Справа № 288/46/22
Провадження № 2/288/161/22
15 лютого 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .
Після смерті матері відкрилась спадщина до складу якої входить, зокрема житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Мати позивача проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала та була зареєстрована позивач.
Позивач прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , за її заявою нотаріусом було заведено спадкову справу, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя мати позивача не оформляла право власності на житловий будинок.
Обставина належності житлового будинку АДРЕСА_1 , матері позивача ОСОБА_2 підтверджується випискою із погосподарських книг за 1991-1995 роки та 1996-2000 роки.
На житловий будинок виготовлено технічний паспорт, тобто проведена технічна інвентаризація. Будинок не є самовільно забудованим.
В різних документах існують розбіжності щодо написання прізвища матері позивача. У свідоцтві про народження її прізвище записано російською мовою « ОСОБА_3 », у свідоцтві про смерть українською мовою - « ОСОБА_4 ». Прізвище позивача при народженні російською мовою записано « ОСОБА_3 », українською мовою в паспорті також « ОСОБА_3 ».
Згідно експертного висновку № 056/1420-n від 08.12.2021 року, записи прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 », як українською так і російською у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Тобто вказаним висновком підтверджено те, що різне написання прізвища матері та позивача, після його перекладу з російської мови на українську мову, сталось внаслідок неправильного його перекладу. Правильний переклад прізвища здійснено у матері позивача.
Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати покладає на себе.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 2002 року Бродницькою сільською радою Іванівського району Брестської області, матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана ОСОБА_5 , запис за № 95. Прізвище « ОСОБА_3 » вказано на російській мові /а.с. 7/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 серпня 1997 року Попільнянською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 27 /а.с. 8/.
Згідно Виписки з погосподарської книги виданої Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області 10 січня 2022 року за № 11, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Номер об'єкта № 602 в погосподарській книзі № 7 за 1991-1995 роки відкритий на ОСОБА_2 . Рік спорудження будинку - 1924. В будинку зареєстровано 4 особи: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 10/.
Як вбачається з Виписки з погосподарської книги виданої Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області 10 січня 2022 року за № 12, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Номер об'єкта № 296 в погосподарській книзі № 4 за 1996-2000 роки відкритий на ОСОБА_2 - до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . Рік спорудження будинку - 1924. В будинку зареєстровано 4 особи: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 9/.
Довідкою № 777 від 29 листопада 2021 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , 1926 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала та була зареєстрована до дня її смерті на території Попільнянської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дочкою - ОСОБА_1 , 1956 року народження, онукою - ОСОБА_7 , 1982 року народження, онукою - ОСОБА_8 , 1987 року народження /а.с. 11/.
Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 грудня 2021 року виданої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області 23 грудня 2021 року за № 88/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації /а.с. 12/.
Згідно Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовлений 20 червня 2014 року КП «Бердичівське МБТІ» Житомирської обласної ради, замовником технічної інвентаризації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вказана ОСОБА_1 /а.с. 13-17/.
Як вбачається з експертного висновку № 056/1420-n від 08 грудня 2021 року виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз, прізвище « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_3 » у документах, наданих для експертизи, є ідентичними /а.с. 18/.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Оскільки на нерухоме майно, не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 4.15. частини 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
У відповідності із статею 328 Цивільного Кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.
Згідно приписів частини першої статті 1297 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до статті 316 Цивільного Кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом, права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1268-1270, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник