"14" лютого 2022 р. Справа № 363/703/22
14 лютого 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Михальчук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Дежгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Тертяна Миколаївна, Державний реєстратор Петрівської сільської ради Григор'єва Ганна Леонідівна, Петрівська сільська рада про визнання недійсним наказу Головного управління Дежгеокадастру у Київській області та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про право власності, -
11 лютого 2022 року до Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Лєдовського Ю.М. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Дежгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Тертяна Миколаївна, Державний реєстратор Петрівської сільської ради Григор'єва Ганна Леонідівна, Петрівська сільська рада про визнання недійсним наказу Головного управління Дежгеокадастру у Київській області та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про право власності.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить вжити заходів по забезпеченню позову та до розгляду справи по суті накласти арешт (із забороною розпоряджатися, відчужувати та користуватися) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221884000:33:016:0936 (площа: 0.1035 га), що належить ОСОБА_4 , 3221884000:33:016:0942 (площа: 0.0732 га), що належить ОСОБА_2 , 3221884000:33:016:6039 (площа: 0.0428 га), що належить ОСОБА_2 , 3221884000:33:016:6051 (площа: 0.1886 га), що належить ОСОБА_3 , 3221884000:33:016:6052 (площа: 0.1862 га), що належить ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що існують значні ризики того, що теперішній власник земельної ділянки, право власності на яке оспорює позивач, може його відчужити, що значно ускладнить в подальшому виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред'явленням позову; після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов окрім іншого забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Твердження заявника, що існують значні ризики того, що теперішній власник земельної ділянки, право власності на яке оспорює позивач, може його відчужити, що значно ускладнить в подальшому виконання судового рішення, у разі задоволення позову, є лише його припущення та не підтверджено достатніми доказами. Окрім того, позивач просить накласти арешт на декілька земельних ділянок, які перебувають у власності різних осіб, однак в поданій заяві про забезпечення позову не обґрунтовує та не підтверджує належними доказами, щодо якої саме земельної ділянки існують ризики відчуження її власником, або ж не зазначає ці обставини та не підтверджує їх доказами щодо всіх земельних ділянок, з обґрунтуванням ризиків відчуження щодо кожної з них.
На підставі вищевикладеного, враховуючи предмет та підстави позову, а також оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза реалізації майна, невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає не обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Дежгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Тертяна Миколаївна, Державний реєстратор Петрівської сільської ради Григор'єва Ганна Леонідівна, Петрівська сільська рада про визнання недійсним наказу Головного управління Дежгеокадастру у Київській області та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про право власності- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна