про залишення апеляційної скарги без руху
15 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/2452/20
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Істоміна О.А.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни (вх.№304Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2021
у справі №922/2452/20 (суддя Жиляєв Є.М., повний текст рішення підписано 20.09.2021)
за позовом Фізичної особи-підприємця Рябініної Світлани Василівни, м. Харків
до Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків
про стягнення 46.133,96 грн та розірвання договору,
Позивач, ФОП Рябініна С.В. звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" про стягнення з відповідача на свою користь 46.133,96 грн, з яких: 44.756,53 грн сума основної заборгованості; 1153,38 грн пені за період з 17.04.2020 по 04.08.2020; 224,05 грн інфляційних втрат за період з 17.04.2020 по 04.08.2020. Також, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір про продаж квитків від 21.12.2017 №57/17. В обґрунтування позову вказує на невиконання відповідачем умов договору №57/17 щодо повної та своєчасної оплати заборгованості від реалізації квитків внаслідок здійснення позивачем пасажирських перевезень.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 у справі №922/2452/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду від 11.05.2021 у справі №922/2452/20 касаційну скаргу ФОП Рябініної С.В. задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2020 у справі №922/2452/20 скасовано. Справу №922/2452/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2021 у справі №922/2452/20 у позові відмовлено.
Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Разом зі скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому позивач просить визнати причину пропуску, встановленого законом процесуального строку, поважною та поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення суду від 08.09.2021 у даній справі. В обґрунтування клопотання про поновлення цього строку позивач зазначив, що рішення Господарського суду Харківської області прийняте 08.09.2021 у справі №905/847/21 за його відсутності, повний текст рішення апелянтом отримано взагалі не було. Про факт існування даного рішення позивач дізнався лише після отримання постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №922/2452/20 про скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 по цій справі, в зв'язку з чим просить суд вважати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду поважними та поновити його.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено господарським судом першої інстанції 08.09.2021, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, повний текст даного судового рішення складено та підписано судом 20.09.2021. Отже законодавчо визначений строк на оскарження рішення суду у справі №922/2452/20 та подання апеляційної скарги сплив 10.10.2021.
Натомість, апеляційна скарга була подана позивачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції 01.02.2022, що підтверджується відбитком штампу на апеляційній скарзі, тобто після спливу більш ніж трьох місяців після встановленого ч.1 ст. 256 ГПК України строку.
Поряд із цим, ч.ч. 2-3 ст.256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Натомість, в апеляційній скарзі позивач, порушуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, посилається на неотримання ним копії оскаржуваного рішення. Також, апелянт зазначає, що про факт існування оскарженого рішення дізналася лише після отримання постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі №922/2452/20 про скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021.
З приводу причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, зазначених апелянтом в клопотанні, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копія рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2021 у справі №922/2452/20 була своєчасно надіслана позивачу по справі ФОП Рябініній на адресу: вул Дем'яна Бєдного, 46, м.Харків, 61013, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відправлення надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті "Судова повістка". При цьому, інші процесуальні документи Господарського суду Харківської області, направлені на адресу позивача містили відмітку про те, що інформацію у справі можна отримати за веб-адресою http://cabinet/court.gov.ua/. Таким чином, Господарським судом Харківської області було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.
В матеріалах справи №922/2452/20 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2021 особисто ФОП Рябініній С.В. 23.09.2021 (т. 3 ар.с. 149).
Крім того, про обізнаність розгляду даної справи в суді першої інстанції додатково свідчить присутність представника позивача в судовому засіданні 07.09.2021 у справі №922/2452/20, в ході якого було оголошено перерву до 08.09.2021.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Проте зі змісту поданої апеляційної скарги не вбачається, які саме об'єктивні обставини перешкоджали заявнику звернутися до суду з апеляційною скаргою в установлений законом строк, з урахуванням наявності документального підтвердження своєчасного отримання ним копії оскаржуваного рішення.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником, всупереч приписам п.2, 3 ч.3 ст. 258 ГПК України взагалі не надано доказів сплати судового збору (сума якого, у відповідності до пп. 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мала становити 6.303,00 грн, тобто 150% від суми 4204,00 грн, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за 1 вимогу майнового характеру та 1 вимогу немайнового характеру в 2020 році ).
Натомість, разом з апеляційною скаргою заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення апеляційної скарги по суті.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.
Водночас, жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження неможливості здійснити сплату судового збору скаржником до апеляційної скарги не надано.
За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням встановлених законом вимог, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, якою зокрема встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя - доповідач
Апеляційну скаргу ФОП Рябініної С.В. на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2021 по справі №922/2452/20 - залишити без руху.
Заявнику апеляційної скарги усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися не поданою і підлягає поверненню заявнику.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Істоміна