ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"25" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/824/21
За позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест”, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 339 999 грн. штрафу та 339 999 грн. пені,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Антимонопольним комітетом України, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест”, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 339 999 грн. штрафу та 339 999 грн. пені.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим позивачем 30.03.2021 року було прийнято рішення № 178-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, яким, зокрема, визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест” щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ “Укртатнафта”, у всіх регіонах України за картковою системою “Авіас”, антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти. За допущене відповідачем порушення на останнього накладено штраф у розмірі 339 999 грн., який ТОВ “Марфін-Інвест”, всупереч приписам законодавства про захист економічної конкуренції, не сплатило у двомісячний строк із дня отримання копії рішення № 178-р від 30.03.2021 року. Зазначене, у свою чергу, зумовило підстави для нарахування позивачем пені за прострочення сплати штрафу та, в подальшому, - звернення останнього до суду з позовом про примусове стягнення наведених грошових сум із відповідача.
Надісланим на електронну адресу суду клопотанням б/н від 25.01.2022 року (вх. № 02.3.1-02/452/22 від 25.01.2022 року) представник позивача просив призначене на 25.01.2021 року підготовче засідання в режимі відеоконференції провести без його участі.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест” - поданим до суду відзивом на позов № 25/10/21-В від 25.10.2021 року (вх. № 02.3.1-02/7811/21 від 01.11.2021 року) заявлені в даній справі позовні вимоги визнав у повному обсязі. У підготовче засідання 25.01.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Надіслане на офіційну юридичну адресу поштове відправлення (ухвала суду від 17.11.2021 року) повернуто відділенням поштового зв'язку до господарського суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.
Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, суд зазначає, що, відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що відзив, у якому відповідачем зазначено про визнання ним позову, підписаний уповноваженою особою; визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи № 143-26.13/153-16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест” законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 30.03.2021 року № 178-р, яким зокрема визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест” вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ “Укртатнафта”, у всіх регіонах України за картковою системою “Авіас”, які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні ста спільних умов реалізації товару.
За вищезазначені порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 339 999 грн.
Супровідним листом за вих. № 144-26.13/01-6369 від 23.04.2021 року позивач надіслав на адресу ТОВ “Марфін-Інвест” копію рішення від 30.03.2021 року № 178-р для виконання. Дане рішення останнім отримано 13.05.2021 року, свідченням чого є підпис відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. спр. 42). Відповідач рішення Антимонопольного комітету України у судовому порядку не оскаржував.
Відповідач у вказаний термін не здійснив оплату штрафу, у зв'язку з чим Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до суду про стягнення суми 339 999 грн. у примусовому порядку. Крім того, на підставі частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 339 999 грн. за період із 14.07.2021 року по 20.09.2021 року включно.
Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом (ч. ч. 1, 6 ст. 40 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Частиною 1 статті 60 зазначеного Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем у даній справі рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 року в судовому порядку не оскаржувалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Частиною 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
При цьому, ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
У частині 2 ст. 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції” вказано, що строк, який обчислюється місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Супровідним листом за вих. № 144-26.13/01-6369 від 23.04.2021 року позивач надіслав на адресу ТОВ “Марфін-Інвест” копію рішення від 30.03.2021 року № 178-р для виконання. Дане рішення останнім отримано 13.05.2021 року, свідченням чого є підпис відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. спр. 42). Відповідач рішення Антимонопольного комітету України у судовому порядку не оскаржував.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем накладений на нього штраф на загальну суму 339 999 грн. не сплачено.
Позивач, посилаючись на ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку сплати штрафу у розмірі 339 999 грн. за період з 14.07.2021 року по 20.09.2021 року включно.
При цьому, позивач зазначає, що пеня за цей період становить 351 898 грн. 97 коп. та наводить наступний розрахунок її розміру.
Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу - 69 днів.
Розмір пені за один день прострочення - 5 099, 985 грн. (339 999 грн. х 1,5%).
Розмір пені за 69 днів прострочення сплати штрафу - 351 898 грн. 97 коп.
Разом з тим, покликаючись на положення ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, позивач вказує, що стягненню підлягає пеня в розмірі 339 999 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Приписами ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 339 999 грн. штрафу та 339 999 грн. пені документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем визнані у повному обсязі. Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Враховуючи приписи ст. ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги визнання відповідачем позовної вимоги майнового характеру до початку розгляду справи по суті, позивачу із державного бюджету підлягає поверненню сума 5 099 грн. 99 коп. (50 % від суми 10 199 грн. 97 коп. судового збору), а решта суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в даній справі, підлягає віднесенню на відповідача в розмірі 5 099 грн. 99 коп.
Разом з тим, у відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, cплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у розмірі 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, позивачу із державного бюджету належить повернути судовий збір у загальному розмірі 5 099 грн. 99 коп. після подання ним відповідного клопотання про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 130, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест”, вул. Фединця Олександра, будинок 7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40313712) штраф у розмірі 339 999 (Триста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) грн. та пені у розмірі 339 999 (Триста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) грн. та зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UА278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Марфін-Інвест”, вул. Фединця Олександра, будинок 7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40313712) на користь Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ, 03035 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00032767) суму 5 099 (П'ять тисяч дев'яносто дев'ять гривень) грн. 99 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 15.02.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.