Справа № 545/3794/21
Провадження № 1-в/545/13/22
15.02.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду клопотання засудженого про застосування щодо нього Закону України « Про амністію у 2005 році », Закону України « Про амністію у 2014 році » та Закону України "Про амністію в 2016 році», а саме:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,уродженця с. Бондурівка, Чечельницького району Віницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою,
Засудженого: 18.10.2016 року Балтським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.03.2017 року іспитовий строк скасовано,
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 20.10.2016 року в мотивувальній та резолютивній частині вироку виправлено технічні помилки, на підставі ст.ст. 104,75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України,
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 10.12.2020 року зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання період з 05.10.2016 року по 18.10.2016 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо нього Закону України « Про амністію у 2005 році », Закону України « Про амністію у 2014 році » та Закону України "Про амністію в 2016 році ».
На адресу суду від засудженого та представника колонії надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд проходить до висновку, що клопотання підлягає не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджений 18.10.2016 року Балтським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Згідно вироку суду вбачається, що злочин ОСОБА_4 вчинено 13.02.2004 року, в неповнолітньому віці.
Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 03.03.2017 року іспитовий строк скасовано, строк відбування покарання засудженому обраховувати з моменту його фактичного затримання.
Згідно рапорту старшого оперуповноваженого СКП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_4 затриманий 27.10.2020 року.
Злочин вчинений ОСОБА_4 згідно вимог ст. 12 КК України являється тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Згідно п. а ст. 1 ЗУ « Про амністію у 2005 році », який набрав чинності 23.06.2005 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, якщо вони засуджені за умисні злочини, за які законом
передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно ст. 2 ЗУ « Про амністію у 2005 році » звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, перелічені у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання цим Законом чинності вони відбули не менше половини
призначеного строку основного покарання.
Відповідно до п.б ст. 3 ЗУ « Про амністію у 2005 році » звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи засуджені вперше за умисні злочини, за які законом
передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, якщо на день набрання цим Законом чинності вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Згідно п. а ст. 1 ЗУ « Про амністію 2014 році », який набрав чинності 19.04.2014 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, якщо вони засуджені за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Згідно статті 2 ЗУ « Про амністію у 2014 році » звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Згідно п. а ст. 4 ЗУ « Про амністію у 2014 році » звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи засуджені вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Згідно п. б ст. 4 ЗУ « Про амністію у 2014 році » звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше шести років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання.
Відповідно до п. а ст. 1 ЗУ « Про амністію 2016 році », який набрав чинності 07.09.2017 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, непов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, якщо вони засуджені за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Таким чином, враховуючи, що засуджений ОСОБА_4 , який будучи неповнолітнім скоїв тяжкий злочин за ч. 3 ст. 185 КК України, санкція статті якого передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, та ним не відбуто необхідну частину призначеного покарання, відповідно до вимог Закону України « Про амністію у 2005 році », Закону України
« Про амністію у 2014 році » та Закону України "Про амністію в 2016 році», підстави для застосування до нього вказаних Законів України відсутні.
Дані, про наявність інших підстав для застосування до засудженого Закону України « Про амністію у 2005 році », Закону України « Про амністію у 2014 році » та Закону України "Про амністію в 2016 році» в матеріалах справи також відсутні та ОСОБА_4 надані не були, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 537,539 КПК України, суд:
Ухвалив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України « Про амністію у 2005 році », Закону України « Про амністію у 2014 році » та Закону України "Про амністію в 2016 році » - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1