справа № 208/9414/21
провадження № 3/208/217/22
18 січня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Савранський Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01.11.2021 року, о 11.40 годині, ОСОБА_2 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , а саме душив її руками за шию, чим могла бути завдана шкода її фізичному здоров'ю, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у зазначеному адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що в зазначений у протоколі час та місце, він відмічав з дружиною сімейне свято. В ході спілкування в них виник словесний конфлікт, під час якого він випадково рукою зачепив дружину рукою за шию. Дружину він не душив, не вчиняв ніяких дій фізичного чи психологічного характеру. Цю невеличку сварку вони одразу вирішили та продовжили спілкуватися і святкувати. Далі, він пішов відпочити, а згодом з'ясувалось, що дружина в телефонній розмові зі своєю матір'ю повідомила їй про цю невеличку сварку. Теща, не розібравшись в ситуації, звернулася в поліцію з приводу вищезазначених подій. Вину не визнав. Домашнього насильства відносно дружини він не вчиняв. Вони мають дружні сімейні стосунки та живуть у злагоді.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що під час сімейного свята, з чоловіком ОСОБА_5 у них відбувся спільний сімейний конфлікт. Під час словесної перепалки, ОСОБА_6 жестикулюючи зачепив її рукою за шию, але не хапав та не душив. Сварка була короткочасна, її вони полагодили сімейно, продовжили святкувати, а через деякий час ОСОБА_6 пославшись на втому пішов відпочивати. Під час спілкування з матір'ю по телефону, вона мимохіть розповіла про ці події. Мати, не розібравшись в ситуації, вирішила викликати поліцію за їх адресою.
Пояснення поліції надавала ідентичні її поясненням в судовому засіданні. Пояснення підписала не читаючи, вважала, що все записано саме з її слів, та взагалі не придала цьому якогось великого значення. Ніякої шкоди її здоров'ю не заподіяно та не могло бути заподіяно. Готова нести відповідальність за зайвий виклик матір'ю працівників поліції, так як вважає це за свою провину.
Вивчивши матеріали справи, вислухав учасників судового засідання, суд встановив наступне.
Відповідно до рапорту працівника поліції, виїзд за адресою мешкання ОСОБА_2 здійснювався за викликом ОСОБА_7 , яка заявила, що її донька ОСОБА_2 в телефонному режимі розповіла про вчинення її чоловіком домашнього насильства.
Згідно положень ч.1 ст. 173-2 КУпАП накладення адміністративного стягнення на правопорушника настає в разі вчинення домашнього насильства, у тому числі за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і чим саме і характеризується її об'єктивна сторона.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року №2789 ІІІ, насильство в сім' ї - будь які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень. Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Суб'єктом правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є особа якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до члена своєї сім'ї.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо, а також іншими документами.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 застосував до своєї дружини насилля фізичного характеру, чим могла бути заподіяна шкода фізичному здоров'ю потерпілої, тобто вчинив домашнє насильство.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, і визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Відповідно до п. 3 ч.1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються у тому числі в сім'ї та в межах місця проживання.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками як умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, а у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
З пояснень ОСОБА_2 та потерпілої в суді вбачається, що в зазначений у протоколі час між ними за місцем мешкання, виникла обопільна сварка, під час якої ОСОБА_2 зачепив рукою шию потерпілої. Встановлені обставини, на думку суду ставить під сумнів твердження про умисне вчинення насильства з боку правопорушника в адресу потерпілої, і не може вказувати на його вчинення.
При розгляді зазначеної справи встановлено, що дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння у родині ОСОБА_2 на деякий час було втрачено, та мав місце конфлікт, однак судом відзначається, що не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом,
Сам виклик працівників поліції матір'ю потерпілої, що зафіксовано відповідним рапортом, не є достатнім та беззаперечним доказом вини ОСОБА_8 у вчиненні вищевказаного правопорушення, оскільки не може вважатися доказом наявності в діях правопорушника ознак насильства в сім'ї, так як ОСОБА_9 не сприймала викладені у протоколі обставини безпосередньо та не була свідком зазначених подій.
Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Склад правопорушення, це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, при цьому відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_3 рапорт працівника поліції, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутні об'єктивна сторона правопорушення у вигляді умисних дій які завдали фізичного болю, суб'єктивна сторони правопорушення у вигляді ставлення до наслідків і яка характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП в цілому.
Відповідно до КУпАП, якщо дії особи не є такими, що могли б розцінюватися як правопорушення, то відсутня і сама подія адміністративного правопорушення. Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному вивченні обставин справи в їх сукупності, вважаючи що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 173-2, 247 п.1 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Т.А. Савранський