Справа №155/1438/21
Провадження №1-кп/155/47/22
15 лютого 2022 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021030600000181 від 10 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горохів Волинської області, який проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні в якого особи не перебувають, раніше судимий Горохівським районним судом Волинської області 19 березня 2021 року за ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням тривалістю 2 роки, зміненого ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, покарання не відбуте,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 28 серпня 2021 року приблизно о 10 годині, перебуваючи в місті Горохів Луцького району Волинської області, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне проникнення до житла особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи при цьому суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі володільця та без її на те дозволу, в порушення ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на недоторканість житла, за відсутності визначених законом підстав та розуміючи, що своїми діями порушує недоторканість житла особи, непомітно для господаря та сторонніх осіб, зайшов на огороджену територію домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА_6 та розташоване по АДРЕСА_2 . Після цього, шляхом відкриття вхідних дверей житлового будинку таємно проник в середину будинку, чим порушив право потерпілої на недоторканість житла.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні до житла особи ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім цього, ОСОБА_5 09 вересня 2021 року приблизно о 10 годині, перебуваючи в АДРЕСА_2 , з метою крадіжки чужого майна, шляхом підбору ключа, проник в приміщення житлового будинку, належного ОСОБА_6 , де, користуючись відсутністю інших осіб, розуміючи, що його дії не будуть помічені іншими особами, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність свого діяння, таємно, повторно, здійснив крадіжку грошових коштів, а саме: 400 польських злотих, 140 євро, 851 долар США та 2875 гривень, належних ОСОБА_7 . Згідно з курсом НБУ станом на 09 вересня 2021 року вартість 1 євро становить 31 гривень 63 копійки, вартість 1 долара США становить 26 гривень 74 копійки, вартість 1 польського злотого становить 7 гривень. Таким чином, ОСОБА_5 спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 32858 гривень 94 копійки.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу та переліку викраденого майна дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 визнав повністю.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, при цьому пояснили, що обвинувачений ОСОБА_5 дійсно 28 серпня 2021 року проник в житловий будинок, належний ОСОБА_6 , який знаходиться в АДРЕСА_2 , а 09 вересня 2021 року з вказаного житлового будинку викрав грошові кошти на загальну суму 32858,94 гривень, належні ОСОБА_7 . Останній поданий ним цивільний позов підтримав повністю, просив його задовольнити, оскільки обвинувачений добровільно збитки не відшкодував. При призначенні покарання потерпілі покладалися на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у незаконному проникненні до житла особи і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України.
Суд також приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України на даний час є кримінальним проступком, інший ж умисним тяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, вчинив умисні злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких, в період іспитового строку за попереднім вироком, не одружений, не працює, не має стабільного заробітку, характеризується посередньо, однак є особою молодого віку, вину визнав повністю, цивільний позов визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, на обліках в нарколога та психіатра не перебуває, позицію потерпілих, які при призначенні покарання покладались на розсуд суду, а тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливе без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання в межах санкцій статей кримінального закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, зокрема, за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі та за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі з врахуванням ч. 1 ст. 70 КК України.
Остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за сукупністю вироків за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.
На думку суду, таке покарання буде законним та справедливим, необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, враховуючи повне визнання обвинуваченим цивільного позову, суд приходить до висновку, що цивільний позов в розмірі 32858 (тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 94 копійки слід задовольнити повністю.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно, слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 слід залишити попередній у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_5 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 19 березня 2021 року, зміненого ухвалою Волинського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання, тобто з 15 вересня 2021 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення до строку відбування покарання за даним вироком за період з 29 жовтня 2020 року до 19 березня 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 32858 (тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 94 копійки.
Арешт, накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 15 вересня 2021 року - скасувати.
Речові докази по справі, зокрема, коробку з надписом «BRETTON» та тканинні рукавиці з надписом «ViTLUX» сірого кольору (1 пара), врізний замок (серцевина) та ключ марки «КНАS», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів при відділенні поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області - знищити; чоловічі кросівки чорного кольору, 45 розміру (1 пара) на шнурках, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів при відділенні поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ; оптичний CD-R диск «Perfeo» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 3432 (три тисячі чотириста тридцять два) гривні 40 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1