вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню частково
07.02.2022м. Дніпро№ 904/1224/18
Бондарєв Е.М.
За заявою Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5, ідентифікаційний код 20262860)
про стягнення 100 931 333,53 грн. заборгованості за переданий газ, 3 437 195,64 грн. пені та 340 124,85 грн. 3% річних
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: Андрійко Є.Л., довіреність, адвокат
Від відповідача (заявника): Медяний О.Ю., довіреність, адвокат
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" 100 931 333 грн 53 коп. заборгованості, 3 437 195 грн 64 коп. пені, 340 124 грн 85 коп. 3% річних та 616 700 грн понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено.
На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 видано наказ про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 100 931 333 грн. 53 коп. заборгованості, 3 437 195 грн. 64 коп. пені, 340 124 грн. 85 коп. 3% річних, 616 700 грн. 00 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, 925 050 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18.
Ухвалою суду від 04.03.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 по справі №904/1224/18 задоволено частково та відстрочено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 по справі №904/1224/18 на чотири місяці до 14.06.2019.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишено без задоволення та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі №904/1224/18 залишено без змін.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської із заявою від 28.01.2022 №74/17/1-02 про визнання наказу від 19.02.2019 року у справі №904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що вказана у наказі заборгованість підлягає врегулюванню в порядку, передбаченому Законом України від 14 липня 2021 року № 1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного" (далі - Закон №1639). Закон №1639 (а саме статті 4, 5, 6 цього Закону) передбачає, що підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, заборгованість операторів газорозподільних систем (в даному випадку відповідача АТ "Дніпрогаз") станом на розрахункову дату (розрахункова дата - 31 грудня 2020 року) за договорами на купівлю-продаж природного газу (є даному випадку за договором на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 № 13-118-ВТВ) укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач АТ "НАК "Нафтогаз України") погашається наступним чином:
- за рахунок видатків державного бюджету (ст. 4 Закону №1639);
- залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом (ст. 5 Закону №1639);
- неустойка (штраф, пеня): інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню (ст. 6 Закону №1639).
Боржник вважає, що з моменту набрання чинності даним Законом, заборгованість, перелічена в Законі №1639 має бути врегульована виключно за процедурами передбаченими цим Законом, а будь-які судові рішення про стягнення врегульованого Законом №1639 боргу не підлягають виконанню.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Ухвалою суду від 01.02.2022 прийнято заяву та призначено її до розгляду в засіданні на 07.02.22 о 16:15 год.
На електрону пошту суду 07.02.2022 надійшло клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі №904/1224/18 до набрання рішенням чинності у справі №640/30483/21. Клопотання обґрунтовано тим, що зобов'язання із оплати заборгованості АТ "Дніпрогаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України", яка стягнута рішенням суду в межах даної справи є предметом врегулювання Закону №1639. Так, у разі включення АТ "Дніпогаз" до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (що є предметом розгляду у адміністративній справі №640/30483/21) заборгованість за договором №13-1189-ВТВ на купівлі-продаж природного газу від 04.01.2013 може підлягати реструктуризації чи списанню повністю або частково шляхом державного регулювання, що означає погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду у даній справі в іншому порядку, ніж через примусові заходи, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Вищенаведене підтверджує, що рішення суду у справі №904/1224/18 буде виконане, але на умовах Закону України "Про заходи, спрямованні на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", та не завдасть шкоди та інтересам стягувача.
До суду 07.02.2022 надійшли заперечення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Стягувач зазначає, що посилання боржника на Закон №1639, як на підставу для визнання наказу у справі №904/4470/16 таким, що не підлягає виконанню, є безпідставним оскільки врегулювання заборгованості на умовах визначених положеннями Закону №1639, поширюються виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (далі - Реєстр). Однак, рішення про включення АТ "Дніпрогаз" до Реєстру уповноваженим органом не прийнято. Більш того, НКРЕКП прийняла постанову від 17.12.2021 №2634 "Про відмову у включенні АТ "Дніпрогаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу".
Стягувач стверджує, що АТ "Дніпрогаз" не надало до суду доказів включення його до Реєстру згідно Закону №1639, боржником не погашено суму основаної заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13-137-ВТВ від 04.01.2013, нараховані 3% річних та інфляційні втрати не списані, судові збори боржником не сплачені. Отже, твердження заявника про наявність підстав для визнання наказу у справі №904/4470/16 у зв'язку з врегулюванням на підставі Закону №1639 є нелогічним та безпідставним.
Також до суду 07.02.2022 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли додаткові пояснення, у яких стягувач звертає увагу суду на те, що наразі вже формується судова практика щодо необхідності включення підприємства до Реєстру для участі у заходах щодо врегулювання заборгованості згідно Закону №1639. Позивач посилається на справу №904/5736/19 за позовом НАК "Нафтогаз України" до АТ "Дніпропетровськгаз" та додає: копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №904/5739/19, у якій суд прийшов до висновку про необхідність включення підприємства до Реєстру для реструктуризації заборгованості; копію доповнення до касаційної скарги АТ "Дніпропетровськгаз", у яких вказано, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону №1639 (АТ "Дніпро-петровськгаз" посилався на пояснювальну записку до Закону №1639 та на постанови Верховного Суду, на що і АТ "Дніпрогаз" посилався у своїй заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у рамках справи №904/1224/18); копію ухвали Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі №904/5739/19, якою закрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №904/5739/19, оскільки колегією суддів не знайдено порушень судом апеляційної інстанції норм права при постановленні відповідної постанови.
Також у додаткових поясненнях стягувач посилається на справу №902/36/16 за позовом НАК "Нафтогаз України" до АТ "Вінницягаз" та додає: копію постанови Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 902/36/16, якою залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №902/368/16 про стягнення заборгованості; копію касаційної скарги АТ "Вінницягаз", у якій зазначено, що заборгованість підлягає врегулюванню згідно Закону №1639 і, що однією з передумов участі суб'єктів ринку природного газу в процедурах погашення заборгованості, передбачених статтею 2 Закону, є включення такого суб'єкта до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, і наведено ті ж твердження, що і АТ "Дніпрогаз" у заяві про визнання наказу у справі №904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню (зокрема, АТ "Вінницягаз" вказує, що на даний час виявило бажання брати участь в процедурах врегулювання заборгованості, передбачених Законом №1639 і що з цього моменту (коли виявило бажання) заборгованість перелічена в Законі №1639 має бути врегульована виключно за процедурами передбаченими цим законом, а будь-які судові рішення про стягнення боргу не підлягають виконанню).
Стягувач наголошує, що у рамках справи №904/5739/19 та справи №902/368/16 судами стягнуто заборгованість на користь НАК "Нафтогаз України" і не взято до уваги твердження АТ "Дніпропетровсьгаз" та АТ "Вінницягаз" про відсутність підстав для стягнення заборгованості у зв'язку з врегулюванням заборгованості згідно Закону №1639, оскільки для такого врегулювання необхідно пройти чітко визначену процедуру, передбачену Законом №1639 і обов'язковою умовою є вступ суб'єкта ринку природного газу до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши докази, що містяться у справі, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про визнання наказу від наказу від 19.02.2019 року у справі №904/1224/18 Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 100 931 333 грн. 53 коп. заборгованості, 3 437 195 грн. 64 коп. пені, 340 124 грн. 85 коп. 3% річних, 616 700 грн. 00 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, 925 050 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню у справі та додані до неї документи, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Обов'язковість виконання судових рішень встановлена у статтях 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Питання порядку виконання судових рішень врегульоване статтею 1291 Конституції України у відповідності до якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, у визначеному законом порядку, утверджує авторитет держави як правової. І, навпаки, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
14.07.2021 був прийнятий Закон України №1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон №1639), дія якого направлена на врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. 29.08.2021 Закон №1639 набув чинності.
Відповідно до ст.2 Закону №1639 дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
В матеріалах справи міститься адресована до НКРЕКП заява АТ "Дніпрогаз" від 23.10.2021 про включення до Реєстру НКРЕКП.
При цьому, доказів включення до Реєстру боржником суду не надано.
Більше того, постановою від 03.12.2021 № 2458 НКРЕКП відмовило АТ "Дніпрогаз" у включенні до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Отже, на сьогодні боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639, а відтак підстава подання даної заяви про визнання наказу у справі №904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню, відсутня.
Частиною 1 ст. 3 Закону №1639 передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 3 Закону 1639 передбачений порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості. Зокрема, для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються цілий ряд документів:
- копії установчих документів, завірені у встановленому порядку;
- копії чинних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;
- довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період;
- копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу;
- розрахунок неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу в розмірі вартості неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, що включає, в тому числі, сумнівну та безнадійну заборгованість, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок граничного обсягу втрат, які виникли в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, проведений за методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- реєстр побутових споживачів природного газу (в розрізі особових рахунків) із зазначенням обсягів неоплаченої побутовими споживачами вартості природного газу, відображеної в обліку суб'єктів ринку природного газу у період з 1 жовтня 2018 року до розрахункової дати у зв'язку приведенням операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов, при здійсненні комерційних розрахунків;
- затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- копії договорів та документів, на підставі яких відбулася заміна боржника у зобов'язаннях державних підприємств публічного та приватного права та/або комунальних підприємств, які виникли до розрахункової дати перед НАК "Нафтогаз України", оператором газотранспортної системи, що здійснював свою діяльність до 31 грудня 2019 року включно, та особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року.
При цьому, згідно Закону №1639 рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
Згідно ст. 4 Закону №1639 обсяги заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до статті 4 цього Закону:
- підтверджуються висновком суб'єкта аудиторської діяльності;
- затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 3 цього Закону на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності.
Також Закон №1639 передбачає випадки виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з Реєстру здійснюється за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Стаття 4 Закону №1639 визначає порядок проведення взаєморозрахунків у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та/або Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
При цьому, обсяги заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до статті 4 цього Закону підтверджуються висновком суб'єкта аудиторської діяльності та затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 3 цього Закону на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності. Обсяги різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних мереж, та тарифами на розподіл природного газу затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 5 Закону 1639 визначено, що реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених статтею 4 цього Закону, шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону, у сумі тримісячного платежу.
Стаття 6 Закону № 1639 визначає порядок списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
- за змістом вказаної статті неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню:
- з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 904/1224/18, на виконання якої видано наказ від 19.02.2019 у справі №904/1224/18, з АТ "Дніпрогаз" на користь НАК "Нафтогаз України" стягнуто: 100 931 333,53 грн заборгованості, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних, 616 700,00 грн судового збору за подання позову до господарського суду Дніпропетровської області, 925 050,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18.
Заявником не надано суду доказів вступу до Реєстру на виконання вимог Закону №1639, не надано підтвердження погашення перед НАК "Нафтогаз України" суми основного боргу за Договором купівлі-продажу природного газу №13-118-ВТВ від 04.01.2013 на суму 100 931333,53 грн, а також доказів проведення взаєморозрахунків згідно ст.4 Закону №1639. Боржником не надано доказів укладення договору про реструктуризацію заборгованості за природний газ на виконання вимог ст.5 Закону №1639.
У разі непогашення суми основної частини боргу на суму 100 931 333,53 грн, відповідно 3 437 195,64 грн пені та 340 124,85 грн 3% річних на підставі ст.6 Закону №1639 не можуть бути списані.
Таким чином, АТ "Дніпрогаз" не надав до суду доказів включення його до Реєстру згідно Закону №1639, не погасив суму основної заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу №13-118-ВТВ від 04.01.2013 року, не сплатив нараховані пеню та 3%.
Боржником 07.02.2022 до суду надані докази про сплату суми судового збору, яка підлягала стягненню за виконавчим документом у справі №904/1224/18, а саме платіжне доручення №411432257 від 07.02.2022 про сплату 616 700,00 грн. судового збору за подання позову до господарського суду Дніпропетровської області та платіжне доручення №411432258 від 07.02.2022 про сплату 925 050,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/1224/18.
Таким чином, заява в частині визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі від 19.02.2019 та дублікату наказу від 01.03.2019 у справі № 904/1224/18 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 616 700,00 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області та 925 050,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 підлягає задоволенню оскільки обов'язок боржника відсутній повністю у зв'язку з його добровільним виконанням.
За правилами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, між тим, доказів відсутності решти заборгованості за виконавчим документом у справі № 904/1224/18 боржником не надано.
АТ "Дніпрогаз" не доведено жодними допустимим доказами наявність підстав для визнання наказу у справі № 904/1224/18 в частині стягнення 100 931 333,53 грн заборгованості, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних таким, що не підлягає виконанню.
Наказ у справі № 904/1224/18 не був виданий судом помилково (рішення суду у даній справі набрало законної сили, рішення суду підлягає примусовому виконанню, рішення суду в частині стягнення заборгованості не скасоване); наказ виданий за наявності відповідної правової підстави та не створює для боржника обов'язків, які не передбачені рішенням суду. Стосовно інших причин (як однієї з підстав визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково), то варто зазначити, що наявність Закону № 1639 не виключає норму (загальну умову) ЦК України, що встановлює виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Отже, обов'язок АТ "Дніпрогаз" перед НАК "Нафтогаз України" за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 року у справі №904/1224/18 про стягнення 100 931 333,53 грн заборгованості, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних є дійсним та не припиненим.
Крім того, суд відхиляє надану заявником практику Верховного Суду, оскільки правовідносини, які містяться у наданих постановах Верховного Суду, не є подібними із правовідносинами, що склались у справі №904/1224/18.
Натомість, НАК "Нафтогаз України" надала судову практику, яка спростовує позицію боржника щодо врегулювання заборгованості за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі №904/1224/18 на підставі Закону №1639, як на підставу для визнання, на сьогоднішній день, виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Адже, для такого врегулювання необхідно пройти чітко визначену процедуру, передбачену Законом №1639 і обов'язковою умовою є вступ суб'єкта ринку природного газу, в даному разі АТ "Дніпрогаз", до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання наказу у справі №904/1224/18 в частині стягнення 100 931 333,53 грн заборгованості, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з врегулюванням на підставі Закону №1639, оскільки боржником не доведено жодними допустимим доказами наявність підстав для визнання наказу у справі №904/1224/18 таким, що не підлягає виконанню.
Суд погоджується із твердженням НАК "Нафтогаз України", що існування законодавчого акту (Закону №1639), яким передбачено порядок і механізми врегулювання заборгованості шляхом її реструктуризації та списання, встановлено певні умови для участі у процедурах врегулювання заборгованості - жодним чином не є підставою для безумовного звільнення боржника від обов'язку виконати рішення суду шляхом визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши подану АТ "Дніпрогаз" заяву про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі №904/1224/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 року у справі № 904/1224/18, таким що не підлягає виконанню в частині стягнення 100 931 333,53 грн заборгованості, 3 437 195,64 грн пені, 340 124,85 грн 3% річних, 616 700,00 грн судового збору за подання позову до господарського суду Дніпропетровської області та 925 050,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.18 у справі № 904/1224/18, суд вважає її такою що не підлягає задоволенню частково, оскільки на час розгляду заяви боржника присуджена до стягнення заборгованість не врегульована в порядку, передбаченому Законом України № 1639-ІХ.
Також не підлягає задоволенню клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі №904/1224/18 до набрання рішенням чинності у справі №640/30483/21 оскільки зобов'язання із оплати заборгованості АТ "Дніпрогаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України", яка стягнута рішенням суду в межах даної справи не є предметом врегулювання Закону №1639.
Керуючись ст.ст. 227, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі - відмовити.
2. Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про визнання наказу та дублікату наказу - задовольнити частково.
Визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 та дублікат наказу у справі № 904/1224/18 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 616 700,00 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області та 925 050,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 таким, що не підлягає виконанню.
В іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 07.02.2022.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено - 14.02.2022.
Суддя Е.М. Бондарєв