Справа № 539/4026/21
Провадження № 2/539/218/2022
15 лютого 2022 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Даценка В.М.,
при секретарі - Павличенко О.А.,
представника позивача - Лисенка А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСББ «Старо-Троїцька 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління будинком, -
Позивач ОСББ «Старо-Троїцька 1» звернувся до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління будинком.
Позов мотивовано тим, що 11.09.2018 р. на підставі рішення установчих зборів співвласників було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за №15861020000002073.
Загальними зборами об'єднання було встановлено розмір внеску співвласника для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком. Згідно протоколу зборів № 2 від 07 жовтня 2018 р. з 01.10.2018 р було затверджено розмір щомісячного внеску співвласника для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком в сумі: 3,00 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам квартир АДРЕСА_2 ; 3,50 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам квартир АДРЕСА_3 -№160 2,50 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 25-го числа поточного місяця.
ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , загальна площа якого - 96,7 м2, що підтверджується відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин, відповідно до рішення зборів ОСББ, розмір щомісячного внеску співвласника ОСОБА_1 для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком становить: 96,7 м.кв. х2.5грн. = 241,75 грн/міс.
Разом з тим, ОСОБА_1 не виконує рішень загальних зборів - не сплачує даних коштів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.11.2018 по 31.08.2021р. в сумі 8 219,50 грн. Окрім основного боргу на суму заборгованості нараховано 3% річних в сумі 359,95 грн. та інфляційних витрат в сумі 750,55 грн.
Не виконання відповідачем обов'язків по сплаті внесків порушує діяльність ОСББ, позбавляє можливості утримувати будинок в належному стані, вчасно розраховуватися з підприємствами, що надають послуги.
Прохають суд: стягнути на користь ОСББ «Старо-Троїцька 1» з ОСОБА_1 :
- заборгованість зі сплати внеску на утримання будинку в сумі 8 219,50 грн. на р/р НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк»;
- інфляційні нарахування в сумі 750,55 грн. на р/р НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк»;
- 3 % річних в сумі 359,95 грн. на р/р НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк»;
- витрати на судовий збір в сумі 2270,00 грн. на р/р НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк»;
- витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. на р/р НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк».
03.11.2021р. від відповідача надійшов відзив на позов, який мотивовано ти, що позивач не надав документ на підтвердження існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, або інших доказів, які підтверджують фактичне надання та отримання послуг, в тому числі і з управлінням будинку; відсутні тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, управлінням будинку.
Відповідач не користувалася будь-якими послугами по утриманню будинків та прибудинкової території ОСББ, управлінням будинком. Прибирання приміщення та прибудинкової території, поточний ремонт тощо, здійснювалося виключно особисто відповідачем.
Крім того, відповідачу взагалі нічого не відомо про створення ОСББ і взагалі про його існування, оскільки йому особисто жодного разу не було запрошено на збори не лише по утворенню ОСББ, а й встановленню тарифів, тощо. Позивач не звертався до відповідача з рахунками про надання послуг чи виконання робіт, жодним чином не інформував про створення ОСББ та не запрошував на збори.
Належне відповідачеві нежитлове приміщення має окремий вихід/вхід, не має централізованого опалення, а тому будь-яких послуг від позивача приміщення не отримувало, а позивачем не вказано, які саме послуги позивачу ним було надано, крім того самі розрахунки є завищеними.
Між відповідачем та балансоутримувачем в особі ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» 15.03.11 (після придбання приміщення) було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території будинку за адресою АДРЕСА_1 . Згідно п. 4.2 договір укладено строком на один рік. П. 4.3 передбачено, що договір продовжується до заяви однієї з сторін про припинення дії договору. Таких заяв не було, а тому вказаний договір є чинним по теперішній час. Згідно п. 1.1 предметом вказаного договору є те, що відповідач в рахунок оплати забезпечує обслуговування та утримання прибудинкової території, п. 1.2. В розмір щомісячної плати за обслуговування, а також утримання прибудинкової території входить виконання позивачем робіт на прилеглій території. Відповідач постійно виконував умови вказаного договору та не знав про створення ОСББ «Старо-Троїцька 1».
Прохає в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.
11.11.2021р. позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відносини, які виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення регулюються ст.22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" .
У відповідності до змісту частини третьої статті 6, частини першої статті 630 ЦК України, умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору. Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" типова форма договору не передбачена.
Крім того, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старо-Троїцька 1" не надає відповідачу жодних послуг, а обов'язок зі сплати відповідних внесків виник у відповідача не на підставі договору, рахунків та/або доказів фактичного надання послуг, а на підставі положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Затвердження загальними зборами ОСББ "Старо-Троїцька 1" розмірів внесків як для власників квартир, так і для власників нежитлових приміщень узгоджується з виключною компетенцією загальних зборів ОСББ затверджувати розміри внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку за результатами голосування співвласників будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Враховуючи викладене, позиція відповідача про окремий вихід/вхід нежитлового приміщення та не отримання будь-яких послуг є необґрунтованою та не містить законодавчого підґрунтя.
Щодо договірних відносин між відповідачем та ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» позивач зазначає, що 11.09.2018 р. на підставі рішення установчих зборів співвласників було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за № 15861020000002073.
Згідно з умовами Статуту ОСББ «Старо-Троїцька 1» набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації тобто з 11.09.2018 року. Одним із завдань та предмету діяльності об'єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання є обов'язковою для всіх співвласників. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
На даний час, ТОВ «Лубнижитлобуд 2010» не є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто всі договірні відносини, які власники квартир та/або нежитлових приміщень використовують для забезпечення власних потреб, своєї господарської діяльності та які не суперечать вимогам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в тому числі і щодо сплати співвласниками обов'язкових внесків для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком, можуть застосовуватися власниками квартир та/або нежитлових приміщень згідно норм законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку з сімейними обставинами та незадовільним станом здоров'я. Прохає відкласти розгляд справи на іншу дату, з урахуванням розгляду справи в господарському суді №917/1194/21 про примусове припинення юридичної особи ОСББ «Старо-Троїцька1».
Разом з тим, судом враховане те, що відповідач підтверджуючих документів про поважність причини його неявки в судове засідання не надав, справа перебуває в суді на розгляді тривалий час, майже 5 місяців, позиція відповідача з приводу заявленого до неї позову викладена у відзиві на позов, а тому прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про перенесення судового засідання та про розгляд справи за наявними матеріалами в справі.
Крім того, суд враховує те, що 18.01.2022р. Господарським судом Полтавської області винесено рішення у справі №917/1194/21 за позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старо - Троїцька 1" про визнання недійсними рішень, припинення юридичної особи, яким в задоволенні позову відмовлено.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини справи та дійшов до таких висновків.
Встановлено, що 11.09.2018 р. на підставі рішення установчих зборів співвласників було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис за № 15861020000002073. (а.с.5) Таким чином позивач є балансоутримувачем багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Загальними зборами об'єднання було встановлено розмір внеску співвласника для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком. Згідно протоколу зборів № 2 від 07 жовтня 2018 р. з 01.10.2018 р було затверджено розмір щомісячного внеску співвласника для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком в сумі: 3,00 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам квартир АДРЕСА_2 ; 3,50 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам квартир АДРЕСА_3 -№160 2,50 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщення власникам нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 25-го числа поточного місяця. (а.с.6).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.7) ОСОБА_1 є власником не житлового приміщення - магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96.7кв. м., отже користується послугами позивача. Розмір щомісячного внеску співвласника ОСОБА_1 для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком становить: 96.7 м2 х 2,50 грн = 241,75 грн/міс.
ОСОБА_1 не виконує рішень загальних зборів - не сплачує коштів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.11.2018 по 31.08.2021 р. в сумі 8219,50 грн (а.с. 8)
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Діяльність об'єднань регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації (ст. 3 Закону про ОСББ).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
За змістом ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Такі ж вимоги передбачені в п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 14.02.2018 у справі № 462/6393/15-ц, постанові ВСУ від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, постанові ВСУ від 06.11.2019 року у справі № 642/2858/16, постанові ВСУ від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19 ).
Отже, суд приходить до висновку, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов'язку оплати за надані такі послуги.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, відповідач, як власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить на праві власності та сплачувати за утримання будинку і прибудинкової території.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач є одноосібним власником магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач надав послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідач як власник не житлового приміщення, отримавши житлово-комунальні послуги, мав обов'язок оплатити їх вартість позивачу, однак, як встановлено судом з 01.11.2018 по 31.08.2021 остання не оплачувала за надані послуги та має заборгованість у розмірі 8219,50грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1», є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Також, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 750,55 грн. та 3% річних у розмірі 359,95 грн.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Як роз'яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, що також зазначено у правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.
В даному випадку, факт порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг підтверджується матеріалами справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних наданий позивачем (а.с.8-10), дійшов висновку, що при розрахунку допущені не точності, однак встановлено, що заявлені позивачем суми не перевищують тих сум, що були отримані судом в результаті арифметичного розрахунку, а тому керуючись принципом диспозитивності суд розглядає так вимоги в межах пред'явлених вимог.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню
Судові витрати по справі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У відповідності з п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270 гривні (а.с.1-2) покладається на відповідача.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст.137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.137 ЦПК України).
З викладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі заявлення іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (справа №907/357/16).
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем до суду не подавалось, а тому суд вважає співмірним розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., адже суд не може й не повинен ставати на бік однієї зі сторін провадження, порушуючи принципи диспозитивності та безсторонності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 9-13, 17, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старо-Троїцька 1» (ЄДРПОУ 42467803, адреса: м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, 1, кв. 60) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління будинком - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старо-Троїцька 1»:
- заборгованість зі сплати внеску на утримання будинку в сумі 8 219,50 грн.
- інфляційні нарахування в сумі 750,55 грн.
- 3 % річних в сумі 359,95 грн. Всього 9330 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старо-Троїцька 1» судовий збір в сумі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.02.2022
Суддя Лубенського
міськрайонного суду В.М. Даценко