справа №619/5666/21
провадження №2/619/250/22
15 лютого 2022 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Овсяннікова В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Межевської О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову посилається на те, що вона з відповідачем по справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 23.06.2003 міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції.
Від спільного проживання мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка проживає з нею.
Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.11.2015 шлюб між ними - розірвано.
З 2021 року відповідач належним чином перестав виконувати свої батьківські обов'язки щодо матеріального забезпечення та виховання дитини.
Відповідач на утриманні інших осіб не має, працездатний, отримує дохід, має автомобіль VW Polo, 2006 року випуску, його стан здоров'я дозволяє працювати.
Ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
Оскільки відповідач з поясненнями чи запереченнями (відзивом на позов) щодо позовних вимог до суду не звертався, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 23.06.2003 міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції. (а.с. 4)
Сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.11.2015 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. (а.с. 5)
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 21.08.2020 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1
Як вбачається з позову дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів у твердій грошовій сумі на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд приходить висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на стягненні аліментів на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованими, а тому заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення аліментів, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 908 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 44, 77, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 112-113, 115, 180-182 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 26.11.2021 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя В. С. Овсянніков