номер провадження справи 5/182/21
27.01.2022 Справа № 908/3381/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117; код ЄДРПОУ 30115243)
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789)
про стягнення 6 932,62 грн.
Без участі представників сторін
23.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” № 03388/0121 від 18.11.2021 (вх. № 3622/08-07/21 від 23.11.2021) до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія “Кредо” про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 6 932,62 грн.
23.11.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/182/21. Розгляд справи по суті розпочато з 21.12.2021.
27.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ «Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № РО 897985 від 12.01.2021 року , яким було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 ). 03.05.2021 року, о 07 годині 30 хвилин у місті Харкові по вулиці Остакара Яроша, 14, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги по 2.3. б, 13.1 Правил дорожнього руху. Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. Розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 складає: 10 470,56 грн. Тому відповідно до умов Договору страхування (п. 13.4) АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування в рахунок несплачених частин страхової премії, з приводу застрахованого автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі: 6 932,62 грн., що підтверджується Страховим актом № 13814/42/921 від 17.05.2021 року та платіжним дорученням. Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст. 993, ст. 1191 ,1166 ЦКУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована згідно полісу діючий на 03.05.2021 року в ТДВ «Кредо». Франшиза згідно полісу складає: 0.00 грн. Ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 130 000,00 грн. Отже, сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити Відповідач складає: 6 932.62 грн. 21.05.2021 року АТ «СГ «ТАС» направило заяву на виплату страхового відшкодування № 02451/9221 в порядку суброгації, яка уповноваженій особі відповідача 31.05.2021 року. В порушення ст. 36.2. ЗУ «Про ОСЦПВ», вказана претензія не задоволена, відповіді та лист про відмову у виплаті страхового відшкодування на адресу АТ «СГ «ТАС» (приватне) від Відповідача не надходило. Посилаючись на ст. 527, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 524, 533, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦКУ, ст. 27 ЗУ «Про страхування» стверджує, що ТДВ «СК «Кредо» зобов'язана відшкодувати Позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 6 932,62 грн. та просить стягнути з нього вказану суму на свою користь.
Станом на 27.01.2022 запропонований ухвалою суду від 29.11.2021 відзив на позовну заяву відповідач на адресу суду не надіслав, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористався.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд
З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» (Позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № РО 897985 від 12.01.2021 року, за умовами якого було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 ).
03.05.2021 року о 07 годині 30 хвилин у місті Харкові по вулиці Остакара Яроша, 14, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3.Б , 13.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі 850 грн.
Розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , згідно Калькуляції № 12656_42 від 12.05.2021 року, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає: 10 470,56 грн.
Відповідно до п. 13.4 Договору страхування, у разі якщо на дату складання страхового акту є частини страхової премії за цим Договором, що неоплачені (не залежно від того чи дата оплати минула чи ні), розмір страхового відшкодування в першу чергу направляється в рахунок сплати несплачених частин страхової премії.
Як стверджує позивач ним відповідно до умов Договору страхування АТ «СГ «ТАС» здійснено виплату страхового відшкодування в рахунок несплачених частин страхової премії, з приводу застрахованого автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі: 6932,62 грн., що підтверджується Страховим актом № 13814/42/921 від 17.05.2021 року та платіжним дорученням.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована згідно діючого станом на 03.05.2021 року полісу в ТДВ «Кредо», що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Франшиза згідно полісу складає: 0.00 грн. Ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 130 000,00 грн.
Отже, за розрахунками Позивача сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити Відповідач складає 6932.62 грн.
21.05.2021 року АТ «СГ «ТАС» (приватне) направило заяву на виплату страхового відшкодування № 02451/9221 в порядку суброгації, разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ «Про ОСЦПВ»). Заява вручена уповноваженій особі відповідача 31.05.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 36.2 ЗУ «Про ОСЦПВ», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Доказів задоволення претензії № 02451/9221 від 21.05.2021р., надання відповіді на неї або лист про відмову у виплаті страхового відшкодування на адресу АТ «СГ «ТАС» Відповідач суду не надав.
Дослідивши матеріали справи суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно ст. 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “Honda Accord” (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” на підставі полісу серії АО/1457512.
Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування”, при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок ДТП, яке сталося 03.05.2021 року о 07 годині 30 хвилин у місті Харкові водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.п. 2.3.Б , 13.1 Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, який було застраховано на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № РО 897985 від 12.01.2021 року,укладеного з Позивачем, згідно Калькуляції № 12656_42 від 12.05.2021 року становить 10 470,56 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована згідно діючого станом на 03.05.2021 року полісу в ТДВ «Кредо». Франшиза згідно полісу складає: 0.00 грн. Ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду становить: 130 000,00 грн.
Згідно страхового акту № 13814/42/921 від 17.05.2021р. та розрахунку (додаток № 1 до вказаного страхового акту) сума страхового відшкодування склала 6932,61 грн.
Як стверджує позивач ним відповідно до умов Договору страхування АТ «СГ «ТАС» здійснено виплату страхового відшкодування в рахунок несплачених частин страхової премії, з приводу застрахованого автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі: 6932,62 грн., що підтверджується Страховим актом № 13814/42/921 від 17.05.2021 року та платіжним дорученням.
21.05.2021 року АТ «СГ «ТАС» направило заяву на виплату страхового відшкодування № 02451/9221 в порядку суброгації, разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Заява вручена уповноваженій особі відповідача 31.05.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Доказів задоволення вказаної заяви або відмови відповідачем суду не надано.
Позивачем заявлені позовні вимоги у цій справі про стягнення з Відповідача суми страхового відшкодування в порядку суброгації.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993, ст. 1191 ЦКУ до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа , що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦКУ, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо правовідносин яки виникають у сфері страхування, зокрема відносно суброгації. Так у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав на наступне.
51. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
52. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
53. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
54. Пунктом 2.1. статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
55. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
56. Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
57. Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
58. Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
59. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
60. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України "Про страхування").
61. Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
62. Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
66. Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
69. Суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
70. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (див. пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
71. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
76. У той час як згідно положення статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При суброгації деліктне зобов'язання не припиняється, змінюється лише одна і сторін такого зобов'язання - кредитор (аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).
Судом у цій справі 908/3381/21 встановлено, що у складі сформованих та підшитих у єдиний том самим Позивачем матеріалів позовної заяви серед іншого надано страховий акт № 13814/42/921 від 17.05.2021р., розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 6932,61 (додаток № 1 до вказаного страхового акту), довідка про надходження страхових платежів по договору FO № 897985 зі страхувальником ОСОБА_1 від 18.11.2021р., заява про виплату страхового відшкодування № 02451/9221 від 21.05.2021р. на адресу ТОВ "СК "Кредо" з доказами його направлення, поліс ЕР № 202167079.
Проте, до матеріалів позовної заяви Позивачем не надано належним чином засвідченої копії такого платіжного доручення і позовна заява не містить його дати, номеру та воно не зазначено серед додатків до позовної заяви.
Стверджуючи у заяві про виплату страхового відшкодування на адресу ТДВ "СК "Кредо" від 21.05.2021р. позивач також посилається на фактичне здійснення ним виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб потерпілої особи, однак також не додав до вказаної заяви доказів сплати на адресу потерпілої особи такого відшкодування.
Таким чином, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів виплати страхового відшкодування власнику застрахованого транспортного засобу (автомобіля «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_1 ) у розмірі 6932,62 грн., а отже і понесення збитків, а тому у нього відсутні правові підстави вимагати від Відповідача сплати вказаних сум в порядку суброгації та відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Згідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному повний текст рішення складено та підписано 10.02.2022р.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.