номер провадження справи 35/171/21
01.02.2022 Справа № 908/2895/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Авраменко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр Енерго” (вул. Вороніна, б. 29-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний код юридичної особи 43088979)
про стягнення коштів та зобов'язання виконати умови договору
за участю представників сторін:
від позивача: Нинюк Л.О., довіреність №2803 від 02.09.2019;
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр Енерго”, в якому просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Спектр Енерго” виконати зобов'язання за договором поставки продукції №77(5)20УК від 13.03.2020 /53-121-11-20-09187 від 27.03.2020 в натурі шляхом поставки Державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” продукції загальною вартістю 309007,68 грн (257 506,40 грн - вартість без ПДВ та 51 501,28 грн - сума ПДВ), а саме: 629,6 тон піску щільного природного Мк 2,1, виробник: ПАТ “Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів”; технічні характеристики: відповідність ГОСТ 2138-91;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр Енерго” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” 93 011,31 грн пені та 21 630,54 грн штрафу.
06.10.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2895/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 28.10.2021, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
25.10.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2895/21, присвоєно справі номер провадження № 35/171/21. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.11.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному в період з 29.10.2021 по 26.11.2021, судове засідання, призначене на 23.11.2021 не відбулось.
У зв'язку з усуненням обставин, що унеможливили проведення судового засідання, ухвалою суду від 29.11.2021 призначено підготовче засідання на 08.12.2021.
Ухвалою суду від 08.12.2021 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 11.01.2022.
Ухвалою суду від 11.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022.
В судому засіданні 01.02.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу “Акорд”.
Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору №77(5)20УК від 17.02.2020/53-121-11-20-09187 від 27.03.2020 відповідачем не поставлено в обумовлений строк товар на загальну суму 309 007,68 грн, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача поставити обумовлений товар, а також стягнути з відповідача 93011,31 грн пені та 21630,54 грн штрафу.
06.12.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, просить стягнути з відповідача пеню у сумі 55621,38 грн.
Заява прийнята судом, розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог.
В судовому засіданні 01.02.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання 01.02.2022 не з'явився.
01.02.2022 від директора відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з тим, що у неї виявлено гостру респіраторну хворобу COVID-19, тому вона знаходиться на лікуванні та не має можливості особисто бути присутньою у судовому засіданні.
Клопотання судом не задовольняється з огляду на те, що приписами норм Господарського процесуального кодексу України обмежено строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження по суті і можливості продовження такого строку нормами ГПК України не передбачено. Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що позов пред'явлено до юридичної особи, обов'язком якої є забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника. До того ж, в судовому засіданні інтереси відповідача представляв Піддубний О.О. на підставі довіреності, а не особисто директор підприємства.
08.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тієї підстави, що у зв'язку із запровадженням на території України карантину підприємство відповідача більш ніж 17 місяців не веде підприємницьку діяльність, оскільки зі скрутним становищем на підприємстві фінансово-господарська діяльність не ведеться, із працівників лишився лише директор Безручко Т.П.
Також відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача з листами про перенесення строків поставки продукції у зв'язку з введенням карантину на території України, однак відповіді на листи не отримано.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем безпідставно заявлено вимоги про зобов'язання поставити товар та стягнення штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, суд
13.03.2020 між ТОВ «Спектр Енерго» - постачальник та ВП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» - покупець укладено договір поставки продукції №77(5)20УК (/53-121-11-20-09187 від 27.03.2020) (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 309007,68 грн з ПДВ (перелік товару, що поставляється, викладено в п. 1.1. договору).
Строк поставки товару - березень-червень 2020 року.
Додатковою угодою №1 від 24.06.2020 сторонами внесено зміни до пункту 1.2. договору та визначено строк поставки - березень-вересень 2020 року.
Додатковою угодою №2 від 29.09.2020 сторонами внесено зміни до пункту 1.2. договору та визначено строк поставки - березень-листопад 2020 року.
Пунктом 3.2. договору сторони обумовили, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлених ПК України випадках та порядку.
У п. п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що поставка відбувається на умовах DDP (м.Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач - ЗВ ВП ЗАЕС «Складське господарство». Поставка відбувається у строк згідно з п. 1.2.
Відповідно до п. 12.1 договору договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.
У зв'язку з тим, що в обумовлений у договорі строк відповідач не поставив товар позивачу, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №28-22/920 від 15.01.2021 про здійснення поставки товару відповідно до умов договору та сплату штрафних санкцій за прострочення поставки.
Відповідачем надано відповідь на претензію №05/1 від 22.03.2021, в якій зазначено, що у зв'язку із введенням на території України карантину відсутня можливість поставити товар в обумовлені договором та додатковими угодами строки. Також зазначає, що ним подано заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Торгово-промислової палати України з метою отримання сертифікату визнання форс-мажорних обставин. У зв'язку з великим документообігом в Торгово-промисловій палату України сертифікат буде отримано не раніше 60 днів. На підставі викладеного відповідач вважає, що контрагент безпідставно заявляє вимоги про зобов'язання виконати поставку та стягнення штрафних санкцій.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час виконання зобов'язання.
Згідно з п. 7.3 договору сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині поставки товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій та зобов'язання поставити продукцію в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання в натурі, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 266 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди №2 строк поставки товару: березень-листопад 2020 року.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів поставки товару на суму 309 007,68 грн у встановлений договором строк та на час подання позову. Жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідачем також не надано.
Згідно зі ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача поставити продукцію, яка визначена п. 1.1. договору №77(5)20УК від 13.03.2020.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 55621,38 грн пені та 21630,54 грн штрафу за прострочення поставки товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час виконання зобов'язання.
Судом здійснено перевірку розрахунків пені і штрафу та встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені штрафу задовольняється в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про безпідставність заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.
Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Відповідач доказів поставки обумовленого договором товару суду не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр Енерго» (вул. Вороніна, б. 29-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний код юридичної особи 43088979) виконати зобов'язання за договором поставки продукції №77(5)20УК від 13.03.2020 /53-121-11-20-09187 від 27.03.2020 в натурі шляхом поставки Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964) продукції загальною вартістю 309007,68 грн (257 506,40 грн - вартість без ПДВ та 51 501,28 грн - сума ПДВ), а саме: 629,6 тон піску щільного природного Мк 2,1, виробник: ПАТ «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів»; технічні характеристики: відповідність ГОСТ 2138-91.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Енерго» (вул. Вороніна, б. 29-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69120, ідентифікаційний код юридичної особи 43088979) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964) 55 621,38 грн (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 38 коп.) пені та 21 630,54 грн (двадцять одна тисяча шістсот тридцять гривень 54 коп.) штрафу, судовий збір у розмірі 6905,12 грн (шість тисяч дев'ятсот п'ять гривень 12 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09 лютого 2022 року.
Суддя О.А. Топчій