Справа №289/379/22
Номер провадження 2-а/289/6/22
15.02.2022 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали позовної заяви в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації/місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Управління патрульної поліції в Житомирській області (м. Житомир вул. Покровська, 96) про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -
11.02.2022 року позивач звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області із вищевказаною позовною заявою.
Згідно з ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу, чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Оскаржувана постанова винесена 25.11.2021 року, однак позовна заява щодо оскарження рішення подана до суду позивачем більше ніж через два місяці після її винесення.
В позовній заяві міститься клопотання про поновлення строків на оскарження.
У відповідності до ч.1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Обставини, які вказують на поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, що підтверджують неможливість звернення до суду у встановлений законом строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.
При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до ст.. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Єдиною підставою, як на поважність поновлення строку, позивач вказує на те, що він вважав, що адміністративне стягнення на нього накладене як на пасажира, а не на водія.
Зазначена заявником в клопотанні про поновлення строків на оскарження підстава пропущення строку звернення до суду не є поважною, та не доводиться жодними доказами.
Так, зі змісту адміністративного позову та доданих матеріалів вбачається, що позивач був обізнаний про те, що відносно нього 25.11.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Із копії постанови долученої до позовної заяви також вбачається, що копію постанови позивач отримав у день її винесення про що свідчить його особистий підпис. Зміст постанови є чітким і зрозумілим, і не допускає неоднозначного тлумачення. Зокрема в постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом із не пристебнутим ременем безпеки, а не був пасажиром.
Доказів наявності труднощів пов'язаних із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом двох місяців позивачем не надано.
Також є безпідставними посилання позивача на ст.288 КУпАП, щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки позов подано до суду за правилами КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено в 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 496,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ТГ м. Радомишль 22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA308999980313101206000006777
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
На підставі викладеного та керую чись ст.ст. 123, 161, 169 КАС України, -
Визнати причину пропуску для поновлення строків на оскарження вказану позивачем ОСОБА_1 - не поважною.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення- залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше десяти днів, з дня отримання ним даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу, роз'яснивши, що у разі, якщо недоліки позовної заяви вказані судом, не будуть усунені у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися не поданою та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. В. Мельник