Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 381/309/20
1-кп/357/567/22
"15" лютого 2022 р. м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12019110310000400 від 15.04.2019 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України перебуває в провадженні суду на стадії судового розгляду.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строк дії якого продовжено по 18.02.2022 включно, однак до вказаного терміну прийняти остаточне рішення по справі не представляється можливим, оскільки не досліджені в повному обсязі докази сторони обвинувачення та докази сторони захисту, а узгоджена наступна дата судового засідання призначена на 11.04.2022, тобто поза межами дії продовженого запобіжного заходу.
Під час виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 331 КПК України, судом поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Позиція сторін та інших учасників.
Так, прокурором заявлене клопотання про продовження строків запобіжного заходу терміном на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки встановлений в ході досудового слідства ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати, обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки не має постійного місця реєстрації та фактичного місця проживання, не працює, відсутні міцні соціальні зв'язки, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а закінчити розгляд справи до закінчення дії строків запобіжного заходу, а саме до 18.02.2022 не представляється можливим.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, строк продовженого строку тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 18.02.2022, а наступне узгоджене судове засідання, призначене на 11.04.2022, тому виникло питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому злочинів, а саме за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто злочин за ч. 1 ст. 263 КК України - тяжкий злочини, а злочин за ч. 1 ст. 115 КК України - особливо тяжкий злочин, дані про його особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме відсутність родини, місця реєстрації та постійного місця проживання, місця роботи, тобто відсутність міцних соціальних зв'язків, а також те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризик та обставини відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, а саме той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, відсутність місця реєстрації та проживання, а також відсутність місця роботи, підтверджує ризик, що надалі ОСОБА_3 може переховуватися від суду, що і враховував суд при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на сьогодні не зменшився, таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначеного вище ризику.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 повинен бути продовжений до 60-ти днів.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
Обраний (продовжений) запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, продовжити до 60 днів по 15.04.2022, включно.
Відкласти судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 на 11.04.2022 о 14.00 год.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6