Справа № 366/1201/21
Провадження № 2/366/57/22
іменем України
10 лютого 2022 року смт.Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
за участі секретаря судового засідання Онищенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про розірвання шлюбу,-
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 листопада 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, про що зроблений актовий запис №728.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 08 листопада 2008 року. Шлюб зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, про що зроблений актовий запис №728. Від шлюбу мають неповнолітню дитину.
Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем неможливе, оскільки, між сторонами повністю втрачено почуття любові та припинені будь-які відносини. Підтвердження неможливості збереження шлюбу є зокрема те, що з моменту виїзду позивачки в 2014 році з окупованої території Криму, відповідач свідомо залишився проживати на тимчасово окупованій території Криму і не підтримує жодних зв'язків із нею, не цікавиться долею дитини та не надає жодної допомоги в її утриманні та вихованні. Наявність шлюбу на даний час перешкоджає позивачу в подальшому облаштувати особисте життя та реалізувати право на повторний шлюб. Подальше проживання разом та збереження шлюбу не можливе.
Ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз'яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
Підготовче засідання неодноразово відкладалось за клопотанням представника позивача, та належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою від 18 січня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ляшенко В.І. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Звернулись до суду з заявами про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за допомогою розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 128 ЦПК України, причини неявки не повідомив. Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до положень ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 08 листопада 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що зроблений актовий запис №728, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » /а.с.22/.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 /а.с.9/.
Шлюбні відносини сторін припинилися з 2014 року, спільне господарство не ведеться.
Відповідно до ч. 1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного з подружжя є проявом принципу свободи шлюбу та рівності подружжя, закріпленого ст.51 Конституції України та ст. 16 Загальної декларації прав людини. Так як укладення шлюбу здійснюється вільно та добровільно, то ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо їх основа втрачена.
Відповідно до ч. 2 ст.1СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач, ОСОБА_1 скористалась даним правом та звернулася до суду з вказаним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до положень ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Під час реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вважає за доцільне залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », оскільки позивач не зазначила, яке заме прізвище їй залишити.
Також, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 908,0 грн., що підтверджується квитанцією про оплату судового збору, який вона просить залишити за нею, та не стягувати з відповідача.
Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 1, 24, 56, 104, 105, 110, 112-115 СК України, статтями 2, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 278-279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 08 листопада 2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що зроблений актовий запис №728 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Дата складання повного судового рішення 10 лютого 2022 року.
Суддя: О.П. Гончарук