вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" лютого 2022 р. Cправа № 902/1122/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (вул. Лебединського, буд. 15, м. Вінниця, 21034)
до: Калинівської міської ради (вул. В. Нестерчука, буд. 19, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)
про стягнення 133 516 грн.
На адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н та дати (вх. № 1150/21 від 09.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" з вимогами до Калинівської міської ради про стягнення заборгованості за виконані роботи згідно Договору № 136-ЦО від 20.12.2018 та Договору № 115-ПЗ від 21.05.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, укладеним 20.12.2018 між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Світязь" і Бережанською сільською радою № 136 - ЦО на виконання комплексу робіт з розроблення розділів генерального плану «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час та особливий період» населеного пункту (Договір 1) та за Договором, укладеним 21.05.2019 між ТОВ "Науково-виробнича компанія "Світязь" і Бережанською сільською радою № 115 - ПЗ з виготовлення плану зонування (зонінгу) с. Бережани Калинівського району Вінницької області (Договір 2) в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Ухвалою суду від 12.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявою № б/н від 16.11.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1122/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.12.2021.
У визначену судом дату (14.12.2021) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 21.12.2021 судове засідання призначено на 13.01.2022, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 08.02.2022, про що 13.01.2022 постановлено відповідну ухвалу.
24.01.2022 до суду надійшло клопотання б/н від 24.01.2022 (вх. № 01-34/747/22) за підписом представника позивача - адвоката Швець А.В. про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.
08.02.2022 до суду надійшла заява б/н від 08.02.2022 (вх. № 01-34/1248/22) за підписом представника позивача - адвоката Швець А.В. про розгляд справи за відсутності представника позивача.
На визначену судом дату представник позивача не з'явився.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 26.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим іденитфікатором 2240002005610. Ухвала суду від 13.01.2022, за інформацією з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором №2101803489341, отримана відповідачем 21.01.2022.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 08.02.2022 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (позивач, за Договором Виконавець) та Бережанською сільською радою (за Договором Замовник) укладено договір № 136 - ЦО на виконання комплексу робіт, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт з виготовлення Розділів Генерального плану «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час» та «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період с. Бережани (надалі - Договір 1).
За умовами п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору 1 вартість робіт за Договором визначена згідно Кошторисів №№ 1, 2 (Додатки №№ 2, 3), та Протоколу погодження договірної вартості робіт (Додаток № 4) і складає 31 090,00 грн без ПДВ. Розрахунки за Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Підставою для розрахунку є підписані представниками Замовника та Виконавця Акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором.
Підписаний Сторонами Договір набуває чинності з дня його реєстрації місцевим органом Державного казначейства та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1. Договору 1).
Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни вартості робіт за Договором (додаток №4 до Договору 1) сторонами засвідчено про досягнення згоди про розмір договірної ціни проведення робіт щодо розроблення розділів генерального плану «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час та особливий період» с. Бережани Калинівського району Вінницької області, що становить 31 090,00 грн. Протокол визначено підставою для проведення взаємних розрахунків між Виконавцем та Замовником.
21.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (позивач, за Договором Виконавець) та Бережанською сільською радою (за Договором Замовник) укладено Договір № 115 - ПЗ на виконання комплексу робіт, згідно з п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи щодо з виготовлення плану зонування (зонінгу) с. Бережани Калинівського району Вінницької області (надалі - Договір 2).
За умовами п.п. 2.1., 2,2., 2.5., 2.6. Договору 2 вартість робіт за Договором визначена згідно Протоколу погодження договірної вартості робіт (Додаток №3) і складає 102 426 грн без ПДВ. Замовник може оплачувати роботи поетапно (частинами) на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі робіт, в термін протягом 10 календарних днів з дня передачі Замовнику виконаних робіт. Розрахунки за Договором здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Підставою для розрахунку є підписані представниками Замовника та Виконавця Акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором.
Підписаний Сторонами Договір набуває чинності з дня його реєстрації місцевим органом Державного казначейства та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1. Договору 2).
Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни вартості робіт за договором (додаток №3 до Договору 2) сторонами засвідчено про досягнення згоди про розмір договірної ціни проведення робіт щодо виготовлення плану зонування (зонінгу) с.Бережани Калинівського району Вінницької області в сумі 102 426 грн без ПДВ. Протокол визначено підставою для проведення взаємних розрахунків між Виконавцем та Замовником.
За доводами позивача, які знайшли свої підтвердження у матеріалах справи, на виконання умов Договору 1 та Договору 2 Виконавець передав, а Замовник прийняв:
Генеральний план та План зонування - в кількості 2-ох примірників, (1 примірник був направлений у 2019 році на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, для затвердження Розділу Генерального плану «Охорона навколишнього природного середовища»);
Розділи Генерального плану «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту на мирний час та особливий період» - в кількості 3-ох примірників;
Розділ Генерального плану «Охорона навколишнього середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) в кількості 3-ох примірників, про що Сторонами 28.10.2020 складено, підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі містобудівної документації.
Відтак, свої зобов'язання згідно Договорів позивачем ТОВ "Науково-виробнича компанія "Світязь" виконано в повному обсязі, тоді як Замовник - Бережанська сільська рада зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не виконала.
Наведені обставини стали підставою звернення позивача з позовом до суду про примусове стягнення з Калинівської міської ради, як правонаступника Замовника, вартості виконаних робіт на суму 133 516 грн.
Таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як зазначалося раніше, пунктами 1.1. укладених між сторонами Договорів визначено зобов'язання Виконавця, за дорученням Замовника, по виконанню робіт з виготовлення Розділів Генерального плану «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час» та «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період с. Бережани, та з виготовлення плану зонування (зонінгу) с. Бережани Калинівського району Вінницької області.
Вартість робіт за Договором 1, визначена п. 2.1. Договору, складає 31 090,00 грн.. Договором 2 (п. 2.1.) Сторони узгодили вартість робіт в розмірі 102 426,00 грн.
За змістом п. 2.2. Договору 1 оплата робіт здійснюється Замовником на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Пунктом 2.2. Договору 2 Сторони узгодили, що Замовник може оплачувати роботи поетапно (частинами) на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі робіт, в термін протягом 10 календарних днів з дня передачі Замовнику виконаних робіт.
Підставою для розрахунків за Договорами є підписані представниками Замовника та Виконавця Акти приймання-передачі виконаних робіт за Договором.
Позивач роботи за Договорами виконав на загальну суму 133 516,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі містобудівної документації від 28.10.2020.
Тоді як Бережанською сільською радою не проведено розрахунки за виконані роботи за Договорами, і станом на день ухвалення рішення в даній справі, роботи на суму 133 516,00 грн. є неоплаченими.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Такої ж позиції притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 133 516,00 грн. боргу за Договором 1 та Договором 2.
Поряд з цим суд зважає що ч. 4 ст. 8 Закону України від 05.02.2015 № 157-УІІІ «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (з врахуванням змін, внесених Законом України від 25.12.2015 № 925-УІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб») передбачено здійснення реорганізації відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади.
Також, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади.
Згідно п.7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування», до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» затверджено у Додатку до розпорядження адміністративні центри та, території.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», до Калинівської територіальної громади ввійшла зокрема Бережанська сільська рада Калинівського району Вінницької області.
На підставі рішення 1-ої сесії 8-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 48 від 27.11.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Калинівської міської ради», розпочато процедуру припинення юридичних осіб (сільських рад) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Калинівської міської ради Вінницької області, в тому числі і Бережанської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Калинівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Бережанської сільської ради (пункту 2 рішення № 48 від 27.11.2020).
Таким чином днем набуття повноважень новообраною радою є 27.11.2020, тобто з цього часу Калинівська міська рада Вінницької області є правонаступником Бережанської сільської ради в силу вимог п.6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як слідує з матеріалів справи, 01.11.2021 між Швець Анастасією Володимирівною (Адвокат) та ТОВ "Науково-виробнича компанія "Світязь" (Клієнт) укладено Договір №28 про надання правничої допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги Клієнту, що включає в себе: професійну правничу допомогу, представництво інтересів та інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях усіх видів та підпорядкувань, перед їх посадовими та службовими особами, перед фізичними особами - підприємцями та громадянами в судах усіх рівнів та юрисдикцій щодо представлення інтересів Клієнта у справі про стягнення заборгованості з Бережанської сільської ради в особі правонаступника Калинівської міської ради.
Згідно із п. 3.1. Договору обсяг наданих послуг та розмір гонорару за ведення справи підтверджується детальним описом робіт або актом приймання передачі наданих послуг.
За умовами п.п. 3.2. розмір гонорару складає фіксовану суму 6000 грн та не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.
Відповідно до Детального опису робіт №АВ-00001 від 20.01.2022 надання послуг, складеного Адвокатом, Клієнту надано такі послуги:
консультування Клієнта та правовий аналіз договорів; підготовка позовної заяви з додатками, надсилання поштовим відправленням та подання позову в суд; підготовка заяви про об'єднання позовних вимог; виконання ухвали суду від 12.11.2021; підготовка заяви про долучення доказів, надсилання стороні та подання в суд; участь в судових засіданнях.
Факт оплати позивачем Адвокату за надання правової допомоги за Договором в сумі 6 000 грн підтверджується платіжним дорученням №3670 від 04.11.2021 на вказану суму.
Також матеріали справи містять Ордер серії ВН №172180 від 09.11.2021 на представництво адвокатом Швець Анастасією Володимирівною інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь"
Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору. При цьому заявлена позивачем сума витрат на професійну правову допомогу перебуває в межах орієнтовного розрахунку таких витрат, викладених у позовній заяві.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат в заявленій позивачем сумі (6 000 грн) на відповідача в силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Калинівської міської ради (вул. В. Нестерчука, буд. 19, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400; код ЄДРПОУ 04326106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Світязь" (вул. Лебединського, буд. 15, м. Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 23101181) 133 516 грн. 00 коп. - основного боргу; 2 270 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору та 6 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду електронні адреси: позивача - svityaz.corp@gmail.com, представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 11 лютого 2022 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Лебединського, буд. 15, м. Вінниця, 21034)
3 - відповідачу (вул. В. Нестерчука, буд. 19, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)