номер провадження справи 15/198/21
07.02.2022 Справа № 908/3769/21
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз - Запоріжжя”, 69037, м. Запоріжжя, бул. Т. Шевченка, буд. 6
до відповідача Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 23-А
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: не з'явився; у минулому судовому засіданні - Ференець О.Є., адвокат, посвідчення № 300 від 30.07.2003, ордер № б/н від 25.11.2021
від відповідача: Близнюк Р.Є., довіреність № 3 від 04.01.2022
суть спору
23.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз - Запоріжжя”, м. Запоріжжя до відповідача Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про надання послуг поточного ремонту № 668/ПР/2019 від 26.11.2019 у розмірі 25 635,75 грн, з яких: основний борг у розмірі 19 996,61 грн, пеня у розмірі 1549,94 грн, 3% річних у розмірі 1102,83 грн, інфляційні втрати в розмірі 2986,37 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2021, справу № 908/3769/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Також, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю “Авісметіз - Запоріжжя”, м. Запоріжжя просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/3769/21. Присвоєно справі номер провадження 15/198/21, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз - Запоріжжя”, м. Запоріжжя про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 25.01.2022.
У судовому засіданні 25.01.2022 оголошувалась перерва до 07.02.2022.
Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору № 668-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту від 26.11.2019, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 996,61 грн. Крім того, за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.02.2020 по 15.08.2020 в сумі 1549,94 грн, 3 % річних в розмірі 1102,83 грн за період з 14.02.2020 по 16.12.2021, інфляційні втрати в розмірі 2986,37 грн за період лютий 2020 - листопад 2021. В обґрунтування позову посилався на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625, 627, 837, 854, 903 Цивільного кодексу України, керуючись. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2022 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові № 39 від 15.12.2021.
04.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позову про стягнення 25 635,75 грн заборгованості з оплати за з надані послуги згідно договору № 668-ПР/2019 від 26.11.2019. Також, у в зв'язку з визнанням відповідачем позовних вимого позивача у повному обсязі, керуючись ст. 30 ГПК України, просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, та стягнення з відповідача 50% судового збору сплаченого при поданні позову.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2022 позов визнав з підстав зазначених у заяві б/н від 04.02.2022.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу “Акорд”.
В судому засіданні 07.02.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
26.11.2019 Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авісметіз - Запоріжжя» (позивач) укладено договір № 668-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього договору власними та залученими силами і засобами (в тому числі, але не виключно, з використанням наданих Замовником матеріалів), послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (послуги на виконання поточного ремонту під'їзду №1-2 житлового будинку № 3а по вул. Північне шосе у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим Договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни, з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об'єкт в експлуатацію.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна послуг за цим договором складає 19 996,61 грн, у тому числі ПДВ - 3332,77 грн.
Згідно з п. п. 4.1. - договору здача-приймання результатів надання послуг після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом прийняття об'єкту в експлуатацію - актом виконаних робіт форми КБ-2в. Належним чином оформлені оригінали Актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3, передаються Замовнику в трьох примірниках, післяпідписання та скріплення печаткою кожного їх примірника Підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього Договору.
Оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних Замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписами вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в. Розрахунок вартості виконаних робіт за формою КБ-3, КБ-2в виконується Підрядником згідно з вимогами державних стандартів України, узгодженої договірної ціни, кошторисної документації, фактично виконаних робіт і фактично використаних матеріалів. У разі порушення Підрядником термінів надання Замовнику Актів КБ-2в, передбачених п. 5.4.3. договору, термін оплати таких послуг становить 60 (шістдесят) календарних днів від дати підписання Замовником актів КБ-2в з додатками до акта КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих Підрядником рахунків та оригіналів актів КБ-2в, Кб-3 і податкових накладних.
Виконуючі взяті на себе за договором зобов'язання, позивач виконав поточний ремонт зазначених вище об'єктів, що підтверджується підписаними сторонами 16.12.2019 довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3), а також актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в).
Відповідач в строк до 14.02.2020 повинен був з перерахувати на поточний рахунок Позивача 19 996,61 грн оплати за надані послуги.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Нормами ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу за договором № 668-ПР/2019 від 26.11.2019 відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, вимоги про стягнення основної суми боргу в розмірі 19 996,61 грн задовольняються.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 15.02.2020 по 15.08.2020 в сумі 1549,94 грн.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 9.4. договору сторони визначили, що в випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 4.1 він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язань.
Згідно з ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок пені за допомогою ІПС “Законодавство” та визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення 1549,94 грн такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1102,83 грн за загальний період з 14.02.2020 по 16.12.2021 та суми інфляційних втрат в розмірі 2986,37 грн за період лютий 2020 по листопад 2021 року.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС “Законодавство” та визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1102,83 грн та інфляційних втрат інфляційних втрат в розмірі 2986,37 грн такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання професійної правничої допомоги № 39/АМЗ від 03.12.2021, Акт надання - прийому професійних правничих послуг по Етапу № 1 № 1 від 15.12.2021, платіжне доручення № 392 від 15.12.2021 на суму 3000,00 грн.
Так, за умовами укладеного між позивачем (клієнт) і адвокатським об'єднанням «Фінанси та право» договору про надання професійної правничої допомоги № 39/АМЗ від 03.12.2021, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання з підготовки позовних матеріалів.
Відповідно до п. 2.1. цього договору розрахунок вартості професійної правничої допомоги розраховується Адвокатським об'єднанням виходячи із розміру встановленої мінімальної заробітної плати. За годину роботи адвоката по наданню професійної правничої допомоги встановлюється оплата в розмірі 1/6 від встановленої мінімальної заробітної плати; розмір якої встановлено на 1 січня календарного року. Станом на 01.01.2021, розмір мінімальної заробітної плати встановлено 6000,00 грн. Відповідно Адвокатським об'єднанням та Замовником погоджено вартість 1 (однієї) години роботи адвоката по договору в розмірі 1000 грн. Якщо при наданні професійної правничої допомоги по представництву Замовника в судових органах, судове засідання тривало менш 1 (однієї) години, оплата послуг здійснюється за повну годину.
На виконання вказаних умов договору, позивач та адвокатське об'єднання підписали Акт надання - прийому професійних правничих послуг по Етапу 1 № 1 від 15.12.2021, згідно якого загальний час наданої професійної правничої допомоги по Етапу 1договору № 39/АМЗ від 03.12.2021 складає 3 години.
Платіжним дорученням № 392 від 15.12.2021 позивач оплатив адвокатському об'єднанню вартість надання професійної правничої допомоги в сумі 3000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 3000,00 грн.
За висновком суду, розмір витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, співмірність і розумність заявлених витрат, доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі - 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
04.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позову про стягнення 25 635,75 грн заборгованості з оплати за з надані послуги згідно договору № 668-ПР/2019 від 26.11.2019.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у даному випадку у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, із сплаченої позивачем при поданні позову суми судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягає поверненню із Державного бюджету України 1135,00 грн, а решта в сумі 1135,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 23-А; ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз - Запоріжжя” (69037, м. Запоріжжя, бул. Т. Шевченка, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи 35449872) суму основного боргу в розмірі 19 996,61 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 61 коп.), пеню у розмірі 1549,94 грн (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень 94 коп.), 3% річних у розмірі 1102,83 грн (одна тисяча сто дві гривні 83 коп.), інфляційних втрат в розмірі 2986,37 грн (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 37 коп.), судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.). Видати наказ.
Повернути позивачу з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1135,00 грн, що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого квитанцією № 402 від 15.12.2021, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2022 року.
Суддя І. С. Горохов