Справа № 939/2432/21
Іменем України
11 лютого 2022 рокусмт Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Герасименко М.М., при секретарі Рассказової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання дій незаконними, скасування рішення, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
18 жовтня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просив визнати дії ТОВ «Київоблгаз Збут» щодо нарахування боргу незаконними та скасувати повідомлення про припинення газоспоживання і погашення простроченої заборгованості, стягнути з відповідача, заподіяні матеріальні збитки в розмірі 237 грн та завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу. Позивач у вересні 2021 року отримав від відповідача повідомлення про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості у розмірі 3101,15 грн. Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки нарахування заборгованості у вказаному розмірі здійснено із урахуванням коефіцієнту для приведення об'єму газу до стандартних умов. Враховуючи наведене, позивач просить визнати такі дії незаконними, скасувати повідомлення та стягнути з відповідача збитки в розмірі 237 грн та завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
08 листопада 2021 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Кислощук Я.С. , у якому вказано на неналежність обраного позивачем способу захисту та наведено норми, на підставі яких здійснено обрахування вартості спожитих позивачем об'ємів газу.
18 листопада 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо тверджень відповідача щодо неналежності обраного способу захисту.
25 листопада 2021 року від представника відповідача надійшли заперечення, у яких зауважено, що саме АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» веде облік та визначає об'єм спожитого споживачем природного газу, в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов, і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який у свою чергу лише обраховує вартість зазначених Оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) тарифів для населення. Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», а також умов типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, на постачальника природного газу покладено обов'язок забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу. Враховуючи наведене, відсутні підстави визнавати протиправними дії відповідача щодо надіслання позивачу повідомлення. Відповідач надійно та безперебійно здійснював газопостачання до житлового будинку позивача, жодним чином, протиправно не відключав останнього від наданих послуг з газопостачання, а тому і вимога позивача про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди є необґрунтованою.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз» за адресою: Київська область, Бучанський район, смт Клавдієве, вул. Шовколовича, 1а.
Постачальником природного газу є відповідач - ТОВ «Київоблгаз збут».
09 вересня 2021 року ТОВ «Київоблгаз збут» було складено повідомлення від 09 вересня 2021 року про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості, відповідно до якого повідомлено споживача ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) про те, що його заборгованість за послуги з газопостачання становить 3101,15 грн, у зв'язку з чим повідомлено, що у випадку несплати простроченої заборгованості до 19 вересня 2021 року споживач зобов'язаний самостійно припинити споживання природного газу та надати безперешкодний доступ працівникам АТ «Київоблгаз» для здійснення заходів з примусового припинення газопостачання до об'єкту позивача.
АТ «Київоблгаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно - технологічного управління.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із фізичними особами (побутовими споживачами), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, їх постачальників регулюються Кодексом газорозподільних систем, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
У відповідності до п.1.2 та 1.3 розділу 1 Типового договору розподілу природного газу, умови цього договору однакові для всіх споживачів, та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» Кодексу газорозподільних систем. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептуванням договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка постачальної організації та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до вимог п.1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання (затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 року № 285, далі - ПБСГ) та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:
відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
5) розірвання договору розподілу природного газу;
6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проєктній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.
Якщо внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за договором розподілу природного газу Оператор ГРМ не здійснив припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу-боржнику через відмову в доступі до об'єкта споживача або на письмову вимогу Оператора ГРМ споживач самостійно не обмежив чи не припинив споживання (відбір) природного газу з ГРМ, Оператор ГРМ має право вимагати від споживача, крім оплати послуги розподілу природного газу, сплати компенсації, яка розраховується за формулою.
Відповідно до п. 27 Правил постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право, з урахуванням положень пункту 25 цього розділу, здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам (договір не вимагається у передбачених цими Правилами випадках припинення газопостачання, ініційованих через інформаційну платформу Оператора ГТС). За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ (крім передбачених цими Правилами випадків припинення газопостачання, ініційованих через інформаційну платформу Оператора ГТС) постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача. У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об'єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
При цьому, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, між позивачем та відповідачем існує спір щодо наявності заборгованості за послуги з газопостачання та їх розміру.
Звертаючись з позовом, позивач просив визнати дії ТОВ «Київоблгаз Збут» щодо нарахування боргу незаконними та скасувати повідомлення про припинення газоспоживання і погашення простроченої заборгованості.
Разом з цим, позивач не обґрунтував з посиланнями на належні та допустимі докази, які саме були вчинені порушення з боку відповідача при складенні повідомлення від 09 вересня 2021 року та які права позивача, як споживача природного газу, були при цьому порушені.
В той же час слід зазначити, що повідомлення не є документом, що встановлює факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, не є розрахунком заборгованості за послуги з газопостачання, а є лише фіксацією певних обставин, зокрема, існуючої заборгованості та способом інформування про це позивача.
Тобто, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, з урахуванням того, що ним не ставиться питання щодо проведення перерахунку (скасування) плати за послуги з газопостачання, не відновлює можливе порушене право позивача.
Відомості, які містяться у повідомлені від 09 вересня 2021 року про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості самі по собі, без вчинення відповідачем активних дій, не породжують для побутового споживача настання юридичних наслідків, не порушують його права та не породжують спірних правовідносин, у яких підлягає захисту порушене право побутового споживача, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Крім того слід зазначити, що у спірних правовідносинах ТОВ «Київоблгаз Збут» має статус постачальника природного газу, а ОСОБА_1 - статус побутового споживача.
Взаємовідносини постачальника із споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Зокрема,згідно п. 1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ).
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача.
Відповідно до п.23 розділу ІІІ Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Аналогічні положення містить Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, згідно п. 2.2 якого обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Згідно п.4.4 Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За змістом наведених норм обов'язковим учасником відносин по постачанню споживачу природного газу є оператор ГРМ, який визначає об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем.
Як зазначалося вище, взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі побутовими споживачами, визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до п.п.8 п.3 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до 4 та 5 абзаців п.5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу - облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Отже, за змістом наведених норм постачання ОСОБА_1 як побутовому споживачу природного газу здійснюється за обов'язковою участю оператора ГРМ, на якого законом покладено обов'язок вести облік об'єму (обсягу) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах статус оператора ГРМ має АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», до газорозподільної системи якого підключений позивач.
Саме АТ «Київоблгаз» як оператор ГРМ веде облік та визначає об'єм спожитого позивачем природного газу (п.4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу), в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов, і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який у свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення.
Наведені обставини щодо визначення об'єму та обсягу спожитого газу саме АТ «Київоблгаз» підтверджується в тому числі п.1 постанови НКРЕКП № 1498 від 23 листопада 2018 року, якою Національна комісія заборонила ПАТ «Київоблгаз» (на даний час АТ «Київоблгаз») при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний газ побутовими споживачами.
Отже, вказані у рахунках об'єми та обсяги споживання газу визначені не ТОВ «Київоблгаз Збут», а саме АТ «Київоблгаз» на підставі показів лічильника та відповідного коефіцієнту приведення газу до стандартних умов, а відтак безпосередньо стосуються його прав та обов'язків.
Позивачу роз'яснено право заявити клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача АТ «Київоблгаз», проте ні позивач, ні його представник таке клопотання не заявили.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1 та 3 ст.13 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).
Якщо заявлені позивачем позовні вимоги, стосуються окрім відповідача ще й прав та законних інтересів інших осіб, які не залучені до участі у справі, підстави для задоволення вимог відсутні.
Вказане, з урахуванням того, що до участі у справі не залучений оператор ГРМ АТ «Київоблгаз», який у спірних правовідносинах веде облік і визначення об'єму спожитого позивачем газу, безпосередніх прав та обов'язків якого стосується вимоги, унеможливлює вирішення спору без участі даної особи, що є окремою підставою для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав у спірних правовідносинах, його позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 10-13, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання дій незаконними, скасування рішення, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 14 лютого 2022 року.
СуддяМ.Герасименко