справа № 415/769/22
провадження № 3/415/307/22
"14" лютого 2022 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького управління поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанська, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, не заміжньої, не є особою з інвалідністю, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,-
ОСОБА_1 , яку постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 17 грудня 2021 року було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, є матір'ю неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітньої дитини, яка систематично пропускає навчальні заняття у Лисичанському ліцею №8 без поважних на те причин, не ночує вдома.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП визнала повністю, пояснивши, що її 17 грудня 2021 року постановою Лисичанського міського суду Луганської області було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.
З приводу правопорушення пояснила, що вона намагається вплинути на поведінку своєї доньки ОСОБА_2 , 2008 року народження, яка навчається у Лисичанському ліцею №8, однак їй це не завжди вдається, оскільки донька не слухає та не сприймає її зауваження. Дійсно її донька пропускала навчальні заняття у школі. У вчиненому щиро розкаялася, свою провину усвідомила, просила суд суворо її не наказувати.
Суд, вислухавши пояснення правопорушниці та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст.251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:
- клопотанням про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доповідними записками класного керівника 8- А класу ОСОБА_3 (а.с. 3-4, 5, 6).
З копії свідоцтва про народження: НОМЕР_2 від 21.02.2008 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, згідно якої матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 (а.с.5).
З постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 17 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Відповідно ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положення ч.1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і її дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки вона, являючись матір'ю неповнолітніх дітей, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушниці, суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не працює, не заміжня, раніше піддавалась стягненню за адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушниці, суд приймає до уваги щире розкаяння винної.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.
Суд не визнає у якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушниці повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, наявності обставин, що пом'якшують її відповідальність та відсутності обставин, що її обтяжують, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч.2 ст.184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави - у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова