946, підстава обтяження - постанова ДВС у Московському районі м. Харкова про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.03.2007. Вказана постанова відсутня в матеріалах інвентаризаційної справи, про виконавче провадження ОСОБА_1 нічого не відомо та незрозуміло, чи є він боржником, оскільки наявних даних в реєстрі речових прав на нерухоме майно недостатньо для ідентифікування боржника. 10.03.2021 та 28.07.2021 повторно представником ОСОБА_1 направлено заяву про зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 до Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків). Однак, відповіді на заяви не надані, арешт не знятий. 05.11.2021 представником направлений адвокатський запит до Московського ВДВС з аналогічними вимогами. Із відповіді Московського ВДВС від 10.11.2021 зазначено, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно наданої інформації заявником, відділ не має можливості надати детальну інформацію щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що неможливо ідентифікувати в межах якого саме виконавчого провадження винесено постанову про накладання арешту. Відділ не має змоги надати більш детальну інформацію стосовно вищезазначеного виконавчого провадження, оскільки відповідно до п.п.1,2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МЮУ 07.06.2017 №1829/5, зареєстрованих в МЮУ 08.06.2017 №699/305/67 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладання адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Отже, згідно інформації, що міститься у Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на сьогодні у Московському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) не має на виконані виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , всі провадження, якщо такі перебували на виконанні у відділі ДВС закриті та були знищені у зв'язку з закінченням строків зберігання. Таким чином, всі арешти, накладені Московським ВДВС мали бути зняті при закінчені виконавчого провадження, а тому, на думку заявника, Московський ВДВС не виконало вимоги ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
Від представника Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) матеріали виконавчого провадження, відзив, заперечення, пояснення щодо скарги на адресу суду не надійшло.
Із листа начальника Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) Матвієнка Д. на виконання ухвали суду від 18.11.2021 вбачається, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавче провадження №АСВП 54268304 у відділі не перебуває та не перебувало. Вищезазначена виконавче провадження перебувало на примусовому виконанні у Сєвєродонецькому міському ДВС ГТУЮ у Луганській області.
В судове засідання сторони не з'явилось, що не є перешкодою в розгляді скарги на підставі ч.2 ст. 450 ЦПК України.
Від представника скаржника надійшла заява про проведення розгляду скарги за його відсутністю, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Суд вивчивши доводи скаржника, дослідивши матеріали справи, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Так, за даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №229994563 від 28.10.2020, встановлено, що на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1497804, зареєстрований 25.11.2004 за №1497804 Першою ХМДНК на підставі повідомлення 24181 від 24.11.2004 державним виконавцем ВДВС Московського району м. Харкова Івановим Л.В. (а.с.15).
Із копії довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 05.03.2020 вбачається, зокрема, що на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Із матеріалів інвентаризаційної справи вбачаються наявність постанови Московського ВДВС РУЮ від 24.11.2004, серія АА №128814 згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16).
За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна 3247360239 від 27.10.2020 із розділу Актуальної інформації зі спеціального розділу, номер запису про обтяження:21357351 від 12.07.2017, державний реєстратор Красовська М.Є., Сєвєродонецького міського ВДВС ГТУЮ у Луганській області, постанова про арешт майна боржника, серія та номер:542683304 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:36111195 від 12.07.2017; вид обтяження арешт нерухомого майна; обтяжувач: Сєвєродонецький міський ВДВС ГТУЮ в Луганській області; предмет обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_1 . Із розділу Відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 8575946, зареєстровано: 25.03.2009 за №8575946 реєстратором Харківської філії ДП «Інформаційний центр» МЮУ на підставі по станови про відкриття виконавчого провадження, б/н від 20.03.2007 ДВС у Московському районі м. Харкова; об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно боржника ОСОБА_1 тощо (а.с.17,18).
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
10.03.2021 та 28.07.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Задерей О.В. звертався до Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) із заявами про надання відомостей про виконавче провадження, зняття арешту з майна боржника (а.с.19-24).
Доказів направлення таких заяв, отримання відділом заяв суду не надано.
09.11.2021 представник ОСОБА_1 звернувся до Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) із адвокатським запитом на підставі ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (а.с.25,26).
10.11.2021 начальник Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) Матвієнко Д. надав відповідь на запит адвоката із змісту якої вбачається, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що згідно наданої інформації та документів у запиті адвоката О. Задерея, відділ не має можливості надати детальну інформацію щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що неможливо ідентифікувати в межах якого саме виконавчого провадження винесено постанову про накладання арешту. Відділ не має змоги надати більш детальну інформацію стосовно вищезазначеного виконавчого провадження, оскільки відповідно до п.п.1,2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МЮУ 07.06.2017 №1829/5, зареєстрованих в МЮУ 08.06.2017 №699/305/67 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладання адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік (а.с.27).
Відповідно до ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнутих з боржника ( утому числі від реалізації майна боржника), необхідні для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст.61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 1-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Далі, виходячи із положень ст.447 ЦПК України суб'єктом оскарження є державний виконавець чи інші посадові особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Зняття арешту, внесення відповідних відомостей про зняття арешту з майна в державному реєстрі обтяжень відноситься до повноважень державного виконавця згідно ЗУ «Про виконавче провадження».
У разі виявлення порушення порядку накладання арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч.3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставин справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст.76-80 ЦПК України).
Скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) щодо не зняття арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження та зобов'язати відділ вчинити дії щодо скасування арешту майна боржника.
Між тим, з боку скаржника до суду не надано належних та достатніх доказів того, що з боку Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) порушено права скаржника, що свідчить про неправомірну бездіяльність Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) в розумінні положень ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.
Дійсно, у Постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 зазначено, що, оскільки позивача є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом УІІ ЦПК України.
Між тим, оскільки судом не встановлено в діях Московського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м.Харків) неправомірної бездіяльності, що викладене текстом вище, в розумінні положення ст. 451 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку, при відсутності підстав для зняття арешту з майна, визначених ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно ч. 5 ст. 59 цього Закону, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном ч.1 ст. 317 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені (ст. 321 ЦК України)
Відповідно до правил ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод при здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Отже, при таких встановлених обставинах, у суду відсутні підстави для задоволення вимог скарги.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 258-261, 263-265, 447-451 ЦПК України, суд,
В задоволені вимог скарги відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя