Справа № 536/648/21
Провадження № 2-а/536/4/22
08 лютого 2022 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого - судді - Колотієвського О.О.,
За участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Дорофєєва Руслана Миколайовича, СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про скасування постанови серії БАБ № 206690 від 13.04.2021 року,
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що 13 квітня 2021 року о 10 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , по а/д Дніпро - Решетилівка 119 км був зупинений начальником СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Дорофєєвим Русланом Олександровичем. Причиною зупинки, на думку поліцейського, стало не ввімкнення ближнього світла фар поза населеним пунктом, що є порушенням п. 9.8 Правил дорожнього руху. У зв'язку з цим, інспектор Дорофеев Р.О виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 206690 та притягнув його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 510,00 гривень.
З вищевказанною постановою він не згоден та вважає, що вона прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи (достатньої кількості доказів), тому підлягає скасуванню.
Позивачем зазначено, що доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова не містить.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України», поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
За змістом ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Позивачем зазначено, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним Правил дорожнього руху, а відтак вимога відповідача до нього про пред'явлення посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та страхового поліса є неправомірною та він, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану незаконну вимогу.
Також вказав, що диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП не містить такого формулювання як керування транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнення ближнього світла фар, однак, у постанові зроблено посилання на п.9.8 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 9.1 (г) Правил дорожнього руху України, попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Вимоги до його ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР України "Попереджувальні сигнали", в той час, як вимоги щодо користування зовнішніми світловими приладами передбачено у розділі 19 ПДР України "Користування зовнішніми" освітлювальними приладами".
Вважає, що він не може бути притягнутий до відповідальності і за ч. 2 ст. 122 КУпАП за неввімкнення за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів або ближнього світла фар, оскільки, вказані дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП відповідно до змісту якої, інші порушення правил дорожнього руху крім передбачених статтями 121-128. частинами першою і другою статті 129. статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.
На підставі викладеного, просив суд ухвалити рішення яким:
-скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №206690.
Позивач в судове засідання не з'явився. До суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить такого висновку.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ч. 5 ст. 175 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 206690 від 13.04.2021 року, яка винесена начальником СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Дорофєєвим Русланом Олександровичем, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
В мотивувальній частині постанови зазначено, що 13 квітня 2021 року о 10 год. 50 хв., по а/д Дніпро - Решетилівка 119 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063 без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України.
Позивач стверджував, що він не порушував правил дорожнього руху, докази, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення відсутні, а також вважає, що відповідальність за інкриміноване йому правопорушення передбачена іншою статтею КУпАП, а не ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 9.1. Закону України про Правила дорожнього руху, попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби, увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда, увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Пунктом 9.8 Закону України встановлено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене:
а) у колоні;
б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів;
в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей;
г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;
ґ) на транспортному засобі, що буксирує;
д) у тунелях.
З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Так, із п. 9.8 Правил дорожнього руху України вбачається, що у період з 1 жовтня по 1 травня у світлу пору доби на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути включені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, і оскільки позивач керував автомобілем 13 квітня 2021 року, рухаючись за межами населеного пункту, він мав включити денні ходові вогні, або ж ближнє світло фар.
В той час, ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальнісь настає у разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Тобто суд вбачає, що за ч. 2 ст. 122 КУпАП може бути притягнута особа у разі порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами абопопереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а тому суд вважає що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності внаслідок порушення п. 9.8 ПДР України є безпідставним.
За таких обставин, враховуючи вказані законодавчі положення, суд приходить висновку, що за порушення пункту 9.8 Правил дорожнього руху (не ввімкнення за межами населеного пункту в період часу з 01 жовтня до 01 травня денних ходових вогнів чи ближнього світла фар) настає відповідальність передбачена ст. 125 КУпАП відповідно до якої особа притягується до адміністративної відповідальності у разі інших порушень правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу та предбачає адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведені позивачем обставини відповідачем не були спростовані, зокрема суду не надано жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та законними.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжного доручення № 55522527 від 21.04.2021 року позивачем по справі сплачено судовий збір за подання позову до суду в сумі 454 грн.
З урахуванням вказаного, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454 грн.
Керуючись ст.122 КУпАП, ст. ст. 9, 72-77, 134, 139, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, «Правилами дорожнього руху України», -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Дорофєєва Руслана Миколайовича, СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про скасування постанови серії БАБ № 206690 від 13.04.2021 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 206690 від 13.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою серії БАБ № 206690 від 13.04.2021 року - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривень.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський