номер провадження справи 33/123/21
10.02.2022 Справа № 908/3441/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи справу №908/3441/21
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 214826,55 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" з позовом до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича про стягнення 214826,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2018 у справі №908/1865/17, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та постановою Верховного Суду України, Фізичній особі-підприємцю Мухамадєєву Руслану Габайдулловичу було відмовлено в задоволенні позову до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №16 від 16.08.2017. Позивач вважає, що з дати набрання законної сили вказаним рішенням суду (12.12.2018) у відповідача виникли зобов'язання зі сплати виставленого рахунку на суму 1371831,73 грн. за недовраховану електричну енергію. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.2019 у справі №908/1231/19, яке набрало законної сили 15.10.2019, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію в сумі 1371831,73 грн. задоволені. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.10.2020 у справі №908/2244/20, яке набрало законної сили 20.11.2020, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 3% річних в сумі 67248,09 грн. за період прострочення з 13.12.2018 по 31.07.2020 та 84334,89 грн. інфляційних втрат за період прострочення з січня 2019 року по червень 2020 року (включно). У зв'язку з несплатою основної заборгованості за недораховану електричну енергію в розмірі 1371831,73 грн. позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував на суму заборгованості 3% річних за період прострочення з 01.08.2020 по 30.11.202 в розмірі 54863,72 грн. та інфляційні втрати за період з 01.07.2020 по 31.10.2021 в розмірі 159962,83 грн., які просить стягнути з відповідача в даному позові.
Позов заявлено на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 у справі №908/3441/21 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений строк позивач надав докази на виконання вимог суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3441/21, присвоєно справі номер провадження 28/123/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 12.01.2022.
Позивач отримав копію ухвали суду 16.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Копія ухвали, яка була надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 92, кв. 82, повернулася до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Іншої адреси місцезнаходження відповідача матеріали справи не містять.
За таких обставин суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час там місце розгляду справи.
Відзиву на позов відповідач не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2018 у справі №908/1865/17, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та постановою Верховного Суду України, Фізичній особі-підприємцю Мухамадєєву Руслану Габайдулловичу було відмовлено в задоволенні позову до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №16 від 16.08.2017.
У справі №908/1865/17 встановлено, що 13.07.2017 уповноваженими представниками ПАТ Запоріжжяобленерго" під час проведення контрольних оглядів засобів обліку електричної енергії об'єктів споживачів у смт. Кирилівка, було виявлено, що об'єкти Фізичної особи підприємця - Мухамадєєва Руслана Габайдулловича, розташовані за адресою смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 25 (б/в "Хуторок", торгівельний комплекс), за відсутності договору на постачання електричної енергії в порушення ПКЕЕ, живляться від мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго". Також перевіркою виявлено порушення п. 5.1, п. 3.1 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі енергопостачальника при відсутності договору. Підключено КТП потужністю 160 кВА ФОП Мухамадєєва Р.Г. до електричної мережі 10 кВ ПАТ "Запоріжжяобленерго". Точка самовільного підключення на опорі № 98 Ф-114 ПС "Пересип". Від самовільно підключеного КТП живляться Б/в "Хуторок" та торгівельний комплекс. Розрахунковий облік відсутній. Підключення виконано на опорі № 98 за допомогою РЛН. Факт виявленого порушення вимог ПКЕЕ було зафіксовано актом про порушення № 000342 від 13.07.2017. На засіданні 16.08.2017 комісії з розгляду актів про порушення Правил, було прийнято рішення: "виконати розрахунок недоврахованої електроенергії по акту згідно п. 2.5 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ", затвердженої Постановою НКРЕ № 154 від 08.02.2007, № 1384 від 18.12.2008, № 1338 від 14.10.2010, за 365 діб з 12.07.2016 по 13.07.2017 кількість недорахованої електроенергії склала 630720 кВт.год. на суму 1371831 грн. 73 коп.". Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича щодо оскарження вказаного рішення комісії визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 137831,73 грн., яка була нарахована позивачем за результатами розгляду акту про порушення №000342 від 13.07.2017, ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося з позовом до суду про стягнення зазначеної суми.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.08.2019 у справі №908/1231/19, яке набрало законної сили 15.10.2019, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію на підставі акту про порушення № 000342 від 13.07.2017 в сумі 1371831,73 грн. задоволені.
22.10.2019 на виконання зазначеного рішення суду видані відповідні накази у справі №908/1231/19 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдуловича на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 1371831,73 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію і 20577,48 грн. судового збору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 1371831,73 грн. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 67248,09 грн. 3% річних та 84334,89 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.10.2020 у справі №908/2244/20, яке набрало законної сили 20.11.2020, даний позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 3% річних в сумі 67248,09 грн. за період прострочення з 13.12.2018 по 31.07.2020 та 84334,89 грн. інфляційних втрат за період прострочення з січня 2019 року по червень 2020 року (включно).
02.12.2020 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.10.2020 у справі №908/2244/20, яке набрало законної сили 20.11.2020, видано відповідний наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 3% річних в сумі 67248,09 грн. за період прострочення з 13.12.2018 по 31.07.2020 та 84334,89 грн. інфляційних втрат за період прострочення з січня 2019 року по червень 2020 року (включно).
Оскільки сума основної заборгованості за недораховану електричну енергію в розмірі 1371831,73 грн. не була сплачена відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період прострочення з 01.08.2020 по 30.11.202 в розмірі 54863,72 грн. та інфляційних втрат за період з 01.07.2020 по 31.10.2021 в розмірі 159962,83 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати недоврахованої електричної енергії в сумі 1371831,73 грн., яке встановлено рішеннями Господарського суду Запорізької області по справах №908/1865/17 та №908/1231/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факти, встановлені рішеннями Господарського суду Запорізької області у справах №908/1865/17 та №908/1231/19 щодо наявності у відповідача зобов'язання сплатити позивачу оперативно-господарські санкції у сумі 1371831,73 грн. за недораховану електричну енергію, повторного доведення не потребують.
Відповідно до практики Верховного Суду невиконання боржником рішення суду (добровільної сплати), яке набрало законної сили, і яким встановлений факт правомірності нарахування оперативно-господарської санкції є підставою для застосування положень ст. 625 ЦК України.
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Така правова позиція Господарського суду Запорізької області збігається з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17, від 20.08.2018 у справі №914/508/17, від 11.08.2018 у справі № 914/1487/17.
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до розрахунку позовних вимог позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував на суму заборгованості (1371831,73 грн.) 3% річних за період прострочення з 01.08.2020 по 30.11.2021 в розмірі 54863,72 грн. та інфляційні втрати за період з 01.07.2020 по 31.10.2021 в розмірі 159962,83 грн.
Періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат визначені позивачем з урахуванням періодів стягнення, встановлених рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.10.2020 у справі №908/2244/20 (3% річних були стягнуті по 31.07.2020, інфляційні втрати - по червень 2020 року включно).
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено, вимоги про стягнення 3% річних у сумі 54863,72 грн. та інфляційних втрат у сумі 159962,83 грн. визнані обґрунтованими.
Відповідач не надав доказів оплати заборгованості в розмірі 1371831,73 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин позовні вимоги судом задоволені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 3222,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мухамадєєва Руслана Габайдулловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926) 3% річних у сумі 54863,72 грн. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят три грн. 72 коп.), інфляційні втрати в сумі 159962,83 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві грн. 83 коп.) та витрати на оплату судового збору в сумі 3222,40 грн. (три тисячі двісті двадцять дві грн. 40 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10.02.2022.
Суддя М.В. Мірошниченко