номер провадження справи 5/167/21
19.01.2022 Справа № 908/3032/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Фізичної особи-підприємця Лазуренко Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" (вул.Покровська, буд. 61, м. Мелітополь, Запорізька область, 72310; код ЄДРПОУ 42461094)
про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні дії
За участю представників сторін:
Від позивача: Бабков Д.Ю., ордер АР № 1070769 від 19.11.2021
Від відповідача: Лучинкіна Г.Г., довіреність №1063 від 08.04.2021 (посвідчення адвоката України №ЗП002449 від 21.11.2019)
21.10.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лазуренко Людмили Олексіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити певні дії.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 справу №908/3032/21 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3032/21 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/167/21 та підготовче засідання призначено на 24.11.2021 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов'язковою.
Ухвалою від 24.11.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.12.2021 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 13.12.2021 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Лазуренко Людмили Олексіївни № б/н від 13.12.2021 (вх. № 25797/08-08/21 від 13.12.2021) про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 22.12.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon" по справі №908/3032/21відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.12.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі "Акорд".
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
22.12.2021 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання з електронним цифровим підписом від 22.12.2021, відповідно до якого просить розглянути справу без участі позивача та його представника. На задоволенні позовних вимог наполягає.
Суд оголосив відкритим перше судове засідання з розгляду справи по суті та надав вступне слово учасникам справи.
Суд оголосив зміст заявлених позовних вимог згідно позовної заяви.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.11.2021 за вих. №3957.
Ухвалою суду від 22.12.2021 № 908/3032/21 суд оголосив перерву з розгляду справи по суті до 19.01.2022 о 14 год. 30 хв.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.01.2022 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі "Акорд".
Суд продовжив розгляд справи № 908/3032/21 по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано пояснення: позивач вважає виставлені рахунки за спожиту теплову енергію за опалювальний сезон 2020-2021 років завищені. Відповідач неправомірно завищив тариф. У приміщенні позивача встановлено лічильник, тому відповідач повинен здійснювати нарахування за спожиту теплову енергію згідно із показами лічильника.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду надано пояснення: наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 затверджено Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, який встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання. ФОП Лазуренко Л.О. до ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку не подавала. Вузол розподільного обліку/приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» не приймався.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 19.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № б/н від 01.02.2013 Лазуренко Людмила Олексіївна є власником нежилого приміщення, розташованого за адресою в АДРЕСА_2 , загальною площею 40,9 кв.м. Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
31.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепло-Мелітополь» (далі - постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Лазуренко Людмилою Олексіївною (далі - споживач) укладено договір № 973 про закупівлю теплової енергії (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується постачати споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати за теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається виконавчим органом Мелітопольської міської ради виходячи з кліматичних умов, згідно діючих нормативних актів (п. 1.5. договору).
Приєднання тепловикористовуючих установок та теплових мереж та підключення приладів обліку проводиться з дозволу постачальника після технічного огляду, укладення договору на постачання теплової енергії та передання виконавцю необхідної виконавчої документації (п. 1.6. договору).
В разі зміни тарифів та затвердження їх у встановленому законом порядку вони застосовуються без узгодження сторін (п. 2.3. договору).
Розрахунковий період оплати за теплову енергію - є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно наданого постачальником рахунку (п. 3.1. договору).
Облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі споживача (субспоживача). Прилад обліку пломбуються у встановленому порядку. Щомісячно, не пізніше 30 числа споживач надає показання приладів постачальнику. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку, кількість відпущеної теплової енергії споживачу (субспоживачу) розраховуються постачальником розрахунковим способом. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 3.2. договору).
Споживач має право на установлення засобів обліку теплової енергії (п. 4.7. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечувати вчасне та відповідної якості постачання теплової енергії згідно із законодавством та умовами договору; надавати споживачеві у встановленому законодавством порядку інформації про вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму постачання теплової енергії, їх споживчі властивості; забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строку засобів обліку теплової енергії (п.п. 71., 7.2., 7.4. договору).
Цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Договір вважається щороку продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Згідно з ст. 631 ЦК України, умови даного договору застосовуються до відносин між замовником і учасником, які виникли до його укладання - тобто з 01.05.2019.
Позивач отримав від відповідача рахунок-акт наданих послуг №9962 від 30.11.2020 за листопад 2020 на суму 1147,33 грн., з яким не згоден, оскільки ним щомісячно передавались покази приладів обліку.
В матеріалах справи міститься копія витягу з Проекту установки теплолічильника у магазині жилого будинку по АДРЕСА_2 .
Відповідно до Акту приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії з 17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» дозволило експлуатацію вузла обліку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2.
Листом від 18.11.2020 № 3073 відповідач повідомив позивачу, що Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визнає засади забезпечення комерційного, у т.ч. розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг. Навів перелік термінів. Заначив, що будинки в місті Мелітополі, які підключені до централізованого теплопостачання обладнані вертикальною системою опалення, яка не надає технічних можливостей для встановлення вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів на квартири (приміщення). В м. Мелітополі відсутні будинки в яких більш ніж 50 % квартир (приміщень) встановлені вузли розподільчого обліку.
Листом від 30.11.2020 № 3206 відповідач повідомив позивача про зміну тарифів на теплову енергію, а саме: для населення умовно-змінна частина двоставкового тарифу для абонентів житлових будинків з будинковими приладами обліку теплової енергії - 1365,05 грн./Гкал (без ПДВ); умовно-змінна частина двоставкового тарифу для абонентів житлових будинків без будинкових приладів обліку теплової енергії - 31,77 грн./Гкал (без ПДВ); для бюджетних організацій умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 1421,93 грн./Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів (крім населення) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 1251,29 грн./Гкал (без ПДВ). У листі відповідач зазначив, що вказане повідомлення є невід'ємною частиною договору № 973.
Листом від 05.02.2021 № 345 відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якому зазначив, що показники вузла обліку, який встановлено позивачем для визначення кількісних показників теплової енергії, яке повинно споживати для опалення нежитлове приміщення загальною площею 40,9 кв.м., що розташовану у будинку АДРЕСА_2 також не можуть бути використані в якості показників комерційного обліку у зв'язку з тим, що вказане приміщення не обладнано окремим інженерним вводом. Лічильник встановлено після загально будинкового приладу комерційного обліку.
Листом від 27.05.2021 № Л-84, Л-101 Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надано відповідь на звернення позивача щодо правомірності нарахувань ТОВ «Тепло-Мелітополь» коштів за теплову енергію, відповідно до якої позивачу роз'яснено, що прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється відповідно до Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, який затверджено наказом Мінрегіону від 12.10.2018 № 270. За наявною інформацією прилад обліку встановлений у приміщенні позивача не було прийнято ТОВ «Тепло-Мелітополь» на абонентський облік.
У зв'язку із тим, що відповідач здійснив неправомірні нарахування позивачу за теплову енергію, позивач звернувся до суду та просить суд: 1. Визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2020-2021 років без урахування щомісячних показників лічильників за договором № 973 від 31.05.2019. 2. Зобов'язати відповідача здійснити перерахування оплати за опалення з урахуванням показів лічильника за договором № 973 від 31.05.2019.
Дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 973 про закупівлю теплової енергії від 31.05.2019.
Умовами вказаного договору передбачено, що облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі споживача (субспоживача). Прилад обліку пломбуються у встановленому порядку. Щомісячно, не пізніше 30 числа споживач надає показання приладів постачальнику. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку, кількість відпущеної теплової енергії споживачу (субспоживачу) розраховуються постачальником розрахунковим способом. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 3.2. договору).
Позивач стверджує, що у нього у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 встановлено прилад обліку. Позивачем щомісячно передавались покази лічильника. Проте, відповідач здійснював нарахування за надані ним послуги без врахування показів лічильника.
З 02.08.2017 набрав чинності Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який згідно зі статтею 2 регулює відносини щодо: 1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги); 2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; 3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; 4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; 5) забезпечення споживачів обліковою інформацією тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об'єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов'язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло - Мелітополь» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 10.09.2018 за № 11011020000005379. Основний вид діяльності - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30.).
ТОВ «Тепло - Мелітополь» є новоствореною юридичною особою та не є правонаступником будь-якої юридичної особи.
Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 82 від 18.04.2019 «Про визначення виконавця послуги з централізованого теплопостачання ТОВ «Тепло-Мелітополь» вирішено визначити ТОВ «Тепло-Мелітополь» виконавцем послуги з централізованого теплопостачання у м. Мелітополі з 18.04.2019. Доручити ТОВ «Тепло-Мелітополь» укласти договори про надання послуг з централізованого теплопостачання у м.Мелітополі з фізичними особами та юридичними особами згідно з чинним законодавством.
Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 92/5 від 25.04.2019 «Про затвердження тарифу на теплову енергію ТОВ «Тепло-Мелітополь» та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 01.11.2018 № 245» вирішено затвердити ТОВ «Тепло-Мелітополь» двоставкові тарифи на теплову енергію та послуг з централізованого опалення за наступними складовими: для потреб інших споживачів (крім населення): умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію 1257,09 грн./Гкал (без ПДВ); умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 41392,06 грн./Гкал/год (без ПДВ). Це рішення набирає чинності з 01.05.2019.
Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 2020 від 02.11.2020 «Про початок опалювального сезону 2020-2021 років» вирішено з 05.11.2020 розпочати опалювальний сезон 2020-2021 років для об'єктів ТОВ «Тепло-Мелітополь».
Рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 84 від 14.04.2021 «Про закінчення опалювального сезону 2020-2021 років у місті Мелітополі» вирішено закінчити опалювальний сезон з 15.04.2021.
Відповідно до Акту від 06.11.2020 № б/н обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, дана будівля підключена до централізованого опалення 06.11.2020, наразі претензій до ТОВ «Тепло-Мелітополь» не має. Тобто, позивачем отримувались послуги з централізованого опалення протягом період 2020-2021 роки.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії визначені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Цим Законом визначаються терміни, зокрема вузол комерційного обліку та вузол розподільного обліку.
Вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;
Вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Будинок АДРЕСА_2 має лише один інженерний ввід від зовнішніх інженерних мереж яким обладнаний загальнобудинковий вузол обліку теплової енергії, який обладнано вузлом комерційного обліку SHARKY № 58263202, показники якого заносяться до журналу обліку. До матеріалів справи додано копію з журналу обліку.
Будь-яких інших вузлів обліку теплової енергії на обліку у ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» за адресою: АДРЕСА_2 не перебуває.
Порядок встановлення, оснащення та взяття на обліку вузлів комерційного та розподільчого обліку/ приладами - розподілювачами теплової енергії, регулюється законами та іншими нормативними актами.
Постановою Кабінетну Міністрів від 10.10.2018 № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії (далі Порядок), який визначає процедуру визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі (далі - вузол розподільного обліку), інформацію, яка має бути зазначена в акті обстеження внутрішньобудинкової системи опалення для визначення можливості встановлення вузлів розподільного обліку, критерії визначення економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.
Відповідно до Порядку Технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається під час обстеження внутрішньобудинкової системи опалення суб'єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання шляхом встановлення відповідності кожному з критеріїв у форматі так/ні, визначених у пункті 6 цього Порядку, про що складається акт обстеження у довільній формі, у якому зазначається висновок за результатами обстеження, прізвище, ім'я, по батькові виконавця обстеження. Якщо у висновку зазначено, що технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії відсутня, зазначається критерій з переліку згідно з пунктом 6 цього Порядку, якому не відповідає внутрішньобудинкова система опалення, а також можуть зазначатися заходи, здійснення яких дозволить встановити вузли розподільного обліку.
Пунктом 6 Порядку визначається, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:
- окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);
- принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;
- під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;
- можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
- вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі. її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом:
До ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» ФОП Лазуренко Л.О . Акт обстеження щодо технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії в приміщенні що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . не надавався, Вузол розподільного обліку/приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» не приймався.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 затверджено Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, який встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання.
Розділом III Порядку № 270 визначається порядок прийняття на абонентський облік саме вузла розподільного обліку/ приладу - розподілювача теплової енергії.
Відповідно до розділу ІІІ вузол обліку приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами (пункт 1). Власник подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку (пункт 2).
ФОП Лазуренко Л.О. до ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку не подавала. Вузол розподільного обліку/приладу - розподілювача теплової енергії на абонентський облік ТОВ «ТЕПЛО-МЕЛІТОПОЛЬ» не приймався.
Щодо посилання позивача на Акт приймання в експлуатацію вузла обліку теплової енергії суд зазначає, що вказаний Акт було складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі». Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло - Мелітополь» не є правонаступником ТОВ «МТМ». Доказів звернення до відповідача з відповідною заявою про прийняття на облік засобу обліку теплової енергії позивачем суду не надано. Також, суд звертає увагу, що між сторонами укладено договір про закупівлю теплової енергії 31.05.2019, а не 31.05.2021 як зазначає позивач у позовній заяві, зокрема у прохальній частині.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовано та не доведено належними та допустимим доказами, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з перебування судді Проскурякова К.В. на лікарняному повне рішення складено та підписано: 10.02.2022.
Суддя К. В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.