Справа № 204/843/22
Провадження № 3/204/826/22
09 лютого 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , директора ТОВ «Континент», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
У лютому 2022 року до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення від 24.01.2022 року № 62 зазначено, що директор ТОВ «Континент» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Суворова, 17, ЄДРПОУ - 31182939) ОСОБА_2 вчинила порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму 752 499 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) по декларації з ПДВ за жовтень 2021 року на 752 499 грн., за що ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належними чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП полягає у: а) відсутності податкового обліку; б) порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Тобто, частина 1 статті 163-1 КУпАП містить в собі декілька самостійних складів правопорушення.
Однак, суть адміністративного правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , викладена таким чином, що позбавляє суд можливості встановити в діях ОСОБА_2 всі обов'язкові елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Так, у протоколі № 62 від 24 січня 2022 року взагалі не зазначено місце та час вчинення адміністративного правопорушення, а також не зазначено, за який період завищено податковий кредит на суму 752 499 грн., а лише зазначено, що податковий кредит завищено «за перевіряємий період».
Вищевикладене свідчить про те, що Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 та відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 163-1, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Д.Л. Черкез