Справа № 202/6997/21
Провадження № 6/202/17/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 січня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря Калантаєнко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку пред'явлення судового наказу до виконання, видачу дубліката судового наказу у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана заява, вимоги якої обґрунтовані наступним. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було видано судовий наказ по справі № 2н-2367/09, за змістом якого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Дельта Банк» була стягнута заборгованість за кредитним договором № 10402483000 від 20 лютого 2006 року. Право вимоги за вище зазначеним кредитним договором було набуто ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за відповідним договором відступлення, після чого ухвалою суду було замінено сторону стягувача. Заявник зазначав, що у вересні 2015 року судовий наказ було повернуто первісному кредитору, повторно даний виконавчий документ на виконання не надходив. Під час переходу прав вимогу до заявника, останньому не було передано вказаного судового наказу. В зв'язку із чим представник заявника вказав, що наразі позбавлений права реалізувати стягнення з ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю виконавчого документа та пропуску строку для його пред'явлення.
Заявник та боржник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що у відповідності до відповіді Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Південного відділу державної виконавчої служби у місті Камянське Камянського району Дніпропетровської області №03/17.16-34/39617 від 5 жовтня 2021 року - на примусовому виконанні у період з 14 листопада 2011 року по 25 вересня 2015 року перебував судовий наказ №2н-2367/09 від 27 листопада 2009 року, виданий Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» боргу в сумі 33 215, 54 грн. 25 вересня 2015 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, копія якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено стягувачу. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа, яка кореспондується зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIІ від 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 1 ст. 21 вище зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV).
Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціювання Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08.04.2019 у справі № 2-1118/09 та від 30.01.2020 у справі № 405/12449/13-ц.
Заявник у своїй заяві наводить суперечливі обґрунтування обставин, що підтверджують факт втрати виконавчих документів: він заявляє, що сам факт відсутності виконавчих документів у матеріалах кредитної справи, переданої йому, та відсутність у реєстрі виконавчих проваджень інформації про них, свідчить про їх втрату; також заявник стверджує, що виконавчі документи були втрачені при пересилці, однак не надав докази на підтвердження втрати. Крім того, слід звернути увагу, що первісний кредитор, у передбачені законом строки, не звернувся до суду із відповідною заявою про видачу дубліката.
Статтею 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як на підставу поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів заявник зазначав, що виконавчі листи у нього, як у належного стягувача, відсутні, всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оригіналів здійснені.
При цьому суд вважає, що поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Таким чином, суд зазначає, що заявник, у порушення вимог ст. 12, 81 ЦПК України, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами на підтвердження вимоги про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, та вважає, що первісний стягувач (стягувач з часу набрання рішенням законної сили) тазаявник (стягувач з часу отримання права вимоги за договором) пропустили без поважних причин 3-річний строк пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, тому у теперішнього кредитора таке право відсутнє.
На підставі вище зазначеного, суд дійшов висновку, що первісний стягувач протягом тривалого часу з моменту повернення йому виконавчого документу не сприяв виконанню судового рішення та не пред'явив виконавчі документи до виконання, що свідчить про те, що він втратив інтерес щодо реалізації своїх прав на примусове виконання рішення суду, а відтак відсутні підстави для поновлення строку для пред'явлення вказаного виконавчого документу до виконання.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази втрати виконавчого документу стягувачем та поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, підстави для видачі їх дубліката та поновленні строків на пред'явлення виконавчих документів до стягнення відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 260-261, 263, 433, 442 п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про поновлення пропущеного строку пред'явлення судового наказу до виконання, видачу дубліката судового наказу у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором, - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Г.О. Кухтін