Справа №639/180/22
Провадження №1-кп/639/217/22
15 лютого 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226250000691 від 11.11.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08.01.2002 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнився 10.05.2003 року з Первомайської виправної колонії Харківської області (№117) за відбуттям строку покарання;
- 09.09.2003 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, згідно з ухвалою суду від 10.06.2004 року на підставі ст. 82 КК України замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі строком на 9 місяців 17 днів, звільнився 26.03.2005 року з Балаклійського виправного центру Харківської області (№106) за відбуттям строку покарання;
- 06.02.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 353, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.12.2010 року з Харківської виправної колонії (№43) за відбуттям строку покарання;
- 24.05.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 17.06.2016 року з Темнівської виправної колонії (№100) за відбуттям строку покарання;
- 15.05.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 26.09.2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 07.05.2021 року з Темнівської виправної колонії (№100) за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа
1) ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.05.2013 року за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, вчинив нові злочини проти власності за наступних обставин:
Так, ОСОБА_3 04.11.2021 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку №7 по вул. Азовстальська у м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 .
Саме в той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння будь-яким майном належним ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , діючи повторно, з корисних мотивів, спочатку наблизився до раніше незнайомого ОСОБА_6 , в ході розмови з яким, з метою відкритого викрадення майна почав ошукувати верхню одежу потерпілого. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, рукою проник до внутрішньої кишені куртки потерпілого та незважаючи на те, що його дії є відкритими, витягнув паспорт громадянина України, мобільний телефон та грошові кошти у розмірі 500 (п'ятсот) гривень, належні ОСОБА_6 , а надалі паспорт громадянина України, мобільний телефон повернув потерпілому, а грошові кошти у розмірі 500 грн. залишив собі.
Після цього, не реагуючи на законні вимоги ОСОБА_6 про повернення грошових коштів, діючи з метою остаточного заволодіння та утримання викраденого майна, ОСОБА_3 пішов по вул. Азовстальська в м. Харкові.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 500 грн.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
2) Крім того, ОСОБА_3 , відчуваючи безкарність за раніше вчинений злочин, 10.11.2021 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 7 по вул. Азовстальська у м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 .
Саме в той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи мотиви незаконного збагачення за рахунок заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи умисно, з корисних мотивів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, спочатку наблизився до ОСОБА_6 , а потім із застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я потерпілого, зненацька для ОСОБА_6 кулаком правої руки наніс один удар в ділянку нижньої губи, а потім один удар в ділянку обличчя потерпілого. Від даних ударів потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи свої протиправні, злочинні дії, використовуючи камінь, який підняв із землі, та тримаючи обома руками, з висоти власного зросту кинув в обличчя ОСОБА_6 , а потім взяв дерев'яну палку, яка лежала поруч на землі, та наніс нею більше 4-х ударів в ділянку голови останньому.
Після чого ОСОБА_3 в результаті заподіяння насильства, що є небезпечним для здоров'я ОСОБА_6 , та використовуючи ту обставину, що потерпілий не чинить йому супротиву, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого, який зазнав нападу, маючи на меті завершити свій злочинний намір до кінця, вихопив сумку з рук ОСОБА_6 , з якої дістав дві пачки цигарок West RED та одну пляшку пива «Чайка».
В подальшому ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись зазначеним майном на власним розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження, а саме: забиті рани в лобній ділянці по умовній серединній лінії, в тім'яній ділянці по умовній серединній лінії, в тім'яній ділянці по умовній серединній лінії, в потилочній ділянці, враховуючи їх морфологічні характеристики належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів, згідно п.п. 2.3.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, забиту рану в лівій тім'яній ділянці, синець в лівій навколоочній ділянці, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-1808/2021 від 24.11.2021 року та завдав матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 144 грн. 90 коп., що підтверджено висновком товарознавчої експертизи №48 від 23.11.2021 року.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
ІІ. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
14.01.2022 року між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021226250000691 від 11.11.2021 року, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 , з іншого боку, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості визначено, що обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті.
ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував спричинену матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 , сприяв проведенню досудового розслідування.
На підставі зазначеного, враховуючи у відповідності до ст. 470 КПК України ті обставини, що:
- ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, відшкодував спричинену матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 , сприяв найшвидшому розкриттю вчиненому ним злочину, даючи правдиві та повні покази, що відповідає суспільним інтересам у найшвидшому досудовому розслідуванні і судовому провадженні;
- потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення зазначеної угоди, погодившись із запропонованим видом та розміром покарання, яке узгоджено між прокурором та підозрюваним;
- відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів;
- ОСОБА_3 зобов'язується повністю та беззастережно визнати свою вину в обсязі, викладеному у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, в ході судового провадження на підставі зазначеної угоди.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, що є його власністю. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, що є його власністю.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 14.01.2022 року.
ІІІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався.
Вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Вимогами п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо , зокрема, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.
Вказані вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України прокурором було дотримано.
Так, прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 отримано письмову згоду потерпілого ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, та погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено прокурором, обвинуваченим та захисником під час проведення судового засідання.
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону.
Умови угоди не суперечать вимогами КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю.
Наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП «Куп'янське територіальне медичне об'єднання» Куп'янської міської ради Харківської області не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлено.
На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, до набрання вироком законної сили у цьому кримінальному провадженні стосовно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.01.2022 року у кримінальному провадженні №12021226250000691 від 11.11.2021 року, укладену між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 до відбування остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.
До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту постановлення вироку, тобто з 15 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь судового експерта ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , назва банку: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», п/рахунок НОМЕР_2 ) процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судово-товарознавчу експертизу у розмірі 514,86 грн. (п'ятсот чотирнадцять гривень 86 копійок).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом того ж строку з дня вручення йому копії судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1